Рішення

від 13.07.2020 по справі 160/3810/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року Справа № 160/3810/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ :

24.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 52 від 28.02.2019 року Про скасування містобудівних умов та обмежень та додатку до містобудівних умов та обмежень .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що скасування відповідачем містобудівних умов та обмежень та додатку до містобудівних умов та обмежень за відсутності відповідного судового рішення грубо порушує право позивача на реалізацію його прав як користувача земельної ділянки по АДРЕСА_1 та власника нежитлової будівлі за вказаною адресою та створює перешкоди у здійснені законної процедури забудови вказаної ділянки. Позивач стверджує, що мав беззаперечне право на участь у процесі прийняття відповідачем спірного наказу, однак, останній не врахував це, що призвело до порушення балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи відносно здійснення будівництва об`єктів і цілями, на досягнення яких спрямований цей наказ. На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, а спірний наказ підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/3810/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

24.06.2019 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Ніколайчук С.В.) позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75а, код ЄДРПОУ 37454258) - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 52 від 28.02.2019 року Про скасування містобудівних умов та обмежень та додатку до містобудівних умов та обмежень .

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 року (колегія у складі головуючого судді Дурасової Ю.В., суддів: Баранник Н.П., Божко Л.А.) апеляційну скаргу Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23.04.2020 року (колегія суддів Касаційного адміністративного суду: головуючий суддя Желєзний І.В., судді: Коваленко Н.В., Чиркін С.М.) касаційну скаргу Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 року скасовано, а справу № 160/3810/19 направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

14.05.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Верховного Суду надійшла адміністративна справа № 160/3810/19.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2020 року адміністративну справу № № 160/3810/19 розподілено судді Голобутовському Р.З.

Ухвалою від 15.05.2020 року суддею Голобутовським Р.З. прийнято до свого провадження адміністративну справу № 160/3810/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

05.06.2020 року відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію тим, що у цій справі підставою для надання містобудівних умов та обмежень щодо забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1, (площею 0,0725 га кадастровий номер 1210100000:03:328:0232, яка на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 03.06.2015 № 66/64 була передана позивачу в оренду по фактичному розміщенню нежитлової будівлі), стали постанова Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2016 року та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 року у адміністративній справі №200/1438/16-а. Проте, Постановою Верховного Суду України від 24.01.2019 року вказані судові рішення скасовані, а в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Таким чином, скасовуючи судові рішення, Верховний Суд України скасував підстави для видачі містобудівних умов та обмежень. Відповідно до ч. 8 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; 3) за рішенням суду. Таким чином, в конкретній справі саме постанова Верховного Суду України від 24.01.2019 року стала законною підставою для скасування містобудівних умов та обмежень і прийняття відповідного наказу. Також зазначає, що відповідно до Положення про департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 24.10.2018 № 50/36, саме департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради реалізовує повноваження міської ради та її виконавчих органів у сфері містобудування та архітектури (пп. 3.4.1 п. 3.4 зазначеного Положення). Отже, надання містобудівних умов та обмежень, внесення до них змін та їх скасування віднесено до виключної компетенції відповідача.

09.06.2020 року від представника позивача надійшло клопотання, у якому, зокрема, вказує, що після отримання містобудівних умов та обмежень позивачем отримано експертний звіт, затверджений Державним підприємством Укрдержбудекспертиза від 28.02.2018 року щодо розгляду проектної документації за проектом Будівництво офісної будівлі з паркінгом по АДРЕСА_1, м. Дніпро , а також долучено копії цього звіту і містобудівних умов і обмежень від 24.06.2016 року № 4/16/418 та від 07.02.2018 року № 15/29-9.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. З власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

23.06.2020 року від представника позивача надійшло клопотання, у якому просить здійснювати розгляд справи 23.06.2020 року без її участі.

У судове засідання сторони не з`явились. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Частиною 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

23.06.2020 року судом ухвалено продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до вимог ст. ст. 205, 243 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивачем об`єднано земельні ділянки, а саме: земельну ділянку 0,0704 га, загальнодержавний кадастровий номер 1210100000:03:328:0011 та земельну ділянку 0,0004 га, загальнодержавний кадастровий номер 1210100000:03:328:0202 та присвоєно земельній ділянці площею 0,0725 га кадастровий номер 1210100000:03:328:0232.

На підставі договору оренди землі від 21.07.2015 року, укладеного між позивачем та Дніпропетровською міською радою, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрованого в реєстрі за №657, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 21.07.2015 року, зазначена земельна ділянка знаходиться у користуванні позивача.

23.11.2015 року позивач через Центр надання адміністративних послуг Дніпропетровської міської ради звернувся до відповідача з заявою про надання вихідних даних для проектування, а саме: містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 (реконструкція нежитлової будівлі в офісну будівлю з паркінгом), що підтверджується описом.

Листом від 02.12.2015 року №10/10-1348, який отриманий позивачем 03.12.2015 року в Центрі надання адміністративних послуг Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_1 відмовлено в наданні вихідних даних для проектування, а саме: містобудівних умов та обмежень на забудову зазначеної земельної ділянки.

Відмова вмотивована тим, що в наданих позивачем на розгляд матеріалах відсутнє відповідне рішення виконавчого комітету міської ради та містобудівний розрахунок містить інформацію, яка не відповідає вимогам будівельних норм та правил, а також положенням містобудівної документації. При чому, зазначено, що згідно з ст. 375 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та рішення міської ради від 14.09.2011 року №40/15 містобудівні умови та обмеження на забудову земельних ділянок, що перебувають у користуванні фізичних та/або юридичних осіб, надаються на підставі відповідних рішень виконавчого комітету міської ради.

Не погодившись з вказаним, позивач 29.01.2016 року звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 (реконструкція нежитлової будівлі в офісну будівлю з паркінгом) від 02.12.2015 року №10/10-1348;

- зобов`язати відповідача вчинити дії щодо розгляду пакету документів та видачі позивачу містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:328:0232, площею 0,0725 га по АДРЕСА_1, відповідно до норм містобудівного законодавства та затвердженої в установленому порядку містобудівної документації на місцевому рівні;

- визнати неправомірними дії відповідача щодо включення до електронної бази даних містобудівного кадастру інформації про червоні лінії та лінії регулювання забудови вул. Ливарної на ділянці від вул. Рогальова до буд. 17 по вул. Ливарній, які затверджені рішенням міськради від 15.06.2011 року №68/12;

- зобов`язати відповідача виключити з електронної бази даних містобудівного інформації про червоні лінії та лінії регулювання забудови вул. Ливарної на ділянці від вул. Рогальова до буд. 17 по вул. Ливарній, які затверджені рішенням міськради від 15.06.2011 року №68/12.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі, а саме суд:

- визнав протиправним та скасував рішення від 02.12.2015 року №10/10-1348 Головного архітектурно-планувального управління міської ради про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язав Головне архітектурно-планувальне управління Міськради вчинити дії щодо розгляду пакету документів та видачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:328:0232, площею 0,0725 га по АДРЕСА_1 , відповідно до норм містобудівного законодавства та затвердженої в установленому порядку містобудівної документації на місцевому рівні;

- визнав неправомірними дії Головного архітектурно-планувального управління Міськради щодо включення до електронної бази даних містобудівного кадастру інформації про червоні лінії та лінії регулювання забудови вул. Ливарної на ділянці від вул. Рогальова до буд.17 по вул. Ливарній, які затверджені рішенням міськради від 15.06.2011 року №68/12.

- зобов`язав Головне архітектурно-планувальне управління Міськради виключити з електронної бази даних містобудівного інформації про червоні лінії та лінії регулювання забудови вул. Ливарної на ділянці від вул. Рогальова до буд.17 по вул. Ливарній, які затверджені рішенням міськради від 15.06.2011 року №68/12.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 16.06.2016 року змінив рішення суду першої інстанції, виклавши абзаци 4 та 5 його резолютивної частини в такій редакції:

- визнати неправомірними дії Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради щодо включення до електронної бази даних містобудівного кадастру інформації про не закоординовані червоні лінії та лінії регулювання забудови вул. Ливарної на ділянці від вул. Рогальова до буд. 17 по вул. Ливарній, які затверджені рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.06.2011 №68/12;

- зобов`язати Головне архітектурно-планувальне управління Дніпропетровської міської ради виключити з електронної бази даних містобудівного кадастру інформації про не закоординовані червоні лінії та лінії регулювання забудови вул. Ливарної на ділянці від вул. Рогальова до буд. 17 по вул. Ливарній, які затверджені рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.06.2011 №68/12.

В іншій частині постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2016 року апеляційний суд залишив без змін.

11.10.2016 року міська рада звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, за результатами розгляду якої постановою Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 200/1438/16-а (2а/200/157/16) постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2016 року та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

За результатами розгляду Верховним Судом справи № 200/1438/16-а (2а/200/157/16), департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради прийнято наказ № 52 від 28.02.2019 року Про скасування містобудівних умов та додатку до містобудівних умов та обмежень , в якому зазначено, що на виконання постанови Верховного Суду України від 24.01.2019 року у справі №200/1438/16-а (2а/200/157/16) за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 року відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.05.2017 року №135, вирішено:

- скасувати містобудівні умови та обмеження щодо реконструкції нежитлової будівлі під офісну будівлю з паркінгом по вул. Ливарна, 2, від 24.06.2016 року № 4/16/418, містобудівні умови та обмеження щодо будівництва офісної будівлі з паркінгом по АДРЕСА_1 від 07.02.2018 року № 15/29-9, додаток від 19.02.2018 року № 15/29-13 до містобудівних умов та обмежень щодо будівництва офісної будівлі з паркінгом по АДРЕСА_1 від 07.02.2018 року № 15/29-9.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Постановою Верховного Суду від 23.04.2020 року (колегія суддів Касаційного адміністративного суду: головуючий суддя Желєзний І.В., судді: Коваленко Н.В., Чиркін С.М.) касаційну скаргу Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 року скасовано, а справу № 160/3810/19 направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

У зазначеній постанові вказано наступне:

Приймаючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що, як зазначено в оскаржуваному наказі, підставою для прийняття такого була постанова Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 200/1438/16-а (2а/200/157/16). Разом із тим, у вказаному рішенні надана правова оцінка містобудівним умовам та обмеженням на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 (реконструкція нежитлової будівлі в офісну будівлю з паркінгом) від 02.12.2015 №10/10-1348, які фактично не були надані позивачу для здійснення будівництва, та оскарженій позивачем відмові у їх ненаданні. Будь-які інші рішення судів, якими б було скасовано зазначені в оскаржуваному наказі містобудівні вимоги та обмеження (від 24.06.2016 №4/16/418, від 07.02.2018 №15/29-9, додаток від 19.02.2018 №15/29-13, від 07.02.2018 №15/29-9) та які могли бути підставою для прийняття рішення відповідачем про їх скасування матеріали справи не містять.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2016 року у справі № 200/1438/16-а (2а/200/157/16) вирішено, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення від 02.12.2015 №10/10-1348 Головного архітектурно-планувального управління міської ради про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1; зобов`язати Головне архітектурно-планувальне управління Міськради вчинити дії щодо розгляду пакету документів та видачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки, кадастровий номер якої 1210100000:03:328:0232, площею 0,0725 га, по АДРЕСА_1 , відповідно до норм містобудівного законодавства та затвердженої в установленому порядку містобудівної документації на місцевому рівні. В даній частині вказане рішення залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016. Постановою Верховного Суду від 24.01.2019 року вказані судові рішення скасовано повністю, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій, що у вказаному рішенні надана правова оцінка містобудівним умовам та обмеженням на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 (реконструкція нежитлової будівлі в офісну будівлю з паркінгом) від 02.12.2015 №10/10-1348, оскільки, як встановлено судами зі змісту судових рішень у справі у справі № 200/1438/16-а (2а/200/157/16), за даним номером та датою зареєстровані не містобудівні умови та обмеження, а саме рішення Головного архітектурно-планувального управління міської ради про відмову у наданні таких.

Разом із тим колегія суддів звертає увагу, що постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2016 у справі № 200/1438/16-а (2а/200/157/16) вирішено, зокрема, зобов`язати Головне архітектурно-планувальне управління Міськради вчинити дії щодо розгляду пакету документів та видачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки, кадастровий номер якої 1210100000:03:328:0232, площею 0,0725 га, по АДРЕСА_1 . В даній частині вказане рішення залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 та у подальшому постановою Верховного Суду від 24.01.2019 року скасовано.

З урахуванням зазначеного, з`ясуванню під час розгляду даної справи підлягає питання, чи були містобудівні умови та обмеження щодо реконструкції нежитлової будівлі під офісну будівлю з паркінгом по АДРЕСА_1, від 24.06.2016 № 4/16/418, містобудівні умови та обмеження щодо будівництва офісної будівлі з паркінгом по АДРЕСА_1 від 07.02.2018 № 15/29-9, додаток від 19.02.2018 № 15/29-13 до містобудівних умов та обмежень щодо будівництва офісної будівлі з паркінгом по АДРЕСА_1 від 07.02.2018 № 15/29-9 виданими на виконання постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2016 року та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 року у справі № 200/1438/16-а (2а/200/157/16), які скасовані постановою Верховного Суду від 24.01.2019 року.

Однак, суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку про надання судами під час розгляду справи № 200/1438/16-а (2а/200/157/16) правової оцінки лише містобудівним умовам та обмеженням на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 (реконструкція нежитлової будівлі в офісну будівлю з паркінгом) від 02.12.2015 №10/10-1348 (який є помилковим), дані обставини не встановили.

Встановлення вказаних обставин має важливе значення під час вирішення даної справи, оскільки свідчитиме про правомірність оскаржуваного наказу у повному обсязі або ж частково, про наявність або ж відсутність підстав для його скасування .

Також з урахуванням викладених у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 року зауважень, судом встановлено наступне.

У клопотанні від 09.06.2020 року представник позивача, з огляду на позицію викладену Верховним Судом у постанові від 23.04.2020 року, зазначає, що містобудівні умови та обмеження щодо будівництва офісної будівлі з паркінгом по АДРЕСА_1 видані 24.06.2016 року № 4/16/418, 07.02.2018 року №15/29-9, додаток від 19.02.2018 року № 15/29-13 до містобудівних умов та обмежень щодо будівництва офісної будівлі з паркінгом по АДРЕСА_1 від 07.02.2018 року №15/29-9 видані позивачу на виконання постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2016 року у справі №200/1438/16-а та скасовані наказом №52 Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 28.02.2019 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач також підтверджує, що підставою для надання містобудівних умов та обмежень щодо забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Дніпро, (площею 0,0725 га кадастровий номер 1210100000:03:328:0232, яка на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 03.06.2015 № 66/64 була передана позивачу в оренду по фактичному розміщенню нежитлової будівлі) стали постанова Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2016 року та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 року у адміністративній справі № 200/1438/16-а.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

З огляду на викладене, не підлягає доказуванню та обставина, що містобудівні умови та обмеження щодо реконструкції нежитлової будівлі під офісну будівлю з паркінгом по АДРЕСА_1, від 24.06.2016 № 4/16/418, містобудівні умови та обмеження щодо будівництва офісної будівлі з паркінгом по АДРЕСА_1 від 07.02.2018 № 15/29-9, додаток від 19.02.2018 № 15/29-13 до містобудівних умов та обмежень щодо будівництва офісної будівлі з паркінгом по АДРЕСА_1 від 07.02.2018 № 15/29-9 видані на виконання постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2016 та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 у справі № 200/1438/16-а (2а/200/157/16), які скасовані постановою Верховного Суду від 24.01.2019 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин 1 та 5 статті 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування (частини перша, п`ята зазначеної статті).

Згідно з частиною 1 статті 29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови та завдання на проектування.

За приписами пункту 8 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

За змістом частин 2, 3 статті 29 Закону №3038-VI фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника.

Наведеним законодавчим приписам кореспондує частина 4 статті 33 Закону №3038-VI, якою встановлено, що розміщення об`єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у порядку, передбаченому цим Законом.

Органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, визначені статтею 6 Закону №3038-VI, частинами першою, другою та третьою якої встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України Про архітектурну діяльність (далі - Закон № 687-XIV). Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до статті 13 Закону №687-XIV, до якої відсилає стаття 6 Закону №3038-VI, до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, в тому числі, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР).

Обсяг повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва встановлює стаття 31 Закону №280/97-ВР, підпунктом 9 пункту а частини першої якої закріплено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження - надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

Підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, а також для їх скасування встановлюють частини 4, 8 статті 29 Закону №3038-VI.

Зокрема, підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (частина 4 статті 29 Закону №3038-VI).

Згідно із частиною 8 статті 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:

1) за заявою замовника;

2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;

3) за рішенням суду.

У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

24.06.2016 року за № 4/16/418 Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпропетровської міської ради видано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки щодо реконструкції нежитлової будівлі під офісну будівлю з паркінгом по АДРЕСА_1 .

07.02.2018 року за № 15/29-9 Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва щодо будівництва офісної будівлі з паркінгом по АДРЕСА_1, м. Дніпро, затверджені наказом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 07.02.2018 року № 42. У яких також зазначено, що містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки від 24.06.2016 року № 4/16/418 вважати такими, що втратили чинність.

Як встановлено судом, вказані містобудівні умови та обмеження видані на виконання постанов Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2016 року та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 року у справі № 200/1438/16-а (2а/200/157/16).

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 2 від 02.12.2015 року №10/10-1348. Зобов`язано Головне архітектурно-планувальне управління Дніпропетровської міської ради вчинити дії щодо розгляду пакету документів та видачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:328:0232, площею 0,0725 га по АДРЕСА_1 , відповідно до норм містобудівного законодавства та затвердженої в установленому порядку містобудівної документації на місцевому рівні.

Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом 16.06.2016 року у справі № 200/1438/16-а (2а/200/157/16) ухвалено постанову, якою постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03. 2016 року у справі № 200/1438/16-а у вказаній частині залишено без змін.

Зазначені судові рішення скасовані постановою Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 200/1438/16-а.

Відтак, підстави для видання містобудівних умов та обмежень відпали.

З огляду на викладене, Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради прийнято наказ № 52 від 28.02.2019 року Про скасування містобудівних умов та обмежень та додатку до містобудівних умов та обмежень , який є предметом спору у цій справі.

Так, відповідно до положень частини 8 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється, зокрема, за рішенням суду.

Суд не враховує доводи позивача про те, що у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 200/1438/16-а відсутнє пряме посилання на скасування містобудівних умов та обмежень, з огляду на наступне.

Вказаною постановою встановлено:

Рішенням Міськради від 15 червня 2011 року № 68/12 були затверджені габарити червоних ліній та ліній регулювання забудови по вул. Ливарній згідно із схемою, що додається до вказаного рішення.

Пунктом 2 вказаного рішення встановлено заборону на розміщення будь-яких об`єктів, споруд або їх частин у межах червоних ліній, тобто в межах території визначеній на схемі.

Так, відповідно до частини першої статті 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Зокрема, детальний план території визначає червоні лінії та лінії регулювання забудови (пункт 2 частини четвертої статті 19 Закону № 3038-VI;

Так, відповідно до пункту 14 статті 1 Закону № 3038-VI червоні лінії - це визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.

Лінії регулювання забудови - це визначені в містобудівній документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших територій (пункт 6 статті 1 Закону № 3038-VI).

Згідно із частиною третьою статті 2 Закону № 3038-VI містобудівна документація розробляється на паперових і електронних носіях на оновленій картографічній основі в цифровій формі як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній системі координат УСК-2000 і єдиній системі класифікації та кодування об`єктів будівництва для формування баз даних містобудівного кадастру.

Отже, на думку колегії суддів, червоні лінії є складовою даних містобудівної документації на місцевому рівні, а невідповідність вказаним вимогам містобудівної документації на місцевому рівні - межам червоних ліній, намірів щодо забудови земельної ділянки, є підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень в розумінні частини п`ятої статті 29 Закону № № 3038-VI.

Колегія суддів зазначає, що на час виникнення спірних відносин, рішення Міськради від 15 червня 2011 року № 68/12 не було скасовано або оскаржене в судовому порядку, тобто, є чинним та встановлює заборону на забудови території міста в межах, визначених вказаним рішенням.

Тому колегія суддів вважає, що у рамках розгляду спору, що виник між сторонами у цій справі, не може вирішуватись питання про правомірність вказаного рішення Міськради в частині визначення меж червоних ліній вулиці Ливарної м. Дніпропетровська, його відповідність Генеральному плану розвитку м. Дніпропетровська та внесення на підставі цього рішення закоординованих червоних ліній в електрону базу даних містобудівного кадастру.

Колегія суддів зазначає, що інші мотиви оспорюваної відмови відповідача, а саме, щодо відсутності в наданих на розгляд матеріалах позивачем відповідного рішення виконавчого комітету Міськради та невідповідності, на думку відповідача, поданого містобудівного розрахунку вимогам додатку 3.1 ДБН 360-92** та п. 3.13 ДБН 360-92**, не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Разом з цим, невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме, невідповідність межам червоних ліній, є достатньою підставою для відмови у надання містобудівних умов та обмежень.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що Головне архітектурно-планувальне управління Міськради, відмовляючи позивачу у надання містобудівних умов та обмежень діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового - про відмову у задоволенні позовних вимог .

Таким чином, у вказаній постанові зроблено висновок про те, що містобудівні умови та обмеження взагалі не мали б видаватись ОСОБА_1 з огляду на невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме, невідповідність межам червоних ліній. Також визнано відмову позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень міськради правомірною.

Як передбачено частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, оскільки містобудівні вимоги і обмеження прийняті з порушенням вимог законодавства, скасування спірного наказу суперечило б висновкам Верховного Суду про правомірність відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.

Вказане також спростовує твердження позивача про протиправність використання означеної постанови Верховного Суду як підстави для скасування містобудівних вимог і обмежень.

Щодо посилання позивача на те, що залишається чинним наказ Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 07.02.2018 року № 42 про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва по АДРЕСА_1 у м. Дніпро, суд зазначає, що правомірність цього наказу не є предметом спору у цій справі.

Також необхідно вказати, що твердження позивача про порушення відповідачем його права на участь у процесі прийняття спірного наказу не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється, зокрема, шляхом надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів.

Як передбачено пунктом 1.1 Положення про департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 24.10.2018 року № 50/36 (далі - Положення), Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради (далі - Департамент) є виконавчим органом Дніпровської міської ради.

Згідно з пунктом 3.4.8 Положення Департамент забезпечує дотримання містобудівного законодавства під час використання території та забудови міста.

У відповідності до пункту 7.3.8 Положення Департамент видає в межах своєї компетенції накази, організовує та контролює їх виконання.

Таким чином, нормами чинного законодавства не передбачено участі позивача у процесі прийняття спірного наказу, а цей наказ прийнято відповідачем в межах його компетенції.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідачем як суб`єктом владних повноважень доведено правомірність свого рішення, натомість позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд робить висновок про те, що наказ Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 52 від 28.02.2019 року Про скасування містобудівних умов та обмежень та додатку до містобудівних умов та обмежень прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд робить висновок, що позовна заява задоволенню не підлягає.

Що стосується вирішення питання про розподіл судових витрат, то суд вказує на те, що відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови у задоволенні позову, судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 77, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський