Постанова

від 29.07.2020 по справі 907/614/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2020 р. Справа №907/614/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.

Суддів: Кравчук Н.М.

Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Іванець М.Я.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Інвест» №10-04/20-01 від 10.04.2020 (вх № ЗАГС 01-05/1434/20 від 14.04.2020),

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 (повний текст складено та підписано 01.04.2020), суддя Ушак І.Г.

у справі № 907/614/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Інвест» , м.Київ

до відповідача Дочірнього підприємства «Солені млаки» , с. Лісарня, Закарпатська область

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Мукачівська районна державна адміністрація,

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області

про визнання права власності на земельну ділянку

за участю представників сторін:

від позивача - Щербак І.І.;

від відповідача - Медвідь Л.М.

від третьої особи-1 - не з`явився

від третьої особи-2 - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Інвест» про визнання права власності на земельну ділянку. Судові витрати, сплачені за подання позову, покладено на позивача.

14 квітня 2020 року на вказане рішення суду поступила апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Інвест» №10-04/20-01 від 10.04.2020 (вх № ЗАГС 01-05/1434/20 від 14.04.2020). В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задоволити.

При цьому, апелянт зазначає, що доводи суду першої інстанції з приводу того, що позивач набув право власності на нерухоме майно, проте при цьому ним не була придбана земельна ділянка, не грунтуютсья на нормах матеріального права. При цьому, обгрунтовує свою позицію ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України щодо права особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, на перехід права власності, права користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Вказує на те, що у процесі підготовки документів для реєстрації спірної земельної ділянки йому стало відомо про неможливість такої, оскільки до бази даних державного земельного кадастру внесено, крім спірної земельної ділянки кадастровим номером 2122786600:02:001:0001 загальною площею 2,1698 га державної форми власності, цільовим призначенням для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, вид користування - для обслуговування санаторію-профілакторію Солені млаки , дата реєстрації - 20.03.06, також земельну ділянку кадастровим номером 2122786600:02:000:0031 з аналогічною площею та аналогічним цільовим призначенням, яка належить відповідачу - ДП Солені млаки , датою реєстрації 25.04.13.

27.12.12 Мукачівською РДА як продавцем та ДП Солені млаки як покупцем було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 2,1698 га в урочищі "Солені Млаки" на території Пузняковецької сільської ради, на якій знаходився цілісний майновий комплекс, що перебував в іпотеці. У послідуючому на підставі технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі від 21.12.12 за даними Державного земельного кадастру було зареєстровано право власності ДП Солені млаки на земельну ділянку з присвоєнням їй кадастрового номеру 2122786600:02:000:0031. Відповідно до кадастрового плану обидві земельні ділянки практично тотожні та накладаються одна на одну . Відтак, апелянт вважає, що відповідач, не повідомивши про наведене, зокрема, орган державної виконавчої служби, при проведенні електронних торгів, створив для нього перешкоди для посвідчення переходу права власності на земельну ділянку.

У відзиві на дану апеляційну скаргу відповідач заперечив проти її задоволення, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому зазначив, що право власності на майно позивач набув за результатами проведення електронних торгів з продажу іпотечного майна, що оформлено актом про проведення електронних торгів з продажу майна від 12.07.16 та свідоцтвом про придбання майна від 14.07.16, які за своєю правовою природою є угодою купівлі-продажу, до якої застосовуються положення ст. 377 ЦК України та ст.120 ЗК України щодо наявності розміру та кадастрового номеру земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, як істотної умови договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду. Зазначені документи - акт та свідоцтво - як угода, на підставі якої позивачем набуто право власності на нерухомість, не містять істотних умов щодо розміру та кадастрового номеру земельної ділянки, тому такі не можуть бути підставою для набуття права власності на спірну земельну ділянку.

Вказує, що позивач придбав частину будівель та споруд (площею 742,2 кв.м) цілісного майнового комплексу, розташованого на земельній ділянці 2,1698 га, тому може претендувати лише на відповідну частину земельної ділянки, на якій знаходиться зазначена нерухомість та яка необхідна для її обслуговування, а не на всю земельну ділянку.

Крім того, звертає увагу на те, що земельна ділянка не була предметом продажу з електронних торгів, оскільки не була предметом іпотеки і на неї не було звернено стягнення.

Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області надало свої пояснення по справі, в яких зазначило, що земельна ділянка з кадастровим номером 2122786600:02:000:0031 утворює перетин із земельними ділянками 2122786600:02:001:0001 та 2122786600:01:001:0001, які були помилково перенесені з державного реєстру земель, та на які були помилково відкриті поземельні книги державним кадастровим реєстратором, оскільки на момент відкриття поземельних книг дана земельна ділянка вже перебувала у власності підприємства Солені млаки з іншою конфігурацією.

Від Мукачівської районної державної адміністрації відзиву не надходило.

29.07.2020 року від позивача надійшло клопотання про постановлення окремої ухвали, в якому, останній просить винести окрему ухвалу, якою зобов`язати уповноважених осіб Головного управління держгеокадастру у Закарпатській області та його відділ у Мукачівському районі привести у відповідність до вимог діючого законодавства відомості про кадастровий номер земельної ділянки площею 2,1698 га, за адресою - Закарпатська область, Мукачівський район, на території Пузняковецької сільської ради, урочище Солені млаки , з кадастровим номером 2122786600:02:001:0001.

Заслухавши дане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, Головним Управлінням Національної поліції у Закарпатській області по матеріалах кримінального провадження № 120170701200000892, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.08.2017 року, проводиться досудове розслідування. Правова кваліфікація кримінального порушення передбачена ч.2 ст. 358 КК України. Відтак, колегія суддів вважає, що в рамках даного кримінально провадження і буде встановлено осіб які, порушивши законодавство, внесли недостовірні відомості щодо вказаної земельної ділянки, якщо таке мало місце.

Представник апелянта в судовому засіданні навів доводи, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання явку уповноваженого представника треті особи не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та дату розгляду справи.

Апеляційний господарський суд, розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, дійшов висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Матеріалами справи встановлено та не заперечується ніким з учасників процесу такі обставини:

- відповідачеві у справі - ДП Солені млаки - на праві приватної власності належав цілісний майновий комплекс загальною площею 1339,6 кв.м, розташований в с. Лісарня Мукачівського району Закарпатської області, урочище Солені млаки , буд. б/н, відповідно до свідоцтва про право власності серії САА № 519916 виданого 17.10.03 виконавчим комітетом Пузняковецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області;

- 20.03.06 Мукачівська РДА як орендодавець та ДП Солені млаки як орендар уклали договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,1699 га земель оздоровчого призначення в урочищі Солені Млаки, на якій знаходяться об`єкти нерухомого майна - будівлі, споруди площею 0,1069 га та інші об`єкти інфраструктури, які належать орендареві на праві приватної власності, в строкове платне користування для обслуговування майнового комплексу санаторію-профілакторію Солені млаки строком на 20 років;

- 24.10.08 ВАТ Європейський газовий банк як іпотекодержатель та ДП Солені млаки як іпотекодавець уклали договір іпотеки № 108-241008/1, згідно умов якого на забезпечення зобов`язань за кредитним договором, укладеним іпотекодержателем та ПП Розбудова в іпотеку було передано цілісний майновий комплекс загальною площею 742,2 кв. м, який зареєстрований за адресою с. Лісарня Мукачівського району Закарпатської області, урочище Солені млаки , буд. б/н, який належить ДП Солені млаки на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме серії САА № 519916, виданого виконавчим комітетом Пузняковецької сільської ради 17.10.03 - предмет іпотеки вартістю 1206280,46 коп. згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 20566639 виданого 14.10.08 Мукачівським райБТІ, а за домовленістю сторін - 3000000,00 грн. (п.п.1.1, 1.3, 1.4 договору іпотеки).

Пунктом 1.5 договору іпотеки зазначено, що право користування ДП Солені млаки земельною ділянкою площею 2,1699 га підтверджується договором оренди землі від 20.03.06 зареєстрованим у Мукачівському районному відділі Закарпатської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України (запис № 2122786600-0406070700001 від 20.03.06);

- 12.07.16 при примусовому виконанні виконавчого провадження № 49859495 про стягнення з ДП Солені млаки як іпотекодавця на користь ПАТ Європейський газовий банк , як іпотекодержателя заборгованості на суму 6581599,66 грн. державним виконавцем описано нерухоме майно боржника, а саме: будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, загальною площею 742,2 кв.м, що знаходяться в с. Лісарня Мукачівського району Закарпатської області, урочище Солені млаки , буд. б/н.

Дані про правовстановлюючі документи, що підтверджували право власності боржника: витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно № 20566639 виданого 14.10.08, свідоцтво про право власності на нерухоме серії САА № 519916, виданого виконавчим комітетом Пузняковецької сільської ради 17.10.03, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно та технічний паспорт.

З 13.06.16 по 15.06.16 ДП СЕТАМ Мінюсту України проведено електронні торги з реалізації зазначеного майна ДП Солені млаки. Переможець торгів: учасник 7 - ТОВ УПК-Інвест , м. Київ, стартова ціна - 800352,60 грн., ціна продажу - 800352,60 грн., сума перерахована переможцем торгів на рахунок органу ДВС - 760334,97 грн..

Про наведене складено Акт про проведені електронні торги від 12.07.16, затверджений начальником відділу органу ДВС 12.07.16;

- 14.07.16 приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Тромпак Н.В. відповідно до ст. 66 Закону України Про виконавче провадження , ст. 47 Закону України Про іпотеку та на підставі Акту про проведені електронні торги від 12.07.16 посвідчено, що ТОВ УПК-Інвест , м. Київ, код ЄДРПОУ 32824205, належить на праві власності нерухоме майно, яке знаходиться в с. Лісарня Мукачівського району Закарпатської області, урочище Солені млаки , буд. б/н, що складається з цілісного майнового комплексу загальною площею 742,2 кв.м, яке придбане ТОВ УПК-Інвест за 800352,60 грн. та яке раніше належало ДП Солені млаки на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме серії САА № 519916, виданого виконавчим комітетом Пузняковецької сільської ради 17.10.03. Право власності на цілісний майновий комплекс підлягає державній реєстрації.

Про наведене видано свідоцтво про придбання майна від 14.07.16, зареєстровано в реєстрі за № 633;

- згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 12.09.19 - земельна ділянка кадастровий номер 2122786600:02:001:0001 загальною площею 2,1698 га, місце розташування - Закарпатська область, Мукачівський район, на території Пузняковецької сільської ради, урочище Солені млаки ; цільове призначення - 06.01 для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, відомості про суб`єктів права власності на земельну ділянку: Мукачівська района державна адміністрація, код ЄДРПОУ 405389, відомості про суб`єкта речового права на земельну ділянку: вид користування - право оренди ДП Солені млаки, код ЄДРПОУ 22089615;

- згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 12.09.19 - земельна ділянка кадастровим номером 2122786600:02:000:0031 площею 2,1698 га місце розташування - Закарпатська область, Мукачівський район, на території Пузняковецької сільської ради, урочище Солені млаки ; цільове призначення - 06.01; відомості про суб`єктів права власності на земельну ділянку: ДП Солені млаки, код ЄДРПОУ 22089615, дата державної реєстрації права - 11.06.13, номер запису про право - 1592786; орган, що здійснив реєстрацію - Державна реєстраційна служба.

Те, що дані земельні ділянки утворюють перетин одна з одною, підтверджує Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області.

Отже, з наведеного у ході судового розгляду встановлено і не спростовано ніким з учасників процесу, що на електронних торгах, які відбулися 13-15.06.16, предметом продажу були - будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, площею 742,2 кв.м, що знаходяться в с. Лісарня Мукачівського району Закарпатської області, урочище Солені млаки , буд. б/н, - частина належного ДП Солені млаки на праві приватної власності цілісного майнового комплексу (загальною площею 1339,6 кв.м) переданого в іпотеку ПАТ Європейський газовий банк відповідно до умов договору іпотеки від 24.10.08 № 108-241008/1 укладеного ВАТ Європейський газовий банк та ДП Солені млаки.

Зазначені торги здійснювалися в порядку, передбаченому приписами Законів України Про виконавче провадження , ;Про іпотеку при примусовому виконанні виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та спеціалізованим державним підприємством СЕТАМ Міністерства юстиції України відповідно до вимог Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Мінюсту України від 22.12.15 № 2710/5, зареєстрованого Мінюстом України 23.12.15 за № 1620/28065.

За результатами торгів на підставі акту про проведення електронних торгів з продажу майна від 12.07.16 та свідоцтва про придбання майна від 14.07.16 позивач набув право власності на зазначене нерухоме майно, при цьому ним не була придбана земельна ділянка, на якій розташоване це майно, оскільки така не була предметом іпотеки, а відтак - і предметом торгів.

Вимоги позивача у даній справі обґрунтовуються приписами ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України щодо права особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, на перехід права власності, права користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Разом з тим, згідно редакції зазначених норм Цивільного та Земельного кодексів України, чинній станом на час проведення торгів, розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти.

У даному випадку, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах та враховуючи особливості складання актів за результатами їх проведення, останні є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак - є правочинами, до яких застосовуються вищенаведені приписи щодо істотних умов договору.

Оскільки у даній справі ні акт про проведення електронних торгів від 12.07.16, ні свідоцтво про придбання майна від 14.07.16, на підставі яких позивач набув право власності на будівлі та споруди, не містять істотних умов щодо розміру та кадастрового номеру земельної ділянки, такі як правочин не можуть вважатися підставою для набуття права власності на земельну ділянку за змістом ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України.

Проте, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною першою ст. 120 ЗК України також передбачено також, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Наведені законодавчі приписи мають імперативний характер.

При цьому, принцип спільної юридичної долі нерухомого майна та земельної ділянки, на якій це майно розміщене, закріплений наведеними законодавчими нормами, зумовлений невіддільністю нерухомого майна від земельної ділянки, на якій воно розміщене.

Перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил (пункт 8.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.18 у справі № 910/18560/16, пункт 8.9 постанови Верховного Суду від16.04.19 у справі № 907/68/18).

Суд, вирішуючи даний спір, погоджується з тим, що за змістом наведених приписів цивільного та земельного законодавства та за фактичних обставин справи до позивача переходить право власності на частину земельну ділянку, на якій розміщена придбана ним нерухомість, без зміни цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Разом з тим, у заявленому позові до ДП Солені млаки належить відмовити, оскільки не доведено, що такий є попереднім власником спірної земельної ділянки. Вимоги позивача стосуються земельної ділянки кадастровим номером 2122786600:02:001:0001, яка згідно даних Державного земельного кадастру віднесена до земель державної власності, що реалізується державою через Мукачівську району державну адміністрацію.

Відповідно до приписів ст. 20 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості Державного земельного кадастру як єдиної державної геоінформаційної системи відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, є офіційними.

Отже, повноваження власника спірної земельної ділянки здійснюються Мукачівською районною державною адміністрацією, до якої позивач вимог у даній справі не заявляє, натомість вимоги заявлені лише до ДП Солені млаки .

Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому. При цьому приписами ст. 48 ГПК України передбачено можливість залучення судом співвідповідача, заміну неналежного відповідача належним відповідачем, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, однак такі дії можливі виключно за клопотанням позивача. Неналежна сторона у процесі - це особа, стосовно якої судом встановлено, що вона не є ймовірним суб`єктом тих прав, свобод, законних інтересів чи юридичних обов`язків, щодо яких суд повинен ухвалити рішення, і у зв`язку з цим проведено її заміну або ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову.

З огляду на викладене, оскільки ДП Солені млаки не є власником спірної земельної ділянки, відтак - не є належним відповідачем, про його заміну належним відповідачем позивач у ході судового провадження у встановленому порядку не клопотав, тому у задоволенні позовних вимог до нього належить відмовити.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України , no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

Судові витрати, в силу ст.129 ГПК України , покладаються на апелянта.

керуючись ст.ст. 86, 255, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Інвест» №10-04/20-01 від 10.04.2020 (вх № ЗАГС 01-05/1434/20 від 14.04.2020), залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 10.03.2020 у справі № 907/614/19 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.07.2020

Головуючий -суддя Плотніцький Б.Д.

Суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Кравчук Н.М.