Рішення

від 28.07.2020 по справі 380/3526/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/3526/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства юстиції України (01001 м. Київ вул. Архітектора Городецького 13), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (81131 Львівська область Пустомитівський район с. Солонка вул. Центральна 3) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мін`юст) , у якій просить:

- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України в частині надання висновку щодо того, що ОСОБА_1 вважається таким, що не пройшов спеціальну перевірку у Державному реєстрі прав, яке оформлено електронним листом № 17434/5602-26-20/19.2.3 від 14.04.2020;

- вважати ОСОБА_1 таким, що пройшов спеціальну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі запиту Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 505 від 05.03.2020;

- вважати ОСОБА_1 таким, що пройшов спеціальну перевірку у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі запиту Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 505 від 05.03.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що є переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, однак відповідачем за наслідками проведення спеціальної перевірки листом № 17434/5602-26-20/19.2.3 від 14.04.2020 повідомлено, що ОСОБА_1 вважається таким, що не пройшов спеціальну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Позивач не погоджується із такими висновками відповідача, оскільки вважає, що реєстраційні дії, які були предметом спеціальної перевірки, вчинено ним відповідно до вимог законодавства.

Ухвалою суду від 15.05.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 29.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Солонківську сільську ради Пустомитівського району Львівської області (далі - третя особа, Солонківська сільська рада).

На адресу суду 09.07.2020 за вх. № 34138 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив. По суті позовних вимог зазначив, що Пустомитівською сільською радою на адресу Міністерства юстиції України направлено запити з проханням провести спеціальну перевірку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо претендента на посаду державного реєстратора такої ради ОСОБА_1 , на підставі яких відповідачем проведено спеціальну перевірку позивача на підставі п. 8 Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 990 від 21.12.2016. У ході проведення вибіркового моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав встановлено порушення позивачем п.п. 12, 14, 18, 41 та 48 Порядку № 1127 при здійсненні ряду реєстраційних дій. Відтак за наявності неодноразового порушення Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі прав ОСОБА_1 вважається таким, що не пройшов спеціальну перевірку у Державному реєстрі прав. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Третя особа подала письмові пояснення щодо позову (вх. № 29725 від 15.06.2020), у яких позов підтримала. Вважає, що вчинені позивачем реєстраційні дії, які стали предметом спеціальної перевірки відповідають вимогам Порядку № 1127. Результати ж такої перевірки, викладені в електронному листі № 17434/5602-26-20/19.2.3 від 14.04.2020, не вказують на жоден факт існування одноразового грубого порушення ОСОБА_1 законів під час здійснення реєстраційних дій, що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, тому просить позов задовольнити повністю.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

Солонківською сільською радою на виконання вимог Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 990 від 21.12.2016 на адресу Міністерства юстиції України скеровано запити (вих. № 451 від 02.03.2020 та вих. № 505 від 05.03.2020) на проведення спеціальної перевірки ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 11, 12, 110-113).

Міністерство юстиції України надіслало на адресу Солонківської сільської ради лист за вих. № 17434/5602-26-20/19.2.3 від 14.04.2020, яким повідомило, що за наявності неодноразового порушення Закону під час проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі прав, враховуючи наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості, об`єктивності та належній готовності ОСОБА_1 до виконання функцій державного реєстратора, з огляду на серйозний характер порушень у сфері державної реєстрації, ОСОБА_1 вважається таким, що не пройшов спеціальну перевірку у Державному реєстрі прав. Щодо спеціальної перевірки позивача у Єдиному державному реєстрі відповідач зазначив про відсутність предмета для її проведення, оскільки згідно з інформацією, наданою державним підприємством Національні інформаційні системи , державним реєстратором ОСОБА_1 реєстраційні дії у такому реєстрі не здійснювались (а.с. 13-15, 114-118).

Позивач не погоджується із такими висновками Міністерства юстиції України, відтак звернувся із цим позовом за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952-IV від 01.07.2004 (далі - Закон № 1952-IV) та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 (далі - Порядок № 1127).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру (п. 9 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV).

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 1952-IV державним реєстратором є, зокрема, громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав.

Кваліфікаційні вимоги до державного реєстратора затверджені наказом Міністерства юстиції України № 2790/5 від 29.12.2015, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за № 1667/28112. Згідно з цими вимогами для державних реєстраторів, крім вимог, передбачених Законами України Про службу в органах місцевого самоврядування , Про державну службу та іншими законами України, встановлюються такі вимоги:

- стаж роботи у сфері права не менше трьох років або на посаді державного реєстратора чи виконання функцій державного реєстратора не менше одного року;

- успішне проходження спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у порядку здійснення контролю, встановленому Кабінетом Міністрів України (для осіб, які до призначення на посаду державного реєстратора або виконання функцій державного реєстратора виконували функції державного реєстратора, перебуваючи у трудових відносинах з іншим суб`єктом державної реєстрації).

Проведення спеціальної перевірки регулюється Порядком здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів № 990 від 21.12.2016 (далі - Порядок № 990).

Відповідно до п. 8 Порядку № 990 спеціальна перевірка діяльності державного реєстратора в реєстрах проводиться у строк, що не перевищує 25 календарних днів з дати надходження до Мін`юсту від суб`єкта державної реєстрації, на посаду державного реєстратора або на виконання функцій державного реєстратора в якому претендує особа, відповідного запиту.

Спеціальна перевірка діяльності державного реєстратора в реєстрах проводиться шляхом перевірки реєстраційних дій такого реєстратора в реєстрах із застосуванням вибіркового підходу та охоплює період обіймання посади державного реєстратора або виконання функцій державного реєстратора не більше двох місяців.

Інформація про результати спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в реєстрах надсилається Мін`юстом до суб`єкта державної реєстрації, який надіслав відповідний запит.

Особа, у діях якої за результатами спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в реєстрах виявлено одноразове грубе або неодноразове порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, вважається такою, що не пройшла спеціальну перевірку та не може бути призначена на посаду державного реєстратора або виконувати функції державного реєстратора.

Судом встановлено, що Солонківською сільською радою направлено запит на проведення спеціальної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Державний реєстр прав) та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) стосовно ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України.

Листом за вих. № 17434/5602-26-20/19.2.3 від 14.04.2020 Міністерство юстиції України повідомило, що ОСОБА_1 вважається таким, що не пройшов спеціальну перевірку у Державному реєстрі прав. Щодо спеціальної перевірки позивача у Єдиному державному реєстрі відповідач зазначив про відсутність предмета для її проведення, оскільки згідно з інформацією, наданою державним підприємством Національні інформаційні системи , державним реєстратором ОСОБА_1 реєстраційні дії у такому реєстрі не здійснювались.

Так, у ході проведення вибіркового моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав, вчинених державним реєстратором комунального підприємства Реєстрація з 15.08.2019 по 15.10.2019 встановлено такі порушення:

1) за результатами розгляду заяви № 36165979 державним реєстратором ОСОБА_1 02.10.2019 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 48960633, на підставі якого у Державному реєстрі прав відкрито розділ № 1927330846253 та зареєстровано право власності на нежитлове приміщення за ОСОБА_3 (право власності № 33482450), чим порушено вимоги статей 10, 18, 23 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а також вимоги пунктів 12,14,41 Порядку № 1127;

2) за результатами розгляду заяви № 36196039 державним реєстратором ОСОБА_1 02.10.2019 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 48965160, на підставі якого у Державному реєстрі прав відкрито розділ № 1927542946101 та зареєстровано право власності на склад літ. А-1 за ПП Компанія МЕТРІУМ , чим порушено вимоги статей 3, 10, 23 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а також вимоги пунктів 14, 18, 48 Порядку № 1127, оскільки за наявності підстав для зупинення розгляду заяви проведено державну реєстрацію права власності за відсутності документа, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (у Державному реєстрі прав відсутня інформація про реєстрацію права власності за ТОВ Львівська гарнізонна база ).

Аналогічні другому порушення вимог законодавства також встановлено за заявами: № 36195975, № 36195879, № 36195765, № 36195652, № 36195526.

Отже, за результатами проведення спеціальної перевірки державного реєстратора ОСОБА_1 Міністерством юстиції України встановлено 7 фактів порушення вимог законодавства, що дало підстави відповідачу вважати ОСОБА_1 таким, що не пройшов спеціальну перевірку у Державному реєстрі прав на підставі неодноразового порушення вимог Закону під час проведення реєстраційних дій.

Щодо першого порушення суд зазначає таке.

За приписами ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор (серед іншого): 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст. 23 Закону № 1952-IV визначено, що розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках: 1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; 2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Статтею 18 Закону № 1952-IV регламентовано порядок проведення державної реєстрації прав.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 18 Закону № 1952-IV).

Відповідно до п. 12 Порядку № 1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Пунктом 14 Порядку № 1127 визначено, що у разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.

Згідно з п. 41 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна , зокрема, подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об`єкта нерухомого майна.

Судом встановлено, що 30.09.2019 до державного реєстратора ОСОБА_1 звернувся ОСОБА_3 із заявою про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (далі - нежитлова будівля). Заяву зареєстровано у базі даних заяв Державного реєстру прав за № 36165979 (а.с. 16, 17).

Разом із заявою подано такі документи:

- технічний паспорт № 113, виготовлений 03.07.2019 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (а.с. 26-30, 152-157);

- рішення Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області Про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості № 20 від 26.06.2019 (а.с. 31).

На підставі поданої заяви позивачем сформовано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 183181171 від 02.10.2019, згідно з якою право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4625381000:01:022:0049 (адреса: Львівська область Стрийський район с. Добряни) зареєстровано за ОСОБА_3 (а.с. 20, 21).

Відповідно до рішення Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області Про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості № 20 від 26.06.2019 вищезазначеній земельній ділянці присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_3 (а.с. 31).

За результатами розгляду заяви № 36165979 державним реєстратором ОСОБА_1 02.10.2019 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 48960633, на підставі якого у Державному реєстрі прав відкрито розділ № 1927330846253 та зареєстровано право власності на нежитлове приміщення за ОСОБА_3 (а.с. 24).

При проведенні спеціальної перевірки відповідачем встановлено, що з аналізу поданих документів видно, що технічний паспорт від 03.07.2019 відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого марна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 (зі змінами) (далі - Інструкція № 127), виготовлений на громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами, а не на нежитлові приміщення. Згідно з планом технічного паспорта від 03.07.2019 нежитлові приміщення мають ознаки будівлі. Відтак відповідач дійшов висновку, що ОСОБА_1 вимоги статей 10, 18, 23 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а також вимоги пунктів 12, 14, 41 Порядку № 1127 та зареєстровано право власності на нежитлові приміщення за наявності підстав для зупинення та надання необхідних документів, а саме декларації про готовність об`єкта до експлуатації та документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Позивач із такими висновками Мін`юсту не погодився та зазначив, що здійснював реєстрацію за п. 42 Порядку № 1127, оскільки з наданих заявником документів не видно, що нежитлова будівля, право власності на яку підлягало державній реєстрації, є новозбудованим об`єктом.

Відповідно до п. 42 Поряду № 1127 для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Із аналізу долучених до матеріалів справи документів судом встановлено, що технічний паспорт № 113 від 03.07.2020 дійсно має назву Технічний паспорт на громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами .

ОСОБА_1 на підставі покладеного на нього як на державного реєстратора обов`язку, передбаченого п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV, здійснив перевірку поданих ОСОБА_3 документів, зокрема складових частин вищезазначеного технічного паспорта, та встановив, що такий виготовлено на нежитлову будівлю, оскільки схемою розташування, експлікацією, планом та характеристикою чітко визначено тип об`єкта, щодо якого проводилася технічна інвентаризація - нежитлові приміщення.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що позивач правильно та у межах наданих законом повноважень встановив тип об`єкта нерухомого майна, право власності на який підлягало державній реєстрації, оскільки зі змісту Інструкції № 127 видно, що до технічний паспорт № 113 від 03.07.2019 містить усі складові частини, необхідні при проведенні технічної інвентаризації нежитлового приміщення. Неправильне обрання суб`єктом господарювання шаблону технічного паспорта не вплинуло на тип такого об`єкта (нежитлова будівля).

З приводу встановленої відповідачем необхідності подання документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси суд зазначає, що заявником подано рішення Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області Про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості № 20 від 26.06.2019, згідно з яким земельній ділянці, на якій розташовано об`єкт нерухомості, присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_3 . Суд зазначає, що факт співпадіння адреси земельної ділянки з адресою будинку та/або приміщень і споруд, розташованих на ній, презюмується, що також підтверджується положенням пп. 3 п. 41 Порядку № 1127. Відтак позивачем не порушено вимог щодо наявності у суб`єкта реєстрації прав документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Щодо встановленого відповідачем порушення в частині відсутності декларації про готовність об`єкта до експлуатації суд вважає необхідним зазначити, що згідно з п. згідно з абз. 2 п. 2 Порядку № 1127 новозбудований об`єкт - це завершений будівництвом об`єкт нерухомого майна, державна реєстрація права власності на який проводиться вперше.

Залежно від того, чи є об`єкт нерухомості новозбудованим, чи він закінчений будівництвом до 05.08.1992, для державної реєстрації права власності подається різний пакет документів.

При проведенні державної реєстрації нежитлового приміщення ОСОБА_1 керувався положеннями п. 42 Порядку № 1127 з посиланням на те, що із поданих документів не видно, що нежитлова будівлю є новозбудованим об`єктом.

У той же час відповідач вважає необхідним застосовувати п. 41 Порядку № 1127 без зазначення підстав такого.

Із системного аналізу долучених до матеріалів справи доказів та пояснень сторін слідує, що ні позиція позивача, ні позиція відповідача з цього питання не містить належної мотивації та не підтверджена матеріалами справи.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що при розгляді заяви № 36165979 ОСОБА_1 не мав достатніх підстав для висновку, що об`єкт не є новозбудованим у розумінні п. 2 Порядку № 1127, відтак останній допустив одноразове негрубе порушення під час здійснення державної реєстрації за ОСОБА_3 права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 .

Щодо другого порушення суд зазначає таке.

Судом встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_1 01.10.2019 зареєстровано заяву про державну реєстрацію права власності за № 36196039, подану Юрченком Ігорем Ярославовичем, який діяв в інтересах приватного підприємства Компанія МЕТРІУМ (а.с. 34, 35).

Разом із заявою для державної реєстрації прав подано:

- протокол № 1 загальних зборів ПП Компанія Метріум (а.с. 82);

- акт приймання-передачі нерухомого майна як внеску до статутного капіталу приватного підприємства Компанія Метріум від 27.09.2019, складений ТзОВ Львівська гарнізонна база та ПП Компанія МЕТРІУМ (а.с. 83).

За результатами розгляду заяви № 36196039 державним реєстратором ОСОБА_1 02.10.2019 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 48965160, на підставі якого у Державному реєстрі прав відкрито розділ № 1927542946101 та зареєстровано право власності на склад літ. А-1 за ПП Компанія Метріум .

При проведенні спеціальної перевірки відповідачем встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_1 за заявою № 36196039 порушено вимоги статей 3, 10, 23 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а також вимоги пунктів 14, 18, 48 Порядку № 1127, оскільки за наявності підстав для зупинення розгляду заяви проведено державну реєстрацію права власності за відсутності документа, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (у Державному реєстрі прав відсутня інформація про реєстрацію права власності за ТзОВ Львівська гарнізонна база ).

Суд критично оцінює таке твердження відповідача з огляду на таке.

Відповідно до п. 48 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо), зокрема, подаються: 1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна; 3) рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою).

Отже, із змісту пп. 1 п. 48 Порядку № 1127 слідує, що документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи не надається у разі, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Відтак при розгляді заяви № 36196039 ОСОБА_1 на підставі покладеного на нього як на державного реєстратора, зокрема, п. 12 Порядку № 1127 обов`язку сформовано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 183217756 від 02.10.2019 та встановлено, що право власності на склад літ. А-1 за адресою: АДРЕСА_4, зареєстровано 21.12.2004 за товариством з обмеженою відповідальність Львівська гарнізонна база та присвоєно реєстраційний номер 3229529 (а.с. 36-38).

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що ПП Метріум разом із заявою № 36196039 подано усі документи, необхідні для реєстрації права власності на склад літ. А-1, передбачені п. 48 Порядку № 1127, відтак були відсутні підстави для зупинення ОСОБА_1 розгляду вищезазначеної заяви.

Таких же висновків суд доходить і щодо порушень, встановлених Міністерством юстиції України за заявами: № 36195975 (а.с. 67, 68), № 36195879 (а.с. 61, 62), № 36195765 (а.с. 54, 55), № 36195652 (а.с. 47, 48), № 36195526 (а.с. 39, 40), оскільки у кожному з цих випадків право власності на об`єкт підтверджено наявною у матеріалах справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованою ОСОБА_1 за кожною поданою заявою.

Із системного аналізу вищезазначених норм законодавства та фактичних обставин справи судом з`ясовано, що із встановлених спеціальною перевіркою у Державному реєстрі прав семи порушень законів під час здійснення реєстраційних дій ОСОБА_1 матеріалами справи підтверджено лише одне, яке не може бути вважатися грубим з огляду на оціночність такого поняття.

За приписами п. 8 Порядку № 990 особа вважається такою, що не пройшла спеціальну перевірку та не може бути призначена на посаду державного реєстратора у двох випадках:

1) якщо у її діях виявлено одноразове грубе або

2) неодноразове порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Оскільки, як встановлено судом, позивачем допущено лише одне негрубе порушення законів під час проведення реєстраційних дій, відсутні підстави для визнання ОСОБА_1 таким, що не пройшов спеціальну перевірку та не може бути призначеним на посаду державного реєстратора. Відтак висновок Міністерства юстиції України № 17434/5602-26-20/19.2.3 від 14.04.2020 в частині про визнання позивача таким, що не пройшов спеціальну перевірку у Державному реєстрі прав не відповідає критеріям, встановленим ст. 2 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом з цим суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що документом, яким особа визнається такою, що пройшла спеціальну перевірку у Державному реєстрі прав є висновок, складений Міністерством юстиції України на підставі запиту суб`єкта владних повноважень.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправними дій відповідача в частині надання висновку про те, що ОСОБА_1 вважається таким, що не пройшов спеціальну перевірку у Державному реєстрі прав № 17434/5602-26-20/19.2.3 від 14.04.2020 та зобов`язання відповідача скласти висновок про визнання ОСОБА_1 таким, що пройшов спеціальну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі запиту Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 505 від 05.03.2020.

Обраний спосіб захисту прав позивача не призведе до втручання у дискреційні повноваження відповідача, оскільки дискреційні повноваження не є необмеженими, чи абсолютними, та закінчуються з прийняттям таким органом виконавчої влади певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.03.2019 у справі № 817/498/17 (№ К/9901/44445/18).

Щодо позовної вимоги про визнання позивача таким, що пройшов спеціальну перевірку у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі запиту Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 505 від 05.03.2020 суд зазначає таке.

У позовній заяві ОСОБА_1 не викладено жодних обставин, якими він обґрунтовує таку вимогу та не надано будь-яких доказів на їх підтвердження. Крім цього відповідач у листі щодо проведення спеціальної перевірки № 17434/5602-26-20/19.2.3 від 14.04.2020 посилається на відсутність предмета проведення спеціальної перевірки позивача у Єдиному державному реєстрі, оскільки згідно з інформацією, наданою державним підприємством Національні інформаційні системи ОСОБА_1 реєстраційні дії у такому реєстрі не здійснювались. Доказів протилежного позивачем не надано.

Ураховуючи викладене та те, що ОСОБА_1 не проводилося жодних реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Для отримання доступу до такого реєстру ОСОБА_1 достатньо скласти тестування на знання законодавства у цій сфері державної реєстрації відповідно до п. 4 Порядку забезпечення доступу осіб, уповноважених на здійснення реєстраційних дій, до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 2586/5 від 15.12.2015.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Ураховуючи викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що позовні вимоги задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 420,40 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (01001 м. Київ вул. Архітектора Городецького 13; код за ЄДРПОУ 00015622), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (81131 Львівська область Пустомитівський район с. Солонка вул. Центральна 3; код за ЄДРПОУ 04369699) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Міністерства юстиції України в частині надання висновку про те, що ОСОБА_1 вважається таким, що не пройшов спеціальну перевірку у Державному реєстрі прав № 17434/5602-26-20/19.2.3 від 14.04.2020.

3. Зобов`язати Міністерство юстиції України скласти висновок про визнання ОСОБА_1 таким, що пройшов спеціальну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі запиту Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 505 від 05.03.2020.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001 м. Київ вул. Архітектора Городецького 13; код за ЄДРПОУ 00015622) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.П. Качур