Ухвала

від 29.07.2020 по справі 753/11463/20

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11463/20

провадження № 2/753/6781/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м.Києва Сирбул О.Ф., вивчивши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

До суду 28.07.2020 року надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відповідно до якої позивач просила суд накласти арешт на: нежитлове приміщення НОМЕР_3, загальною площею 19,3 кв.м. , яке АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 , загальною площею 82,6 кв.м.; нежитлові приміщення з НОМЕР_4 по № НОМЕР_5 та з № НОМЕР_6 по НОМЕР_7 (група приміщень 3а) та група приміщень 4а (в літ. А), загальною площею: 956,2 кв.м., які знаходяться у будинку АДРЕСА_8 ; 1/2 частину групи приміщень НОМЕР_8 (в літ. А), загальною площею 211,60 кв.м., які знаходяться у будинку АДРЕСА_8 ; групу приміщень НОМЕР_9 (в літ. А), загальною площею 229,30 кв.м., які знаходяться у будинку АДРЕСА_8 ; земельну ділянку, кадастровий номер якої 3223185100:06:003:0026, загальною площею 1,5 га, яка знаходиться за задресою: Київська область, Обухівський район, с/рада Красненська; земельну ділянку, кадастровий номер якої 3223185100:06:003:0024, загальною площею 1,47 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с/рада Красненська; земельну ділянку, кадастровий номер якої 3223185100:06:003:0023, загальною площею 1,5 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с/рада Красненська; земельну ділянку, кодастровий номер якої 3223185100:06:004:0107, загальною площею 0,5838 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с/рада Красненська; на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА ДЖИМ" (код ЄДРПОУ 38418268), яка дорівнює 100%. Всі вказані об`єкти нерухомості та корпоративні права оформлялись у власність на відповідача.

Заява вмотивована тим, що відповідач, від укладання договору про поділ майна подружжя відмовляється, мотивуючи відмову тим, що все вказане майно та корпоративні права є його особистою приватною власністю. Також він повідомив, що має намір зробити дії направленні на переоформлення з себе всього спірного майна, щоб зробити неможливим його поділ через суд.

У зв`язку з викладеним, невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити або унеможливити виконання рішення суду, що призведе до необхідності вжиття позивачем додаткових заходів для поновлення своїх прав.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву, всебічно та повно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Заява про забезпечення позову обґрунтовується тим, що відчуження спірного майна може порушити права позивача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Заявником обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист її порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача. Невжиття заходу до забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, відповідач зможє здійснити відчуження спірного майна на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на ефективний судовий захист.

При цьому, накладення арешту на спірне майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх обґрунтованість, наявність зв`язку між заходом забезпечення позову (накладення арешту на нерухоме майно) та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе заяву позивача про забезпечення позову задовольнити частково, а саме: в частині накладення арешту на нежитлове приміщення № НОМЕР_3, загальною площею 19,3 кв.м АДРЕСА_3 ; нежитлові приміщення з НОМЕР_4 по № НОМЕР_5 та з НОМЕР_10 по НОМЕР_7 (група приміщень 3а) та група приміщень 4а (в літ. А), загальною площею: 956,2 кв.м., які знаходяться у будинку АДРЕСА_8 ; 1/2 частину группи приміщень НОМЕР_8 (в літ. А), загальною площею 211,60 кв.м., які знаходяться у будинку АДРЕСА_8 ; группу приміщень НОМЕР_9 (в літ. А), загальною площею 229,30 кв.м., які знаходяться у будинку АДРЕСА_8 ; земельну ділянку, кадастровий номер якої 3223185100:06:003:0026, загальною площею 1,5 га, яка знаходиться за задресою: Київська область, Обухівський район, с/рада Красненська; земельну ділянку, кадастровий номер якої 3223185100:06:003:0024, загальною площею 1,47 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с/рада Красненська; земельну ділянку, кадастровий номер якої 3223185100:06:003:0023, загальною площею 1,5 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с/рада Красненська; земельну ділянку, кодастровий номер якої 3223185100:06:004:0107, загальною площею 0,5838 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с/рада Красненська.

Крім того, щодо вимоги заяви про накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА ДЖИМ" (код ЄДРПОУ 38418268), яка дорівнює 100%, суд зазначає наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який є в загальному доступі в мережі інтернет, відповідач є засновником юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА ДЖИМ", частка якого в статутному капіталі становить 100% від загального розміру статутного капіталу товариства.

Положеннями ст. 66 ГК України передбачено, що джерелами формування майна підприємства є грошові та матеріальні внески засновників.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про господарські товариства , господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Положеннями ст. 144 ЦК України передбачено, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.

Згідно змісту ст. 115 ЦК України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку.

Майном господарського товариства, крім вкладів до статутного капіталу, також є продукція, вироблена товариством у результаті господарської діяльності; одержані доходи; інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом. Частці засновника (учасника) в статутному капіталі пропорційно відповідає частка у майні господарського товариства, на яку засновник (учасник) має право.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, що викладена в постанові від 17 вересня 2014 року у справі № 6-31цс14, вказано, що у господарському товаристві статутний капітал поділений на частки, а майно при виході учасника розподіляється між його членам пропорційно часткам у статному капіталі, тобто, виходячи з правовідносин спільної часткової власності з визначенням часток у порядку, передбаченому законом і статутом товариства. Згідно зі ст. 149 ЦК України звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства в статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності в нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника в статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред`явлення вимог кредиторами. Звернення стягнення на всю частку учасника в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю припиняє його участь у товаристві. Отже, за змістом зазначених норм права, майно товариства може бути виділено пропорційно частці боржника в статутному капіталі або виплачена його вартість пропорційно частці боржника в статутному капіталі товариства на вимогу кредитора.

Виходячи з наведених положень, допускається звернення стягнення на частку в майні господарського товариства, належну особі, а не на виражений в грошовій формі розмір вкладу до статутного (складеного) капіталу товариства.

Вклад до статутного фонду товариства, який має грошову оцінку, з моменту внесення до статутного капіталу є власністю самого товариства.

На підставі вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги наведені норми законодавства, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з врахуванням роз`яснень Верховного Суду України, прецедентної практики Європейського суду з прав людини, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог позивача щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, який позивач просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; встановленого спору між сторонами по справі та ціни позову, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА ДЖИМ" (код ЄДРПОУ 38418268), яка дорівнює 100%.

Щодо вимоги накладення арешту на квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 82,6 кв.м., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

За приписами ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підтвердження своїх слів про ризики відчуження квартири позивачем не надано жодного доказу.

Оскільки, судом об`єктивно встановлено, що між сторонами у справі дійсно виник цивільно-правовий спір, проте не було надано до суду належних та допустимих доказів, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, та що вказаний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами, суд відмовляє у задоволенні заяви в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 82,6 кв.м.

При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і рівності сторін, оскільки метою забезпечення позову є вжиття негайних, проте тимчасових заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Враховуючи те, що обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить не відновлюваної шкоди відповідачу чи третім особам, а також відсутність обставин визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.

В якості забезпечення позову накласти арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, а саме:

- на нежитлове приміщення НОМЕР_11 загальною площею 19,3 кв . АДРЕСА_3 ;

- на нежитлові приміщення з НОМЕР_4 по № НОМЕР_5 та з № НОМЕР_6 по НОМЕР_7 (група приміщень 3а) та група приміщень 4а (в літ. А), загальною площею: 956,2 кв.м., які знаходяться у будинку АДРЕСА_8 ;

- на 1/2 частину группи приміщень НОМЕР_8 (в літ. А), загальною площею 211,60 кв.м., які знаходяться у будинку АДРЕСА_8 ;

- на группу приміщень НОМЕР_9 (в літ. А), загальною площею 229,30 кв.м., які знаходяться у будинку АДРЕСА_8 ;

- на земельну ділянку, кадастровий номер якої 3223185100:06:003:0026, загальною площею 1,5 га, яка знаходиться за задресою: Київська область, Обухівський район, сільська рада Красненська;

- на земельну ділянку, кадастровий номер якої 3223185100:06:003:0024, загальною площею 1,47 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, сільська рада Красненська;

- на земельну ділянку, кадастровий номер якої 3223185100:06:003:0023, загальною площею 1,5 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, сільська рада Красненська;

- на земельну ділянку, кодастровий номер якої 3223185100:06:004:0107, загальною площею 0,5838 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, сільська рада Красненська.

Накласти арешт на належну відповідачу ОСОБА_2 частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА ДЖИМ" (код ЄДРПОУ 38418268) в розмірі 55 000 000,00 грн., що становить 100% від загального розміру статутного капіталу.

В решті вимог заяви - відмовити.

Стягувач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_10 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Боржник : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_10 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Строк пред`явлення ухвали суду до виконання 3 (три) роки.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м.Києва.

Суддя: