ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №1.380.2019.005662
У Х В А Л А
про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду
20 липня 2020 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Сидор Н.Т.,
за участю секретаря судового засідання Курпіта П.І.
представника позивача Бойка Т.В.,
представника відповідача Козоріз О.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлення цього строку та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом приватного підприємства «Тахо-2» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в :
31.10.2019 приватне підприємство Тахо-2 (далі - ПП Тахо-2 ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 30.06.2017 № 8/13-01/12-04 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ПП Тахо-2 .
Разом із позовною заявою позивач також подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Заява обґрунтована тим, що позивач скористався своїм правом на оскарження рішення, що є предметом судового розгляду у цій справі, в адміністративному порядку. Рішення за результатом розгляду його скарги позивач не отримав. Зважаючи на те, що нормами Податкового кодексу України та Порядку оформлення і подання скарг платникам податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916, передбачено, що відсутність рішення контролюючого органу за скаргою трактується як її задоволення, позивач не подавав позов до суду у встановлений законом строк.
За твердженням позивача, про те, що оскаржуване рішення не скасовано за результатами розгляду його скарги в адміністративному порядку, він дізнався 10.10.2019, після отримання листа від Стрийського управління ГУ ДФС у Львівській області № 41206/10/54.12-15-12 від 22.08.2019. Таким чином, вважає, що причини пропущення строку на оскарження рішення в судовому порядку є поважними, тому просить такий строк поновити.
Представник відповідача подала до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх. № 48128 від 16.12.2019). Вважає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду. Наголошує, що позивач скористався досудовим порядком вирішення спору 14.08.2017, однак із цим позовом до суду звернувся лише 19.11.2019.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2019, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 суд відмовив у задоволенні заяви представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлення цього строку, задовольнив клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, позовну заяву підприємства залишив без розгляду.
При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду у цій справі суди першої та апеляційної інстанції врахували положення п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки Верховного Суду в постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 та дійшли висновку, що строк звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення податкового органу становить шість місяців, який слід обчислювати з дня звернення скаржника до контролюючого органу з відповідною скаргою на його рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги ПП Тахо-2 на вказані судові рішення, Верховний Суд постановою від 22.05.2020 касаційну скаргу підприємства задовольнив, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 скасував, а справу №1.380.2019.005662 направив до Львівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Скасовуючи рішення попередніх інстанцій, касаційний суд зазначив, що суд першої інстанції до матеріалів справи долучив копії листів податкових органів Щодо подання звітності, яка не відповідає обраному режиму оподаткування та копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень (низької якості, а. с. 60 - 64), проте суди попередніх інстанцій оцінку цим документам не надали, причини невручення позивачу та повернення листів на адресу відповідача, а також день, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, не встановили.
Відтак, у підготовчому судовому засіданні 20.07.2020 суд, з урахуванням вказаних зауважень Верховного Суду у постанові від 22.05.2020, продовжив розгляд питання визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду і поновлення цього строку,
Представник позивача у підготовчому судовому засіданні заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду і поновлення цього строку підтримав, просив таку задовольнити.
Представник відповідача підтримала клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
При постановленні цієї ухвали суд бере за основу наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Частина 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Водночас п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Відповідно до п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.
Дослідження змісту аналізованих приписів статей Податкового кодексу України та ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.
У постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 Верховний Суд дійшов висновку, що із прийняттям чинної редакції Кодексу адміністративного судочинства України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Як встановлено судом, зверненню ПП Тахо-2 до суду з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 30.06.2017 № 8/13-01/12-04 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ПП Тахо-2 передувала процедура досудового вирішення спору. Зокрема, 14.08.2017 позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою на рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 30.06.2017 № 8/13-01/12-04 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ПП Тахо-2 .
Відповідно до п. п. 56.8., 56.9. ст. 56 Податкового кодексу України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Таким чином, з огляду на приписи п. 56.18 ст. 56 ПК України, ч. 4 ст. 122 КАС України, висновки Верховного Суду в постанові від 11.10.2019 року по справі № 640/20468/18, та враховуючи, що матеріали справи не містять документів, які б підтверджували прийняття Державною фіскальною службою України рішення, за результатами розгляду скарги ПП Тахо-2 на рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 30.06.2017 № 8/13-01/12-04 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ПП Тахо-2 , суд висновує, що строк звернення до суду ПП Тахо-2 з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 30.06.2017 № 8/13-01/12-04 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ПП Тахо-2 , становить шість місяців, який слід обчислювати з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
На підставі цього позивач, ПП Тахо-2 , повинен був звернутися до суду з відповідним адміністративним позовом щодо оскарження рішення від 30.06.2017 № 8/13-01/12-04, у строк до 15.02.2018.
Разом з тим позовна заява ПП Тахо-2 з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 30.06.2017 № 8/13-01/12-04 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ПП Тахо-2 подана до суду 31.10.2019, тобто з пропуском встановленого чинним законодавством України строку звернення до суду.
Позивач не спростовує такий висновок суду, проте вважає наявними підстави для поновлення строку звернення до суду.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали вчасній реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених позивачем доводів і з того, чи мав він за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду.
Позивач зазначає, що дізнався про те, що рішення від 30.06.2017 №8/13-01/12-04 про анулювання реєстрації платника єдиного податку не скасовано, 10.10.2019, після отримання листа Стрийського управління Головного управління ДФС у Львівській області №41206/10/54.12-15-12 від 22.08.2019.
Натомість відповідач посилається на інші листи контролюючого органу, які направлялись на адресу підприємства протягом 2018-2019 років та вважає, що платник податків був обізнаний про свій статус платника податків, який перебуває на загальній системі оподаткування.
У свою чергу, позивач доводить, що жодного листа від відповідача не отримував, належні докази протилежного відповідачем не надані.
Відтак, з метою встановлення дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, суд витребував у відповідача для огляду оригінали листів податкових органів Щодо подання звітності, яка не відповідає обраному режиму оподаткування та рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.
Дослідивши витребувані докази, суд погоджується з позивачем, що у межах шестимісячного строку з дня звернення ПП Тахо-2 до Державної фіскальної служби України зі скаргою на рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 30.06.2017 № 8/13-01/12-04, позивач листів від податкового органу не отримував. Інших доказів, які б давали підстави вважати, що позивачу було відомо, що оскаржуване ним рішення не скасоване до 10.10.2019 - дати отримання листа Стрийського управління Головного управління ДФС у Львівській області №41206/10/54.12-15-12 від 22.08.2019, відповідачем не надано і судом не встановлено.
Таким чином, ураховуючи особливості правового регулювання досудового оскарження рішення контролюючого органу, наслідки неприйняття рішення/не продовження строку розгляду скарги, встановлені наведеними нормами Податкового кодексу України, а також відсутність доказів прийняття та направлення контролюючим органом рішення за результатом розгляду скарги підприємства, висновується, що останнє з огляду на неотримання такого рішення мало законні очікування (сподівання), що його скарга задоволена в силу прямої норми Закону, тобто, що права позивача як платника податків не порушені, а тому не підлягають судовому захисту.
Отже, оскільки про не скасування оскаржуваного ним рішення за результатами розгляду його скарги в адміністративному порядку позивач дізнався лише 10.10.2019, можливість звернення до суду з позовом про оскарження цього рішення раніше цієї дати виключається.
У практиці Європейського Суду з прав людини, зокрема, в справі Делькур проти Бельгії висловлена позиція, що в демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
Суд також ураховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 04.12.1995 по справі Беллет проти Франції , в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Таким чином, хоча право доступу до суду і не є абсолютним, це право не повинно обмежуватись таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.
Суд також враховує, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Ілхан проти Туреччини (Ilhan v. Turkey) від 27.06.2000, правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
У рішеннях у справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії від 13.01.2000 та у справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28.10.1998 Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Ураховуючи викладене, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, гарантування права на судовий захист, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та вважає за необхідне поновити позивачу пропущений строк звернення до суду.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 171, 240, 248, 256, 294, 295, п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» , пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду у справі за позовом приватного підприємства «Тахо-2» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення та поновити строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо не оскаржується, заперечення щодо строку звернення до суду може бути викладено в апеляційній скарзі на рішення у даній справі.
Повний текст ухвали складений та підписаний 27.07.2020.
Суддя Сидор Н.Т.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.07.2020 |
Оприлюднено | 29.07.2020 |
Номер документу | 90619778 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Курилець Андрій Романович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Курилець Андрій Романович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Курилець Андрій Романович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сидор Наталія Теодозіївна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сидор Наталія Теодозіївна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сидор Наталія Теодозіївна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сидор Наталія Теодозіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні