Рішення

від 23.07.2020 по справі 140/199/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/199/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, Луцького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі - Управління ВД Фонду у Луганській області) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебував на обліку та отримував страхові виплати по втраті працездатності у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Лугутинському районі Луганської області (далі - Відділення ВД Фонду в Лугутинському районі), яким не здійснено переміщення в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595, тому нарахування та виплата страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) у відділенні припинено з 01.12.2014. Справа позивача по втраті працездатності внаслідок професійного захворювання залишилася у відділенні на тимчасово окупованій території.

Позивачу була припинена соціальна виплата внутрішньо переміщеній особі та як наслідок страхові виплати, пов`язані з втратою працездатності за період з січня 2014 року по грудень 2018 року. Згідно з довідкою ВПО № 764-5000017094 від 22.01.2019 та заяви про продовження раніше призначених страхових виплат позивач отримує виплати у Луцькому міському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області (далі - Луцьке МВ Управління ВД Фонду у Волинській області), починаючи з 22.01.2019.

Позивач звернувся до Луцького МВ Управління ВД Фонду у Волинській області про нарахування та виплату щомісячної страхової виплати по втраті працездатності за період з січня 2014 року по грудень 2018 року, проте такого нарахування та виплати проведено не було.

Позивач вказує, що відмова у виплаті страхових виплат, пов`язаних з втратою працездатності за період з січня 2014 року по грудень 2018 вчинена за відсутності правових підстав, при цьому, були порушені нормативно-правові акти, зазначені у тексті позовної заяви, у зв`язку із чим позивач, з урахуванням нової редакції позовної заяви (а. с. 23-26), просить визнати протиправними дії Управління ВД Фонду у Луганській області щодо ненарахування та невиплати щомісячної страхової виплати по втраті працездатності за період з 01.12.2014 по грудень 2018 року (включно) та зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної страхової виплати по втраті працездатності за період з 01.12.2014 року по грудень 2018 року (включно).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 36).

10.03.2020 на адресу суду від відповідача Управління ВД Фонду у Луганській області надійшов відзив на позовну заяву (вих. № 832/10-1 від 03.03.2020), у якому відповідач позов не визнав, вказавши зокрема, що позивач як внутрішньо переміщена особа не звертався до відповідача із заявою про виплату раніше призначених страхових виплат та продовження раніше призначеної страхової виплати. При цьому, страхова справа ОСОБА_1 зберігається у Відділення ВД Фонду в Лугутинському районі, яке не перемістилося на підконтрольну владі України територію, та яке є самостійною юридичною особою. Тобто, Управління ВД Фонду у Луганській області не є належним відповідачем у даній справі (а. с. 45-47).

Ухвалою суду від 15.05.2020 залучено до участі у справі як другого відповідача Луцьке МВ Управління ВД Фонду у Волинській області (а. с. 66-67).

26.05.2020 до суду від Луцького МВ Управління ВД Фонду у Волинській області надійшов відзив на позовну заяву (вих. № 15-01-11/724 від 22.05.2020), у якому вказаний відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що з травня 2018 року здійснюються поточні виплати потерпілим на виробництві та членам їх сімей, а заборгованість за минулий період буде виплачена після затвердження Кабінетом Міністрів України окремого порядку (а. с. 75-76).

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Ухвалою суду від 03.06.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Луцького МВ Управління ВД Фонду у Волинській області про розгляд справи в судовому засіданні (а. с. 79).

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, з урахуванням строків, визначених статтею 258, пунктом 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 22.01.2019 ОСОБА_1 видана довідка № 764-5000017094 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 (а. с. 83).

22.01.2019 позивач звернувся до Луцького МВ Управління ВД Фонду у Волинській області із заявою про продовження щомісячної страхової виплати у зв`язку із професійним захворюванням (страховий випадок стався на шахті Белореченская ), яка була призначена у Відділенні ВД Фонду в Лугутинському районі (а. с. 84).

Відповідно до постанови Луцького МВ Управління ВД Фонду у Волинській області про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати від 23.01.2019 № 0301/5048/40399/13 продовжено потерпілому ОСОБА_1 , номер справи 5048, номер випадку 40399, раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, в розмірі 1287,96 грн., виплати провадити з 22.01.2019 безстроково (а. с. 85).

26.09.2019 та 22.11.2019 позивач звертався до Луцького МВ Управління ВД Фонду у Волинській області із заявами про надання інформації та про нарахування і виплату щомісячної страхової виплати по втраті працездатності за період з січня 2014 року по грудень 2018 року (включно), яку отримував у Відділенні ВД Фонду в Лугутинському районі (а. с. 15).

Листами від 01.11.2019 № 15-01-11/1609 (а. с. 14) та від 02.12.2019 № 15-03-01/1749 (а. с. 16) Луцьке МВ Управління ВД Фонду у Волинській області повідомило позивача про те, що згідно з листом Управління ВД Фонду у Луганській області ОСОБА_1 перебував на обліку та отримував страхові виплати у Відділенні ВД Фонду в Лугутинському районі, яким не здійснено переміщення в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595, тому нарахування та виплату страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) у відділенні припинено з 01.12.2014. Справа позивача по втраті працездатності внаслідок професійного захворювання залишилась у відділенні на тимчасово окупованій території. Луцьке МВ Управління ВД Фонду у Волинській області не має підстав нараховувати та виплачувати позивачу кошти за попередні роки.

Крім того, у листі від 02.12.2019 № 15-03-01/1749 також роз`яснено, що згідно із пунктами 3.8, 3.9 розділу ІІІ Продовження раніше призначених страхових виплат Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 12.12.2018 № 27 (далі - Порядок № 27), суми страхових виплат, які не виплачені за минулий період, виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Суми страхових виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в робочих органах виконавчої дирекції Фонду, в яких зберігались справи про страхові виплати до початку антитерористичної операції, та тимчасової окупації українських територій, в порядку визначеному виконавчою дирекцією Фонду.

З довідки Управління ВД Фонду у Луганській області від 02.03.2020 № 804/02-1 (а. с. 43) вбачається, що за інформацією з Єдиної інформаційно-аналітичної системи Фонду Відділенням ВД Фонду в Лугутинському районі були нараховані ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати за період з 01.06.2014 по 30.11.2014 в сумі 3675,30 грн., сума нарахованих, але не виплачених страхових виплат позивачу за період з 01.06.2014 по 30.11.2014 складає 3675,30 грн. При цьому, із заявами про виплату раніше призначених страхових виплат та продовження раніше призначеної страхової виплати ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщена особа, до Управління ВД Фонду у Луганській області та його відділень не звертався, нарахування страхових виплат ОСОБА_1 за період з 01.12.2014 по 31.12.2018 Управлінням ВД Фонду у Луганській області та його відділеннями не здійснювалося.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Преамбулою Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) визначено, що цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.

Згідно із статтею 3 Закону № 1105-XIV соціальне страхування здійснюється, зокрема, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; обов`язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; обов`язковості фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Пунктами 2, 9 частини першої статті 16 Закону № 1105-XIV передбачено, що застраховані особи мають право на: отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом; судовий захист своїх прав.

Відповідно до частин першої, сьомої статті 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

За приписами частини першої статті 46 Закону № 1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Відповідно до частини сьомої статті 47 Закону № 1105-XIV якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України Про оплату праці .

Пунктом 3 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1105-XIV визначено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

За приписами частин першої, другої статті 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.7 розділу ІІІ Продовження раніше призначених страхових виплат Порядку № 27 визначено, що внутрішньо переміщені особи мають право на продовження раніше призначених страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду або його відділенні за фактичним місцем проживання (перебування). Для продовження раніше призначених страхових виплат внутрішньо переміщена особа подає такі документи: заяву; копію довідки про взяття на облік; рішення Комісії (у разі наявності на момент подачі документів); копію паспорта або документа, що посвідчує особу; копію реєстраційного номера облікової картки платника податків або паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). Копії документів засвідчуються працівником управління (відділення) при пред`явленні оригіналів. Потерпілий на виробництві або особа, що має право на страхові виплати, надає справу про страхові виплати, на підставі якої йому (їй) були призначені страхові виплати (за наявності). У випадку відсутності у внутрішньо переміщеної особи оригіналу справи про страхові виплати, робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення за фактичним місцем проживання (перебування) одержує відомості з інформаційно-аналітичної системи Фонду про розмір щомісячних страхових виплат для продовження страхових виплат. Такий самий механізм продовження страхових виплат діє і для осіб, які отримували ці виплати в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що знаходилися на території, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження або на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а постійно проживають на території України, де органи державної влади здійснюють свої повноваження. У цьому випадку замість довідки про взяття на облік потерпілий надає копію сторінки паспорта, що містить відомості про місце проживання, з одночасним пред`явленням оригіналу. Щомісячні страхові виплати внутрішньо переміщеній особі продовжуються (відновлюються) на підставі рішення Комісії з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи, та фінансуються впродовж тридцяти календарних днів з дати прийняття постанови про продовження раніше призначених страхових виплат.

Відповідно до пунктів 3.8, 3.9 розділу ІІІ Продовження раніше призначених страхових виплат Порядку № 27 суми страхових виплат, які не виплачені за минулий період, виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Суми страхових виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в робочих органах виконавчої дирекції Фонду, в яких зберігались справи про страхові виплати до початку антитерористичної операції, та тимчасової окупації українських територій, в порядку визначеному виконавчою дирекцією Фонду.

Як передбачено пунктом 1 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 (далі - Порядок № 365), цей Порядок визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 Порядку № 365 визначено, що соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), робочими органами Фонду соціального страхування, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

За правилами пункту 5 Порядку призначення № 365 для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування. До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред`являється оригінал такої довідки.

25.04.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 335 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365 , відповідно до якої:

підпунктом 2 пункту 1 у Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженому зазначеною постановою: пункт 15 викладено в такій редакції: 15. Орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. ;

підпунктом 2 пункту 2 у Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженому зазначеною постановою: пункти 16 і 18 доповнити реченням такого змісту: Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019, у справі № 640/18720/18 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними та нечинними підпункт 2 пункту 1, підпункт 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 335 від 25.04.2018 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. №365 в частині, що стосується сум невиплачених пенсій. При цьому, у вказаній справі суди дійшли до висновку, що положення підпункту 2 пункту 1, підпункт 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 335 від 25.04.2018 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. №365 обмежують позивача та інших внутрішньо переміщених осіб у реалізації їхніх прав, зокрема, права на виплату пенсії за минулий період відповідно до статті 46 Закону № 1058-IV.

Крім того, суд звертає увагу на висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у зразковій справі № 805/402/18, які полягають у такому.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону № 1706-VII Кабінет Міністрів України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади щодо вжиття ними необхідних заходів із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб відповідно до цього Закону. Частиною другою статті 20 Закону № 1706-VII визначено, що закони та інші нормативно-правові акти України діють в частині, що не суперечить цьому Закону. Проте наведені положення Закону № 1706-VII не надають Кабінету Міністрів України повноважень на визначення випадків припинення виплати пенсій. За змістом конституційних норм Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Преамбулою Закону № 1058-IV визначено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. При цьому згідно з преамбулою Закону № 1706-VII цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії Отже, ураховуючи наведені положення Закону № 1706-VII , Велика Палата Верховного Суду вважає, що прийняття законодавцем цього Закону спрямоване на встановлення додаткових гарантій дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, а не на звуження обсягу їх прав, закріплених в інших законодавчих актах України, зокрема в частині першій статті 49 Закону № 1058-IV.

Суд також враховує, що на даний час окремий порядок щодо виплати страхових коштів за минулий період внутрішньо переміщеним особам Кабінетом Міністрів України не прийнятий.

На думку суду, не прийняття Кабінетом Міністрів України зазначеного вище окремого порядку (на умовах якого виплачуються суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, та які обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати) не може бути правовою підставою для позбавлення особи права на отримання страхових виплат, яке прямо передбачено законодавством, та особа не може нести негативних наслідків у зв`язку із невиконанням органів держави обов`язків у сфері соціального захисту. Так, внаслідок відсутності порядку та механізму виплати страхових виплат особі за минулий період виникає правова невизначеність щодо змісту обов`язку держави по виплаті такої заборгованості. Така невизначеність створює умови для свавілля з боку держави, що є несумісним з принципом верховенства права. Взявши на себе обов`язок із виплати особі страхових виплат за минулий період, але при цьому не визначивши певного порядку, держава допустила недобросовісність. Оскільки у відносинах виконання цього обов`язку державу представляють органи, які уповноважені на нарахування та виплату страхових виплат, то саме вони повинні нести відповідальність від імені держави.

Крім того, частиною першою статті 46 Закону № 1105-XIV визначені підстави для припинення страхових виплат і надання соціальних послуг, та жодна із таких підстав у спірних правовідносинах не підлягає застосуванню.

Суд також наголошує, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, а частинами першою - третьою статті 7 Закону № 1706-VII чітко передбачено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України; Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам; громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на отримання щомісячних страхових виплат за період з січня 2014 року по грудень 2018 року незалежно від того, що на даний час окремий порядок щодо виплати страхових коштів за минулий період внутрішньо переміщеним особам Кабінетом Міністрів України не прийнятий, позаяк відсутність механізму виплат страхових коштів за минулий час не звільняє державу в особі уповноваженого органу Фонду соціального страхування від обов`язку здійснити такі виплати та не може порушувати право позивача на отримання таких виплат. При цьому, суд звертає увагу, що відповідачі не заперечують право позивача на отримання страхових виплат, а апелюють лише на відсутність окремого порядку, який би врегульовував питання таких виплат.

Суд також звертає увагу, що за приписами частини сьомої статті 47 Закону № 1105-XIV якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки позивач має право на отримання щомісячних страхових виплат за період з січня 2014 року по грудень 2018 року, на даний час перебуває на обліку в Луцькому МВ Управління ВД Фонду у Волинській області, до якого позивач звертався за виплатою коштів та який відмовив у такій виплаті, тому позовні вимоги необхідно задовольнити частково шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій Луцького МВ Управління ВД Фонду у Волинській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної страхової виплати по втраті працездатності за період з січня 2014 року по грудень 2018 року включно та зобов`язання вказаного відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу щомісячної страхової виплати по втраті працездатності за період з січня 2014 року по грудень 2018 року включно, та про відмову у задоволенні решти позовних вимог до іншого відповідача Управління ВД Фонду у Луганській області.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при зверненні до суду з цим позовом із позовними вимогами, які є пов`язаними між собою, позивач сплатив судовий збір у сумі 840,80 грн. згідно з квитанцією від 20.01.2020 № ПН1348674 (а. с. 5), тому, зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Луцького МВ Управління ВД Фонду у Волинській області необхідно стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 420,40 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Луцького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати по втраті працездатності за період з січня 2014 року по грудень 2018 року включно.

Зобов`язати Луцьке міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22в) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) щомісячної страхової виплати по втраті працездатності за період з січня 2014 року по грудень 2018 року включно.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Луцького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22в) на користь ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 420 гривень 40 копійок (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх