Постанова

від 16.07.2020 по справі 302/463/14-ц

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 302/463/14-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 липня 2020 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого: Джуги С.Д.

суддів : Кожух О.А., Куштана Б.П.

за участю секретаря: Кухти М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2020 року у складі судді Цімбота В.І., у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

встановив :

12.12.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Обгрунтовуючи подану заяву вказує на те, що не може з об`єктивних причин виконати виконавчий документ в частині усунення перешкоди ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 2122485201:01:001:0066 шляхом знесення розташованих на ній стовпів-опор гірськолижної канатної дороги, так як такі споруди на цій земельній ділянці не розташовані. Стовпи-опори гірськолижної канатної дороги, про знесення яких вимагає державний виконавець фактично розташовані на земельних ділянках за кадастровими номерами 2122485201:01:001:0040 та 2122485201:01:001:0039, що мають площу по 0,0002 га., знаходяться в с.Пилипепь, урочище Берце , Міжгірського району Закарпатської області. Цільове призначення цих земельних ділянок: землі для будівництва і обслуговування канатно-бугельної дороги. Власником цих земельних ділянок являється ОСОБА_1 . Вважає ОСОБА_1 , що про знесення таких стовпів-опор гірськолижної канатної дороги з зазначених земельних ділянок не йдеться в виконавчому документі у справі №302/463/14-ц та призведе до безпідставного та необґрунтованого знищення належного ОСОБА_1 вартісного майна.

З огляду на викладене, заявниця ОСОБА_1 просила визнати виконавчий лист, який виданий 08.10.2014 року Міжгірським районним судом у справі №302/463/14-ц таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2020 року заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа по виконанню рішення Міжгірського районного суду від 13.06.2014 року та рішення апеляційного суду від 29.07.2014 року таким, що не підлягає виконанню, залишено без задоволення.

Не погодившись із ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу та постановити нове судове рішення, яким заяву про визнання виконавчого листа, виданого 08.10.2014 року Міжгірським районним судом у справі №302/463/14-ц таким, що не підлягає виконанню задовольнити, посилаючись на незаконність на необґрунтованість постановленої ухвали. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував обставини, які наведені в обґрунтування поданої заяви, не дав їм належної правової оцінки та безпідставно відмовив у поданій заяві.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відмовляючи у задоволенні поданої заяви, суд першої інстанції виходив з її безпідставності та необґрунтованості.

З таким висновком погоджується і апеляційний суд з огляду на наступне.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України (ст.18 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (Жовнер проти України, рішення ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 13.06.2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не використовувати земельну ділянку в 0,1048 га, урочище Берце села Пилипець Міжгірського району, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , для проходу, проїзду чи використання такої для гірськолижного спуску відпочивальників бази відпочинку Шепіт Карпат с. Пилипець без згоди ОСОБА_2 . В решті вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 29.07.2014 року рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 13.06.2014 року змінено. Зобов`язано ОСОБА_1 , усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою, розташованою в с.Пилипець, Міжгірського р-ну, урочище Берце , кадастровий номер ділянки 2122485201:01:001:0066 шляхом знесення розташованих на ній стовпів-опор гірськолижної канатної дороги. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

08.10.2014 року Міжгірським районним судом було видано виконавчий лист у справі №302/463/14-ц.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 січня 2017 року у справі за №807/807/15 було прийняте рішення про визнання протиправними дії відділу Держземагенства у Міжгірському районі Закарпатської області в частині присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів 212485201:01:001:0040 та 212485201:01:001:0039 та зобов`язано скасувати державну реєстрацію даних земельних ділянок.

Львівський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 05 квітня 2017 року за результатами апеляційної скарги ОСОБА_1 та відділу Держгеокадастру у Міжгірському районі, дійшов висновку про те, що спір не має публічно-правового характеру і повинен вирішуватись в порядку цивільного судочинства, а тому скасував вказану вище постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.01.2017р. та закрив провадження у даній адміністративній справі.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року залишено без змін.

Таким чином, рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 13.06.2014 року залишено в силі у незміненій частині та має виконуватись із врахуванням змін, згідно рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 29.07.2014 року щодо усунення перешкод ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення розташованих на земельній ділянці, кадастровий номер ділянки 2122485201:01:001:0066 стовпів-опор гірськолижної канатної дороги.

Відповідно до ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Тобто, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо є наявними обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом повністю або у певній частині.

Обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за виконавчим листом від 08.10.2014 року у справі №302/463/14-ц відсутні.

Заявник не довела, що виконавчий лист від 08.10.2014 року у справі №302/463/14-ц було видано помилково або що ОСОБА_1 добровільно виконала свій обов`язок боржника (щодо зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою, розташованою в с.Пилипець, Міжгірського р-ну, урочище Берце , кадастровий номер ділянки 2122485201:01:001:0066 шляхом знесення розташованих на ній стовпів-опор гірськолижної канатної дороги), або що обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням.

Мотиви, викладені у заяві не дають підстав для визнання виданого виконавчого листа, таким, що не підлягають виконанню.

Окрім того, слід зауважити, що рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 29.07.2014 року встановлено, що ОСОБА_1 неправомірно, без згоди та дозволу власника земельної ділянки - ОСОБА_4 .І встановила саме на земельній ділянці ОСОБА_2 два стовпи - опори канатної опори, чим порушила право власності ОСОБА_2 та зобов`язано ОСОБА_1 їх знести. Тобто, дані стовпи ОСОБА_1 встановлені на належній земельній ділянці ОСОБА_2 , а тому безпідставними є посилання заявника, що такі споруди на цій земельній ділянці не розташовані.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України , суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 24 липня 2020 року.

Головуючий:

Судді: