Постанова

від 12.11.2020 по справі 160/3810/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/3810/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року (суддя 1-ї інстанції Голобутовський Р.З.) у справі №160/3810/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

24.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 52 від 28.02.2019 року «Про скасування містобудівних умов та обмежень та додатку до містобудівних умов та обмежень» .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що скасування відповідачем містобудівних умов та обмежень та додатку до містобудівних умов та обмежень за відсутності відповідного судового рішення грубо порушує право позивача на реалізацію його прав як користувача земельної ділянки по вул. Ливарній, 2 у м. Дніпрі та власника нежитлової будівлі за вказаною адресою та створює перешкоди у здійснені законної процедури забудови вказаної ділянки. Позивач стверджує, що мав беззаперечне право на участь у процесі прийняття відповідачем спірного наказу, однак, останній не врахував це, що призвело до порушення балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи відносно здійснення будівництва об`єктів і цілями, на досягнення яких спрямований цей наказ. На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, а спірний наказ підлягає скасуванню.

Справа вже була предметом перегляду судом апеляційної та касаційної інстанції.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

На вказане рішення суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована зокрема тим, що судом першої інстанції під час розгляду справи не враховані висновки суду касаційної інстанції та не встановлено фактично, що містобудівні умови та обмеження були видані на виконання судового рішення у справі №200/1438/16. Також зазначає, що такі докази не містять матеріали справи, а оскаржений наказ також не містить будь-яких посилань, що приймався на виконання судового рішення. Крім того, відповідач не може скасовувати своє попереднє рішення.

Додатково позивачем подано до матеріалів справи інформацію Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, про отримання сторонами судових рішень у справі №200/1438/16, та відсутності інформації про запит та видачу виконавчого документу.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні. В апеляційній скарзі зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з урахуванням всіх доводів та доказів. Зазначив, що підставою для надання містобудівних умов та обмежень послугували судові рішення першої та апеляційної інстанції у справі №200/1438/16. Після їх скасування та відмови у задоволенні позову, відповідачем у відповідності до норм чинного законодавства і було прийнято наказ, який оскаржений позивачем у даній справі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача просив апеляційну скаргу задовольнити. Підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції щодо задоволення апеляційної скарги заперечив, підтримав доводи викладені у відзиві.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачем об`єднано земельні ділянки, а саме: земельну ділянку 0,0704 га, загальнодержавний кадастровий номер 1210100000:03:328:0011 та земельну ділянку 0,0004 га, загальнодержавний кадастровий номер 1210100000:03:328:0202 та присвоєно земельній ділянці площею 0,0725 га кадастровий номер 1210100000:03:328:0232.

На підставі договору оренди землі від 21.07.2015 року, укладеного між позивачем та Дніпропетровською міською радою, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрованого в реєстрі за №657, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 21.07.2015 року, зазначена земельна ділянка знаходиться у користуванні позивача.

23.11.2015 року позивач через Центр надання адміністративних послуг Дніпропетровської міської ради звернувся до відповідача з заявою про надання вихідних даних для проектування, а саме: містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 (реконструкція нежитлової будівлі в офісну будівлю з паркінгом), що підтверджується описом.

Листом від 02.12.2015 року №10/10-1348, який отриманий позивачем 03.12.2015 року в Центрі надання адміністративних послуг Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_1 відмовлено в наданні вихідних даних для проектування, а саме: містобудівних умов та обмежень на забудову зазначеної земельної ділянки.

Відмова вмотивована тим, що в наданих позивачем на розгляд матеріалах відсутнє відповідне рішення виконавчого комітету міської ради та містобудівний розрахунок містить інформацію, яка не відповідає вимогам будівельних норм та правил, а також положенням містобудівної документації. При чому, зазначено, що згідно з ст. 375 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та рішення міської ради від 14.09.2011 року №40/15 містобудівні умови та обмеження на забудову земельних ділянок, що перебувають у користуванні фізичних та/або юридичних осіб, надаються на підставі відповідних рішень виконавчого комітету міської ради.

Не погодившись з вказаним, позивач 29.01.2016 року звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська (справа № 200/1438/16-а (2а/200/157/16) з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 (реконструкція нежитлової будівлі в офісну будівлю з паркінгом) від 02.12.2015 року №10/10-1348;

- зобов`язати відповідача вчинити дії щодо розгляду пакету документів та видачі позивачу містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:328:0232, площею 0,0725 га по АДРЕСА_1 , відповідно до норм містобудівного законодавства та затвердженої в установленому порядку містобудівної документації на місцевому рівні;

- визнати неправомірними дії відповідача щодо включення до електронної бази даних містобудівного кадастру інформації про червоні лінії та лінії регулювання забудови вул. Ливарної на ділянці від вул. Рогальова до буд. АДРЕСА_2 , які затверджені рішенням міськради від 15.06.2011 року №68/12;

- зобов`язати відповідача виключити з електронної бази даних містобудівного інформації про червоні лінії та лінії регулювання забудови АДРЕСА_3 до буд. АДРЕСА_2 , які затверджені рішенням міськради від 15.06.2011 року №68/12.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2016 року справа № 200/1438/16-а (2а/200/157/16) позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі, а саме суд:

- визнав протиправним та скасував рішення від 02.12.2015 року №10/10-1348 Головного архітектурно-планувального управління міської ради про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язав Головне архітектурно-планувальне управління Міськради вчинити дії щодо розгляду пакету документів та видачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:328:0232, площею 0,0725 га по АДРЕСА_1 , відповідно до норм містобудівного законодавства та затвердженої в установленому порядку містобудівної документації на місцевому рівні;

- визнав неправомірними дії Головного архітектурно-планувального управління Міськради щодо включення до електронної бази даних містобудівного кадастру інформації про червоні лінії та лінії регулювання забудови вул. Ливарної на ділянці від вул. Рогальова до буд.17 по вул. Ливарній, які затверджені рішенням міськради від 15.06.2011 року №68/12.

- зобов`язав Головне архітектурно-планувальне управління Міськради виключити з електронної бази даних містобудівного інформації про червоні лінії та лінії регулювання забудови АДРЕСА_3 до буд.17 по вул. Ливарній, які затверджені рішенням міськради від 15.06.2011 року №68/12.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 16.06.2016 року справа № 200/1438/16-а (2а/200/157/16) змінив рішення суду першої інстанції, виклавши абзаци 4 та 5 його резолютивної частини в такій редакції:

- визнати неправомірними дії Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради щодо включення до електронної бази даних містобудівного кадастру інформації про не закоординовані червоні лінії та лінії регулювання забудови вул. Ливарної на ділянці від вул. Рогальова до буд. АДРЕСА_2 , які затверджені рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.06.2011 №68/12;

- зобов`язати Головне архітектурно-планувальне управління Дніпропетровської міської ради виключити з електронної бази даних містобудівного кадастру інформації про не закоординовані червоні лінії та лінії регулювання забудови АДРЕСА_3 до буд. АДРЕСА_2 , які затверджені рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.06.2011 №68/12.

В іншій частині постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2016 року апеляційний суд залишив без змін.

На вказані судові рішення у справі № 200/1438/16-а (2а/200/157/16) місько радою була подана касаційна скарга.

Постановою Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 200/1438/16-а (2а/200/157/16) постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2016 року та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

За результатами розгляду Верховним Судом справи № 200/1438/16-а (2а/200/157/16), департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради прийнято наказ № 52 від 28.02.2019 року «Про скасування містобудівних умов та додатку до містобудівних умов та обмежень» , в якому зазначено, що на виконання постанови Верховного Суду України від 24.01.2019 року у справі №200/1438/16-а (2а/200/157/16) за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 року відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , Порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.05.2017 року №135, вирішено:

- скасувати містобудівні умови та обмеження щодо реконструкції нежитлової будівлі під офісну будівлю з паркінгом по АДРЕСА_1 , від 24.06.2016 року № 4/16/418, містобудівні умови та обмеження щодо будівництва офісної будівлі з паркінгом по АДРЕСА_1 від 07.02.2018 року № 15/29-9, додаток від 19.02.2018 року № 15/29-13 до містобудівних умов та обмежень щодо будівництва офісної будівлі з паркінгом по АДРЕСА_1 від 07.02.2018 року № 15/29-9.

Саме вчинення таких дій та прийняття спірного рішення - наказу № 52 від 28.02.2019 року про скасування містобудівних умов, послугувало зверненню позивачем із зазначеним позовом до суду.

Постановою Верховного Суду від 23.04.2020 року у цій справі, касаційну скаргу Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради було задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 року скасовано, а справу № 160/3810/19 направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Направляючи справу на новий розгляд, судом касаційної інстанції вказано: (…З урахуванням зазначеного, з`ясуванню під час розгляду даної справи підлягає питання, чи були містобудівні умови та обмеження щодо реконструкції нежитлової будівлі під офісну будівлю з паркінгом по вул. Ливарній, 2, від 24.06.2016 № 4/16/418, містобудівні умови та обмеження щодо будівництва офісної будівлі з паркінгом по АДРЕСА_1 від 07.02.2018 № 15/29-9, додаток від 19.02.2018 № 15/29-13 до містобудівних умов та обмежень щодо будівництва офісної будівлі з паркінгом по АДРЕСА_1 від 07.02.2018 № 15/29-9 виданими на виконання постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2016 року та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 року у справі № 200/1438/16-а (2а/200/157/16), які скасовані постановою Верховного Суду від 24.01.2019 року.

Однак, суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку про надання судами під час розгляду справи № 200/1438/16-а (2а/200/157/16) правової оцінки лише містобудівним умовам та обмеженням на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 (реконструкція нежитлової будівлі в офісну будівлю з паркінгом) від 02.12.2015 №10/10-1348 (який є помилковим), дані обставини не встановили.

Встановлення вказаних обставин має важливе значення під час вирішення даної справи, оскільки свідчитиме про правомірність оскаржуваного наказу у повному обсязі або ж частково, про наявність або ж відсутність підстав для його скасування» .)

Під час нового розгляду справи, представником позивача суду подано клопотання від 09.06.2020 року, в якому зазначено, що з огляду на позицію викладену Верховним Судом у постанові від 23.04.2020 року, в якому зазначено, що містобудівні умови та обмеження щодо будівництва офісної будівлі з паркінгом по АДРЕСА_1 видані 24.06.2016 року № 4/16/418, 07.02.2018 року №15/29-9, додаток від 19.02.2018 року № 15/29-13 до містобудівних умов та обмежень щодо будівництва офісної будівлі з паркінгом по АДРЕСА_1 від 07.02.2018 року №15/29-9 видані позивачу на виконання постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2016 року у справі №200/1438/16-а та скасовані наказом №52 Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 28.02.2019 року.

У відзиві на позовну заяву, під час нового розгляду справи, відповідач також підтвердив, що підставою для надання містобудівних умов та обмежень щодо забудови земельної ділянки по вул. Ливарній, 2 у м. Дніпро, (площею 0,0725 га кадастровий номер 1210100000:03:328:0232, яка на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 03.06.2015 № 66/64 була передана позивачу в оренду по фактичному розміщенню нежитлової будівлі) стали постанова Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2016 року та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 року у адміністративній справі № 200/1438/16-а.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, дійшов висновку, що оскільки містобудівні вимоги і обмеження прийняті з порушенням вимог законодавства, скасування спірного наказу суперечило б висновкам Верховного Суду про правомірність відмови у наданні містобудівних умов та обмежень. Вказане також спростовує твердження позивача про протиправність використання означеної постанови Верховного Суду як підстави для скасування містобудівних вимог і обмежень, а наказ Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 07.02.2018 року № 42 про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва по вул. Ливарній, 2 у м. Дніпро на який посилається позивач, не є предметом спору у цій справі.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Спірним є питання підстав прийняття спірного наказу Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 52 від 28.02.2019 року «Про скасування містобудівних умов та обмежень та додатку до містобудівних умов та обмежень» .

Відповідно матеріалам справи, у позові позивач зазначає, саме відмова відповідача у наданні містобудівних умов та їх обмежень, послугувало зверненню до суду з відповідним позовом у справі № 200/1438/16-а (2а/200/157/16). Позовні вимоги були задоволені судом, у зв`язку з чим і було надано позивачеві містобудівні умови та їх обмеження, які скасовані спірним наказом №52 від 28.02.2019р., після прийняття судового рішення судом касаційної інстанції. (а.с. 4 Т1)

Також у клопотанні від 09.06.2020 року, представником позивача зазначено, що з огляду на позицію викладену Верховним Судом у постанові від 23.04.2020 року, в якому зазначено, що містобудівні умови та обмеження щодо будівництва офісної будівлі з паркінгом по вул. Ливарній, 2 видані 24.06.2016 року № 4/16/418, 07.02.2018 року №15/29-9, додаток від 19.02.2018 року № 15/29-13 до містобудівних умов та обмежень щодо будівництва офісної будівлі з паркінгом по АДРЕСА_1 від 07.02.2018 року №15/29-9 видані позивачу на виконання постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2016 року у справі №200/1438/16-а та скасовані наказом №52 Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 28.02.2019 року. (а.с. 247 Т1)

Відповідач також у відзивах на позов зазначав про те, що підставою надання позивачеві містобудівні умови та їх обмеження, які в подальшому скасовані спірним наказом №52 від 28.02.2019р., послугували судові рішення про задоволення позову у справі №200/1438/16-а (а.с. 80 Т1, а.с. 52 Т2)

Відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції про те, що не підлягає доказуванню та обставина, що містобудівні умови та обмеження щодо реконструкції нежитлової будівлі під офісну будівлю з паркінгом по вул. Ливарній, 2, від 24.06.2016 № 4/16/418, містобудівні умови та обмеження щодо будівництва офісної будівлі з паркінгом по АДРЕСА_1 від 07.02.2018 № 15/29-9, додаток від 19.02.2018 № 15/29-13 до містобудівних умов та обмежень щодо будівництва офісної будівлі з паркінгом по АДРЕСА_1 від 07.02.2018 № 15/29-9 видані на виконання постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.03.2016 та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 у справі № 200/1438/16-а (2а/200/157/16), які скасовані постановою Верховного Суду від 24.01.2019 року, оскільки така обставина визнається учасниками справи, та зазначено про це в заявах по суті справи, та такі висновки суду ґрунтуються на нормах процесуального права.

Посилання позивача на ту обставину, що відсутні конкретні докази, надані відповідачем, зокрема у містобудівних умовах та їх обмеженнях, що такі видані на виконання судового рішення, є помилковими, оскільки такі доводи спростовуються з урахуванням приписів ст. 78 КАС України.

На переконання суду апеляційної інстанції, дата отримання судових рішень та відсутність оформлення виконавчого листа у справі № 200/1438/16-а, не може бути доказом того, що містобудівні умови та їх обмеження, не були надані відповідачем з підстав прийняття судами рішень про задоволення позовних вимог( на виконання судових рішень) та скасовані у подальшому, з урахуванням положень ст. 78 КАС України.

Крім того, саме відмова відповідача у наданні таких містобудівних умов та їх обмежень, послугувало зверненню позивачем до суду з відповідним позовом у справі № 200/1438/16-а, доказів про інші звернення позивачем не зазначається.

Судові рішення про задоволення позовних вимог скасовані постановою Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 200/1438/16-а, а відтак, підстави для видання містобудівних умов та обмежень відпали.

Також є вірними висновки суду першої інстанції, з урахуванням ч. 4 ст. 78 КАС України, щодо відхилення доводів позивача про те, що постанова Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 200/1438/16-а, не містить прямого посилання на скасування містобудівних умов та їх обмежень, оскільки таким встановлено, з урахуванням рішення Міськради від 15 червня 2011 року № 68/12, що містобудівні умови та обмеження взагалі не мали б видаватись ОСОБА_1 з огляду на невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме, невідповідність межам червоних ліній. Також визнано відмову позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень міськради правомірною.

Відповідно до приписів ч. 8 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду. Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника;2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;3) за рішенням суду.

Таким чином є вірними висновки суду першої інстанції, що Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради правомірне прийнято наказ № 52 від 28.02.2019 року «Про скасування містобудівних умов та обмежень та додатку до містобудівних умов та обмежень» .

Інші доводи позивача також не спростовують висновків суду першої інстанції.

З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.

Доводи апеляційної скарги фактично відтворюють зміст акту перевірки, та не містять доводів у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справ, а тому доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі №160/3810/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст..ст.328. 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 17 листопада 2020року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.А. Щербак