Рішення

від 08.07.2020 по справі 755/12204/18

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 755/12204/18

провадження № 2/361/197/20

08.07.2020

РІШЕННЯ

Іменем України

08 липня 2020 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді:Петришин Н.М. за участі секретаря: Плиси В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Публічне акціонерне товариство Дельта Банк , про поділ спільного сумісного майна подружжя, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача.

У серпні 2018 року до суду звернувся ОСОБА_1 із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що з 31.05.2000 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Під час спільного проживання сторони 15.10.2005 придбали будинок АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстрований за відповідачем. Крім того, рішенням Броварської міської ради Київської області від 31.08.2006 року відповідачу передано у власність земельну ділянку, площею 0, 0247 га, що знаходиться за адресою вказаного будинку. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 17.05.2017 року шлюб між сторонами розірваний.

Також зазначає, що 07.12.2009 року між відповідачем та ОСОБА_3 укладений договір позики, згідно якого відповідач передала у борг останній 110 000 доларів США. Рішенням Броварського міськрайонного суду від 20.02.2013 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 66 159 доларів США. При виконанні вказаного рішення внаслідок реалізації нерухомого майна боржника, виручені 311 546, 25 грн., які позивач вважає необхідно поділити між подружжям по Ѕ частині, оскільки 110 000 дол. США були спільною власністю подружжя.

У позовних вимогах позивач просить: визнати будинок АДРЕСА_1 спільним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину зазначеного будинку; визнати земельну ділянку загальною площею 0,0247 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210600000:00:002:0280, спільним майном подружжя; визнати за позивачем право власності на 1\2 частину зазначеної земельної ділянки ; визнати грошові кошти у сумі 110 000 (сто десять тисяч) доларів США, передані 07.12.09 ОСОБА_2 в борг ОСОБА_3 спільним майном подружжя та стягнути з відповідача на користь позивача 1/2 коштів виручених від реалізації майна боржника - ОСОБА_3 , на прилюдних торгах 02.01.18, у сумі 155 773 грн.; стягнути з відповідача судові витрати відповідно до розрахунку.

Заперечення відповідача.

У відзиві на позов відповідач заперечує проти того, що спірний будинок є спільним майном подружжя, оскільки придбаний за особисті кошти відповідача. Зазначає, що джерелом цих коштів є квартира в селі Малополовоцьке Фастівського району, яка успадкована донькою відповідача - ОСОБА_4 , квартира АДРЕСА_2 , яка подарована відповідачу її батьком, квартира АДРЕСА_3 , яка отримана відповідачем від бабусі на підставі договору купівлі-продажу, квартира по АДРЕСА_4 , яку отримала за договором дарування. Від продажу перелічених квартир спочатку була придбана квартира по АДРЕСА_5 , яка в подальшому продана, та куплений спірний будинок. Крім того, будинок згорів, а позивач не приймав ніякої участі у відбудові будинку. До того ж, будинок обтяжений іпотекою на суму 70 000 доларів США. Борг за цим договором сплачувала ОСОБА_3 на підставі усної домовленості щодо боргової розписки ОСОБА_3 . Вважає, що кошти, отримані від повернення боргу підлягають сплаті за іпотекою. Земельна ділянка не є спільним майном подружжя, так як набута відповідачем внаслідок приватизації. Також заперечує проти відшкодування відповідачем понесених судових витрат позивачем.

Заяви, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 вересня 2018 року вказану справу передано на розгляд до Броварського міськрайонного суду Київської області.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 07.05.2019, внесеною до протоколу судового засідання, до участі в справі залучено третю особу Публічне акціонерне товариство Дельта Банк .

Ухвалою суду від 12 серпня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засідання позивач та його представник - адвокат Гаєвський О.М. доводи позову підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, пояснюючи, що спірний будинок придбаний за особисті кошти відповідача, які вона виручила від продажу об`єктів нерухомості, що належали їй особисто. Також пояснила, що нею отриманий кредит у розмірі 70 000 дол. США, які частково вкладені на придбання спірного будинку. Позивач кредит не сплачує, тому будинок не є спільною власністю подружжя. Крім того, після того як будинок згорів, позивач взагалі не брав ніякої участі у відновленні будинку, тому не може претендувати на його частку.

Представник третьої особи ПАТ Дельта Банк до суду не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки не повідомив.

Обставини справи, що встановлені судом.

31 травня 2000 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 17 травня 2017 року шлюб між сторонами розірваний, рішення набрало законної сили. (а.с. 5,6)

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку, укладеного 15 жовтня 2005 року , ОСОБА_2 придбала жилий будинок, розташований у АДРЕСА_1 . (а.с. 158-159)

У п.2 вказаного договору визначено, що продаж вчинено за 37 000 гривень, підписання договору свідчить про те, що розрахунки за вищевказаний житловий будинок здійснені повністю.

Відповідно до акту про пожежу, складеного 27 листопада 2016 року, встановлено, що 21.11.2016 року виникла пожежа господарчої будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , власник - ОСОБА_2 (а.с. 51)

Відповідно до звіту про незалежну оцінку ринкової вартості житлового будинку, що розташований у АДРЕСА_1 , виготовленого ПП Експерт ВМ , вартість цього будинку станом на 07 серпня 2018 року становить 943 260 гривень. (а.с. 90-115)

Із державного акту на право на земельну ділянку, виданого 13 березня 2007 року на підставі рішення сесії Броварської міської ради №89-07-05 від 31.08.2006 року встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка, площею 0,0247 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , для обслуговування жилого будинку і господарських будівель. (а.с. 82)

Відповідно до звіту про експертну оцінку земельної ділянки, площею 0,0247 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , для обслуговування жилого будинку і господарських будівель, виготовленого ПП Експерт ВМ , вартість цієї земельної ділянки станом на 07 серпня 2018 року становить 169 686, 53 гривень. (а.с. 69-89)

Також встановлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2013 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_2 та стягнуто на її користь із ОСОБА_3 суму позики в розмірі 528 808, 88 грн., що еквівалентно 66 159 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 20 лютого 2013 року. Рішення набрало законної сили. (а.с. 19,20)

Вищевказаним судовим рішення встановлено, що 07 грудня 2009 року позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 уклали договір позики грошей, за умовами якого остання отримала у позивача в борг грошові кошти в розмірі 110 000 доларів США. Зі змісту рішення встановлено, що відповідач ОСОБА_3 частково повернула позичені кошти та заборгованість за договором позики грошей від 07.12.2009 року становить 66 169 доларів США.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції від 08.04.2014 року у виконавчому провадженні №38100011 накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_3 (а.с. 21)

Відповідно до протоколу №308993 про проведення електронних торгів, які проведені у рамках виконавчого провадження №38100011, реалізовано ѕ частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 , сума, яку необхідно перерахувати на реквізити Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби, становить 295 968, 94 грн. (а.с. 22)

Із повідомлення Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області від 29.01.2019 року, встановлено, що на депозитний рахунок відділу від реалізації майна боржника у виконавчому провадженні №38100011 надійшло 295 968, 94 грн., а на рахунок стягувача ( ОСОБА_2 ) перераховано кошти в сумі 267 089, 94 грн. (а.с. 63)

Свідок ОСОБА_5 , батько відповідача, у судовому засіданні пояснив, що мав у власності 3 квартири і всі віддав доньці ОСОБА_6 . Квартиру на Шолом-Алейхема у м. Києві подарував дочці, на вул. Жукова продав і кошти від продажу віддав ОСОБА_6 десь у 1997 році. Також квартиру по АДРЕСА_6 продав у 2000 році, два гаражі та автомобіль у 2007-2008 роках, а гроші віддав ОСОБА_6 . Знає, що онучка ОСОБА_7 продала свою частку будинку у ОСОБА_8 та гроші віддала також ОСОБА_6 . Повідомив, що не знає, за які саме кошти придбаний будинок у м. Броварах, але вважає, що дав достатньо грошей доньці, за які вона могла придбати цей будинок.

Свідок ОСОБА_9 , донька відповідача, пояснила, що не знає за чиї кошти придбаний спірний будинок. Повідомила, що дійсно у будинку була пожежа, при якій згорів дах, залишились лише стіни та перший поверх, згоріла вагонка. Після пожежі відбудований дах, вікна, тепло-, водо- та електропостачання. Також пояснила, що після смерті батька успадкувала квартиру по АДРЕСА_3 , яку продала у 2012 році та гроші віддала матері.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини.

Відповідно до ст. 60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно із ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Стаття 65 СК України передбачає, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду, викладених в постанові від 7 лютого 2018 року у справі №654/5243/14-ц, дружина й чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч.1 ст.69 СК). У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч.1 ст.70 СК). Майно, яке належить до особистої приватної власності дружини, чоловіка, визначено в ст.57 цього кодексу.

Виходячи з аналізу наведених вище норм законодавства, обов`язок довести ті обставини, що майно, придбане в шлюбі, є особистою власністю одного з подружжя, покладено на останнього. Конструкція норми ст.60 СК свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі №6-843цс17.

З огляду на викладені обставини встановлено, що спірний житловий будинок придбаний відповідачем під час перебування сторін у шлюбі, тому відповідно до вищевказаних положень сімейного законодавства є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог вказала, що спірний будинок придбаний за її особисті кошти, які вона отримала від продажу об`єктів нерухомості та на підтвердження цього надала такі копії договорів відчуження нерухомого майна:

договір дарування квартири, укладений 20.12.2001 , згідно якого ОСОБА_5 подарував ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_7 (а.с. 137);

договір, укладений 10.09.2002 , згідно якого ОСОБА_2 купила квартиру АДРЕСА_8 . Квартиру придбано за 6 000 гривень (а.с. 138);

договір, укладений 10.12.2002 , згідно якого ОСОБА_2 та ОСОБА_10 продали ОСОБА_11 квартиру АДРЕСА_9 , продаж вчинений за 6 000 гривень (а.с. 139);

договір, укладений 12.04.2007 , згідно якого ОСОБА_2 продала квартиру АДРЕСА_8 . Продаж вчинено за 757 500 грн., які на момент продажу становлять 150 000 доларів США (а.с. 140);

договір позики грошових коштів від 10.09.2012 року, за яким ОСОБА_4 позичила ОСОБА_12 грошові кошти у розмірі 31 920 гривень (а.с. 141)

іпотечний договір, укладений 06.11.2007 між АКБ ТАС-Комерцбанк (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець). Цим Договором забезпечується належне виконання Іпотекодавцем вимог Іпотекодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з Кредитного договору № 2706/1107/88-465 від 06 листопада 2007р., укладеного між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем, а також всіх додаткових угод, що будуть укладені до нього, у тому числі щодо: повернення Іпотекодавцем Іпотекодержателю кредиту у сумі 70 000,00 доларів США, у строк до 06 листопада 2017. В іпотеку передано жилий будинок АДРЕСА_1 , та земельна ділянка, кадастровий номер якої 32 10600000000020280, загальною площею 0,0247 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка є власністю Іпотекодавця.

При перевірці вказаних доводів відповідача суд приходить до таких висновків.

За змістом ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Так, проаналізувавши зміст вищевказаних договорів та дати їх укладення, видно, що відповідач разом із ОСОБА_10 отримали грошові кошти у розмірі 6 000 гривень від продажу нерухомого майна вкінці 2002 року. Проте, у матеріалах справи відсутні докази, того що ці кошти були використані для придбання спірного будинку 15.10.2005 року, вартістю 37 000 гривень. Інший договір продажу квартири у 2007 році, згідно якого відповідач отримала 150 000 доларів США, та кредитний договір на суму 70000 доларів США, укладені пізніше договору купівлі-продажу будинку, тому не можуть свідчити про вкладення цих коштів відповідача у придбання спірного будинку.

Покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_9 також не підтверджують аргументи відповідача про те, що спірний будинок є її особистою власність, так як їм взагалі невідомо, за рахунок яких коштів придбаний будинок.

Посилання відповідача на те, що будинок не може бути поділений між сторонами, оскільки після пожежі відновлений особисто відповідачем без участі позивача, є безпідставним.

Так, до суду не надано жодних доказів понесених відповідачем витрат на відновлення будинку, які б суд міг взяти до уваги при поділі спірного будинку.

Позивач також просить визнати спільним майном подружжя грошові кошти в сумі 110 000 (сто десять тисяч) доларів США, передані 07 грудня 2009 року ОСОБА_2 в борг ОСОБА_3 .

Факт передачі у позику вказаних коштів підтверджується рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2013 року, ухваленим у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми позики, де третьою особою залучений ОСОБА_1 .

Як уже встановлено вище, згідно договору продажу квартири у квітні 2007 року відповідач отримала 150 000 доларів США. Проте отримання цих коштів відповідачем у 2007 році не підтверджує тих обставин, що позика 07 грудня 2009 року, тобто майже через 2 роки, надавалась ОСОБА_3 за рахунок особистих коштів відповідача. До того ж, у листопаді 2007 року відповідач отримала банківський кредит на суму 70 000 доларів США, що додатково спростовує наявність особистих коштів на момент надання в грудні 2009 року позики ОСОБА_3 .

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилається на отримання кредиту у розмірі 70 000 доларів США, у зв`язку з яким укладений іпотечний договір, та який до цього часу нею не сплачений, а позивач ухиляється від виконання боргових зобов`язань. Однак, будь-яких вимог щодо заборгованості за кредитним договором відповідач не пред`являла.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання спірного будинку та грошових коштів в сумі 110 000 (сто десять тисяч) доларів США, передані 07 грудня 2009 року ОСОБА_2 в борг ОСОБА_3 - спільним майном подружжя, є доведеними та підлягають задоволенню.

Оскільки позика надана ОСОБА_3 за рахунок спільних коштів подружжя, то підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 1/2 коштів, виручених від реалізації майна боржника - ОСОБА_3 , на прилюдних торгах 02.01.18, тобто уже після розірвання шлюбу сторін. Проте, судом встановлено, що від реалізації майна боржника відповідач отримала 267 089, 94 грн., тому Ѕ цих коштів становить 133 544 (сто тридцять три тисячі п`ятсот сорок чотири ) гривні 97 копійок.

Крім того, позивач просить визнати земельну ділянку загальною площею 0,0247 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210600000:00:002:0280, спільним майном подружжя, та відповідно, в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ним право власності на Ѕ частку земельної ділянки.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Так, з державного акту на спірну земельну ділянку встановлено, що вона набута ОСОБА_2 на підставі рішення Броварської міської ради від 31.08.2006 року, тобто внаслідок приватизації.

Отже, вищевказана земельна ділянка згідно положень СК України є особистою приватною власністю відповідача, та не може бути визнана спільним майном подружжя, тому порядок набуття позивачем права власності не неї не може визначатись нормами Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини 1, 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Виходячи з принципів диспозитивності цивільного судочинства, позивач самостійно обирає спосіб захисту свого порушеного права.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача про визнання спірної земельної ділянки спільним майном подружжя та визнання за позивачем внаслідок цього права власності на Ѕ частку, задоволенню не підлягають, оскільки суперечать чинному законодавству, що регулює сімейні правовідносини.

За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України та розмір задоволених позовних вимог, суд вважає, що із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають відшкодуванню понесені судові витрати у розмірі 6 051, 75 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 57, 60, 62, 65, 68, 70 СК України, ст. ст. 77-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Публічне акціонерне товариство Дельта Банк , про поділ спільного сумісного майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати будинок АДРЕСА_1 , спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 .

Визнати грошові кошти в сумі 110 000 (сто десять тисяч) доларів США, передані 07 грудня 2009 року ОСОБА_2 в борг ОСОБА_3 - спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 133 544 (сто тридцять три тисячі п`ятсот сорок чотири ) гривні 97 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на судовий збір у розмірі 6 051, 75 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_10 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_10 .

\

Суддя Н.М. Петришин