Ухвала

від 27.07.2020 по справі 200/13134/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 липня 2020 року

м. Київ

справа № 200/13134/19-а

адміністративне провадження № К/9901/15893/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Денмар'' до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання незаконним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 20.01.2020 адміністративний позов ТОВ ''Денмар'' задовольнив: визнав неправомірним та скасував рішення комісії Державної фіскальної служби України від 11.06.2019 №1190847/40152522, комісії Головного управління ДПС у Донецькій області від 09.09.2019 №1273162/40152522 та комісії Державної податкової служби України від 17.10.2019 №1309054/40152522 про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ ''Денмар'' від 20.05.2019 №1, від 24.07.2019 №1 та від 29.08.2019 №1 датою та часом, що зафіксовані у першій квитанції щодо цих податкових накладних.

Відповідач оскаржив це рішення, подавши апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 10.04.2020 залишив без руху з тих підстав, що вказана скаржником причина пропуску строку на апеляційне оскарження визнана неповажною, оскільки скаржник не надав доказів на підтвердження обставин щодо дати отримання контролюючим органом платіжного документа про сплату судового збору (у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції причиною пропуску строку ГУ ДПС вказало, що платіжне доручення про сплату судового збору від 14.02.2020 №198 надійшло до ГУ ДПС 19.03.2020).

Ухвалою цього ж апеляційного суду від 12.05.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою з тих підстав, що ГУ ДПС не надало доказів на підтвердження зазначеної причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення першої інстанції.

24.06.2020 відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020, у якій просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення, яким поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

У касаційні скарзі ГУ ДПС не зазначає про наявність таких доказів, а посилається тільки на те, що надходження платіжного доручення до ГУ ДПС 19.03.2020 спричинило запровадження карантинних заходів. Водночас, згідно з ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.04.2020 підставою для залишення апеляційної скарги без руху було ненадання відповідачем доказів на підтвердження тих обставин, що платіжне доручення було отримано 19.03.2020, а не доказів щодо причин отримання платіжного доручення цією датою.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього відповідач як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відповідач у межах встановленого судом строку не усунув недоліки апеляційної скарги, не надав докази на підтвердження обставин щодо дати отримання платіжного документа про сплату судового збору.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак