Ухвала

від 30.07.2020 по справі 826/19911/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 липня 2020 року

м. Київ

справа № 826/19911/14

адміністративне провадження № К/9901/18027/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М ., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2015 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року у справі № 826/19911/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві, третя особа ОСОБА_2 , за участю ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство ПроКредит Банк звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві в якій просило визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Маціборук В. О. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 18 листопада 2014 року ВП № 31834223.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві Моціборук В. О. про повернення виконавчого документа стягувачові від 18 листопада 2014 року ВП № 31834223.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2015 року та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 06 травня 2020 року було задоволено касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк , постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року скасовано, та направлено справу на новий апеляційний розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2015 року - без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, 22 липня 2020 року від скаржника надійшла касаційна скарга.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначають підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у ч. 2, 3 ст. 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

За правилами ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Отже, підставами касаційного оскарження можуть бути помилки судів першої та (або) апеляційної інстанцій лише в питаннях права (застосування норм матеріального та дотримання норм процесуального права), але не в питаннях факту.

В свою чергу, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається:

неправильне тлумачення закону;

застосування закону, який не підлягає застосуванню;

незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відтак касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Касаційна ж скарга в частині обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції наведеного не містить. Фактично скарга позивача в частині наведених обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи без зазначення того у чому конкретно полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд не має самостійно визначати підставу для касаційного оскарження судових рішень, а таку підставу має вказувати заявник касаційної скарги з одночасним наведенням підстави касаційного оскарження з огляду на обставини справи та висновки судів попередніх інстанцій.

Враховуючи, що скаржником в касаційній скарзі не наведено підстав для касаційного оскарження, а саме: не зазначено про допущені судом апеляційної інстанції порушення конкретних норм матеріального чи процесуального права при їх ухваленні, Суд прийшов до висновку про наявність підстав для її повернення.

Відповідно до ч. 7 ст. 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись статтями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2015 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року у справі № 826/19911/14 - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Яковенко