Рішення

від 21.07.2020 по справі 457/687/20

ТРУСКАВЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 457/687/20

провадження №2/457/182/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі : головуючого судді Грицьківа В.Т.,

з участю секретаря Мазурика В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду у м. Трускавцi цивiльну справу за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛІДЕР 8" про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛІДЕР 8" про відшкодування шкоди. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 12 лютого 2018 року, близько 17.50 год. з даху будинку АДРЕСА_1 вулиці Крушельницької в місті АДРЕСА_2 на його автомобіль марки Toyota Tundra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , впала частина конструкції даху будівлі разом зі сніговою брилою. Внаслідок цього було розбите вітрове скло, деформовано капот, зокрема, деформовано зовнішню поверхню з деформацією каркасу, деформовано панель даху, пошкоджено переднє праве крило. Таким чином, було завдано матеріальну шкоду майну, яке перебуває у володінні та користуванні позивача. Згідно висновку експерта № 13/18 Е від 12.03.2018 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota Tundra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що був пошкоджений в результаті падіння елемента конструкції даху будівлі, яке відбулося 12.02.2018 року становить 85 190,53 грн. (вісімдесят п`ять тисяч сто дев`яносто гривень 53 копійки); вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Toyota Tundra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок падіння елемента конструкції даху будівлі, яке відбулося 12.02.2018 року становить 37 798,58 грн. (тридцять сім тисяч сімсот дев`яносто вісім гривень 58 копійок). Тому позивач просить суд стягнути з відповідача загальну суму завданої йому майнової шкоди в розмірі 122 989,11 грн., а також, враховуючи характер та обсяг заподіяних йому моральних страждань, стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 3000 грн. та судові витрати.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позову не визнав, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач не є мешканцем та власником квартири в будинку на АДРЕСА_1 та не мав права заїжджати на територію ОСББ Лідер 8 , а також ставити на територію свій автомобіль. А якщо його на територію завіз мешканець будинку, куди він приїхав в гості, і для нього пультом відкрив шлагбаум, то нехай провину за це бере на себе власник квартири, до якого приїхав позивач. Відповідач вважає, що зазначена позивачем шкода на суму 122 989,11 грн. точно не могла бути причинена автівці, тому просить відмовити позивачу в задоволенні позову.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

12 лютого 2018 року, близько 17.50 год. з даху будинку АДРЕСА_1 по вулиці Крушельницької в місті Трускавці на автомобіль марки Toyota Tundra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , впала частина конструкції даху будівлі разом зі сніговою брилою.

За даним фактом, 12.02.2018 року інспектором сектору реагування патрульної поліції №4 патрульної поліції Трускавецького ВП Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області ст. лейтенантом поліції Орсуляком Ю.М. складено протокол прийняття від ОСОБА_1 заяви про вчинення правопорушення, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Згідно висновку експерта № 13/18 Е від 12.03.2018 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota Tundra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що був пошкоджений в результаті падіння елемента конструкції даху будівлі, яке відбулося 12.02.2018 року становить 85 190,53 грн. (вісімдесят п`ять тисяч сто дев`яносто гривень 53 копійки); вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Toyota Tundra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок падіння елемента конструкції даху будівлі, яке відбулося 12.02.2018 року становить 37 798,58 грн. (тридцять сім тисяч сімсот дев`яносто вісім гривень 58 копійок). Таким чином загальна сума завданої майнової шкоди становить 122 989,11 грн. (сто двадцять дві тисячі дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 11 копійок).

Судом встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирних будинків Лідер 8 зареєстровано як юридичну особу 22 червня 2012 року, керівник ОСОБА_2 , що вбачається з наказу № 3 від 02 січня 2013 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Власником автомобіля Toyota Tundra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, чорного кольору був ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серїіКР НОМЕР_2 , виданий Сокирянським РВ УМВС України в Чернівецькій області 04.01.2002 року, ІПН НОМЕР_3 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 16.01.2018 року, яка знаходиться в матеріалах справи.

З січня 2018 року, тобто станом на день пригоди - 12.02.2018 року, позивач ОСОБА_1 , був користувачем та фактичним володільцем автомобіля Toyota Tundra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, чорного кольору, згідно попередньої усної домовленості та довіреності посвідченої 16.01.2018 року приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Романовою Н.М., номер у реєстрі нотаріальних дій № 93, серія та номер бланка: НМХ 202597, з власником автомобіля ОСОБА_3 , а відтак, з січня 2018 року позивач набув речові права на чуже майно, такі як право володіння та право користування, передбачені ст. 395 ЦК України. Вказане підтверджується Повним витягом з Єдиного реєстру довіреностей № 41479468 від 28.02.2020 року та Скороченим витягом з Єдиного реєстру довіреностей № 41479221 від 28.02.2020 року, які знаходяться в матеріалах справи.

З 23 березня 2018 року позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля Toyota Tundra, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2010 року випуску, чорного кольору, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 23.03.2018 року, яка знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом 8 частини 2 статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За правилами ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1166 ЦК України встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди.

Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно- процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільно-процесуального судочинства, дає підстави для висновку про те, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди. Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.

Така ж правова позиція щодо аналогічних правовідносин викладена в Постанові Верховного Суду від 04 листопада 2019 року у справі № 757/12591/16-ц; Постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 607/1738/16-ц; Постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 216/4012/15-ц; Постанові Сумського апеляційного суду від 23 січня 2020 року у справі № 591/3242/17; Рішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 лютого 2020 року у справі № 369/6630/18.

Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно вимог ст. 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Відповідно до вимог ст. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Згідно п. 2.2 постанови КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 Про Правила дорожнього руху власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач є належним суб"єктом права вимоги у даних правовідносинах, оскільки станом на 12 лютого 2018 року на законних підставах володів автомобілем Toyota Tundra, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2010 року випуску, а на момент розгляду справи судом є його власником, а також судом враховується той факт, що в матеріалах справи відсутні докази відшкодування вартості відновлювального ремонту згаданого транспортного засобу та вартості матеріального збитку, завданого його власнику станом на день пригоди - 12.02.2018 року ОСОБА_3 .

В статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначено, що балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Частиною 2 статті 24 вищевказаного Закону передбачено, що виконавець житлово-комунальних послуг зобов`язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане: забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам.

Відповідно до вимог пунктів 4-6 частини 2 статті 24 Закону України Про житлово-комунальні послуги , балансоутримувач зобов`язаний забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичними особами на управління майном, забезпечувати умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Відповідно до частини 1 статті 25 цього Закону, утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Згідно пункту 2 та 7 частини 2 статті 17 Закону України Про благоустрій населених пунктів підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об`єкти благоустрою (їх частини); відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.

Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону України Про благоустрій населених пунктів передбачено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила), передбачено технічне обслуговування жилих будинків, що включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем, тощо шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків, яка включає проведення планових та позапланових оглядів.

Відповідно до п.п.4.4.1, 4.4.4, 4.4.5 п.4.4 Правил Дах , під час експлуатації будинку необхідно забезпечувати відсутність: дефектів металевих з`єднань у сполученнях дерев`яних конструкцій крокв, гідроізоляції; ураження деревини дереворуйнувальними комахами і будинковим грибком, наднормативний прогин риштування, крокв, прогонів; у залізобетонних дахах - руйнування поверхні бетону, корозії оголеної арматури, тріщин, патьоків, висолів та ін.; у металевих дахах - пошкодження фарбування і корозії металу, особливо у вузлах з`єднання (болти, зварювальні шви, косинки тощо). У процесі експлуатації дерев`яних несучих конструкцій необхідно регулярно перевіряти, підтягувати чи заміняти болти, тяги, хомути та інші елементи металевих кріплень. У залізобетонних конструкціях вибоїни, тріщини, оголені частини арматури необхідно розчистити від ослабленого розчину, промити водою і закрити цементним розчином.

Згідно із вимогами п.п.4.5.17, 4.5.19 п.4.5 Водовідвід і очищення дахів від снігу Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №927/11207, дах з зовнішнім водовідводом необхідно періодично очищати від снігу, не допускаючи нагромадження його до товщини 30 см. При заледенінні звисаючих і водовідних пристроїв у відлигу сніг скидають і при меншій товщині. При очищенні снігу з даху необхідно особливу увагу приділяти прибиранню снігу в період відлиги.

Відповідно до вимог п.п.1.1.8.6 п.1.1.8 Дахи і покрівлі розділу 1 Утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово- комунального господарства від 10 серпня 2004 року №150 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2004 року за №1046/9645, утримувачі будинків та споруд зобов`язані проводити скидання з дахів та покрівель снігу та льоду. Сніг, що накопичується на дахах, повинен скидатися на землю і переміщатися в прилоткову смугу, а на широких тротуарах формуватися у вали.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 17 Закону України Про благоустрій населених пунктів , громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 9 Постанови № 6 Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, передбачено, що при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладання на відповідальну за неї особи обов`язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ іншим шляхом, відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відкодування можливий. Коли відшкодування в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ.

Також, згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27.03.1992 року № 6, з наступними змінами та доповненнями, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Узагальнюючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що падіння елементу конструкції з даху будинку АДРЕСА_2 на автомобіль позивача, сталося з вини відповідача - ОСББ Лідер 8 у зв"язку з неналежним виконанням останнім своїх обов`язків по утримання будинку та прибудинкової території. Позивачем доведено факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

В свою чергу, відповідачем не надано суду доказів на спростування вимог позивача.

Судом не приймаються до уваги доводи представника відповідача про те, що позивач не мав права заїжджати на територію ОСББ Лідер 8 , а також ставити на територію свій автомобіль, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що на місці пригоди 12.02.2018 року були наявні будь-які знаки заборони або обмеження паркування автомобілів у вказаному місці, а також відсутні докази притягнення до адміністративної відповідальності позивача за порушення ним правил дорожнього руху чи будь-яких інших правил користування прибудинковою територією будинку АДРЕСА_2 .

Що стосується відшкодування моральної шкоди, то статтею 23 ЦК України, визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, у тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом відповідно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5) Про практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягає обов`язковому з`ясуванню наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Обґрунтовуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивач ОСОБА_1 посилається на істотність вимушених змін в зв`язку з подією, а саме: він доклав додаткових зусиль для відновлення пошкодженого майна, залишився на тривалий час без транспортного засобу та змушений був добиратися до місця праці громадським транспортом.

При встановленні розміру відшкодування моральної шкоди, відповідно до положень п.9 постанови №4 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)" від 31.03.1995 року (із змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.2001 року), суд враховує характер та обсяг душевних страждань, яких зазнав позивач, при цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позивач не довів суду у чому виразилися його моральні страждання, які настали внаслідок завдання йому матеріальної шкоди, не надав суду належних доказів, які підтверджують даний факт, тому в частині стягнення моральної шкоди позов не підлягає задоволенню.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно копії квитанції № 12742 від 04.03.2020 року, яка знаходиться в матеріалах справи, позивач сплатив 1259,90 грн. судового збору. Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача пропорційний розмір судових витрат до розміру задоволених позовних вимог, а саме: 1230,00 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 265 ЦПК України, ст.ст. 16, 22, 23, 397, 398, 1166, 1192 ЦК України, Законами України "Про житлово-комунальні послуги", "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", "Про благоустрій населених пунктів" , суд, -

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛІДЕР 8" (код ЄДРПОУ 38056657, юридична адреса: вул. Крушельницької, 8, м. Трускавець, Львівська область) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), майнову шкоду в сумі 122 989,11 грн. (сто двадцять дві тисячі дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 11 копійок).

Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛІДЕР 8" (код ЄДРПОУ 38056657, юридична адреса: вул. Крушельницької, 8, м. Трускавець, Львівська область) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), частину сплаченого ним судового збору в розмірі 1230,00 грн. (одну тисячу двісті тридцять грн. 00 коп).

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається учасниками справи до або через Трускавецький міський суд Львівської області.

Суддя: В. Т. Грицьків