Постанова

від 28.07.2020 по справі 905/167/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2020 р. Справа №905/167/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Дучал Н.М. , суддя Склярук О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства Шахта ім. М.С. Сургая (вх.№1259Д/1 від 27.04.2020) на рішення Господарського суду Донецької області від 27.03.2020 у справі №905/167/20 (м. Харків, суддя Паляниця Ю.О., повний текст рішення від 01.04.2020),

за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Дніпро,

до 1. Державного підприємства Шахта ім. М.С. Сургая , м. Вугледар, Донецька обл,

2. Державного підприємства Національна вугільна компанія , м. Київ,

про солідарне стягнення 44195,00 грн,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Акціонерне товариство Українська залізниця , м. Київ в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Дніпро звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача 1. Державного підприємства Шахта ім. М.С. Сургая , м. Вугледар та відповідача 2. Державного підприємства Національна вугільна компанія , м. Київ про солідарне стягнення штрафу в сумі 44195,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що інформація про масу вантажу у вагоні №68359686, визначена Державним підприємством Шахта ім. М.С. Сургая у накладній №50757723, не відповідала масі, встановленій внаслідок проведення контрольної перевірки станцією Пологи Придніпровської залізниці, з огляду на що існують підстави для стягнення з відповідача-1 на користь позивача штрафу у розмірі 44195,00 грн. Окрім того, як вказує заявник позову, оскільки відповідач-1 знаходиться в стані припинення та входить до переліку підприємств вугільної галузі, які реорганізуються шляхом приєднання до Державного підприємства Національна вугільна компанія , заявлена сума підлягає солідарному стягненню з відповідачів.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.03.2020 позовні вимоги Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Дніпро до Державного підприємства Шахта ім. М.С. Сургая , м. Вугледар про стягнення штрафу в сумі 44195,00 грн задоволено. Стягнуто з Державного підприємства Шахта ім. М.С. Сургая на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця штраф у розмірі 44195,00 грн., а також судовий збір в сумі 2102,00 грн. Відмовлено у задоволенні позову Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Дніпро до Державного підприємства Національна вугільна компанія , м. Київ.

Державне підприємство Шахта ім. М.С. Сургая з вказаним рішенням не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 27.03.2020 у справі №905/167/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В тексті вимог апеляційної скарги апелянт просить зменшити розмір штрафних санкцій, посилаючись на майновий стан підприємства й ті обставини, що допущене ДП Шахта ім. М.С. Сургач порушення не спричинило збитків для залізниці та іншим учасникам господарських відносин, не створювало небезпеку на залізничному транспорті. Також апелянт просить суд прийняти до уваги ті обставини, що ДП Шахта ім. М.С. Сургая здійснює свою господарську діяльність в м. Вугледар Донецької області, яке згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р та наказом Антитерористичного центру при Службі Безпеки України від 07.10.2014 №33/6/а визначене як район проведення анти терористичної операції. Щодо судової практики, апелянт посилається на те, що Господарським судом Донецької області було винесено рішення від 02.02.2017 у справі №905/3491/16, яким зменшено розмір штрафу до однієї провізної плати.

Одночасно в апеляційній скарзі ДП Шахта ім. М.С. Сургая просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги в порядку ст. 8 Закону України Про судовий збір , посилаючись на важке фінансове становище товариства та заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження посилаючись на те, що повний текст рішення було отримано 07.04.2020, що підтверджується копією поштового конверту і сторінкою АТ Укрпошта .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.04.2020 апеляційну скаргу Державного підприємства Шахта ім. М.С. Сургая залишено без руху з підстав несплати судового збору та ненадання доказів направлення апеляційної скарги на адресу 2-го відповідача. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (з урахуванням положень пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України) для усунення недоліків апеляційної скарги.

Від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (вх.№4640 від 15.05.2020, вх.№4933 від 22.05.2020) на виконання вимог ухвали суду від 28.04.2020. Зокрема, апелянтом надані докази сплати судового збору - платіжне доручення №2726 від 23.04.2020 на суму 3153,00 грн. та докази направлення копії апеляційної скарги на адресу 2-го відповідача, що підтверджується описом вкладення про направлення копії апеляційної скарги з додатками.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 встановлено, що ДП Шахта ім. М.С. Сургая не пропустило строк на подання апеляційної скарги і клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у справі №905/1931/19 заявлено безпідставно; відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою; встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали; попереджено сторони, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5326 від 01.06.2020), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення Господарського суду Донецької області від 27.03.2020 у справі №905/167/20 - без змін.

Зокрема, позивач зазначає, що відповідач в апеляційній скарзі не навів жодних обставин та не надав доказів, які б спростували сам факт допущеного порушення вимог Статуту, на який на нього була покладена відповідальність, передбачена ст.ст.118, 122 Статуту залізниць у вигляді штрафу; зазначений штраф стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали про відкриття провадження у справі згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень були отримані АТ Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця - 28.05.2020, АТ Українська залізниця в особі Регіональної філії Південна залізниця - 29.05.2020, ДП Шахта ім. М.С. Сургая - 02.06.2020, ДП Національна вугільна компанія - 28.05.2020.

Відповідно до п.3 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Згідно ч.7 ст.242 Господарського процесуального кодексу України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Тобто, матеріалами справи підтверджується належне повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та розгляд справи в порядку, передбаченому ч. 10 ст. 270 ГПК України.

Суд повідомляє, що клопотань від учасників справи про розгляд справи з їх повідомленням (викликом) до суду не надійшло.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.282 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

21.07.2019 згідно залізничної накладної №50757723 зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці на станцію Світлодарська Донецької залізниці було відправлено вагон №68359686 з вантажем - вугілля кам`яне, вологість вантажу 6,3%, поверхня вантажу нижча рівня бортів вагону, маркування - смугою білого кольору по усій довженні вагону. Виходячи зі змісту накладної №50757723 від 21.07.2019 маса вантажу у вагоні №68359686 становить 62000 кг.

Під час прибуття вагону №68359686 на попутну станцію Пологи Придніпровської залізниці, останньою була проведена перевірка маси вантажу у вказаному вагоні, за результатами якої виявлена невідповідність фактичної маси вантажу тій масі вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №50757723, внаслідок чого, 22.07.2019 вагон №68359686 було затримано для переважування вантажу, який слідував, що відображено в акті загальної форми № 900/1П від 22.07.2019.

Згідно з комерційним актом №463003/329/113 від 22.07.2019 контрольне переважування вагону №68359686 здійснювалось 22.07.2019 на справних 150 т електронних вагонних вагах №89 станції Пологи, повірених 04.06.2019, виявилось що у вагоні №68359686 фактична маса брутто вагону склала 79480 кг, тара вагона з перевізного документа 22500 кг, маса вантажу нетто за перевізним документом 62000 кг, фактична маса вантажу нетто 56980 кг, що менше документу на 5020 кг.

Також, згідно з вказаним комерційним актом навантаження у вагоні навалом, одним холмом, нижче бортів на 300 - 500 мм, маркований однією полосою по всій довжині вагона, білого кольору; виїмки, заглиблення відсутні, окреслення навантаження без порушень; розвантажувальні люка зачинені на запірний механізм; перекосу кузова немає, люка закриті.

Наразі, відповідно до технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки №89 станції Пологи Придніпровської залізниці, повірка вказаних ваг здійснювалась 04.06.2019, ваги були визнані придатними для застосування.

Факт нестачі вантажу у вагоні №68359686 підтверджується комерційним актом №463003/329/113 від 22.07.2019 який підписаний начальником станції Чистовим В.Є. , агентом з розшуку ОСОБА_2 , комерційним агентом ОСОБА_3 .

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажною двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Таким чином, комерційний акт повинні підписати три працівники залізниці. Однак, зазначена норма не виключає можливості залучення до складення комерційного акту й інших працівників залізниці.

Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018 у справі №910/11397/17.

Отже, комерційний акт №463003/329/113 від 22.07.2019 за формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства.

Зважаючи на наведені обставини позивач звернувся до суду із позовом про стягнення солідарно з відповідачів штрафу, нарахованого у зв`язку з невірним зазначенням маси вантажу. Зокрема, у відповідності з вимогами ст.ст.118 та 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладних масу вантажу відповідачу нараховано штраф у розмірі п`ятикратної плати за всю відстань перевезення, а саме: провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні №68359686 за накладною №50757723 складає 8839,00 грн., штраф складає 8839,00 грн. х 5= 44195,00 грн.

Дослідивши наведені обставини суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги залізниці до відправника вантажу - відповідача-1 стягнення з Державного підприємства Шахта ім. М.С. Сургая на користь позивача штрафу у розмірі 44195,00 грн., а в частині позовних вимог заявлених до ДП Національна вугільна компанія відмовив з підстав недоведення настання правонаступництва.

Як було зазначено вище, доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди апелянта із судовим рішенням в частині відмови у зменшенні штрафу. Враховуючи відсутність інших доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції, з урахуванням вимог ст.269 ГПК України переглядає рішення лише в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій . Відповідна позиція узгоджується, зокрема, із висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №913/64/18 від 07.11.2018.

Так, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому зменшення суми пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

В обґрунтування клопотання відповідач-1 посилається на те, що ДП Шахта ім. М.С. Сургая здійснює свою господарську діяльність в м. Вугледар Донецької області, яке згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р та наказом Антитерористичного центру при Службі Безпеки України від 07.10.2014 №33/6/а Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термів її проведення входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визначене як район проведення антитерористичної операції. Відповідач зазначає, що на теперішній час підприємство знаходиться у вкрай тяжкому фінансовому становищ, у зв`язку з чим просить зменшити розмір штрафу до 1 (однієї) провізної плати.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів того, що проведення антитерористичної операції на території Донецької області та пов`язані із цим несприятливі наслідки обумовлюють неможливість відповідача здійснювати господарську діяльність, мають ознаки надзвичайності чи невідворотності для виконання обов`язку за укладеним правочином, перебувають у причинному зв`язку із правильністю заповнення відомостей у накладній, у межах цих спірних правовідносин. Крім того, відповідач не надав доказів вжиття ним усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Щодо доказів на підтвердження фінансового стану відповідача. Як вбачається з клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, він обґрунтовує тяжкий фінансовий стан збитками та заборгованістю підприємства, що посвідчується бухгалтерською довідкою від 09.04.2020, завіреною копією Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави №63403889 від 29.11.2019 та завіреною копією звітної податкової декларації з податку на прибуток ДП Шахта ім. М.С. Сургая за І півріччя 2019 року.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Актуальної бухгалтерської документації з повними даними ведення господарської діяльності, а також, в тому числі, на підтвердження скрутного фінансового становища, збитковості підприємства, суттєвого перевищення суми дебіторської заборгованості перед кредиторською заборгованістю тощо до матеріалів справи не надано.

Щодо посилань апелянта на судову практику, а саме на рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/3491/16, яким зменшено розмір штрафу до однієї провізної плати, колегія суддів зазначає наступне.

Ч. 4 ст. 236 ГПК України вказує на те, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Разом із тим суддівський розсуд - необхідна складова незалежності суду. Знаходячись поза межами прецедентної судової системи, суд проявляє свій розсуд у тому, що вирішує спір, ґрунтуючись виключно на статутному праві, самостійно даючи йому тлумачення, виходячи зі змісту, значення конкретного закону, галузі права і законодавства в цілому у рамках індивідуальних особливостей обставин конкретної справи, що розглядається.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що по-перше, в силу приписів ч.4 ст.236 ГПК України суди враховують висновки, викладені у постановах Верховного Суду, який є судом касаційної інстанції. По-друге, при посиланні на правові висновки мають враховуватися індивідуальні особливості обставин даної справи та конкретних доказів з урахуванням принципу правової визначеності та верховенства права. Однак, судове рішення, на яке посилається апелянт, прийнято за наслідком розгляду спору судом першої інстанції з підстав не аналогічних даному, при наявності різних фактичних обставин, та обґрунтування їх іншими доказами, у зв`язку з чим підстави для врахування позиції, наведеній у вказаній апелянтом справі - відсутні.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення, у зв`язку з чим підстав для задоволення скарги - колегія суддів не вбачає.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Державного підприємства Шахта ім. М.С. Сургая залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 27.03.2020 у справі №905/167/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя Н.М. Дучал

Суддя О.І. Склярук