Ухвала

від 23.07.2020 по справі 904/3535/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/3535/19

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Баранця О.М., Булгакової І.В., Львова Б.Ю., Селіваненка В.П., Ткача І.В.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2020

за скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця"

на дії та бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Коваль Л. І.

у справі № 904/3535/19

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2019 у справі № 904/3535/19 позовні вимоги ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" до АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 16 484,10 грн. штрафу за прострочення доставки вантажу та 1 921 грн. судового збору.

Наказ про примусове виконання вказаного рішення суду видано 05.11.2019.

Державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Коваль Л. І. винесено постанову від 02.12.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП № 60755576 на виконання судового наказу у справі № 904/3535/19 виданого 05.11.2019

У серпні 2019 АТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця, у якій просило суд визнати неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Коваль Л. І. в частині винесення постанови від 02.12.2019 ВП № 60755576 про відкриття виконавчого провадження та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження.

Скарга мотивована тим, що пунктом 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 № 145-IX (далі - Закон № 145-IX) забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, окрім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитним договором. Оскільки станом на 20.10.2019 до Переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації включено дані про боржника, то на думку АТ "Укрзалізниця", усі відкриті, станом на 20.10.2019, виконавчі провадження, у тому числі і виконавче провадження ВП № 60755576, де боржником є відповідач, підлягають завершенню, а виконавчі документи - поверненню стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 у справі № 904/3535/19 (суддя Петренко І.В.) скаргу АТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" задоволено та визнано неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Коваль Л.І. в частині винесення постанови ВП № 60755576 від 02.12.2019 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 у справі № 904/3535/19 та скасовано постанову від 02.12.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП № 60755576.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що за вимогами Закону № 145-IX забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" щодо АТ "Укрзалізниця" протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, оскільки п. 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-IX встановлена пряма заборона вчиняти виконавчі дії, у тому числі, і щодо виконання рішень судів про стягнення грошових коштів із боржників (за винятком, вказаним у Законі № 145-IX).

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2020 (судді : Кощеєв І.М., Широбокова Л.П., Антонік С.Г.) ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 у справі № 904/3535/19 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні скарги АТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" відмовлено у повному обсязі.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції і відмовляючи в задоволенні скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що встановлені нормами Закону № 145-IX обмеження не застосовуються до виконавчих дій щодо : стягнення (1) грошових коштів і (2) товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, а тому відсутні підстави для повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3535/19.

У касаційній скарзі АТ "Укрзалізниця" АТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2020 у справі № 904/3535/19 скасувати, залишивши в силі ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 у справі № 904/3535/19.

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції скаржник посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права , а саме , на думку скаржника, відповідно пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 № 145-IX, оскільки цим законом забороняється вчиняти виконавчі дії згідно Закону України "Про виконавче провадження", щодо об`єктів права державної власності , які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації," протягом трьох років з дня набрання чинності цього Закону, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами

На думку скаржника, Закон № 145-IX чітко встановлює імперативну норму щодо заборони вчинення виконавчих дій згідно Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, у касаційній скарзі АТ "Укрзалізниця" посилається на те, що суд апеляційної інстанції, за наявності зазначеної імперативної норми, скасовуючи ухвалу суду першої інстанцій, виходив з того, що обмеження, встановлені п. 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-IX, не застосовуються щодо виконавчих дій, зокрема, щодо стягнення грошових коштів; щодо товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, отже на думку скаржника, апеляційним судом не правильно витлумачено норму Закону, внаслідок чого, суд безпідставно розширив випадки, на які поширюються виключення, щодо вчинення виконавчих дій, а саме стягнення всіх грошових коштів підприємства, а не тільки тих , які передані в заставу.

Крім того, у касаційній скарзі АТ "Укрзалізниця" посилається на порушення судом ст. 11 ГПК України, оскільки суд, на думку скаржника, безпідставно не застосував пряму норму Закону про заборону вчинення виконавчих дій, допустивши при цьому вільне тлумачення такої норми.

У касаційній скарзі скаржник посилається, зокрема і на те, що оцінка судом дій вчинених виконавцем з точки зору їх спрямованості на забезпечення виконання остаточного судового рішення та прийняття рішення виключно з підстав забезпечення виконання остаточного судового рішення, може суттєво обмежити права боржника , який захищений Законом від такого примусового виконання та порушити рівність сторін.

Також скаржник посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа має виняткове значення для скаржника та посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 № 145-IX ( а.с.208-212).

Крім того, у додаткових поясненнях до касаційної скарги, скаржник посилається на висновки касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/3535/19 та зазначає, що судом апеляційної інстанції допущено неправильне тлумачення пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 № 145-IX.

У відзиві ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2020 залишити без змін, як таку що прийнята у відповідності до вимог матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 11, 18, 326 ГПК України, Закону України "Про виконавче провадження", пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 та з урахуванням ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012, висновків Європейського суду з прав людини у рішеннях у справах "Деркач та Палек проти України", "Іммобільяре Саффі" проти Італії", "Глоба проти України" та "Горнсбі проти Греції"( а.с.272-277).

У відзиві Печерський РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін посилаючись на те, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам закону і узгоджуються з позицією Верховного Суду, яка викладена в ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/13346/18 та від 29.04.2020 у справі № 910/6948/19. (а.с.248-256).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями, що підтверджується витягом із протоколу, від 15.04.2020 касаційну скаргу АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" у справі № 904/3535/19 передано колегії суддів у складі : Случ О.В.,- головуючого (доповідача), Волковицька Н.О., Могил С.К. та ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 904/3535/19 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2020 у справі № 904/3535/19, розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи .

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.05.2020 справу № 904/3535/19 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі ч. 2 ст. 302 ГПК України у зв`язку з тим, що колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі суддів: Суч О.В., Волковицька Н.О., Могил С.К., вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування приписів пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону №145-ІХ, раніше ухваленому судовому рішенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/5697/18, яка розглядалась колегією суддів Касаційного господарського суду, що входить до складу іншої палати (судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/3535/19 визначено суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Ткач І.В., Селіваненко В.П., Пільков K.M., Катеринчук Л.Й., Дроботова Т.Б., Булгакова І.В., Баранець О.М., Львов Б.Ю., що підтверджується витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.06.2020.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2020 у справі № 904/3535/19 прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу АТ Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Укрзалізниця на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2020 у справі № 904/3535/19 та розгляд справи призначено у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями, що підтверджується витягом із протоколу, від 16.07.2020 у зв`язку з відпусткою суддів Дроботової Т.Б., Львова Б.Ю., Катеринчук Л.Й., Пількова K.M., для розгляду справи № 904/3535/19 визначено суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Ткач І.В., Селіваненко В.П., Булгакова І.В., Баранець О.М.

Відповідно до ч.7 ст.33 ГПК України, засідання об`єднаної палати, Великої Палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями, що підтверджується витягом із протоколу, від 20.07.2020 у зв`язку з виходом з відпустки судді Львова Б.Ю., для розгляду справи № 904/3535/19 визначено суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду : Ткаченко Н.Г. - головуючий, Ткач І.В., Селіваненко В.П., Булгакова І.В., Баранець О.М., Львов Б.Ю.

Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги АТ Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Укрзалізниця , доводи відзивів на касаційну скаргу ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" та Печерського РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для розгляду даної справи об`єднаною палатою, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Згідно з ч.4 ст. 303 ГПК України питання , про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, колегія суддів виходила з необхідності відступити від висновку щодо застосування пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону №145-ІХ , викладеному у постанові від 15.05.2020 у справі № 904/5697/18, яка розглядалася колегією суддів Касаційного господарського суду, що входить до складу іншої палати (судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством) .

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду залишено без змін оскаржувані судові рішення у справі № 904/5697/18, якими відмовлено у задоволенні скарги АТ "Укрзалізниця" на дії/бездіяльність державного виконавця, у зв`язку з відсутністю підстав для повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2019 № 904/5697/18 про стягнення з АТ "Укрзалізниця" на користь ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" 140 650,71 грн. та правомірністю відкриття виконавчого провадження № 0588799 з примусового виконання цього наказу відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження", а також з огляду на положення статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Касаційний господарський суд у постанові від 15.05.2020 у справі № 904/5697/18 дійшов висновку про помилковість висновків апеляційного господарського суду про те, що пунктом 3 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-IX встановлена заборона вчиняти виконавчі дії крім стягнення грошових коштів, та зазначив, що зі змісту наведеної норми прямо вбачається, що заборона на вчинення виконавчих дій не стосуються саме стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, а предметом стягнення у цій справі є штрафні санкції за несвоєчасну доставку порожніх приватних власних вагонів та вантажу.

Така правова позиція Касаційного господарського суду у постанові 15.05.2020 у справі № 904/5697/18 узгоджується з висновками Касаційного господарського суду, викладеними в ухвалах від 29.04.2020 у справі № 910/6948/19 та від 29.04.2020 у справі № 910/13346/18.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ч. 1 ст. 18 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 № 145-IX, заборонено вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Таким чином, законодавцем в основу положення, визначеного пунктом 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 145-ІХ, покладено як принцип обов`язковості виконання рішень, закріплений Конституцією України, так і необхідність збереження об`єктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", у зв`язку з їх стратегічним значенням для української економіки та національної безпеки з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур.

Винятком із зазначеної заборони є стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Законом №145-ІХ з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також є нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема, грошові кошти.

Відтак, судові рішення у справах № 904/5697/18, №904/5697/18, №910/6948/19 прийняті Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду не містять різного застосування норм права у подібних правовідносинах.

Разом з тим, передаючи справу на розгляд об`єднаної палати, колегія суддів Касаційного господарського суду посилається на те, що, на думку колегії, вимоги п. 3 Розділу ІІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону №145-ІХ фактично містять заборону щодо виконання судових рішень, які набрали законної сили, зокрема, щодо АТ "Укрзалізниця", незважаючи на те, що судове рішення, відповідно до ст. 129-1 Конституції України, є обов`язковим до виконання і забезпечення виконання якого Конституцією України покладено на державу, а отже положення п. 3 Розділу ІІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону № 145-ІХ суперечать принципу верховенства права, оскільки не спрямовані на виконання остаточного, обов`язкового для виконання судового рішення, внаслідок чого не повинні застосовуватися господарським судом при вирішенні спору відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 11 ГПК України.

Статтею 11 ГПК України визначено принцип верховенства права та джерела права , що застосовуються судом при розгляді справи.

Згідно ч. 1 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 ГПК України, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.

За ч. 2 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Верховний Суд, зокрема, звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України.

При цьому за змістом п. 5 ч. 2 ст. 46 зазначеного Закону саме Пленум Верховного Суду приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України.

Оскільки колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ставить питання щодо неконституційності вимог п. 3 Розділу ІІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 № 145-IX та застосування норм Конституції України як норм прямої дії, то така колегія суддів не позбавлена можливості розглянути справу відповідно до ч. 6 ст. 11 ГПК України, без передачі справи на розгляд об`єднаної палати.

Відтак, на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передана справа № 904/3535/19 , яка може бути розглянута колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, визначеною автоматизованою системою документообігу суду.

З огляду на зазначене, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст. 302 ГПК України, для передачі справи на розгляд об`єднаної палати, а відтак справа № 904/3535/19 за касаційною скаргою АТ Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Укрзалізниця на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2020 підлягає поверненню відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 234, 235, 301, 302, 303 ГПК України, Суд,-

УХВАЛИВ:

Справу № 904/3535/19 за касаційною скаргою АТ Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Укрзалізниця на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2020 повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя - Ткаченко Н.Г.

Судді - Баранець О.М.

Булгакова І.В.

Львов Б.Ю

Селіваненко В.П.

Ткач І.В.