Ухвала

від 24.07.2020 по справі 903/329/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

24 липня 2020 року Справа № 903/329/14 Господарський суд Волинської області у складі судді Шума М. С., за участю секретаря судового засідання Кобися Є. О., розглянувши матеріали

за поданням Головного державного виконавця Другого відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції Арсенюк О. В.

про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника підприємства без вилучення паспортного документа

у справі № 903/329/14

за позовом Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави від імені відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі дочірнього підприємства "Волинський облавтодор"

до Приватного підприємства "Волинська торгова компанія "Ніко"

про стягнення 22 698,58грн.

за участю:

Головного державного виконавця Другого відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції Арсенюк О. В.

в с т а н о в и в:

рішенням Господарського суду Волинської області від 14.05.2014 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Приватного підприємства ПП "Волинська торгова компанія "Ніко", 43025, м. Луцьк, вул. Шопена, 22 код ЄДРПОУ 34148183 на користь Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" (43001 м. Луцьк, вул. Ковельська, 41) 22 698 грн. 58 коп. заборгованості.

На примусове виконання вказаного рішення 03.07.2014 судом видано наказ №903/329/14-1.

21.07.2020 Головний державний виконавця Другого відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції Арсенюк О. В. звернулася до Господарського суду Волинської області із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника підприємства ПП "Волинська торгова компанія "Ніко" ОСОБА_1.

На обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України головний державний виконавець Другого відділу ДВС у місті Луцьку посилається на те, що на виконанні у Другого відділу ДВС у м.Луцьку перебуває наказ Господарського суду Волинської області від 03.07.2014 №903/329/14-1.

Державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанови про відкриття виконавчого провадження щодо примусового стягнення з Приватного підприємства "Волинська торгова компанія "Ніко" на користь Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" 22 698 грн. 58 коп. заборгованості за №АСВП 60715407.

На підставі статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесено постанову про арешт майна та постанову про арешт коштів боржника. Згідно з відповідями з банківських установ на рахунках боржника відсутні кошти для виконання даної ухвали.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ПП "Волинська торгова компанія "Ніко" нерухомого майна немає.

Згідно відповіді з територіального сервісного центру 0741 МВС за ПП "Волинська торгова компанія "Ніко" на праві приватної власності транспортні засоби не зареєстровані.

Згідно довідки Держгеокадастру у Волинській області від 14.01.2020 земельні ділянки за боржником не зареєстровані.

Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником та підписантом ПП "Волинська торгова компанія "Ніко" є ОСОБА_1 .

Згідно інформації, наданої державному виконавцеві Державною прикордонною службою ОСОБА_1 перетинає державний кордон із зазначенням дат та пунктів пропуску.

23.01.2020 державним виконавцем Другого відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції Арсенюк О. В. за вх№18192 направлено виклик керівнику ПП "Волинська торгова компанія "Ніко" ОСОБА_1 з вимогою звернутися до державного виконавця щодо сплати боргу за зазначеним вище виконавчим провадженням. На відповідний виклик державного виконавця, який отримано особисто ОСОБА_1 03.02.2020, керівник ПП "Волинська торгова компанія "Ніко" не з`явився.

Враховуючи наведене, державний виконавець просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України керівника підприємства без вилучення паспортного документа.

Ухвалою суду від 22.07.2020 подання державного виконавця прийнято судом та призначено до розгляду на 24.07.2020.

Згідно з ч. 4 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Державний виконавець подання підтримала.

Дослідивши матеріали подання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частиною 1 ст. 91 ЦК України визначено, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (ч. ч. 1-3 ст. 93 ЦК України).

Згідно із ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язанням усім належним їй майном.

Суд бере до уваги ту обставину, що боржником у виконавчому провадженні є юридична особа - ПП "Волинська торгова компанія "Ніко", а не керівник цього підприємства, щодо якого подано подання.

У поданні державний виконавець просить обмежити у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи ОСОБА_1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України".

Однак, у зазначеній статті визначено, що громадянину України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він (громадянин) ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання зобов`язань.

Водночас, рішенням Господарського суду Волинської області у справі № 903/329/14 зобов`язання сплатити борг покладено на юридичну особу - ПП "Волинська торгова компанія "Ніко", а не на громадянина - керівника юридичної особи.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Отже, виходячи з наведеного, задоволення подання з підстав, викладених державним виконавцем, може призвести до безпідставного обмеження права фізичної особи на свободу пересування, яке передбачено Конституцією України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Зазначеним законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання рішення суду.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

На підставі наведеного вище можна дійти висновку, що поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Поряд з цим, відповідно приписів ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку: коли ця особа є боржником; у випадку невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

І цей захід забезпечення виконання судового рішення є виключним.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України" громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Таким чином, наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Разом з цим вимоги вище названого закону розповсюджуються тільки на громадян України.

Аналіз наведеного закону дає підстави для висновку про те, що ним (законом) передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково. Адже, ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання. Саме це і є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Зважаючи на таке, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України. На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Обов`язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Подані заявником матеріали не містять доказів на підтвердження зловживання боржником процесуальними правами чи навмисного невиконання обов`язків, передбачених в судовому документі.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Статтею 338 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Враховуючи викладене та те, що боржником у виконавчому провадженні є юридична особа, а не керівник боржника, а також те, що наявність лише самого невиконання зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, подання Головного державного виконавця Другого відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції Арсенюк О. В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника підприємства без вилучення паспортного документа задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 234, 337, 338, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в:

відмовити у задоволенні подання № 64771 від 15.07.2020 Головного державного виконавця Другого відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції Арсенюк О. В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника підприємства без вилучення паспортного документа.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду підписана 24.07.2020

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку і строки встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М. С. Шум