Рішення

від 28.07.2020 по справі 910/15653/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.07.2020Справа № 910/15653/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С. ,

за участю секретаря судового засідання: Вегери А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс на Саксаганського

до 1. Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо

2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання відсутнім права та зобов`язання вчинити дії,

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сервіс на Саксаганського (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо (далі - відповідач-1) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-2) про:

- визнання відсутнім у ПАТ Банк Камбіо права вимоги та майнових прав за такими кредитними договорами: за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 року, укладеним між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо ; за кредитним договором № 005/1-2013/840 від 15.03.2013 року, укладеним між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо ;

- зобов`язання припинити будь-які дії ПАТ Банк Камбіо та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо реалізації права грошової вимоги та майнових прав за такими кредитними договорами: за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 року, укладеним між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо ; за кредитним договором № 005/1-2013/840 від 15.03.2013 року, укладеним між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо ;

- зобов`язання ПАТ Банк Камбіо та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виключити із ліквідаційної маси ПАТ Банк Камбіо активи у вигляді права вимоги та майнові права за такими кредитними договорами: за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 року, укладеним між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо ; за кредитним договором № 005/1-2013/840 від 15.03.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що ним було належним чином виконано взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами, укладеними між ним та відповідачем-1, а саме за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 року та кредитним договором № 005/1-2013/840 від 15.03.2013 року шляхом сплати відповідної заборгованості на користь відповідача-1, однак, відповідач-2, не зважаючи на фактичне виконання позивачем взятих за ним на себе зобов`язань безпідставно вчиняє заходи з розпорядження відповідними правами за вказаними кредитними договорами шляхом виставлення їх, як лот на продаж на аукціоні, у зв`язку з чим позивач, вирішив звернутися до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2019 відкрито провадження у справі № 910/15653/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.12.2019 року.

27.11.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача-2 подано відзив на позов в порядку статті 165 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до змісту якого відповідач-2 проти задоволення позову заперечує, оскільки виконання зобов`язань за Кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 відбулось за рахунок коштів Лосева В.В., який в свою чергу був кредитором Банку за договором банківського вкладу (депозиту), внаслідок чого вважає правочин нікчемним в силу приписів ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Також відповідач-2 вважає, що відповідно до положень Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб всі дії та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з відчуження майна (активів), включених до ліквідаційної маси банку, є правомірними, оскільки закріплені на законодавчому рівні.

Одночасно відповідач-2 зазначає, що норми Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб не передбачають можливості виключення активів з ліквідаційної маси неплатоспроможного банку, в т.ч. на підставі рішення суду.

04.12.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача-1 подано відзив на позов в порядку статті 165 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до змісту якого відповідач-1 проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що позовна вимога про визнання відсутнім права банку вчиняти дії щодо застосування наслідків недійсності договорів, які віднесено до категорії нікчемних не підлягає задоволенню, оскільки після отримання позивачем повідомлення про нікчемність правочинів надісланих банком на підставі наказу ліквідатора, позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ Банк Камбіо обравши неефективний спосіб захисту, а саме: про відсутність (встановлення факту) у ПАТ Банк Камбіо прав вимоги до боржника, і такі дії позивача з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 11.05.2018 по справі № 910/12294/16 є додатковим підтвердженням невірного способу захисту.

Щодо інших вимог позивача заявлених у справі, банк вважав відсутнім предмет спору між сторонами, просив закрити провадження у справі, оскільки постановою Верховного Суду від 29.10.2019 у справі № 910/16477/18 належним чином захищені права позивача (ТОВ Сервіс на Саксаганського ), а саме залишено без змін постанову Північного апеляційного господарського суду в частині визнання зобов`язання між ТОВ Сервіс на Саксаганського та Публічним акціонерним товариством Банк Камбіо за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 (з наступними додатковими угодами до нього) повністю припиненими шляхом їх повного виконання.

У відзиві на позов поданому Фондом гарантування вкладів фізичних осіб останній просив відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог ТОВ Сервіс на Саксаганського стверджуючи, що на час перерахування грошових коштів в рахунок погашення зобов`язань боржника, постановою Правління Національного банку України від 19.08.2014 № 510/БТ для ПАТ Банк Камбіо було встановлено ряд обов`язкових обмежень в діяльності банку, зокрема: здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий в Національному банку України. Приймаючи безготівкове погашення кредитних зобов`язань банк порушив приписи, встановлені постановою Правління Національного банку України від 19.08.2014 № 510/БТ для ПАТ Банк Камбіо , а тому такі операції є нікчемними, є виключно коригуванням структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань, тобто високоліквідних коштів банк не отримував.

Згідно доводів відповідача-2 спірні правочини є нікчемними з підстав встановлених ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а саме п. 1, 2, 7, суд має надати оцінку наведеним доводам Фонду та підставам нікчемності за п. 1, 2 ч. 3 ст. 38 Закону; на виконання приписів спеціального Закону Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідується, в межах процедури ліквідації ПАТ Банк Камбіо Фонд гарантування вкладів здійснює організацію відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку; дії та рішення Фонду з відчуження майна (активів) включених до ліквідаційної маси банку є правомірними, норми Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб не передбачають можливості виключення активів із ліквідаційної маси неплатоспроможного банку, в тому числі на підставі рішення суду.

При цьому, в означеному відзиві представником відповідача-1 викладено клопотання про закриття провадження у справі на підставі пунктів 2 та 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2019 на підставі частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 21.01.2019 року.

21.12.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано відповідь на відзиви в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до змісту яких позивач вважає аргументи відповідачем безпідставними та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2020 підготовче засідання відкладено на 04.02.2020 року.

24.01.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача-2 подані письмові пояснення у справі.

У підготовчому засіданні 04.02.2020 року представником позивача було заявлено клопотання про розгляд справи № 910/15653/19 впродовж розумних строків, яке судом було задоволено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2020 підготовче засідання відкладено на 19.02.2020 року.

Представником позивача у підготовчому засіданні 19.03.2020 року подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а також відповідь на клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі.

У підготовчому засіданні 19.02.2020 року судом розглянуто клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі на підставі пунктів 2 та 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, та вирішено відмовити в його задоволенні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/15653/19 до судового розгляду по суті на 11.03.2020 року.

11.03.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача-2 подано клопотання про зупинення провадження у справі № 910/15653/19 до ухвалення Верховним Судом судового рішення у справі № 910/16476/18, а також поновлення строків для подання означеного клопотання.

Крім того, 11.03.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача-2 подані письмові пояснення у справі.

11.03.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про часткову відмову від позову.

У судовому засіданні 11.03.2020 року відкладено розгляд вищевказаних клопотань до встановлення фактичних обставин справи та оголошено перерву до 31.03.2020 року.

Проте, згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою від 19.03.2020 господарський суд міста Києва повідомив учасників справи про те, що судове засідання, призначене на 24.03.2020 року, не відбудеться та зазначив, що про дату і час судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково.

26.03.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача-2 подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2020 судове засідання у справі № 910/15653/19 призначено на 02.06.2020 року.

У судовому засіданні 02.06.2020 року оголошено перерву до 16.06.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2020 прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс на Саксаганського від позову в частині позовних вимог про визнання відсутнім у ПАТ Банк Камбіо права вимоги та майнових прав за кредитним договором № 005/1-2013/840 від 15.03.2013 року, укладеним між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо ; зобов`язання припинити будь-які дії ПАТ Банк Камбіо та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо реалізації права грошової вимоги та майнових прав за кредитним договором № 005/1-2013/840 від 15.03.2013 року, укладеним між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо ; зобов`язання ПАТ Банк Камбіо та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виключити із ліквідаційної маси ПАТ Банк Камбіо активи у вигляді права вимоги та майнові права за кредитним договором № 005/1-2013/840 від 15.03.2013 року; на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України закрити провадження у справі № 910/15653/19 в частині позовних вимог про визнання відсутнім у ПАТ Банк Камбіо права вимоги та майнових прав за кредитним договором № 005/1-2013/840 від 15.03.2013 року, укладеним між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо ; зобов`язання припинити будь-які дії ПАТ Банк Камбіо та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо реалізації права грошової вимоги та майнових прав за кредитним договором № 005/1-2013/840 від 15.03.2013 року, укладеним між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо ; зобов`язання ПАТ Банк Камбіо та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виключити із ліквідаційної маси ПАТ Банк Камбіо активи у вигляді права вимоги та майнові права за кредитним договором № 005/1-2013/840 від 15.03.2013 року; у судовому засіданні оголошено перерву до 07.07.2020 року.

У судовому засіданні 07.07.2020 року представник відповідача-2 просив залишити без розгляду подане ним клопотання про зупинення провадження у справі.

Враховуючи вищевикладену позицію представника відповідача-2, суд залишає без розгляду подане ним клопотання про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 07.07.2020 року оголошено перерву до 28.07.2020 року.

Представники сторін у судове засідання 28.07.2020 року не з`явились, про причину неявки суд не повідомили.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (частина 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

24.04.2013 року між позивачем (позичальник) та відповідачем-2 (кредитор) було укладено Кредитний договір № 008/1-2013/840 (далі - Кредитний договір).

Згідно з п. п. 1.1-1.6 Кредитного договору, в редакції додаткової угоди від 01.09.2014 до Кредитного договору № 008/1-2013/840, кредитор/банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (п. 1.1); сума кредиту складає 750 000 дол. США (п. 1.2); дата видачі кредиту: 24 квітня 2013 року (п. 1.3); дата повернення кредиту: 30 листопада 2015 року (п. 1.4); проценти за користування кредитом: 11,0% річних (п. 1.5); цільове призначення кредиту: на ведення фінансово-господарської діяльності та поповнення обігових коштів (п. 1.6).

В забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним Кредитним договором були укладені:

24.04.2013 - Іпотечний договір між ПАТ Банк Камбіо та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобою Н.В. за реєстраційним № 845;

10.09.2014 - Договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги між ПАТ Банк Камбіо та ОСОБА_2 , за умовами якого ОСОБА_2 передав банку в заставу належні майнові права - права вимоги грошових коштів у розмірі 699 901, 14 доларів США по договору банківського вкладу (депозиту) № 218 дф/14 строкового банківського вкладу (депозиту) Classic в іноземній валюті від 05.09.2014.

11.09.2014 ПАТ Банк Камбіо здійснено договірне списання коштів з депозитного рахунку заставодавця в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, а саме: перерахування коштів у розмірі 699 901, 14 доларів США з депозитного рахунку ОСОБА_2 на рахунок простроченої заборгованості за кредитним договором.

Довідкою від 11.09.2014 № 22/1967 банк повідомив позивача, що станом на 11.09.2014 ТОВ Сервіс на Саксаганського дострокового погасив 10.09.2014 заборгованість за кредитним договором і що будь-яка заборгованість перед банком за кредитним договором відсутня.

04.12.2014 на підставі постанови Правління Національного банку України № 472 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 04.12.2014 № 140 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Камбіо , згідно з яким із 05.12.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ Банк Камбіо .

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 27.02.2015 № 144 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 46 Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк Камбіо та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку , згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ Банк Камбіо .

Строки здійснення процедури ліквідації ПАТ Банк Камбіо продовжено рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016 № 212, від 01.02.2018 № 304, від 14.02.2019 № 350.

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.07.2018 № 109 затверджено акт комісії з перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності від 18.07.2018, яким виявлено ознаки нікчемності, передбачені пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб у договорі застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 10.09.2014, укладеному між ПАТ Банк Камбіо та фізичною особою ОСОБА_2 на підставі якого ОСОБА_2 здійснив сплату заборгованості за кредитним договором від 24.04.2013 № 008/1-2013/840, позичальника ТОВ Сервіс на Саксаганського та у правочині щодо відступлення/розірвання/припинення договору іпотеки від 24.04.2013, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобою Н.В. за реєстраційним №845.

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Сервіс на Саксаганського звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо про визнання зобов`язання між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо за кредитним договором від 24.04.2013 № 008/1-2013/840 (з наступними додатковими угодами до нього) повністю припиненими шляхом їх повного належного виконання на підставі статей 599 Цивільного кодексу України та 203 Господарського кодексу України; визнання відсутнім у ПАТ Банк Камбіо прав кредитора по відношенню до ТОВ "Сервіс на Саксаганського" у зобов`язаннях за кредитним договором від 24.04.2013 № 008/1-2013/840 (з наступними додатковими угодами до нього); визнання відсутнім у ПАТ "Банк Камбіо" прав іпотеки за іпотечним договором, укладеним між ОСОБА_1 і ПАТ "Банк Камбіо", посвідченим приватним нотаріусом Київського нотаріального округу міста Києва Кобою Н. В. 24.04.2013, за реєстраційним № 845.

Позовні вимоги про визнання зобов`язання припиненим, визнання відсутнім права обґрунтовані тим, що відповідач не визнав факту виконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином та в повному обсязі, а також факту припинення цих зобов`язань належним виконанням згідно статті 599 ЦК України та статті 203 ГК України. Також позивач вважає, що право іпотеки відповідача за договором іпотеки є таким, що припинилося на підставі статті 17 Закону України "Про іпотеку".

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.04.2019 у справі № 910/16477/18 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції аргументовано тим, що ОСОБА_2 є кредитором банку та при укладенні договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 10.09.2014 третьою особою отримано переваги від банку перед іншими кредиторами банку, а тому комісією з перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності правомірно віднесено зазначений договір, укладений між ПАТ "Банк Камбіо" та фізичною особою ОСОБА_2 до нікчемних. Таким чином, цей договір в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, а тому не можливо вважати, що внаслідок списання коштів з рахунку ОСОБА_2 у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором зобов`язання позивача за кредитним договором були виконані належним чином.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 у справі № 910/16477/18 рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2019 скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено повністю. Визнано зобов`язання між ТОВ "Сервіс на Саксаганського" та ПАТ "Банк Камбіо" за кредитним договором від 24.04.2013 № 008/1-2013/840 (з наступними додатковими угодами до нього) повністю припиненими шляхом їх повного належного виконання. Визнано відсутнім у ПАТ "Банк Камбіо" прав кредитора по відношенню до ТОВ "Сервіс на Саксаганського" у зобов`язаннях за кредитним договором від 24.04.2013 №008/1-2013/840 (з наступними додатковими угодами до нього). Визнано відсутнім у ПАТ "Банк Камбіо" прав іпотеки за іпотечним договором, укладеним між ОСОБА_1 і ПАТ "Банк Камбіо", посвідченим приватним нотаріусом Київського нотаріального округу міста Києва Кобою Н. В. 24.04.2013, за реєстраційним № 845.

Постанова мотивована тим, що позовні вимоги про визнання зобов`язання між ТОВ "Сервіс на Саксаганського" та ПАТ "Банк Камбіо" за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 (з наступними додатковими угодами до нього) повністю припиненими є обґрунтованими, оскільки зобов`язання зі сплати сум основної заборгованості та процентів за користування коштами були повністю сплачені на користь банку. Водночас договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 10.09.2014 не є нікчемним у розумінні статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Постановою Верховного Суду від 29.10.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 у справі № 910/16477/18 скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо визнання відсутнім у ПАТ "Банк Камбіо" прав кредитора по відношенню до ТОВ "Сервіс на Саксаганського" у зобов`язаннях за кредитним договором від 24.04.2013 № 008/1-2013/840 (з наступними додатковими угодами до нього) та визнання відсутнім у ПАТ Банк Камбіо прав іпотеки за іпотечним договором, укладеним між ОСОБА_1 і ПАТ "Банк Камбіо" посвідченим приватним нотаріусом Київського нотаріального округу міста Києва Кобою Н.В. 24.04.2013, за реєстраційним № 845. Прийнято у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 у справі № 910/16477/18 залишено без змін.

Отже, у судовому порядку визнано зобов`язання між ТОВ "Сервіс на Саксаганського" та ПАТ "Банк Камбіо" за кредитним договором від 24.04.2013 № 008/1-2013/840 (з наступними додатковими угодами до нього) повністю припиненими шляхом їх повного належного виконання.

З матеріалів справи вбачається, що листом № 22/584 від 29.05.2019 відповідач-1 повідомив позивача про те, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Камбіо відповідно до статті 51 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб здійснюється реалізація майна банку, в т.ч. майнових прав та прав вимоги за кредитними договорами, укладеними з позивачем. Так, майнові права за Кредитним договором № 008/1-2013-840 від 24.04.2013 буде виставлено для продажу на відкритих торгах (аукціоні) 19.06.2019 року.

Крім того, листом № 22/1288 від 11.10.2019 відповідач-1 повідомив позивача про те, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Камбіо відповідно до статті 51 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб здійснюється реалізація майна банку, в т.ч. майнових прав та прав вимоги за кредитними договорами, укладеними з позивачем. Так, майнові права за Кредитним договором № 008/1-2013-840 від 24.04.2013 буде виставлено для продажу на відкритих торгах (аукціоні) 31.10.2019 року.

Позивач вважає, що з огляду на судове рішення у справі № 910/16477/18, яким визнано зобов`язання між ТОВ "Сервіс на Саксаганського" та ПАТ "Банк Камбіо" за кредитним договором від 24.04.2013 № 008/1-2013/840 (з наступними додатковими угодами до нього) повністю припиненими шляхом їх повного належного виконання, у відповідачів були відсутні підстави для включення права вимоги за Кредитним договором № 008/1-2013-840 від 24.04.2013 до ліквідаційної маси Банку, у зв`язку з чим відповідачами безпідставно та протиправно здійснюється реалізація цих прав шляхом продажу їх на публічних торгах.

У зв`язку з цим позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Обставини щодо нікчемності укладених договорів застави майнових прав та відступлення права вимоги згідно з ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб вже встановлювались судом в межах справи № 910/16477/18, яка розглядалась за вимогами позивача про визнання зобов`язання між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 (з наступними додатковими угодами до нього) повністю припиненими шляхом їх повного належного виконання на підставі ст. 599 Цивільного кодексу України та 203 Господарського кодексу України; визнання відсутнім у ПАТ Банк Камбіо прав кредитора по відношенню до ТОВ Сервіс на Саксаганського у зобов`язаннях за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 (з наступними додатковими угодами до нього); визнання відсутнім у ПАТ Банк Камбіо прав іпотеки за іпотечним договором, укладеним між ОСОБА_1 і ПАТ Банк Камбіо , посвідченим приватним нотаріусом Київського нотаріального округу міста Києва Кобою Н.В. 24.04.2013, за реєстраційним № 845.

Так, приймаючи постанову від 29.10.2019 у справі № 910/16477/18 Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав стверджувати про нікчемність спірного договору на підставі пунктів 1, 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з посиланням на правильність постанови суду апеляційної інстанції, який вірно зазначив, що у разі виконання основного зобов`язання забезпеченого заставою у повному обсязі, заставодавець не набуває переваг по відношенню до інших кредиторів (п. 60 постанови).

Окрім того, у вказаній справі судом були відхилені доводи відповідача - ПАТ Банк Камбіо про недотримання положень постанови Правління Національного Банку України від 19.08.2014 № 510/БТ Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ Банк Камбіо , зокрема щодо проведення розрахунків в інший спосіб, ніж це передбачено з наступним обґрунтуванням:

Так, постанова Правління Національного Банку України від 19.08.2014 № 510/БТ не є нормативно-правовим актом, оскільки не була зареєстрована в Міністерстві юстиції України, є актом індивідуальної дії та має персоніфікований характер, чинність та юридична сила якого спрямована передусім на ПАТ Банк Камбіо , якому вона адресована. Доказів обізнаності позивача і заставодавця з вказаною постановою банком не надано, а тому неможливо стверджувати про їх обізнаність зі змістом цієї постанови (п. 64 постанови ВС від 29.10.2019 у справі № 910/16477/18);

При цьому наслідком порушення такого акта індивідуальної дії може бути лише застосування Національним банком України до банку-порушника заходів впливу за порушення банківського законодавства відповідно до статті 73 Закону України Про банки і банківську діяльність та Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою правління НБУ від 17.08.2012 № 346, а не свідчить про нікчемність правочину (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.08.2018 у справі № 904/4954/18) (п. 65 постанови Верховного Суду від 29.10.2019 у справі № 910/16477/18);

Крім того, зазначеною постановою встановлена заборона ПАТ Банк Камбіо використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки та зобов`язано здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України. У зв`язку із цим зобов`язано перерахувати кошти в національній валюті з кореспондентських рахунків ПАТ Банк Камбіо , відкритих у банках-кореспондентах, на кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України. Однак, зазначене не вказує на наявність заборон щодо проведення розрахунків за спірними договорами (п. 66 постанови ВС від 29.10.2019 у справі № 910/16477/18).

Постанова НБУ від 19.08.2014 № 510/БТ згідно зі статтею 75 Закону України Про банки і банківську діяльність є банківською таємницею, доказів обізнаності відповідача про встановлені для банку обмеження суду не було надано. При цьому невиконання посадовими особами банку наведених у постанові НБУ приписів про віднесення банку до категорії проблемних саме по собі не може бути підставою для висновку про нікчемність договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 10.09.2014.

Наведене правозастосування повністю відповідає висновкам Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду викладеним у постанові від 05.06.2020 у справі № 920/653/18, у зв`язку з чим під час вирішення спору у даній справі суд повністю відхиляє доводи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, викладені ним у відзиві на позов з аналогічним обґрунтуванням підстав нікчемності укладених договорів застави майнових прав та відступлення права вимоги згідно з ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Виходячи з предмету (визнання відсутнім у банку права вимоги та майнових прав за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 та зобов`язання припинити дії щодо реалізації права грошової вимоги та майнових прав за кредитним договором) та підстав заявленого позову (припинення основного зобов`язання шляхом погашення кредитної заборгованості), у контексті застосування положень статті 75 ГПК України судові рішення у справі № 910/16477/18 підлягають дослідженню виключно з точки зору преюдиційності для даного спору встановлених у них обставин погашення кредитної заборгованості.

За результатами розгляду судом справи № 910/16477/18 визнано зобов`язання між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо за кредитним договором від 24.04.2013 № 008/1-2013/840 (з наступними додатковими угодами до нього) повністю припиненими шляхом їх повного належного виконання, зокрема при встановленні факту погашення заборгованості за договором 24.04.2013 № 008/1-2013/840 за рахунок списання коштів згідно договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 10.09.2014.

Таким чином, вимоги кредитора за основним зобов`язанням, щодо якого відповідачами вчиняються дії по реалізації права вимоги та розглядається спір у даній справі, є повністю задоволені, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили (постанова Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019) та за наслідками перегляду постановою Верховного Суду від 29.10.2019 залишене без змін в частині визнання кредитного договору припиненим.

Доводи відповідачів, викладені у відзивах на позов, спростовуються вищевказаними висновками суду, у зв`язку з чим до уваги не приймаються.

Оскільки судове рішення у справі № 910/16477/18, яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити, встановленим є факт виконання зобов`язань за кредитним договором від 24.04.2013 № 008/1-2013/840 (з наступними додатковими угодами до нього), в тому числі за рахунок списання коштів згідно укладеного договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 10.09.2014.

Під час розгляду вказаної справи, зокрема і Верховним Судом у постанові від 29.10.2019, зроблені висновки про відсутність підстав вважати нікчемним укладений договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 10.09.2014, за рахунок якого проведено списання коштів на погашення кредитної заборгованості ТОВ Сервіс на Саксаганського , тобто питання нікчемності згідно положень ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з`ясовувались судами у справі № 910/16477/18.

Під припиненням зобов`язання розуміють припинення правового зв`язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов`язків, що становлять зміст зобов`язання.

Тобто кредитор втрачає право вимагати від боржника виконання передбачених у зобов`язанні дій, а боржник звільняється від обов`язку виконувати такі дії під загрозою застосування до нього мір відповідальності, а відтак здійснення реалізації відповідачами своїх прав у відношенні Кредитного договору № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 свідчить про невизнання та порушення законних прав та інтересів позивача, на захист яких подано позов у даній справі.

Судом встановлено, що незважаючи на те, що під час вирішення спору у справі № 910/16477/18 було визнано зобов`язання між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо за кредитним договором від 24.04.2013 № 008/1-2013/840 (з наступними додатковими угодами до нього) повністю припиненими шляхом їх повного належного виконання, відповідачами вчиняються дії щодо реалізації права вимоги за кредитним договором від 24.04.2013 № 008/1-2013/840 на відкритих торгах, які вважають, що вказане право вимоги є активом банку та входить до його ліквідаційної маси.

У зв`язку з цим позивачем заявлено позовну вимогу про визнання відсутнім у ПАТ Банк Камбіо права вимоги та майнових прав за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 року, укладеним між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо .

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Водночас засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04. 2005, заява № 38722/02).

У кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним, та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

З метою встановлення ефективності способу захисту, який був обраний позивачем шляхом визначення позивачем предмету позову, суд повинен дослідити підстави позову та з`ясувати суть порушеного права.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, матеріально-правовий аспект захисту прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені.

В даному випадку суд вважає, що заявлена позивачем вимога про визнання відсутнім у відповідача-1 права вимоги та майнових прав за Кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 є неналежним способом захисту та не призведе до відновлення порушених прав позивача.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання відповідачів припинити будь-які дії щодо реалізації права грошової вимоги та майнових прав за Кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 року, суд зазначає наступне.

Законодавчо визначенні способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Так, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України), право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Отже, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення відповідного права чи охоронюваного законом інтересу.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив припинити будь-які дії щодо реалізації права грошової вимоги та майнових прав за Кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 року, тобто вказана вимога стосується майбутніх правопорушень.

Враховуючи, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України), право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути тільки порушено у майбутньому і щодо якого не відомо, буде воно порушено чи ні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 910/21160/16, від 28.03.2018 у справі № 908/2027/16.

При цьому, вирішуючи спір про вчинення певних дій або про припинення певних дій суд в резолютивній частині рішення повинен зазначити про те, які саме дії відповідач має припинити. Проте, заявляючи вимогу про зобов`язання відповідачів припинити будь-які дії щодо реалізації права грошової вимоги та майнових прав позивач не зазначив, які саме дії він просить суд зобов`язати відповідачів припинити.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині позову.

Що стосується заявлених позовних вимог в частині зобов`язання відповідачів виключити з ліквідаційної маси ПАТ Банк Камбіо активи у вигляді права вимоги на майнові права за Кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 50 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно, що є об`єктом довірчої власності, інше майно у випадках, прямо передбачених законом, а також банкноти і монети, передані Національним банком України на зберігання та для проведення операцій з ними, ліцензія, гудвіл.

Інвентаризація майна банку та формування ліквідаційної маси мають бути завершені у строк до шести місяців з дня прийняття рішення про ліквідацію банку та відкликання банківської ліцензії. Результати інвентаризації та формування ліквідаційної маси відображаються в акті, який підлягає затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (частина 4 статті 50 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ).

Положеннями частин 1-3 статті 51 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб унормовано, що виконавча дирекція Фонду затверджує заходи з передпродажної підготовки майна одного або кількох банків (майно, об`єднане у пули активів, цілісні майнові комплекси, пакети акцій тощо), ремонту основних засобів, добудови об`єктів незавершеного будівництва, реалізації девелоперських проектів (зокрема операцій з експлуатації нерухомості) на належних банку земельних ділянках із залученням інвестицій, вилучення з непридатного для експлуатації майна окремих деталей, вузлів, агрегатів тощо для подальшої реалізації. Після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк. Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.

Аналіз вищевказаних положень чинного законодавства свідчить про те, що ліквідаційна маса складається з майна, яке належить банку.

Проте, як зазначалось вище, під час розгляду даної справи було встановлено, що зобов`язання між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо за Кредитним договором від 24.04.2013 № 008/1-2013/840 (з наступними додатковими угодами до нього) є повністю припиненими шляхом їх повного належного виконання.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає заявлені позовні вимоги в частині зобов`язання відповідачів виключити з ліквідаційної маси ПАТ Банк Камбіо активи у вигляді права вимоги на майнові права за Кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з урахуванням наведеного.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.

Так, позивачем при зверненні до суду з даним позовом було заявлено шість позовних вимог немайнового характеру, а саме:

- визнання відсутнім у ПАТ Банк Камбіо права вимоги та майнових прав за такими кредитними договорами: за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 року, укладеним між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо ; за кредитним договором № 005/1-2013/840 від 15.03.2013 року, укладеним між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо ;

- зобов`язання припинити будь-які дії ПАТ Банк Камбіо та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо реалізації права грошової вимоги та майнових прав за такими кредитними договорами: за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 року, укладеним між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо ; за кредитним договором № 005/1-2013/840 від 15.03.2013 року, укладеним між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо ;

- зобов`язання ПАТ Банк Камбіо та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виключити із ліквідаційної маси ПАТ Банк Камбіо активи у вигляді права вимоги та майнові права за такими кредитними договорами: за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 року, укладеним між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо ; за кредитним договором № 005/1-2013/840 від 15.03.2013 року.

Відповідно до приписів статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, звертаючись до суду з даним позовом позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 11 526, 00 грн.

Однак, позивачем було сплачено судовий збір лише за три позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 5 763, 00 грн., тобто в меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

При цьому, під час розгляду справи позивач до відмовився від трьох позовних вимог немайнового характеру, а саме:

- про визнання відсутнім у ПАТ Банк Камбіо права вимоги та майнових прав за кредитним договором № 005/1-2013/840 від 15.03.2013 року, укладеним між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо ;

- зобов`язання припинити будь-які дії ПАТ Банк Камбіо та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо реалізації права грошової вимоги та майнових прав за кредитним договором № 005/1-2013/840 від 15.03.2013 року, укладеним між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо ;

- зобов`язання ПАТ Банк Камбіо та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виключити із ліквідаційної маси ПАТ Банк Камбіо активи у вигляді права вимоги та майнові права за кредитним договором № 005/1-2013/840 від 15.03.2013 року.

Частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Положеннями частини 3 статті 201 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що з оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

В даному випадку, позивачем заяву про часткову відмову від позову подано 11.03.2020 року до того, як суд розпочав розгляд справи по суті.

За таких обставин, оскільки заява про часткову відмову від позову подана до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 881, 50 грн., сплачений на підставі платіжного доручення № 941 від 05.11.2019.

При цьому, позивачем не був сплачений судовий збір за позовні вимоги в частині:

- визнання відсутнім у ПАТ Банк Камбіо права вимоги та майнових прав за такими кредитними договорами: за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 року, укладеним між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо ;

- зобов`язання припинити будь-які дії ПАТ Банк Камбіо та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо реалізації права грошової вимоги та майнових прав за такими кредитними договорами: за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 року, укладеним між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо ;

- зобов`язання ПАТ Банк Камбіо та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виключити із ліквідаційної маси ПАТ Банк Камбіо активи у вигляді права вимоги та майнові права за такими кредитними договорами: за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 року, укладеним між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо .

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України та з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання відсутнім у ПАТ Банк Камбіо права вимоги та майнових прав за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 року, укладеним між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо та зобов`язання припинити будь-які дії ПАТ Банк Камбіо та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо реалізації права грошової вимоги та майнових прав за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 року, укладеним між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо , судовий збір в сумі 3 842, 00 грн. покладається на позивача та підлягає стягненню з нього в дохід Державного бюджету України.

При цьому, оскільки судом задоволено позовну вимогу в частині зобов`язання ПАТ Банк Камбіо та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виключити із ліквідаційної маси ПАТ Банк Камбіо активи у вигляді права вимоги та майнові права за кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013 року, укладеним між ТОВ Сервіс на Саксаганського та ПАТ Банк Камбіо , судовий збір в сумі 1 921, 00 грн. підлягає стягненню з відповідачів в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс на Саксаганського до Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання відсутнім права та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Зобов`язати Публічне акціонерне товариство Банк Камбіо (01001, місто Київ, вулиця Заньковецької/Станіславського, будинок 3/1; код ЄДРПОУ 26549700) та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17; код ЄДРПОУ 21708016) виключити з ліквідаційної маси Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо активи у вигляді права вимоги та майнові права за Кредитним договором № 008/1-2013/840 від 24.04.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством Банк Камбіо та Товариством з обмеженою відповідальністю Сервіс на Саксаганського .

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Сервіс на Саксаганського (01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 70-А; код ЄДРПОУ 38376312) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн. 50 коп., сплачений на підставі платіжного доручення № 941 від 05.11.2019, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 910/15653/19.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс на Саксаганського (01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 70-А; код ЄДРПОУ 38376312) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо (01001, місто Київ, вулиця Заньковецької/Станіславського, будинок 3/1; код ЄДРПОУ 26549700) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп.

7. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17; код ЄДРПОУ 21708016) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп.

8. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

9. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

10. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

11. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено та підписано 28.07.2020 року.

Суддя В.С. Ломака