Постанова

від 27.07.2020 по справі 640/17617/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/17617/19 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Київське будівельне управління теплових мереж на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2020 у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства Київське будівельне управління теплових мереж до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ПрАТ Київське будівельне управління теплових мереж звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 03.07.2019 № 0544301209.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2020 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржуване рішення скасувати як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2019 Головним управлінням ДФС у місті Києві складено акт про результати камеральної перевірки уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 № 135/26-15-12-09-19/00120158, яким встановлено що сума податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб (КБК 18010600), визначена за результатами подання уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2019 9094642836 від 10.05.2019 ПрАТ Київське будівельне управління теплових мереж є нижча, ніж визначена за результатами камеральної перевірки та загальну суму 155 530, 59 грн.; заниження податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб за 2019 відбулося внаслідок неврахування в уточнюючій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний номер 9094642836 від 10.05.2019 за 2019 даних витягу про розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки від 11.02.2019 (кадастровий номер 800000000:90:116:0062), нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає - 62 212 057, 51 грн.

На підставі зазначеного вище акту Головним управлінням ДФС у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0544301209 від 03.07.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 233 295, 89 грн., з них - сума грошового зобов`язання 155 530, 59 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 77 765, 30 грн.

17.07.2019 ПрАТ Київське будівельне управління теплових мереж подано скаргу до ДФС України на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві № 0544301209 від 03.07.2019.

Рішенням ДФС України від 06.09.2019 за № 907/6/99-00-08-05-05 зазначену вище скаргу залишено без задоволення.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки ПрАТ КБУТМ не правильно проведено розрахунок суми податку з плати за землю, не врахувавши витяг від 11.02.2019 згідно якого розмір НГО земельної ділянки (кадастровий номер 800000000:90:116:0062) по вул. Промисловій, № 4/7 у Голосіївському районі міста Києва площею 25359 кв.м. складав 62 212 057, 51 грн., то податкове повідомлення-рішення № 0544301209 від 03.07.2019 прийняте Головним управлінням ДФС України у м. Києві правомірно.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України під час камеральної перевірки не можуть використовуватися документи первинного обліку платника податків.

Згідно п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування). Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Враховуючи вищенаведені норми Податкового кодексу України, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що в даному випадку камеральна перевірка охоплювала перевірку уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 № 135/26-15-12-09-19/00120158 та лише ті показники документів, які належать до податкової звітності і мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України (в рішенні альтернативно - ПК України), об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

За ст. 271 ПК України, базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

У відповідності до п. 286.1 ст. 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно із п. 274.1 ст. 274 названого Кодексу ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Пунктом 7.1 статті 7 Податкового кодексу України встановлено, що під час встановлення податку обов`язково визначаються такі елементи: платники податку; об`єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Підпунктом 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII цього Кодексу.

Згідно пп. 14.1.42 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дані державного земельного кадастру це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, власники (користувачі) земельних ділянок зобов`язані сплачувати земельний податок, розрахований згідно із нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, отриманої в установленому порядку. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок та землекористувачі.

Землекористування згідно з вимогами Земельного кодексу України може бути постійним та на умовах оренди. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 затверджено форму податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

Отже, юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Разом з декларацією подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на підставі якої розраховується земельний податок.

Відповідно до п. 4 Порядку подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого постановою КМ України № 1386 від 21.12.2011, Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі: Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.

Пунктом 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМ України № 1051 від 17.10.2012 визначено, що ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

Як вже було зазначено вище, заниження податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб за 2019 відбулося внаслідок неврахування в уточнюючій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний номер 9094642836 від 10.05.2019 за 2019 даних витягу про розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки від 11.02.2019.

Водночас, апелянт зазначає, що дані АС ДЗК від 11.02.2019 зі збільшенням НГО з 41 474 705, 01 грн. до 62 212 057, 51 грн. по земельній ділянці ПрАТ КБУТМ без прийняття відповідного рішення Київської міської ради про перегляд НГО у м. Києві є помилковим.

Надаючи оцінку висновків акта перевірки щодо донарахуванню податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб за 2019, колегія суддів зазначає наступне.

Київською міською радою на підставі рішення № 155/876 від 08.06.2000 надано в оренду ПрАТ КБУТМ земельну ділянку за договором оренди земельної ділянки № 90-6-00018 від 06.04.2001р.

Земельна ділянка по вул . Промисловій, № 4/7 у Голосіївському районі міста Києва (кадастровий номер 800000000:90:116:0062) площею 25359 кв.м. надана для експлуатації та обслуговування будівель і споруд виробничої бази. Термін дії оренди зазначеної земельної ділянки до 06.04.2051р.

Рішенням Київської міської ради № 23/23 від 03.07.2014 Про затвердження технічної документації з НГО земель міста Києва у складі технічної документації з НГО земель міста Києва затверджено НГО земель міста Києва.

Відповідачем надано суду першої інстанції інформаційні витяги з АС ДЗК ПрАТ КБУТМ :

- від 11.02.2019 згідно якого розмір НГО земельної ділянки (кадастровий номер 800000000:90:116:0062) по вул. Промисловій, № 4/7 у Голосіївському районі міста Києва площею 25359 кв.м. складає 62 212 057, 51 грн.;

- від 06.05.2019 згідно якого розмір НГО земельної ділянки (кадастровий номер 800000000:90:116:0062) по вул. Промисловій, № 4/7 у Голосіївському районі міста Києва площею 25359 кв.м. складає 23 802 874, 18 грн.

Однак, ПрАТ КБУТМ 19.02.2019 подано до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві звітну податкову декларацію з плати за землю за 2019 № 9025617131, згідно якої визначено податкове зобов`язання по орендній платі за землю без врахування отриманого 11.02.2019 витягу із технічної документації про НГО земельної ділянки (кадастровий номер 800000000:90:116:0062).

10.05.2019 ПрАТ КБУТМ подано до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2019 № 9094642836, згідно якої визначено податкове зобов`язання по орендній платі за землю (лютий, березень, квітень) без врахування отриманого 11.02.2019 витягу із технічної документації про НГО земельної ділянки (кадастровий номер 800000000:90:116:0062). НГО згідно витягу складає 62 212 057, 51 грн., код цільового призначення земельної ділянки відсутній.

06.05.2019 ПрАТ КБУТМ отримано витяг із технічної документації про НГО земельної ділянки (кадастровий номер 800000000:90:116:0062), НГО згідно витягу складає 23 802 874, 18 грн., цільове призначення земельної ділянки Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості , код 11.02.

Таким чином, позивачем розрахунок розміру НГО одиниці площі земельної ділянки за 2019 повинно бути проведено наступним чином: 62 212 057, 51 грн. (НГО за 2019): 25359 кв.м. (площа земельної ділянки) = 2 453, 25 грн. (НГО одиниці площі земельної ділянки за 2019) до 06.05.2019; 23 802 874, 18 грн. (НГО за 2019): 25359 кв.м. (площа земельної ділянки) = 938, 64 грн. (НГО одиниці площі земельної ділянки за 2019) з 06.05.2019

Таким чином, ПрАТ КБУТМ не правильно проведено розрахунок суми податку з плати за землю, не врахувавши витяг від 11.02.2019 згідно якого розмір НГО земельної ділянки (кадастровий номер 800000000:90:116:0062) по вул. Промисловій, № 4/7 у Голосіївському районі міста Києва площею 25359 кв.м. складав 62 212 057, 51 грн., а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення № 0544301209 від 03.07.2019 про сплату суми нарахованого грошового зобов`язання та штрафу в розмірі 233 295, 89 грн. є правомірним та скасуванню не підлягає.

При цьому, доводи та аргументи апелянта зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновки суду першої інстанції і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою суду щодо обставин справи, які суд встановив у процесі її розгляду.

Також, надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Київське будівельне управління теплових мереж залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2020 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.