Постанова

від 22.12.2020 по справі 1.380.2019.006590

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.006590 пров. № А/857/13279/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Довгої О.І., Шавеля Р.М.,

за участю секретаря Мельничук Б.Б.,

представника апелянта Сапіга А.В.,

представників позивача Пастернак П.І., Коров`як Б.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року (ухвалене головуючим - суддею Грень Н.М. о 14 год. 55 хв. у м. Львові, повний текст судового рішення складено 22 липня 2020 року) у справі № 1.380.2019.006590 за адміністративним позовом Львівської філії Державного підприємства державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просить скасувати постанову №0006-вих-4036/66 від 18.11.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що відповідачем порушено ряд приписів чинного законодавства, що регламентують процедуру проведення перевірки, оформлення її результатів і притягнення до відповідальності суб`єкта містобудування, зокрема перевірку проведено без належного повідомлення позивача без надання направлення на перевірку та без участі уповноваженого представника позивача. Також, позивач вказує, що адміністративно- господарські санкції не можуть застосовуватися після закінчення одного року з дня вчинення порушення суб`єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема, вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності. На думку позивача, відповідач не з`ясував строків притягнення до відповідальності позивача, які на момент прийняття оскаржуваної постанови минули. Також вказав, що відповідач завищив суму штрафу застосувавши для його розрахунку закон, що не був чинним на момент розроблення проектної документації у 2017 році. Окрім того, зазначає, що всупереч імперативним нормам п. 7,12, 13 Порядку № 553, та абз. 3 п. 13 Порядку № 244 відповідач не ознайомлював позивача про проведення перевірки, не надсилав повідомлення про її проведення та не ознайомлював із направленням на проведення перевірки, здійснив перевірку без участі представника позивача, чим позбав можливості позивача користуватись своїми правами головне із яких надавати пояснення, зауваження чи заперечення до акта перевірки. Окрім того, позивач зазначив, що технічні умови є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника або підприємства, установи та організації, які надали такі технічні умови. Зміни до технічних умов можуть вноситися тільки за згодою замовника

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано постанову № 0006-вих-4036/66 від 18.11.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутня інформація щодо належного повідомлення позивача про проведення перевірки в матеріалах справи не міститься. Також не міститься вказана інформація й в оскарженій постанові. Таким чином, вірними є покликання позивача на те, що перевірка проведена без належного повідомлення позивача про її проведення, без вручення направлення на її проведення та без участі уповноваженого представника позивача, чим позбавлено позивача права на реалізацію надання пояснень, зауважень чи заперечень до акта перевірки.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно- будівельного контролю зобов`язані, зокрема: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку. Разом з цим вказують, що обов`язок здійснення таких дій перед проведенням позапланової перевірки не передбачено ні Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ні Порядком здійснення державного архітектурно - будівельного контролю.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні представники позивача заперечили проти задоволення апеляційної скарги та надали пояснення, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що на підставі на наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 29.11.2019 № 614-п, призначено позапланову перевірку на об`єкті будівництва Реконструкція квартири № 12 на вул. М. Коцюбинського, 20 з розширенням за рахунок надбудови та влаштування підвалу в м. Львові .

Згідно направлення для проведення позапланового заходу від 29.10.2019 № 614-пп позаплановий захід призначений з 29.10.2019 по 01.11.2019.

На підставі на наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 04.11.2019 № 629-п, продовжено термін позапланової перевірки на об`єкті будівництва Реконструкція квартири № 12 на вул. М. Коцюбинського, 20 з розширенням за рахунок надбудови та влаштування підвалу в м. Львові на два робочі дні з 04.11.2019 до 05.11.2019.

За результатами проведеної перевірки, складено акт від 05.11.2019 № 629, яким встановлено наступне:

будівельні роботи на об`єкті будівництва Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок надбудови та влаштування підвалу в м. Львові проведено на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) зареєстрованого Інспекцією ДАБК у м.Львові 14.09.2019 за № ЛВ061172570814.

відповідно до п. 17 поданої гр. ОСОБА_1 декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкті будівництва «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок надбудови та влаштування підвалу в м. Львові» наведено недостовірні дані оскільки на вищевказаному об`єкті будівництва гр. ОСОБА_1 незавершено виконання усіх будівельних робіт, які були передбачені проектною документацією, а саме: не завершено конструкцію сходів, влаштований лише каркас; незавершено влаштування внутрішніх перегородок; незавершено внутрішні оздоблювальні роботи стін та підлог, а також не встановлено сантехнічні прилади;

об`єкт будівництва Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок надбудови та влаштування підвалу в м. Львові не відповідає затвердженій проектній документації, замовником будівництва гр. ОСОБА_1 проведено будівельні роботи з відхиленням від затвердженої проектної документації, а саме: змінено розташування сходів першого поверху, демонтовано внутрішню стіну в підвалі, влаштовано додаткові санвузли та віконні отвори на другому мансардному поверхах;

експертний звіт щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва за робочим проектом Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок надбудови та влаштування підвалу в м. Львові виконаний філією ДП Укрдержбудекспертиза у Львівській області 29.06.2017 за №14-1410-17, а технічні умови № 790- ТУР-527-0419 від 04.04.2019 на реконструкцію системи газопостачання об`єкта приєднаного до ГРМ видані ПАТ Львівгаз , тобто на момент розробки проектної документації були відсутні технічні умови, які є складовою частиною вихідних даних.

05.11.2019 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

18.11.2019 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові складено постанову № 0006-вих - 4016/66 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою встановлено, що за результатами позапланової перевірки об`єкта будівництва: Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок надбудови та влаштування підвалу у м. Львові , посадовими особами Інспекції ДАБК у м. Львові встановлено, що експертний звіт щодо розгляду проектної документації за робочим проектом Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок надбудови та влаштування підвалу у м. Львові виконаний філією ДП Укрдержбудекспертиза у Львівській області 29.06.2017 за № 14-1410-17, а технічні умови №7 90-ТУР-527-0419 від 04.04.2019 на реконструкцію систем газопостачання-об`єкта приєднаного до ГРМ видані ПАТ Львівгаз , тобто на момент розробки проектної документації були відсутні технічні умови, які є складовою частиною вихідних даних, чим порушено п.п. 4.3 та Додаток Д ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво . 3 вищенаведеного вбачається, що Львівською філією Державного підприємства держаний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція було передано замовнику будівництва проектну документацію для виконання будівельних робіт на зазначеному вище об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування.

Вказаною постановою визнано Львівську філію Державного підприємства державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 180630, 00 грн.

Позивач вважаючи прийняту оскаржувану постанову протиправною, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 41 Закону України № 3038-VI від 17.02.2011 Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки, у тому числі є, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, зокрема: видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).

Відповідно до п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки (п. 7 Порядку).

Згідно п. 8 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

За змістом п. 11 цього Порядку посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи, зокрема, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.

Пунктом 13 Порядку № 553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства, перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю, подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно- будівельного контролю зобов`язані, зокрема: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку (п. 12 Порядку).

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (п. 14 цього Порядку).

Приписами статті 10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначені права суб`єкту господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Так, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання).

Згідно приписів п. п. 15-18, 21 Порядку № 553 форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акту перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акту. Один примірник акту перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акту та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Отже, системний аналіз зазначеної норми свідчить, що орган державного архітектурно-будівельного контролю здійснює, в т. ч., позапланові заходи з перевірки додержання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання ними підготовчих та будівельних робіт, результати яких оформлюються актом перевірки та у разі встановлення порушень виносить обов`язкові для виконання приписи. Позапланова перевірка здійснюється за умови пред`явлення посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю службового посвідчення, а також надання суб`єкту містобудування копії направлення для проведення позапланової перевірки. Суб`єкт містобудування, за умови дотримання посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зобов`язаний допустити таких до проведення перевірки. Результати позапланового заходу оформлюються актом перевірки, який в останній день перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю та суб`єктом містобудування. У разі відмови суб`єкта містобудування від підписання такого акту посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у ньому відповідний запис та надсилає його поштовим зв`язком.

Разом з цим колегія суддів погоджується з доводами апелянта з тим, що обов`язок повідомляти про проведення позапланової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль не пізніше ніж за десять днів до її початку не передбачено ні Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ні Порядком здійснення державного архітектурно - будівельного контролю.

Відтак суд вважає необгрунтованими доводи позивача щодо неналежного його повідомлення про проведення позапланової перевірки.

Щодо оспорюваної присутності суб`єкта містобудування під час здійснення заходів державного архітектурно - будівельного контролю то колегія суддів зазначає наступне.

Так під час судового розгляду представник апелянта пояснив, що керівник НДІпроектреконструкція ОСОБА_2 , так і головний інженер проекту ОСОБА_3 були присутніми під час перевірки (це підтверджує інспектор Галянчук Ю.М.), але відмовились підписувати акт, відмовились записати будь-які пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного контролю (розділ IX, X акту, складеного за результатами проведення позапланового заходу) та відмовились отримувати примірник акта.

Як згадувалось вище, відповідно до п. 21 Порядку № 533 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23 травня 2011 р. № 553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

З пояснень представника апелянта слідує, суб`єкт містобудування був присутнім під час проведення позапланової перевірки, але скористався своїм право не підписувати і не отримувати відповідний акт.

Разом з цим колегія суддів зазначає, що жодним законодавчим актом не передбачено ні обов`язку, ні тим більше способи доведення органом держархбудконтролю присутності суб`єкта перевірки, якщо такий відмовився від підписання документів, оформлених за результатами проведеного позапланового заходу.

Крім цього в постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №464/7343/17 було висловлено правову позицію, що ані Законом України Про регулювання містобудівної діяльності, ні Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553 не вимагається від посадових осіб органу держархбудконтролю, у разі відмови суб`єкта містобудування від підписання акту та припису збирати показання свідків щодо факту відмови.

У протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.11.2019 було чітко вказано дату, час, місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Оскільки представник суб`єкта містобудування від підпису та отримання протоколу також відмовилась такі були надіслані рекомендованим листом з повідомленням 08.11.2019, відповідно до вимог Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244. Відповідно до абз. 6 п. 3 вказаного Порядку, надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб`єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування.

Також апелянт звертає увагу, що на переконання суду є обгрунтованим, що головний інженер проекту ОСОБА_3 (який є таким згідно повідомлення про початок будівельних робіт і декларації про готовність до експлуатації) однозначно знав, що розгляд справ згідно протоколу призначено саме на 18.11.2019. Це підтверджується його заявою від 18.11.2019, складеною в приміщенні Інспекції, в якій було висловлене його прохання відкласти розгляд його справи (притягувався окремо до відповідальності за те ж правопорушення як головний інженер проекту) з 18.11.2019 на 25.11.2019. А тому колегія суддів ставить під сумнів твердження представника позивача, що інженер проектної організації Львівської філії Державного підприємства державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція знав про те, що справа відбудеться 18.11.2019, а керівник проектної організації - ні, хоча йдеться про достатньо значний штраф у сумі 180 630 грн для проектної організації, і 34 000 грн для проектанта як фізичної особи.

Щодо доводів про порушення п. 8 Порядку № 533 під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а саме тих, які вказують, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Так згідно пояснень представника апелянта слідує, що службове посвідчення було пред`явлено інспектором Галянчуком Ю. М. представнику суб`єкта містобудування, так само як і надано копію направлення для проведення позапланової перевірки. Однак, наголосив, що жодним законодавчим актом не передбачено процедуру такого надання, так само як і обов`язок робити про це відмітку.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 240 від 15.05.2012, затверджено форму направлення для проведення планового (позапланового) заходу держархбудконтролю. Однак у цій типовій формі відсутня графа, пункт, місце для здійснення відмітки про ознайомлення із направленням представником суб`єкта містобудування.

Відтак суд вважає, що є неможливим надати докази на підтвердження факту виконання зазначеного вище обов`язку інспектором, так само як і позивачем не надано докази протилежного.

Щодо покликання позивача на порушення відповідачем строків притягнення до відповідальності у сфері містобудівної діяльності, то суд першої інстанції правильно зазначив, що відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються спеціальними законодавчими актами, одним із яких є Закон України Про відповідальність за Правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Частиною 11 ст. 2 вказаного закону визначено, що штраф може бути накладено на суб`єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки дня його вчинення.

Судом встановлено, що правопорушення було виявлене під час здійснення позапланової перевірки, тобто у період з 29.10.2019 по 05.11.2019, до адміністративної відповідальності позивача притягнуто 18.11.2019, таким чином вказані покликання суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

Щодо покликання позивача на завищення суми накладеного штрафу та застосування для його розрахунку закону, що не був чинним на момент розроблення проектної документації, то суд зазначає, що жодним законодавчим актом не встановлено, що сума штрафних санкцій розраховується на основі прожиткового мінімуму, який був встановлений на час вчинення ймовірного правопорушення. Тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сума штрафу повинна відповідати розрахункам, які передбачені на момент притягнення до відповідальності.

Щодо факту притягнення позивачем до відповідальності то колегія суддів вважає за потрібне зазначити наступне.

Так за результатами позапланової перевірки об`єкта будівництва: Реконструкція квартири № 12 по вул. М. Коцюбинського, 20 з розширенням за рахунок надбудови та влаштування підвалу у м. Львові , посадовими особами Інспекції ДАБК у м. Львові встановлено, що експертний звіт щодо розгляду проектної документації за робочим проектом Реконструкція квартири № 12 по вул. М. Коцюбинського, 20 з розширенням за рахунок надбудови та влаштування підвалу у м. Львові виконаний філією ДП Укрдержбудекспертиза у Львівській області 29.06.2017 за № 14-1410-17, а технічні умови № 790-ТУР-527-0419 від 04.04.2019 на реконструкцію систем газопостачання об`єкта приєднаного до ГРМ видані ПАТ Львівгаз , тобто на момент розробки проектної документації були відсутні технічні умови, які . є складовою частиною вихідних даних, чим порушено п.п. 4.3 та Додаток Д ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво . Тобто ЛФ НДІпроектреконструкція було передано замовнику будівництва проектну документацію для виконання будівельних робіт на зазначеному вище об`єкті будівництва, розроблену з порушенням вимог законодавства, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно ч. 1 ст. 31 цього ж Закону, проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Згідно ст. 30 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро - і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.

Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою.

Технічні умови надаються протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.

Як слідує з матеріалів справи, поданий позивачем до позовної заяви робочий проект Реконструкція квартири № 12 по вул. М. Коцюбинського, 20 з розширенням за рахунок надбудови та влаштування підвалу у м. Львові , не відповідають чинним на той час технічним умовам № 19/498 від 16.03.2011. Оскільки робочим проектом Реконструкція квартири № 12 по вул. М. Коцюбинського, 20 з розширенням за рахунок надбудови та влаштування підвалу у м. Львові , ( долучена позивачем до позовної заяви) на листі 11 (а.с. 84 том 1) передбачено: опалення приміщень квартири - автономне від двофункційного газового котла потужністю 24 кв для опалення і підігріву гарячої води, який встановлений на площі кухні 1-го рівня квартири. І технічні умови на такі наміри замовника були отримані уже після передачі проектної документації замовнику, а саме 04.04.2019, чим і було порушено порядковість передбачену ч. 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Так звані старі технічні умови від 16.03.2011 відповідали зовсім іншим намірам попереднього замовника, адже були отримані на газифікацію конвектора димохідного типу на площі кімнати та ПГ-4 взамін КМЗ на площі кухні квартири № 12 на вул. Коцюбинського, 20 у м. Львові. А тепер, згідно проекту від 2017 року, мав бути на площі кухні першого рівня встановлений двофункційний газовий котел потужністю 24 кв для опалення і підігріву гарячої води. Тобто на момент розробки проектної документації були відсутні такі технічні умови (на встановлення двофункційного газового котла потужністю 24 кв для опалення і підігріву гарячої води), які є складовою частиною вихідних даних, чим порушено п.п. 4.3 та Додаток Д ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , ч, 5 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відтак, як зазначив представник апелянта, з чим погоджується колегія суддів, що тут власне провина проектної організації, яка не мала права розробляти проектну документацію на опалення приміщень квартири від двофункційного газового котла потужністю 24 кв для опалення і підігріву гарячої води, який встановлений на площі кухні 1-го рівня квартири, без відповідних технічних умов.

З огляду на встановлене та практику Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки уповноважені особи відповідача у межах повноважень, з підстав та у відповідності до норм закону здійснили позапланову перевірку, встановили порушення і в результаті чого складено оскаржувану постанову № 0006-вих - 4016/66 від 18.11.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити і рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року у справі № 1.380.2019.006590 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді О. І. Довга Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 30 грудня 2020 року