Ухвала
від 23.07.2020 по справі 826/2298/17
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 липня 2020 року

м. Київ

справа №826/2298/17

адміністративне провадження №К/9901/17469/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року у справі №826/2298/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Столичні будтехнології до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Столичні будтехнології звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 грудня 2016 року №0006881402-01 та №00068914-02-01.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби у місті Києві 15 липня 2020 року звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Також, відповідачем у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження.

При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року була прийнята у відкритому судовому засіданні та набрала законної сили з дати її прийняття. Повний текст даної постанови виготовлено 17 липня 2019 року.

Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 16 липня 2020 року, в той час, як касаційну скаргу позивачем подано до Верховного Суду 15 липня 2020 року, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги позивач вказує на те, що вперше Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року у справі №826/2298/17 в межах встановленого частиною другою статті 212 КАС України строку.

Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2020 року касаційну скаргу позивача було повернуто на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України, оскільки додана до касаційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження представника на здійснення від імені податкового органу процесуальних прав та обов`язків.

Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві вдруге звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду у травні 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2020 року касаційну скаргу позивача було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, оскільки касаційна скарга не містила посилань на конкретні порушення відповідної норми права чи неправильність їх застосування.

Доводи позивача про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги зводяться до того, що приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України (подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження) та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до суду касаційної інстанції є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційної провадження.

На думку позивача, повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції в межах наданого суб`єкту владних повноважень річного строку, при цьому строк на касаційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску.

Разом з тим, наведені позивачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07 липня 1989 року).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Разом з тим, у заяві про поновлення строку касаційного оскарження позивачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 29 серпня 2019 року Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених позивачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом, позивач має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого позивач має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву, вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом порядку та розмірі.

Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні, суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року № R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення або відстрочення сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VІ.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, у заявленому клопотанні відповідачем не наведено доводів та не надано жодних доказів, що його майновий/фінансовий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - лютий 2017 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік встановлено, що з 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1600,00грн .

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, позивачу (юридичній особі) необхідно було сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складало 18612,00грн.

Таким чином, судовий збір, який Головне управління Державної податкової служби у місті Києві повинно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 18612,00грн. х 200% = 37224,00грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 38004897, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) . Призначення платежу:


код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом
у справі №
, Верховний Суд .

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання копії ухвали, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву, вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження та документ про сплату судового збору у порядку та розмірі визначеному законом.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 330, 332, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року у справі №826/2298/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Столичні будтехнології до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання даної копії ухвали.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України, в редакції відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення23.07.2020
Оприлюднено29.07.2020
Номер документу90628143
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/2298/17

Ухвала від 06.02.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 04.09.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 23.07.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 16.06.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гусак М.Б.

Ухвала від 29.08.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 15.07.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Качур І.А.

Постанова від 17.07.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Постанова від 17.07.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 31.05.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 25.03.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні