Рішення

від 20.07.2020 по справі 922/899/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/899/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Центральний парк культури та відпочинку ім. Горького" (м. Харків) до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (м. Харків) про стягнення 424499,07 грн, за участю представників:

позивача - адв. Тищенка А.В.;

відповідача - адв. Парахіної В.В.;

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Центральний парк культури та відпочинку ім. Горького" (надалі - позивач) (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126. Код ЄДРПОУ 42206328) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву, в якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (надалі - відповідача) (61023, м. Харків, вул. Сумська, 81. Код ЄДРПОУ 02220763) на свою користь 424499,07 грн та судові витрати, пов`язані з розглядом справи в сумі 6367,49 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує набуттям відповідачем у власність грошових коштів позивача без достатньої правової підстави згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.03.2020 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

10.04.2020 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, що стали підставою для залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.04.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання зазначеною вище ухвалою суду призначено на 12.05.2020 о 14:30 год, про що повідомлено учасників справи.

24.04.2020 відповідач надав відзив, в якому заперечує проти позовних вимог та просить у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи це тим, що у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за яким здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Відповідач зазначає, що 08.02.2019 отримавши остаточний рахунок та акт приймання-передачі за січень, позивач не розрахувався вчасно за спожиту електричну енергію у строк, встановлений комерційною пропозицією. 21.02.2019 на рахунок відповідача надійшов платіж у розмірі 1251532,80 грн, відповідна сума в повному обсязі оплачувала спожиту електричну енергію за лютий (675844,40), а надлишок сплаченої суми, відповідач зарахував як погашення існуючої заборгованості за січень 2019.

Протокольною ухвалою суду від 12.05.2020 відзив був прийнятий до розгляду.

07.05.2020 позивач надав заяву про відкладення підготовчого засідання, в якій також просив продовжити строки подання до суду документів, клопотань та інших заяв, визначених ухвалою суду від 14.04.2020, враховуючи, що з моменту запровадження карантинних заходів в Україні, працівників підприємства переведено на дистанційну форму роботи.

Вищезазначена заява була задоволена у повному обсязі протокольною ухвалою суду від 12.05.2020.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.05.2020 учасників справи повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 25.05.2020 о 14:00 год.

20.05.2020 позивач надав заяву про зміну підстав позову, посилаючись на абзац 2 пункту 6.1.22 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, якою встановлено, якщо споживачем здійснено переплату за прогнозованими даними споживання, попередній електропостачальник повинен протягом 5 робочих днів повернути споживачу надлишок коштів. Зазначені платежі мають бути здійснені сторонами протягом 10 робочих днів після заміни електропостачальника. Враховуючи, що строк дії договору про закупівлю електричної енергії №1 від 04.02.2019, укладений з відповідачем, закінчив свою дію, а позивачем 03.02.2020 укладено договір №20/01-09 з новим постачальником електричної енергії, відповідач зобов`язаний повернути здійснену переплату у розмірі 424499,07 грн.

Заява позивача про зміну підстав позову була прийнята до розгляду протокольною ухвалою суду від 25.05.2020.

25.05.2020 позивач надав відповідь на відзив, яка протокольною ухвалою суду від 25.05.2020 залишена без розгляду, оскільки відповідь була надана після закінчення встановленого судом строку та без заяви про його продовження.

25.05.2020 представник відповідача надав заяву про продовження терміну підготовчого провадження для можливості надання відзиву на уточнену позовну заяву.

Протокольною ухвалою суду від 25.05.2020 вищезазначена заява представника відповідача задоволена та продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, та відкладено підготовче засідання на 16.06.2020 о 14:00 год.

01.06.2020 відповідач надав відзив на зміну підстав позову, в якому просить у задоволенні позову відмовити.

Вищезазначений відзив відповідача був прийнятий до розгляду протокольною ухвалою суду від 16.06.2020.

Ухвалами Господарського суду Харківської області від 16.06.2020 позивача викликано у підготовче засідання 30.06.2020 о 14:00 год та визнано його явку обов`язковою, а відповідача повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 30.06.2020 о 14:00 год.

30.06.2020 ухвалою господарського суду повідомлено учасників справи про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.07.2020 о 14:30 год.

10.07.2020 позивач надав пояснення щодо позовних вимог, в яких зазначає, що як було встановлено згодом та відображено у додатку №1 до договору про закупівлю електричної енергії №1 від 04.02.2019 в редакції, починаючи з додаткової угоди №5, фактична кількість поставленої відповідачем та спожитої позивачем електричної енергії в лютому 2019 року становить 736490 кВт/г на суму 1536235,65 грн. Таким чином, позивач здійснив переплату за електричну енергію спожиту в лютому 2019 року на суму 424499,07 грн.

13.07.2020 у судовому засіданні була оголошена перерва до 20.07.2020 о 15:00 год.

20.07.2020 представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог позивача.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Публічний договір про постачання електричної енергії споживачу розміщений на офіційному сайті ПрАТ "Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua.

На підставі поданої відповідачем заяви-приєднання Комунальне підприємство "Центральний парк культури та відпочинку імені М. Горького" приєднався до договору про постачання електричної енергії споживачу №2-0262С від 01.01.2019 (надалі - договір постачання) за вказаними у заяві об`єктами, що приєднані до електричних мереж оператора системи розподілу АТ "Харківобленерго".

Згідно з п. 2.1 договору постачання постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 5.5 договору постачання встановлено, що розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.

Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п. 5.7 договору постачання).

За умовами комерційної пропозиції №4/9 розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем З плановими платежами у формі оплати визначеної на основі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період у таких співвідношеннях:

- до 25 числа місяця, який передує розрахунковому місяцю 30% від вартості фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період;

- до 7 числа розрахункового місяця 40% від вартості фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період;

- до 18 числа розрахункового місяця 30% від вартості фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період.

Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії якого за попередній період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період.

Розрахунок суми попередньої оплати здійснюється шляхом множення чинної у розрахунковий періоди ціни на електричну енергію на фактичний обсяг відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період.

Остаточний розрахунок за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти перераховані за електричну енергію, постачальник має право зарахувати погашення як погашення існуючої заборгованості з найдавнішим терміном її виникнення. У разі заміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді. Укладення сторонами та дотримання узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє від оплати поточного споживання електричної енергії, в порядку п. З Комерційної пропозиції №4/9.

Положення п. З комерційної пропозиції відповідає п. 4.24 Правил, а саме у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Також визначено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення (п. 4 Комерційної пропозиції №4/9).

04.02.2019 між Приватним акціонерним товариством Харківенергозбут (учасник, постачальник) та Комунальним підприємством Центральний парк культури та відпочинку ім. М. Горького (замовник, споживач) укладено договір №1 про закупівлю електричної енергії (надалі - договір закупівлі), за яким учасник постачає електричну енергію (код за ДК 021:2015-09310000-5 - електрична енергія (електрична енергія)), як різновид товару для забезпечення потреб замовника, а замовник оплачує учаснику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору про постачання електричної енергії №2-0262С від 01.01.2019 (далі - договір про постачання електричної енергії споживачу).

Сторони уклали цей договір для врегулювання правових та економічних засад (умов, порядку та процедури) здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави або територіальної громади в особі замовника по договору про постачання електричної енергії споживачу.

Всі умови зазначеного договору про постачання електричної енергії споживачу залишаються чинними та обов`язковими для виконання їх сторонами. В разі виникнення спірних питань між умовами цього договору та умовами договору про постачання електричної енергії споживачу пріоритет має договір про постачання електричної енергії споживачу.

В подальшому між позивачем та відповідачем було укладено низку додаткових угод до договору закупівлі, зокрема про зміну ціни договору, вартості електричної енергії, строку (терміну) постачання електричної енергії, зміни реквізитів сторін договору, зменшення обсягів закупівлі та викладення додатків до договору у новій редакції, продовження терміну дії договору.

Відповідно до п. 1.2 договору закупівлі (в редакції додаткової угоди №13 від 04.03.2020) учасник постачає електричну енергію замовнику за бюджетні кошти відповідно до додатка №1 Відомості фізичних величин електроенергії на 2019-2020 рік , який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 3.1 договору закупівлі (в редакції додаткової угоди №13 від 04.03.2020) ціна договору на період з 04 лютого 2019 року по 31 січня 2020 року, згідно з обсягами державного бюджетного фінансування становить 10197447,06 грн, у т.ч. ПДВ - 1699574,51 грн.

Вартість електричної енергії визначається пунктом 3.3 договору та зазначається у додатку №2 Комерційна пропозиція .

Розрахунки замовника за електричну енергію здійснюються на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка, акта про використану електричну енергію та акта приймання-передачі електричної енергії (п. 4.1 договору закупівлі).

Відповідно до п. 5.1 договору закупівлі (в редакції додаткової угоди №13 від 04.03.2020) строк (термін) постачання електричної енергії на період з 01 січня 2019 року по 31 січня 2020 року.

Обсяг електричної енергії, який планує купити замовник, зазначається у додатку №1 до цього договору (п. 5.3 договору закупівлі).

Згідно з п. 10.1 договору закупівлі та додаткових угод до нього, договір набуває чинності з моменту його підписання, на підставі ч. 3 ст. 631 ЦК України, дія цього договору розповсюджується на відносини, що виникли між сторонами з 01 січня 2019 року і діє до 29 лютого 2020 року.

На виконання умов договору позивач здійснював оплату спожитої електричної енергії на підставі актів приймання-передачі електричної енергії, складених відповідачем.

Зокрема, на виконання умов договору закупівлі відповідачем було складено та сторонами підписано акти приймання-передачі електричної енергії №2/9262 від 13.02.2019 та №2/0262-2 від 04.03.2019, згідно яких позивачем з 04.02.2019 по 12.02.2019 було спожито електричної енергії в кількості 600000 кВт/г на суму 1251532,80 грн з ПДВ, а з по 28.02.2019 - 340000 кВт/г на суму 709201,92 грн з ПДВ відповідно.

Таким чином, згідно актів приймання-передачі електричної енергії усього позивачем у лютому 2019 року було спожито електричної енергії 940000 кВт/г на суму 1960734,72 грн, вартість якої було сплачено позивачем в повному обсязі.

Однак, враховуючи те, що укладаючи договір закупівлі та підписуючи додаток №1 до нього щодо відомостей фізичних величин електроенергії, замовник визначав орієнтовний, а не фактичний обсяг електричної енергії, сторонами неодноразово укладалися додаткові угоди, в яких викладали додаток №1 до договору закупівлі у новій редакції, де вже визначалася фактична кількість спожитої позивачем електричної енергії, відповідно до актів приймання-передачі електричної енергії.

Так, згідно додатку №1 до договору закупівлі в редакції додаткової угоди №1 від 07.02.2019 та додаткової угоди №3 від 30.05.2019, фізична величина електричної енергії у лютому 2019 року становила 940000 кВт/г.

Проте, лише у серпні 2019 року АТ Харківобленерго , яке надає позивачу послуги з розподілу електричної енергії за договором №1 про закупівлю послуги з розподілу електричної енергії від 08.02.2019 (надалі - договір розподілу), було виявлено, що відомості, відображені в актах приймання-передачі електричної енергії №2/9262 від 13.02.2019 та №2/0262-2 від 04.03.2019, складених відповідачем, не відповідають дійсності, а сумарна фактична кількість спожитої електричної енергії у лютому 2019 року становить 736490 кВт/г.

18.09.2019 сторонами підписано додаткову угоду №5 до договору закупівлі, якою, зокрема, додаток №1 до договору викладено у новій редакції, та встановлено, що фізична величина електричної енергії у лютому 2019 року становила вже 736490 кВт/г.

Додатковою угодою №13 до договору закупівлі викладено додаток №1 до договору в остаточній редакції, зміни щодо обсягу спожитої позивачем електричної енергії у лютому 2019 року сторонами не вносилися.

Факт постачання та споживання позивачем у лютому 2019 року електричної енергії в розмірі 736490 кВт/г додатково підтверджується додатком №1 до договору про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії № 1 від 08.02.2019, укладеного з АТ Харківобленерго .

Таким чином, відповідач поставив позивачу електричну енергію у лютому 2019 року в кількості 736490 кВт/г, тобто меншій, ніж визначено в актах приймання-передачі електричної енергії №2/9262 від 13.02.2019 та №2/0262-2 від 04.03.2019.

Однак, позивачем було сплачено на користь відповідача за 940000 кВт/г електричної енергії, а отже здійснено переплату за 203510 кВт/г (940000 кВт/г - 736490 кВт/г), що становить 424499,07 грн разом з ПДВ (203510 кВт/г х 2,085888 грн (вартість 1 кВт/г - тариф у лютому 2019 року)).

Строк постачання електричної енергії, як і термін дії договору сплинув. Проте, відповідач різницю між сплаченою та фактично спожитою кількістю електричної енергії у лютому 2019 року позивачу не повернув.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Аналогічні норми містяться в ст. 525, 526 ЦК України.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії .

Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

За приписами ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У договорі про закупівлю електричної енергії зазначено, що відносини сторін у тому числі врегульовано Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018.

Розділом 6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕКП від 14.03.2018 врегульовано правовідносини сторін на випадок зміни постачальника електричної енергії.

Абзацом 2 пункту 6.1.22 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 встановлено, якщо споживачем здійснена переплата за прогнозними даними споживання, попередній електропостачальник повинен протягом 5 робочих днів повернути споживачу надлишок коштів. Зазначені платежі мають бути здійснені сторонами протягом 10 робочих днів після зміни електропостачальника.

Абзац 3 пункту 1.1 договору закупівлі передбачає, що в разі виникнення спірних питань між умовами цього договору та умовами договору про постачання електричної енергії споживачу пріоритет має договір про постачання електричної енергії споживачу.

Так у п. 13.5 договору постачання зазначено, що дія договору припиняється у разі зміни електропостачальника.

Отже, дія договору про постачання електричної енергії №2-0262С від 01.01.2019 припинилась внаслідок зміни електропостачальника в порядку передбаченим розділом 6.1 Правил.

03.02.2020 позивачем було змінено постачальника електричної енергії та укладено договір №20/01-09 з ТОВ Спеценергогруп .

Відтак, з 03.02.2020 відповідач зобов`язаний був повернути позивачу здійснену ним переплату у сумі 424499,07 грн.

Вказана правова позиція з посиланням на п. 6.1.22 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, відображена також у практиці Східного апеляційного господарського суду у постанові від 06.05.2020 по справі №905/1719/19.

Посилання відповідача на те, що станом на 01.02.2020 (на час закінчення процедури зміни постачальника) за договором про постачання електричної енергії споживачу №2-0262С від 01.01.2019 існує заборгованість у сумі 1078574,61 грн за спожиту електричну енергію, за стягненням якої ПрАТ "Харківенергозбут" 28.05.2020 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, суд вважає безпідставними, оскільки вони жодним чином документально не підтверджені.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав доказів спростування передплати; контррозрахунку, з якого б убачалося, що станом на 01.02.2020 позивач має заборгованість замість передплати, або повернення переплати позивачу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав та основоположних свобод 1959 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Згідно зі ст. 129 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір, сплачений ним за подачу цього позову.

Керуючись ст. 193, 275, 276 ГК України, ст. 11, 525, 526, 629, 1212 ЦК України, Законом України Про ринок електричної енергії , Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, ст. 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 202, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126. Код ЄДРПОУ 44206328) на користь Комунального підприємства "Центральний парк культури та відпочинку ім. Горького" (61023, м. Харків, вул. Сумська, 81. Код ЄДРПОУ 02220763) переплату в сумі 424499,07 грн та судовий збір у сумі 6367,49 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "30" липня 2020 р.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua/.