КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позову без розгляду
28 липня 2020 року м. Кропивницький справа № П/811/1067/17
провадження № 2-ап/340/19/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря Бондар Я.Г. та представників:
прокуратури : Сігіди Л.М.;
позивача : ОСОБА_1 ;
відповідача : Семенова Є.О.;
третіх осіб : не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про залишення без розгляду справи
за позовомЗнам`янської місцевої прокуратури (27400, Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Братів Лисенків, 5) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м.Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26 код ЄДРПОУ 39767636) та Знам`янської міської ради Кіровоградської області (27400, Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Михайла Грушевського, 19, код ЄДРПОУ 04055191) до треті особи Петрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області (27450, Кіровоградська область, Знам`янський район, с. Петрове, вул. Петровського, 12а, код ЄДРПОУ 04365313) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ) провизнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом керівника Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Знам`янська міська рада Кіровоградської області, до Петрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, за участю третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення від 17.03.2017 року №230 "Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с.Петрове, Знам`янського району, Кіровоградської області".
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 року (суддя Брегей Р.І.) провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.
Ухвалою суду від 09.07.2020 року задоволено заяву про самовідвід судді Черниш О.А., а справу передано до відділу організаційного забезпечення та контролю (канцелярії) Кіровоградського окружного адміністративного суду для її повторного автоматизованого розподілу між суддями.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Жуку Р.В.
Відповідно до ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.
28.07.2020 року в судовому засідання представник відповідача заявив клопотання про залишення без розгляду позовну заяву Знам`янської місцевої прокуратури.
Представник прокуратури та представник Знам`янської міської ради Кіровоградської області щодо вирішення даного клопотання покладаються на розсуд суду.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, а також пояснення надані представника відповідача, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до ст. 131 -1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про прокуратуру" однією із функцій прокуратури є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.ч.3, 4, ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Законом України "Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.
"Неналежність захисту" може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому, суд наголошує, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор . Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічну правову позицію неодноразово викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 у справі № 910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18, від 05.12.2018 у справі № 923/129/17 .
У поданому позові прокурор просить визнати незаконним та скасування рішення від 17.03.2017 року №230 "Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с.Петрове, Знам`янського району, Кіровоградської області".
Звертаючись із даною позовною заявою в інтересах держави прокурор вказує, що внаслідок прийняття Петрівською сільською радою Знам`янського району спірного рішення з державної власності незаконно вибули спірні земельні ділянки, а Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області, як їх розпорядником не вжито заходів до їх повернення.
Так, з листа ГУ Держгеокадастр у Кіровоградській області від 15.05.2017 вбачається, що будь-які заходи претензійно-позовного характеру стосовно вибуття земельних ділянок з державної власності не вживалися.
Як вбачається з листа від 18.06.2017 року Знам`янської міської ради Кіровоградської області, інтереси якої порушено оспорюваним рішенням Петрівської сільської ради, також заходи претензійно-позовного характеру не вживалися.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави , зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення .
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18 .
В той же час, прокурором у позовній заяві не зазначено, в чому саме полягала неможливість або відсутність можливості позивачів звернутися з відповідним позовом, оскільки позивачі, в особі яких в інтересах держави з позовом до суду звернулась прокуратура, мають підстави і можливість самостійно захищати свої права і прокурор не довів неможливості реалізації такого захисту самими позивачами або відсутності у них процесуальної дієздтності.
Частиною сьомою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18 .
Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 922/901/17, від 31.10.2018 у справі № 910/6814/17 та від 06.02.2019 у справі № 927/246/18 .
Так, керівником Знам`янської місцевої прокуратури не надано суду належних та допустимих доказів відповідно до вимог процесуального закону щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України посадовими особами Знам`янської міської ради Кіровоградської області та Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області; вирок суду щодо службових цих органів або докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо.
Також не надано суду доказів щодо наявність об`єктивних причин, що перешкоджали Знам`янській міській раді Кіровоградської області та Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області зверненню з відповідними позовами до суду після повідомлення прокурора про виявлені факти порушення.
Разом з тим, відповідно до статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово декларував позицію про те, що вже сама присутність прокурора на судовому процесі на боці однієї зі сторін ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони (пункти 30-33 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Менчинська проти Росії", пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мартіні проти Франції").
Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді спору. Така практика не є намаганням обмежити функції прокуратури сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, а є лише наслідком системного тлумачення положень законодавства, якими встановлена необхідність підтвердження судом підстав для представництва прокуратурою інтересів держави, оскільки право прокуратури на звернення до суду в інтересах уповноваженого суб`єкта, не може презюмуватися, як безспірне.
Відповідно до ч.ч.1, 4, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів
Як передбачено ч.2 ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що прокуратурою подано позов в інтересах держави в особі Знам`янської міської ради Кіровоградської області та Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області без достатніх правових підстав та за відсутності належного обґрунтування необхідності такого представництва, що стало наслідком порушення принципів рівності та змагальності сторін судового процесу як фундаментальних засад права на справедливий суд.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду)
Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.
Приписами п.2, ч.1, ст.240 КАС України визначено, що позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано
З огляду на викладене, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись положеннями ст.ст. 240, 243, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову - задовольнити.
Позовну заяву Знам`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та Знам`янської міської ради Кіровоградської області до Петрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без розгляду.
Згідно з частиною 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.07.2020 |
Оприлюднено | 28.07.2020 |
Номер документу | 90619699 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні