Постанова

від 13.07.2020 по справі 303/4906/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/4906/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 липня 2020 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів МАЦУНИЧА М.В., БИСАГИ Т.Ю.

при секретарі БАЛАЖ Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 303/4906/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Айс Крім Груп до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 20 вересня 2019 року, повний текст якого складено 25 вересня 2019 року, та за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Айс Крім Груп на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 20 вересня 2019 року і на додаткове рішення цього ж суду від 24 грудня 2019 року, повний текст якого складено 24 грудня 2019 року, головуючий суддя Монич В.О., -

встановив:

ТОВ Айс Крім Груп 31 .0 7.2019 звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 мотивуючи наступним.

03 .0 4.2018 на перехресті вулиць Данила Галицького та Лавківської в м. Мукачеві сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої керований ОСОБА_1 легковий автомобіль Mitsubishi Galant , д/н НОМЕР_1 , зіткнувся з належним ТОВ Айс Крім Груп легковим автомобілем Honda Accord , д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 Внаслідок ДТП автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень.

Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу ОСОБА_1 була застрахована у ПАТ СК Універсальна . Згідно з полісом серії НОМЕР_3 ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становить 100000,00 грн, франшиза встановлена в розмірі 1000,00 грн.

У ПрАТ СК Провідна була застрахована і цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу ТОВ Айс Крім Груп . Згідно з полісом серії НОМЕР_4 ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становить 100000,00 грн, франшиза встановлена в розмірі 0,00 грн.

На місце ДТП були викликані представники поліції, однак, у зв`язку з повним визнанням ОСОБА_1 своєї вини в ДТП сторони за обопільною згодою та відповідно до положень ст. 33 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Закон № 1961-IV) склали щодо ДТП Європротокол (повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду), для чого були відповідні умови. Відповідач ОСОБА_1 визнав у цьому протоколі, що механічні пошкодження автомобілю Honda Accord , д/н НОМЕР_2 , були завдані внаслідок його винних дій. Європротокол був поданий позивачем до ПрАТ СК Провідна .

При оформленні Європротоколу страхове відшкодування є додатково лімітованим, щодо відшкодування майнової шкоди цей ліміт згідно з розпорядженням Нацкомфінпослуг від 29.12.2016 № 3471 становить 50000,00 грн.

З 01.12.2016 діє Угода про пряме врегулювання збитків по обов`язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладена 18-ма страховиками, яка передбачає отримання потерпілим відшкодування у разі ДТП від страховика, з яким потерпілий уклав договір страхування.

Позивач скористався правом прямого врегулювання збитків і 06.04.2018 подав до ПрАТ СК Провідна заяву про виплату страхового відшкодування, у чому, втім, страховик незаконно відмовив. Чинним рішенням Господарського суду м. Києва від 04.03.2019 у справі № 907/622/18 позов ТОВ Айс Крім Груп до ПрАТ СК Провідна був задоволений, на користь Товариства було стягнуто 49000,00 грн у рахунок страхового відшкодування за шкоду, завдану пошкодженням автомобіля Honda Accord , д/н НОМЕР_2 .

Відповідно до Звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням колісного транспортного засобу від 02.06.2016 № 1863, складеного суб`єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту автомобіля Honda Accord , д/н НОМЕР_2 , пошкодженого у ДТП 03.04.2018, становить 105940,88 грн. Ці затрати позивача на ремонт автомобіля є його реальними (прямими) збитками (ст. 22 ЦК України).

Страховик сплатив позивачу страхове відшкодування в сумі 49000,00 грн (в межах страхового ліміту за вирахуванням франшизи) на підставі рішення господарського суду, проте, ця сума недостатня для повного відшкодування шкоди. За змістом положень ст.ст. 386, 1166, 1187, 1194 ЦК України шкода має бути відшкодована потерпілому в повному обсязі, а в разі недостатності страхової виплати для такого повного відшкодування особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Таким чином, відповідна різниця в сумі 56940,88 грн (105940,88 грн - 49000,00 грн) має бути сплачена позивачу відповідачем ОСОБА_1 .

Крім того, вказаний борг згідно з положеннями ст. 625 ЦК України має бути сплачений з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення. 3% річних за період з 04.04.2018 по 04.07.2019 становлять 2134,11 грн (56940,88 грн х 3 : 100 : 365 х 456 днів), а борг з урахуванням індексу інфляції за період з травня 2018 року по червень 2019 року становить 62065,56 грн (56940,88 грн х 109 (сукупний індекс інфляції за період) : 100 = 62065,56 грн, де інфляційні нарахування становлять 5124,67 грн (62065,56 грн - 56940,88 грн)).

Посилаючись на ці обставини, позивач ТОВ Айс Крім Груп просив стягнути на його користь із відповідача ОСОБА_1 64199,66 грн у рахунок відшкодування завданої шкоди, з яких 56940,88 грн - вартість відновлювального ремонту автомобіля Honda Accord , д/н НОМЕР_2 , 5124,67 грн - інфляційні нарахування і 2134,11 грн - 3% річних, а також покласти на відповідача 7950,00 грн витрат із оплати правової допомоги та 1921,00 грн витрат із оплати судового збору.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 20.09.2019 позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Айс Крім Груп 9227,89 грн на відшкодування майнової шкоди, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Айс Крім Груп у рахунок відшкодування витрат: із оплати судового збору - 1921,00 грн, із оплати правничої допомоги - 7150,00 грн.

Додатковим рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 24.12.2019 стягнуто з ТОВ Айс Крім Груп на користь ОСОБА_1 3160,50 грн у рахунок відшкодування витрат із оплати правничої допомоги.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що вартість матеріального збитку відповідно до встановлених законодавством правил визначена з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників транспортного засобу, а також встановлена преюдиційним судовим рішенням і становить 58227,89 грн, тому вимога позивача про стягнення вартості відновлювального ремонту в сумі 105940,88 грн необґрунтована і стягненню з відповідача підлягає різниця між розміром завданої шкоди, визначеним з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу майна, та сумою страхового відшкодування, тобто, 9227,89 грн (58227,89 грн - 49000,00 грн). Вимога про стягнення інфляційних нарахувань і 3% річних передчасна і необґрунтована, оскільки деліктні правовідносини трансформуються в зобов`язальні після ухвалення судом рішення про відшкодування майнової шкоди, якого на час пред`явлення позову ще не було. Питання про судові витрати вирішене відповідно до встановленого в справі та доведеного сторонами.

Відповідач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Новікова І.С., оскаржив рішення суду від 20.09.2019 у частині вирішення питання про судові витрати. В іншій частині відповідач рішення суду не оскаржує.

Мотивує скаргу тим, що судові витрати мали бути розподілені між сторонами виходячи з обсягу задоволених позовних вимог, який становить 9,7%, тому належний з відповідача судовий збір становить 186,34 грн.

Витрати позивача на правничу допомогу не співмірні з обсягом такої допомоги, наданої адвокатом Петрунем М.М., а тому необґрунтовані. Так, адвокат Петрунь М.М. надавав позивачу правову допомогу під час розгляду справи № 907/622/18 господарським судом і розмір його гонорару в тій справі теж становив 7950,00 грн, а стягнуто судом було 6950,00 грн. Оскільки ж справа, що розглядається, випливає з тих же правовідносин, з яких виник і спір, що розглядався господарським судом, то в даній справі не був потрібен великий обсяг юридичної роботи, тим більше, такий, що дорівнює обсягу роботи в першій справі. У даній справі фактично не виконувався обсяг роботи, що був наведений адвокатом на обґрунтування розміру оплати правничої допомоги, зокрема, правова позиція вже була сформована, по суті не складалася нова позовна заява, спірні відносини регулюються тим самим законодавством потреби у вивченні нових джерел і норм права не було тощо.

Зазначене відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 у справі № 911/3386/17 і у постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17.

Тому розмір витрат на правову допомогу може бути визначений не більше ніж у розмірі 1950,00 грн (650,00 грн х 3) за редагування та подачу позовної заяви, а з урахуванням обсягу задоволених позовних вимог - 189,15 грн.

Сторона просить рішення суду в частині розподілу судових витрат змінити і стягнути з відповідача на користь позивача 186,34 грн у рахунок відшкодування витрат із оплати судового збору та 189,15 грн у рахунок відшкодування витрат на оплату правничої допомоги.

Позивач ТОВ Айс Крім Груп оскаржив рішення суду від 20.09.2019 у частині відмови в позові та додаткове рішення суду від 24.12.2019, вказує на необґрунтовану відмову в задоволенні частини вимог і на неправильне вирішення судом відповідних питань. Доводи скарги зводяться до таких.

Суд помилково визначив розмір належної до відшкодування шкоди як різницю між фактичним розміром завданої шкоди та сумою страхового відшкодування, тобто, 9227,89 грн (58227,89 грн - 49000,00 грн), оскільки не врахував дійсні обставини заподіяння шкоди та дійсний її розмір. Так, у силу вимог закону, якими обґрунтовувався позов, шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі, якщо розмір завданого збитку є більшим за розмір страхового відшкодування, відповідну різницю зобов`язаний сплатити заподіювач шкоди, а якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність, а саме, автомобіля, були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна. Така позиція відповідає як висновкам, зробленим Верховним Судом України у постанові від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15, Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 у справі № 686/17155/15-ц, так і судовій практиці, що існувала раніше.

У звіті оцінювача про розмір матеріального збитку такий визначено з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0,5097, тому вказавши у звіті фактичну вартість ремонту автомобіля у 105940,88 грн (де 4650,00 грн - вартість ремонтних робіт, 7680,93 грн - вартість матеріалів для ремонту, 93609,95 грн - вартість складових (запасних частин), що підлягають заміні), з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу оцінювач вартість відновлювального ремонту визначив у розмірі 58227,89 грн.

Страхова компанія сплатила вартість ремонту (49000,00 грн) з врахуванням фізичного зносу, як це передбачено ст. 29 Закону № 1961-IV, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без врахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, оскільки в цьому випадку у страховика не виникло обов`язку з відшкодування такої різниці.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають 56940,88 грн.

Стосовно відмови суду стягнути інфляційні нарахування та 3% річних через те, що рішення суду про відшкодування шкоди наразі не ухвалене, тому деліктні правовідносини не трансформувалися у зобов`язальні і факт прострочення грошового зобов`язання відсутній, відповідно відсутні й підстави для застосування ст. 625 ЦК України, то такий висновок суду необґрунтований. Деліктне зобов`язання виникло в момент заподіяння шкоди, тому з 04.04.2018 виник обов`язок відповідача відшкодувати шкоду.

Додатковим рішенням від 24.12.2019 суд вирішив питання про розподіл судових витрат виходячи з того, що позовні вимоги були задоволені в обсязі 9,7%. Однак, суд припустився арифметичної помилки, позаяк ціна позову становила 64199,66 грн, задоволені були вимоги про стягнення 9122,89 грн, що становить 14,37% від ціни позову. Тому питання про судові витрати вирішене судом неправильно.

Позивач просить скасувати рішення суду від 20.09.2019 у частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення шкоди в сумі 47712,99 грн (що складає різницю між заявленими до відшкодування 56940,88 грн і задоволеними 9227,89 грн), 5124,67 грн суми інфляційних нарахувань і 3124,11 грн 3% річних, скасувати додаткове рішення суду від 24.12.2019 та постановити нове рішення про повне задоволення позову.

У відзивах на апеляції один одного сторони навзаєм вказують на їх необґрунтованість, просять залишити відповідні скарги без задоволення, підтверджують свої раніше висловлені позиції в справі. Крім цього, позивач ТОВ Айс Крім Груп посилається на неспроможність доводів апеляції відповідача в частині пов`язування розміру витрат на правничу допомогу зі справою, яка розглядалася господарським судом за правилами іншого судочинства, з іншими сторонами та щодо інших правовідносин, а відповідач ОСОБА_1 стверджує про некоректність посилання позивача на правові позиції суду касаційної інстанції, що були висловлені у справах з іншими обставинами, а саме, за умов, коли мали місце фактичний ремонт пошкоджених транспортних засобів із заміною запчастин на нові та оплата ремонту. Водночас відповідач погоджується з доводами позивача в частині помилкового визначення судом першої інстанції обсягу задоволених вимог, який становить 14,37% від ціни позову, тому вважає за необхідне змінити додаткове рішення суду від 24.12.2019 стягнувши з позивача на користь відповідача 2997,05 грн у рахунок відшкодування витрат на оплату правничої допомоги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Новікової І.С., яка з урахуванням позиції щодо обсягу задоволених вимог апеляцію відповідача підтримала, а скаргу позивача не визнала, розглянувши справу за правилами ст. 372 ч. 2 ЦПК України за відсутності інших учасників процесу, обговоривши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до такого .

Суд першої інстанції розглядає справу в межах заявлених позивачем з відповідних підстав вимог; апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах позовних вимог, підстав позову, доводів і вимог апеляційної скарги (ст. 13 ч. 1, ст. 367 ч.ч. 1, 6 ЦПК України).

Відповідно до ст. 3 ч. 1 п.п. 3, 6, ст. 11, ст. 12 ч. 1, ст.ст. 13, 14, ст. 20 ч. 1 ЦК України (тут і далі норми матеріального права в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), ст.ст. 12, 13, ст.ст. 43, 44, 49, 76-81 ЦПК України:

цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, в тому числі, із заподіяння шкоди;

особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, обачно, передбачаючи наслідки ;

при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається;

цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист;

кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;

кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Особа вправі вимагати повного відшкодування майнової шкоди, завданої їй винною, протиправною поведінкою іншої особи, пошкодженням майна; відсутність вини у шкоді доводить заподіювач, розмір завданої шкоди доводиться позивачем; за загальним правилом, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку (ст.ст. 11-16, 22, 1166, 1187 ЦК України). Відповідно до ст. 979, ст. 980 ч. 1 п. 3, ст.ст. 999, 1194 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 5, 6, 21, Розділу ІІІ України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Закон № 1961-IV), особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Встановлено, що 03 .0 4.2018 на перехресті вулиць Данила Галицького та Лавківської в м. Мукачеві сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої керований ОСОБА_1 легковий автомобіль Mitsubishi Galant , д/н НОМЕР_1 , зіткнувся з належним ТОВ Айс Крім Груп легковим автомобілем Honda Accord , д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , що призвело до пошкодження автомобіля позивача, обставини ДТП зафіксовані, а вина у спричиненні ДТП визнана ОСОБА_1 у повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду, складеному відповідно до положень ст. 33 п. 33.2. Закону № 1961-IV (а.с. 8), підтверджується іншими матеріалами справи (а.с. 9, 10 та ін.) та ніким не заперечується .

Цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів була застрахована:

ОСОБА_1 - у ПАТ СК Універсальна , що підтверджується полісом серії НОМЕР_3 від 20.04.2017, за цим договором ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становив 100000,00 грн, франшиза була встановлена в розмірі 1000,00 грн (а.с. 11);

ТОВ Айс Крім Груп - у ПрАТ СК Провідна , що підтверджується полісом серії НОМЕР_4 , за цим договором ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становив 100000,00 грн, франшиза була встановлена в розмірі 0,00 грн (а.с. 11).

Беручи до уваги те, що ПАТ СК Універсальна і ПрАТ СК Провідна є учасниками Угоди про пряме врегулювання збитків по обов`язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яка діє з 01.12.2016, ТОВ Айс Крім Груп заявою від 06.04.2018 № 2300215687 звернулося до ПрАТ СК Провідна по виплату страхового відшкодування внаслідок заподіяння майнової шкоди ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого як власника наземного транспортного засобу була застрахована у ПАТ СК Універсальна , у чому Товариству було відмовлено листом ПрАТ СК Провідна від 24.05.2018 № 17-12/6145 (а.с. 14, 15).

Пошкодження автомобіля марки Honda Accord , д/н НОМЕР_2 , були зафіксовані протоколом огляду транспортного засобу від 30.05.2018, складеним оцінювачем ОСОБА_3 на підставі договору з ТОВ Айс Крім Груп (а.с. 21). У подальшому на замовлення ТОВ Айс Крім Груп суб`єкт оціночної діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_3 склав 0 2.06.2018 Звіт № 1863 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням колісного транспортного засобу (а.с. 16-20). У Звіті при визначенні розміру завданого потерпілому пошкодженням транспортного засобу матеріального збитку застосовані такі параметри:

ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження - 383134,56 грн;

вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу складових, що замінюються - 105940,88 грн, де: 4650,00 грн - вартість ремонтних робіт, 7680,93 грн - вартість необхідних для ремонту матеріалів, 93609,95 грн - вартість складових, які підлягають заміні;

коефіцієнт фізичного зносу - 0,5097;

вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 58227,89 грн, визначена за формулою: 4650,00 грн + 7680,93 грн + 93609,95 грн х (1 - 0,5097) = 58227,89 грн;

вартість матеріального збитку з урахуванням фізичного зносу складових, що замінюються, станом на дату оцінки (03.04.2018) - 58227,89 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 у справі № 907/622/18 задоволено частково позов ТОВ Айс Крім Груп до ПрАТ СК Провідна про стягнення коштів, стягнуто зі страхової компанії на користь позивача 49000,00 грн страхового відшкодування, 1500,00 грн витрат на проведення експертного дослідження, 1727,79 грн судового збору та 6815,00 грн витрат на правову допомогу, у вимозі про стягнення 1000,00 грн франшизи відмовлено (а.с. 23-27). Рішенням суду встановлено, зокрема, що розмір матеріального збитку, завданого пошкодженням внаслідок ДТП, що мало місце 03.04.2018, автомобіля позивача підтверджується Звітом від 02.06.2018 № 1863 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням колісного транспортного засобу і становить 58227,89 грн, з урахуванням правил сплати страхового відшкодування в системі Прямого врегулювання збитків максимальний розмір страхової виплати становить 50000,00 грн, тому до сплати зі страхової компанії на користь позивача за вирахуванням безумовної франшизи належать 49000,00 грн.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом; обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ст. 82 ч.ч. 4, 5 ЦПК України).

Отже, розмір збитку (майнової шкоди), завданого ТОВ Айс Крім Груп внаслідок винних дій ОСОБА_1 під час ДТП, що мало місце 03.04.2018, встановлений щодо ТОВ Айс Крім Груп окрім звіту суб`єкта оціночної діяльності також і чинним рішення суду. Заподіювач шкоди ОСОБА_1 цю обставину не спростовує.

ЦК України встановлені правила, відповідно до яких реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст. 22 ч. 2 п. 1, ст. 1192).

Аналогічно регулює це питання і Закон № 1961-IV, який передбачає, зокрема, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи, витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, відшкодовуються з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст. 22 п. 22.1., ст. 29).

Згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою спільним наказом Мінюсту України і Фонду держмайна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (реєстрація в Мінюсті України від 24.11.2003 за № 1074/8395), вартість відновлювального ремонту транспортного засобу і розмір матеріального збитку, завданого його пошкодженням, визначаються з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу (його складових), розрахованого за відповідними правилами, що враховують реальний стан і вартість об`єкта на момент ДТП, поняття дійсної вартості, що вживається у судовій практиці, за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості, що вживається в Методиці (п.п. 1.1.-1.4., п. 1.6. абз. 18, 39, 40, 49, п.п. 2.4., 3.9., 4.1., 5.1., 7.1., 7.17., 8.1.-8.3., 8.5. та ін.).

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків (ст. 988 ч. 1 абз. 6 ЦК України).

Тобто, відшкодуванню потерпілому підлягають саме реальні збитки (реальна вартість втраченого майна або реальна вартість виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі), а відтак за загальним правилом фізичний знос майна враховується при відшкодуванні потерпілому грошовими коштами реальних збитків. Визначений законом порядок відшкодування майнової шкоди і збитків сам по собі не може розглядатися як такий, що порушує цивільні права позивача.

Належними доказами щодо розрахунків у зв`язку з придбанням запасних частин до автомобіля, зі здійсненням його ремонту на станції технічного обслуговування, як і власне щодо факту проведення такого ремонту, доказами щодо обліку відповідних операцій, які фіксуються у документальній формі, є первинні та облікові документи, що повинні складатися під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення:

договір про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу; акт передавання-приймання колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту (що підписується також власником автомобіля); наряд-замовлення, рахунок-фактура, накладна, квитанція тощо, при цьому, оплата послуг здійснюється замовником як у готівковій, так і безготівковій формах; документами, що підтверджують надання послуги фізичній особі, є акт передавання-приймання КТЗ після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, підписаний контролером якості та замовником; документ, що підтверджує оплату послуг; рахунок-фактура, при цьому, вартість послуг, матеріалів та складових частин (систем) замовник оплачує за цінами, що діяли на день оформлення замовлення, якщо інше не передбачено умовами договору, а в разі відсутності таких частин, матеріалів тощо, їх вартість оплачується замовником після виконання послуги за цінами, які діяли на день їх надходження, якщо інше не передбачене договором (ст.ст. 545, 1087 ЦК України, ст. 1 п.п. 1.6., 1.7., 1.24., 1.35., ст.ст. 4, 16, 17, 20, 22, 24, 30 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , ст. 1 абз. 3, 5, 11, ст.ст. 3, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.п. 3, 4 Розділу ІІІ, п. 2 Розділу IV, п.п. 1-4, 6, 7 Розділу V Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджених наказом Мінінфраструктури України від 28.11.2014 № 615 (реєстрація в Мінюсті України від 17.12.2014 за № 1609/26386), інші норми законодавства). Складання документів, зокрема, первинних, у т.ч., оформлення і видача клієнту розрахункових документів у паперовій формі (квитанція, чек тощо), необхідних для оформлення оплати послуг відповідно до визначеного встановленим порядком їх обсягу та порядку оплати, є обов`язком особи, яка надає ці послуги, здійснює облік відповідних операцій та несе відповідальність за складання документів.

Вимоги закону вказують на необхідність зменшення суми, що відповідає розміру оціненої шкоди, на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, якщо відшкодування страховиком витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи, та на можливість здійснення доплати в розмірі, що не перевищує суми податку, за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту (ст. 36 п. 36.2. Закону № 1961-IV).

ТОВ Айс Крім Груп , якщо мало для того підстави, не було позбавлене права за наявності належних документів щодо ремонту автомобіля та його оплати подати такі страховику для врахування при визначенні розміру страхового відшкодування, узгодити питання місця проведення ремонту автомобіля та щодо перерахування відповідних коштів Товариству та/або особі, яка надає послуги з ремонту пошкодженого майна, тощо (ст. 35 п. 35.1. пп. в , ст. 36 п.п. 36.1., 36.2., 36.4. Закону № 1961-IV).

Утім, розпорядившись цивільними правами на свій розсуд, позивач у такий спосіб не діяв. Доказів, які б вказували на проведення ремонту автомобіля на станції технічного обслуговування, оплату встановленим порядком ремонтних робіт, запчастин, вузлів, агрегатів, матеріалів тощо, позивач суду не подавав.

Як випливає з правової позиції позивача, останній з розрахунком розміру збитку (майнової шкоди), виконаним оцінювачем ОСОБА_3 відповідно до вищевказаної Методики і підтвердженим рішенням господарського суду, погодився. Звіт оцінювача визнається сторонами належним і допустимим доказом у спорі. При визначенні розміру цієї шкоди був врахований фізичний знос відповідних складових (запасних частин), з урахуванням цієї обставини було присуджене господарським судом зі страховика відповідне страхове відшкодування.

Таким чином, особа, якій завдано майнової шкоди, має право пред`явити вимогу про відшкодування шкоди в повному обсязі як таке, що, втім, не звільняє позивача від обов`язку пред`явити позов з належних підстав та довести заявлений до стягнення розмір відшкодування встановленим процесуальним порядком.

Поставивши за наведених вище обставин вимогу про стягнення з відповідача в рахунок повного відшкодування шкоди коштів у сумі, яка не враховує фізичний знос складових пошкодженого автомобіля, позивач виходив із помилкового тлумачення норм матеріального права, що регулюють дане питання, та помилкового, всупереч їх дійсному змісту тлумачення відповідних правових позицій суду касаційної інстанції.

Пленум Верховного Суду України в Постанові від 27.03.1992 № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди зазначив, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації; зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків) (п. 9). Аналогічна позиція наведена і в пункті 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 01.03.2013 № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки .

Позивач посилався також на правові позиції, висловлені Верховним Судом України в постанові від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15 та Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі № 686/17155/15-ц про те, що правильним є стягнення з винуватця ДТП або з відповідальної за нього особи різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Однак, наведені вище правові позиції не можуть бути враховані, позаяк сформульовані щодо інших фактичних обставин, аніж ті, що мають місце в справі, яка розглядається. Так, усі ці позиції передбачають що відповідні запасні частини (вузли, деталі, комплектуючі) були замінені фактично, були використані фактично нові запасні частини, а у вищевказаних справах мала місце й оплата фактично проведеного ремонту автомобілів із виконанням заміни відповідних запасних частин. Тобто, йдеться про конкретні факти й обставини, що дають підстави для висновків про наявність у потерпілого дійсних конкретних витрат на ремонт автомобіля із заміною відповідних запасних частин, з визначенням вартості кожної такої запасної частини тощо, а відтак, про наявність умов для належного визначення розміру реальних збитків.

Питання фактичного здійснення ремонту автомобіля і його оплати, врахування чи неврахування при такій оплаті ПДВ, фактичної заміни запасних частин, їх найменувань, вартості мають істотне значення при вирішенні питання про стягнення з безпосереднього винуватця ДТП або з відповідальної за нього особи різниці між фактичною вартістю ремонту автомобіля та розміром виплаченого страхового відшкодування, якщо для цього виникають підстави. У даній справі доводи позивача щодо відшкодування шкоди з урахуванням обставин, які пов`язуються з фізичним зносом майна, не є належним чином обґрунтованими, конкретизованими та доведеними по суті щодо фактів, які, якщо відповідне питання ставиться, є предметом доказування, а його позиція в справі ґрунтується на недопустимих у доказуванні припущеннях (ст. 77 ч. 2, ст. 81 ч. 6 ЦПК України).

Відтак, для стягнення з відповідача на користь позивача різниці між визначеною розрахунковим шляхом вартістю ремонту автомобіля та розміром виплаченого страхового відшкодування в сумі 56940,88 грн (105940,88 грн - 49000,00 грн) належних підстав немає.

Так само необґрунтованими є й вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 5124,67 грн і 3% річних у сумі 2134,11 грн.

Ці вимоги ґрунтуються на тому, що на користь позивача підлягають стягненню 56940,88 грн як різниця між вартістю ремонту автомобіля та розміром виплаченого страхового відшкодування, які є базою для вказаних нарахувань, тоді як підстав для здійснення нарахувань із такої бази немає. Зазначене вже само по собі виключає можливість здійснення таких нарахувань та стягнення відповідних сум з відповідача.

Окрім цього, апеляційний суд зауважує таке.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами для виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, завдання майнової шкоди іншій особі, інші юридичні факти; у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду (ст. 11 ч. 1, ч. 2 п.п. 3, 4, ч. 5 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 525, ст. 526 ч. 1, ст. 530 ч.ч. 1, 2 ЦК України).

За приписами ст. 625 ч. 2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач безпідставно провів відповідний розрахунок щодо зазначених сум беручи за початок відліку дату дорожньо-транспортної пригоди. На момент ДТП не був і не міг бути відомий розмір майнової шкоди, завданої позивачеві, розмір страхового відшкодування, час його виплати, тож не міг бути відомий і розмір відповідного зобов`язання відповідача, строк його виконання, якщо таке зобов`язання виникло. Поза тим, у справі немає й доказів пред`явлення позивачем відповідачу вимоги про сплату визначеної встановленим порядком суми коштів у рахунок відшкодування завданої шкоди та відмови винуватця ДТП її сплатити.

Особа, якій завдано майнової шкоди, за наявності відповідних підстав управі пред`явити до винної особи вимогу про відшкодування грішми майнової шкоди. В разі наявності спору з приводу відшкодування шкоди особа вправі пред`явити вимогу про її відшкодування судовим порядком, відповідне зобов`язання про сплату коштів може виникнути з рішення суду про повне або часткове задоволення позову, внаслідок невиконання якого з урахуванням підстав, предмета і змісту рішення суду можуть застосовуватися правила ст. 625 ЦК України щодо відповідальності за прострочення грошового зобов`язання: особа в разі невиконання такого конкретного зобов`язання у визначений строк та/або у визначеному розмірі вправі пред`явити й вимогу про стягнення коштів, нарахованих відповідно до ст. 625 ч. 2 ЦК України.

У справі, що розглядається, немає рішення суду, з якого внаслідок вирішення спору, що виник із делікту (спору про відшкодування шкоди), раніше виникло б зобов`язання про відшкодування ОСОБА_1 грішми на користь ТОВ Айс Крім Груп майнової шкоди, завданої ним у ДТП.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно застосував у спірних правовідносинах норми матеріального права, якими вони регулюються, задовольнивши частково вимогу про стягнення коштів у рахунок відшкодування шкоди і стягнувши 9227,89 грн як різницю між розміром завданої шкоди, визначеним з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу майна, та сумою страхового відшкодування (58227,89 грн - 49000,00 грн), а також відмовивши у вимогах про стягнення коштів, нарахованих відповідно до ст. 625 ч. 2 ЦК України. Доводи апеляції позивача цього не спростовують.

В частині вирішення судом першої інстанції питання про судові витрати доводи сторін про помилковість рішення суду заслуговують у відповідній частині на увагу.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Петрунь М.М. надавав правову допомогу ТОВ Айс Крім Груп під час вирішення в Господарському суді міста Києва спору з ПрАТ СК Провідна про стягнення коштів (справа № 907/622/18), в якій рішенням суду із заявлених до відшкодування 7950,00 грн витрат на оплату правової допомоги було стягнуто 6815,00 грн. Однак, із доводами апелянта ОСОБА_1 про те, що витрати позивача на правничу допомогу в справі, що розглядається, не співмірні з обсягом такої допомоги, наданої адвокатом Петрунем М.М., та необґрунтовані, оскільки зважаючи на надання правової допомоги в справі № 907/622/18 від адвоката не вимагався великий обсяг юридичної роботи, погодитись не можна.

У справі, що розглядалася господарським судом, правовідносини хоча й виникли первісно з того самого юридичного факту (дорожньо-транспортної пригоди), проте, спір мав місце зі страховиком, з інших підстав, щодо іншого предмета та з іншою стороною, аніж в даній справі. На переконання колегії суддів, розмір оплати наданої адвокатом Петрунем М.М. правової допомоги в справі, що розглядається, відповідає характеру спірних правовідносин, обставинам справи, рівню її складності та не є надмірним.

Поряд із цим, щодо витрат на правову допомогу, яка надавалася адвокатом Петрунем М.М. позивачу ТОВ Айс Крім Груп , апеляційний суд констатує, що із пред`явлених до стягнення 7950,00 грн документально підтверджуються і підлягають врахуванню витрати в сумі 7150,00 грн. У справі містяться дані про обсяг, види і вартість правової допомоги та їх оплату в сумі 7950,00 грн (підготовка заяви, вивчення законодавства і судової практики, збір доказів, надання консультацій клієнту тощо) (а.с. 56, 57, 59). Водночас до оплати включено й прибуття до суду та участь у судовому засіданні протягом 1,25 год. із сумою до оплати 800,00 грн (а.с. 56). Утім, ця частина роботи не має свого підтвердження документами і матеріалами справи, оскільки справу було розглянуто в одному судовому засіданні 20.09.2019 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та участі сторін (а.с. 41, 62).

Витрати відповідача ОСОБА_1 на оплату правової допомоги, що надавалася адвокатом Новіковою І.С., підтверджуються документально за видами робіт (консультація клієнту, аналіз законодавства і судової практики, підготовка відзиву тощо), їх обсягом, часом виконання та оплатою в сумі 3500,00 грн (а.с. 50, 51). Ці витрати відповідають обсягу наданих і відображених адвокатом послуг, характеру справи та не заперечуються по суті стороною позивача.

Ухвалюючи 24.12.2019 додаткове рішення в справі, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги позову задоволені на 9,7% (відмовлено на 90,3%) і відповідним чином вирішив питання про стягнення з ТОВ Айс Крім Груп на користь ОСОБА_1 коштів у рахунок відшкодування витрат із оплати правничої допомоги.

Суд припустився помилки визначаючи обсяг задоволення вимог позивача, позаяк такий становить не 9,7% від ціни позову, а 14,37% (ціна позову становить 64199,66 грн, стягнуто на користь позивача 9227,89 грн), з чим на стадії апеляційного розгляду справи погодилися по суті й обидві сторони.

З огляду на викладене, питання про судові витрати належить вирішити з урахуванням встановленого під час апеляційного розгляду справи.

Виходячи з наведеного, на підставі ст. 376 ч. 1 п. 4 ЦПК України апеляційні скарги сторін в частині розв`язання рішеннями суду першої інстанції питання про судові витрати слід задовольнити частково, судові рішення змінити відповідно до встановленого під час апеляційного розгляду справи, визначивши належні до стягнення з відповідача на користь позивача суми коштів у рахунок відшкодування витрат: із оплати судового збору в розмірі 276,05 грн; із оплати професійної правничої допомоги в розмірі 1027,46 грн; виключивши з додаткового рішення суду судження про необхідність стягнення з позивача на користь відповідача 90,3% витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги, та визначивши належну до стягнення з позивача на користь відповідача суму коштів у рахунок відшкодування витрат із оплати професійної правничої допомоги в розмірі 2997,05 грн; в іншій частині на підставі ст. 375 ЦПК України апеляційні скарги сторін слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін .

Керуючись ст. 374 ч. 1 п.п. 1, 2, ст. 375, ст. 376 ч. 1 п. 4, ч. 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 і Товариства з обмеженою відповідальністю Айс Крім Груп задовольнити частково:

рішення Мукачівського міськрайонного суду від 20 вересня 2019 року в частині розподілу судових витрат змінити, визначивши належні до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Айс Крім Груп суми коштів у рахунок відшкодування витрат: із оплати судового збору в розмірі 276,05 грн (двісті сімдесят шість гривень 05 коп.); із оплати професійної правничої допомоги в розмірі 1027,46 грн (одна тисяча двадцять сім гривень 46 коп.);

додаткове рішення Мукачівського міськрайонного суду від 24 грудня 2019 року змінити, виключивши з нього судження про необхідність стягнення з ТОВ Айс Крім Груп на користь ОСОБА_1 90,3% витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги, та визначивши належну до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Айс Крім Груп на користь ОСОБА_1 суму коштів у рахунок відшкодування витрат із оплати професійної правничої допомоги в розмірі 2997,05 грн (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто сім гривень 05 коп.);

в іншій частині апеляційні скарги ОСОБА_1 і ТОВ Айс Крім Груп залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 23 липня 2020 року .

Судді