Ухвала

від 27.07.2020 по справі 904/5268/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

У Х В А Л А

про розстрочення виконання рішення суду

27.07.2020м. Дніпро№ 904/5268/19

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе", с. Вишневе Дніпропетровської області

про розстрочення виконання судового рішення

У справі

за позовом: Приватного підприємства "Гарант-Трейд", м. Звенигородка Черкаської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе", с. Вишневе Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у розмірі 1 552 242,10 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Балакін Є.В., адвокат

Від відповідача (заявника): Погребняк Г.О., адвокат

С У Т Ь С П О Р У :

У листопаді 2019 року Приватне підприємство "Гарант-Трейд" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе" заборгованість у розмірі 1 552 242,10 грн., з яких:

- основний борг у розмірі 1 176 000,00 грн.;

- 3 % річних у розмірі 98 978,10 грн.;

- інфляційні втрати у розмірі 277 264 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2020 позов Приватного підприємства "Гарант-Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе" про стягнення заборгованості у розмірі 1552 242,10 грн. задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе" на користь Приватного підприємства "Гарант-Трейд" заборгованість за договором купівлі-продажу у розмірі 1176000 (один мільйон сто сімдесят шість тисяч) грн. 00 коп., три відсотки річних у розмірі 98961 (дев`яносто вісім тисяч дев`ятсот шістдесят одна) грн. 66коп., втрати від інфляції у розмірі 277 264 (двісті сімдесят сім тисяч двісті шістдесят чотири) грн.00коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 23283 (двадцять три тисячі двісті вісімдесят три) грн. 38 коп.

19.03.2020 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2020 видано наказ №904/5268/19.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2020 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2020 у справі №904/5268/19 залишено без змін.

13 липня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою, якою просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2020 по справі №904/5268/19 протягом п`яти місяців до 31 грудня 2020 року, розподіливши суму боргу на три платежі за наступним графіком:

- 47 0000,00 грн. в термін не пізніше 10 днів з дня набрання законної сили ухвали суду про розстрочення виконання судового рішення;

- 55 2754,52 грн. в термін до 31 жовтня 2020 року;

- 55 2754, 52 грн. в термін до 31 грудня 2020 року.

В обґрунтування заяви заявник (відповідач) зазначає, що на сьогоднішній день у товариства є можливість максимально оплатити заборгованість перед позивачем у розмірі 470 тис грн., що є значним вкладом у виконання рішення суду та наглядним підтвердженням бажання виконати судове рішення та розрахуватися із позивачем. Разом з цим, підприємство знаходиться у важкому фінансовому становищі та одномоментне виконання рішення господарського суду у даній справі паралізує господарську діяльність підприємства. Розстрочення виконання рішення господарського суду забезпечить належне функціонування підприємства і, як наслідок, планове виконання судового рішення на користь стягувача.

На даний час всі зусилля направлені на вирощування культур з метою отримання в майбутньому врожаю, від продажу якого відповідач планує отримати грошові кошти, достатні для добровільного виконання рішення суду та погашення заборгованості перед позивачем. А саме, відповідач розраховує отримати орієнтовно в жовтні-грудні 2020 року грошові кошти від реалізації врожаю 2020 року в розмірі, достатньому для погашення заборгованості перед позивачем.

Матеріали справи не містять документів, які б вказували про ухилення боржника від виконання рішення суду, все вищевикладене є винятковим випадком в розумінні ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, що свідчить про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Враховуючи сезонний характер роботи відповідача, необхідність здійснення забезпечення збору і реалізації урожаю, а саме, соняшника, ранній сорт якого дозріває у жовтні місяці, беручи до уваги надзвичайні події, пов`язані із впливом пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19 на господарську діяльність відповідача, боржник (відповідач) вважає, що є вагомі підстави для розстрочення виконання судового рішення до грудня 2020 року, адже до завершення грудня 2020 року існує реальна можливість надходження на рахунки відповідача грошових коштів від реалізації виробленої ним у 2020 року сільськогосподарської продукції.

Позивач (стягувач) проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення заперечує, однак відзиву на заяву не надав.

24 липня 2020 року від заявника (боржника) до господарського суду надійшла заява про долучення документів, а саме копії платіжного доручення від 13.07.2020 на суму 474 839,60 грн. Відтак заявником (боржником) було здійснено перший платіж в межах розстрочення виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2020 прийнято заяву до розгляду та призначено її розгляд у судове засідання на 27.07.2020.

Відповідно до частини другої статті 331 Господарського процесуального кодексу України заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе" про розстрочення виконання судового рішення, дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з наступних підстав.

Заява відповідача (боржника) про розстрочення виконання рішення обґрунтована тим, що станом на сьогоднішній день Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе", знаходиться у важкому фінансовому становищі, одномоментне виконання рішення суду паралізує господарську діяльність підприємства.

Ускладнення виконання судового рішення відповідач обґрунтовує сезонним характером роботи підприємства та надзвичайними подіями, пов`язаними із впливом пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19 на господарську діяльність відповідача.

Розстрочення виконання судового рішення до 31 грудня 2020 року надасть можливість підприємству отримати грошові кошти від реалізації виробленої ним у 2020 році сільськогосподарської продукції та сплатити вказану в рішенні суму.

В підтвердження скрутного фінансового становища відповідач надав до суду: звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року; фінансову звітність малого підприємства за 2019-2020 роки (а.с. 205-209 том 1), відповідно до яких:

- в якості чистого фінансового результату за 2019 рік чистий прибуток (збиток) складає 64,0 тис. грн.;

- в якості чистого фінансового результату за перший квартал 2020 рік наявний чистий прибуток (збиток) 147,3 тис. грн.

Згідно із нормами ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

За приписами ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов`язковою умовою надання розстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які відповідач повинен довести відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, проте суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини на власний розсуд і визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Боржник зокрема посилається на те, що несвоєчасне погашення заборгованості перед стягувачем сталося внаслідок скрутного фінансового становища. Доказом існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність відповідача (боржника) (звіти про фінансові результати, тощо).

Як свідчить судова практика до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочення його виконання, належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Суд звертає увагу на те, що надання розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, пункт 74). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 року у справі "Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, тривалість виконання вісім місяців). І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 17.09.2002 року у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00). Таким чином, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Боржником (відповідачем) надані достатні докази, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені в заяві обставини роблять неможливим своєчасне виконання рішення у даній справі. За таких обставин, розстрочення виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та погашення заборгованості перед стягувачем.

Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 "Чижів проти України" зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, дослідження та оцінювання не лише доводів боржника, а й заперечень кредитора.

При цьому, необхідно враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2018 у справі № 904/9951/16.

Оцінивши доводи боржника, враховуючи його фінансовий стан, суд дійшов висновку, що надання розстрочення виконання рішення на п`ять місяців не порушить принцип збалансованості інтересів сторін.

Розстрочення виконання рішення суду на п`ять місяців, в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що предметом діяльності відповідача є, зокрема: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; розведення великої рогатої худоби молочних порід; торгівля, у тому числі й оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача міститься в матеріалах справи (а.с. 49-52 том 1). Таким чином, діяльність підприємства носить характер сезонного виробництва.

Так, даний спір виник з вини відповідача, але у зв`язку із складним економічним станом підприємства відповідач не має можливості погасити заборгованість після набрання рішенням законної сили. Разом з тим, відповідачем подано достатньо доказів, які підтверджують складну фінансову ситуацію на підприємстві, зокрема це підтверджується фінансовими звітами.

Окрім того, заборгованість, яка стягнута за рішенням господарського суду частково погашена (платіжне доручення від 13.07.2020 на суму 474 839,60 грн.).

Надання розстрочки виконання рішення у справі, на думку суду, сприятиме належному виконанню заявником своїх наявних зобов`язань, можливості запланувати та здійснити відповідні витрати, а отже належним чином виконати рішення суду у справі та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін.

Прийнявши до уваги обставини, які ускладнюють одночасне виконання судового рішення - фінансовий стан підприємства, види діяльності товариства та установлення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (зі змінами від 16 березня 2020 року) № 215 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року, а в подальшому до 31.07.2020 на усій території України карантину, суд дійшов висновку, що у даній справі розстрочення виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора.

Тобто, принцип "справедливої рівноваги" та "справедливого балансу" у розумінні статті 6 Конвенції при частковому задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду не буде порушено.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 06.09.2019 у справі № 905/1885/18.

Враховуючи вищевикладене, фінансовий стан сторін, часткове погашення відповідачем заборгованості перед позивачем та наявність наміру відповідача здійснити добровільне погашення решти суми заборгованості, суд вважає за можливе частково задовольнити заяву відповідача (боржника) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2020 року по справі № 904/5268/19, за наступним графіком:

- до 31 жовтня 2020 року - 552 754,52 грн.;

- до 31 грудня 2020 року - 547 914,92 грн.

В іншій частині заяви про розстрочення виконання рішення слід відмовити.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вишневе" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2020 року у справі № 904/5268/19 - задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2020 по справі №904/5268/19 протягом п`яти місяців до 31 грудня 2020 року, розподіливши суму боргу на два платежі за наступним графіком:

- 552 754,52 грн. в термін до 31 жовтня 2020 року;

- 547 914,92 грн. в термін до 31 грудня 2020 року.

В іншій частині заяви про розстрочення виконання рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 27.07.2020 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено - 29.07.2020.

Суддя Н.М. Євстигнеєва