Рішення

від 23.07.2020 по справі 922/1259/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1259/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Партоли Сергія Миколайовича, с.Мізяки Валківського району Харківської області, до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", м. Київ, в особі Харківської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", с. Золочівське Валківського району Харківської області, про стягнення 137015,75 грн, за участю представників:

позивача - Мирошниченко К.П. (ордер серії ПТ № 118981 від 26.05.2020);

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Партола Сергій Миколайович, с.Мізяки Валківського району Харківської області, 23.04.2020 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", м. Київ, та Харківської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", с.Золочівське Валківського району Харківської області, про стягнення з обох відповідачів заборгованості за Договором про виконання сільськогосподарських послуг № 386-19/2017-ПС від 29.05.2017 в розмірі 137015,75 грн, у тому числі: 101400,00 грн - заборгованості за договором; 10140,00 грн - штрафних санкцій; 17933,75 грн - боргу з урахуванням індексу інфляції; 7542,00 грн - 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення п. 3.4 Договору та приписів чинного законодавства, не здійснив оплату наданих позивачем агротехнічних послуг.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.04.2020 вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі 922/1259/20 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду від 26.05.2020 було задоволено клопотання фізичної особи - підприємця Партоли Сергія Миколайовича та здійснено заміну первісних відповідачів у справі - Державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" та Харківську філію Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" на належного відповідача - Державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Харківської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу".

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 10.06.2020, відповідач по суті позовних вимог не заперечував; зазначив, що Харківській філії ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" не надавалося дозволу на укладення спірної угоди та відсутні повноваження директора Харківської філії на її підписання; просив застосувати до позовних вимог позовну давність, як загальну так і скорочену.

22.06.2020 позивачем було подано до суду відповідь на відзив відповідача, в якому позивач вважає, що доводи відповідача щодо відсутності у директора філії ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" дозволу на укладення договору, спрямовані на уникнення від сплати заборгованості та не свідчать про недійсність договорів про виконання сільськогосподарських послуг.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.07.2020 підготовче провадження у справі № 922/1259/20 було закрито; розгляд справи по суті призначено на 23.07.2020.

У судовому засіданні, яке відбулося 23.07.2020, представниця позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився; про причину неявки суд не повідомив. Доказів отримання відповідачем копії ухвали суду про призначення судового засідання з розгляду справи по суті на 23.07.2020 на час даного судового засідання до суду не надійшло, у зв`язку з чим судом було здійснено перевірку отримання ухвали суду відповідачем за допомогою онлайн трекінгу відправлень ПАТ "Укрпошта" https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html та встановлено, що відправлення за номером 6102252666221, яким було надіслано на адресу позивача копію ухвали від 09.07.2020, вручено адресатові 17.07.2020.

Отже, відповідач, у розумінні вимог ст. 120 ГПК України, вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представниці позивача, суд встановив наступне.

29.05.2017 між Фізичною особою - підприємцем Партолою Сергієм Миколайовичем (позивач), як виконавцем, та Державним підприємством "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (відповідач), як замовником, було укладено Договір про виконання сільськогосподарських послуг № 386-19/2017-ПС.

Згідно з п. 1.1 Договору, предметом даного договору є послуги виконавця по проведенню сільськогосподарських послуг на земельних угіддях замовника площею 60 га (Барвінсківського відділу Вовчанської СДС), які виконуються технікою виконавця, а саме:

- Дискування - 650 грн/га, площа 60 га;

- Культивація - 380 грн/га, площа 60 га;

- Посів - 360 грн/га, площа 60 га;

- Оприскування - 300 грн/га, площа 60 га.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що виконавець надає послуги з використанням власних паливно-мастильних матеріалів.

Згідно з п.п. 2.1-2.2 Договору, вартість послуг виконавця складає:

- Дискування - 650 грн/га, площа 60 га на суму 39000,00 грн;

- Культивація - 380 грн/га, площа 60 га на суму 22800,00 грн;

- Посів - 360 грн/га, площа 60 га на суму 21600,00 грн;

- Оприскування - 300 грн/га, площа 60 га на суму 18000,00 грн.

Загальна сума цього Договору складається, виходячи з обсягів фактично наданих послуг та їх вартості, визначеної в п. 2.1 цього Договору, але не може перевищувати 101400,00 грн.

Відповідно до п.п. 3.1-3.4 Договору, розрахунки між сторонами за цим Договором здійснюються у грошовій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Розрахунки можуть також здійснюватися будь-яким іншим способом, який не суперечить чинному законодавству. Вартість послуг виконавця складає 101400,00 грн та є незмінною. Надання послуг в обов`язковому порядку підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується обома сторонами. Замовник повинен провести розрахунки за надані послуги до 01.10.2017.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги по виконанню агротехнічних робіт на загальну суму 101400,00 грн, а відповідач прийняв виконані роботи відповідно до акту виконаних робіт до Договору № 386-19/2017-ПС від 31.05.2017, проте у визначений в Договорі строк (01.10.2017) не оплатив.

24.03.2020 сторонами було складено та погоджено акт взаємних розрахунків за період з 29.05.2017 по 24.03.2020, згідно якого сума боргу відповідача перед позивачем за надані послуги станом на 24.03.2020 становить 101400,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію від 24.03.2020 з вимогою провести розрахунок за надані послуги з урахуванням 3% річних, витрат від інфляції та пені, протягом десяти днів з дня отримання даної претензії. Проте, вимоги зазначеної претензії були залишені відповідачем без задоволення.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України встановлено: за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Факт надання позивачем на користь відповідача послуг за Договором № 386-19/2017-ПС від 29.05.2017 та їх вартість підтверджується матеріалами справи (зокрема актом від 31.05.2017) та відповідачем жодним чином не спростовується.

Строк оплати наданих послуг визначено умовами договору (п. 2.5) та є таким, що настав.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати існуючої заборгованості, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 101400,00 грн боргу.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних та річних суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз статті 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Факт прострочення відповідачем виконання зобов`язань з оплати наданих послуг підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовується.

Зазначене, з урахування вимог ст. 625 ЦК України надає право позивачу на нарахування 3% річних та інфляційних за таке прострочення.

Згідно з позовною заявою, позивачем нараховано до стягнення з відповідача інфляційні втрати та 3% річних за прострочення оплати наданих послуг за період прострочення з 01.10.2017 по 24.03.2020.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 7542,00 грн - 3% річних та 17933,75 грн інфляційних законними та обґрунтованими.

Щодо вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань підприємство відповідача є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки.

Крім того, як вже було зазначено вище, відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань за договором.

Зазначене надає позивачу право на нарахування відповідачу штрафних санкцій в порядку, визначеному ч. 2 ст. 231 ГК України.

Як свідчить позовна заява, позивачем з посиланням на вказані положення Закону нараховано до стягнення з відповідача 10140,00 грн штрафних санкцій (в.ч. 3042,00 грн пені за 30 днів прострочення та 7098,00 грн штрафу, що дорівнює 7% від суми прострочення).

Суд констатує, що нарахування штрафних санкцій позивачем здійснено правомірно.

Разом з тим, як вже зазначалось, відповідачем заявлено клопотання про застосування наслідків спливу як загальної так і скороченої позовної давності щодо позовних вимог.

Згідно з ст. 256 ЦК України, позовна давність, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Пунктом 2.5. договору передбачено, що замовник повинен провести розрахунки за надані послуги до 01.10.2017.

Оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань щодо сплати боргу в передбачений договором строк, він вважається таким, що прострочив виконання зобов`язань з 02.10.2017. Відповідно право на стягнення заборгованості в судовому порядку (шляхом подання позову) у позивача виникло 02.11.2017.

Отже, вбачається, що загальний строк позовної давності стосовно вимог про стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат станом на даний час не закінчився, а тому в цій частині позовних вимог позовна давність не застосовується.

Проте, строк скороченої позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки сплинув 02.11.2018.

Позов у даній справі позивачем подано 23.04.2020, тобто з пропуском строку позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки.

Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач шляхом подання відповідного клопотання наполягає на застосування до спірних правовідносин позовної давності.

Зазначене зумовлює прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 10140 грн штрафних санкцій.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 256, 257, 258, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 612, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 8; код ЄДРПОУ: 37884028) в особі Харківської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (63030, Харківська область, Валківський район, с. Золочівське; код ЄДРПОУ: 38104349) на користь Фізичної особи - підприємця Партоли Сергія Миколайовича (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; р/р НОМЕР_2 ПАТ КБ Приватбанк) - заборгованість за Договором про виконання сільськогосподарських послуг № 386-19/2017-ПС від 29.05.2017 в розмірі 137015,75 грн (у тому числі: заборгованість за договором в розмірі 101400,00 грн; інфляційні втрати в розмірі 17933,75 грн; 3% річних у розмірі 7542,00 грн), а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 1946,44 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення штрафних санкцій в розмірі 10140,00 грн у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "28" липня 2020 р.

Суддя Н.М. Кухар