Ухвала
12 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 302/463/14-ц
провадження № 61-11710ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 липня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 29 липня 2014 року зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні земельною ділянкою, розташованою в урочищі Берце села Пилипець Міжгірського району Закарпатської області, кадастровий номер 2122485201:01:001:0066, шляхом знесення розташованих на ній стовпів - опор гірськолижної канатної дороги.
08 жовтня 2014 року Міжгірський районний суд Закарпатської області видав виконавчий лист в цій справі.
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила визнати виконавчий лист, виданий 08 жовтня 2014 року Міжгірським районним судом Закарпатської області, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2020 року заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 16 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2020 року - без змін.
04 серпня 2020 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 липня 2020 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню .
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Постанова апеляційного суду за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не може бути переглянута судом касаційної інстанції, оскільки ухвала місцевого суду про залишення без задоволення заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, переглядалася в апеляційному порядку на підставі пункту 25 частини першої статті 353 ЦПК України, яка відсутня в переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх апеляційного перегляду згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
Інше тлумачення вказаних правових норм не узгоджується із завданнями та основними засадами цивільного судочинства, наведеними у статті 2 ЦПК України, щодо розумності строку розгляду справи судом та сутнісним змістом касаційного провадження.
Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним в ухвалі Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 753/23412/17, згідно з яким тлумачення пункту 25 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що оскарження ухвал про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в касаційному порядку не передбачено.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані заявником судові рішення не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Помилкове зазначення у постанові Закарпатського апеляційного суду від 16 липня 2020 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на розгляд її справи судом, встановленим законом.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 01 квітня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 липня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянко за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук С. О. Карпенко М. Ю. Тітов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2020 |
Оприлюднено | 19.08.2020 |
Номер документу | 91037286 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Стрільчук Віктор Андрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні