Ухвала

від 03.08.2020 по справі 357/424/20

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/424/20

2/357/1156/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Бондаренко О.В.,

при секретарі - Бондаренко Н.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , представника відповідача ТДВ Шамраївський цукровий завод - Козачкова В.Л.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача ОСОБА_2 , про поновлення процесуальних строків, прийняття відзиву та зустрічного позову, у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , державного реєстратора Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Євко Володимира Володимировича, про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою (емфітевзис) та скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

20.12.2019 року ТОВ Агрофірма Матюші звернулося до суду з позовом, шляхом направлення поштою, який зареєстрований судом 15.01.2020 року, в якому просить, з урахуванням заяви від 04.03.2020 року, в судовому порядку: 1) визнати недійсним договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) №б/н від 05.01.2019 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220483500:01:009:0002 площею 2,1302 га, яка розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району, 2) скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) ТДВ Шамраївський цукровий завод щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220483500:01:009:0002 площею 2,1302 га, яка розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1457311132204), дата та час державної реєстрації: 04.03.2019 року 14:11:38, і припинити право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ТДВ Шамраївський цукровий завод щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220483500:01:009:0002 площею 2,1302 га, яка розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району, 3) стягнути з відповідачів солідарно понесені судові витрати.

30.01.2020 року судом відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, 07.04.2020 року підготовче провадження було закрито, а справу призначено до розгляду по суті.

11.05.2020 року відповідач - ОСОБА_2 подала до суду, шляхом направлення поштою, клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву та зустрічного позову, мотивуючи тим, що копію ухвали про відкриття провадження вона отримала у лютому 2020 року, однак на дату отримання ухвали з копією позовної заяви вона не мала можливості отримати правничу допомогу. Крім того, починаючи з вересня 2018 року вона перебуває у судових процесах з ТОВ Агрофірма Матюші . В неї був укладений договір про надання правничої допомоги із АО Кузьменко, Діденко та партнери . 23.03.2020 року вона припинила договірні відносини з АО Кузьменко, Діденко та партнери , після чого вона скористалася правничою допомогою іншого адвоката, який допоміг скласти необхідні документи. Також, зазначає, що 30.03.2020 року Верховною радою України було прийнято Закон Про внесення змін деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , а саме ч. 3 Розділ XII Прикінцевих положень ЦПК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, зокрема, для подання відзиву та пред`явлення зустрічного позову, продовжуються на строк дії такого карантину. До клопотання додала відзив на позов, в якому просить відмовити ТОВ Агрофірма Матюші у задоволенні позовних вимог та зустрічну позовну заяву до ТОВ Агрофірма Матюші , третя особа: ТДВ Шамраївський цукровий завод , про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі, в якому просила прийняти до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву та розірвати договір оренди землі від 14.08.2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма Матюші , який зареєстрований 07.02.2015 року реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, номер запису про інше речове право 8649084 (щодо земельної ділянки: 3220483500:01:009:0002) та зареєстрований 07.02.2015 року реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, номер запису про інше речове право 8649194 (щодо земельної ділянки: 3220483500:01:009:0002), стягнути з ТОВ Агрофірма Матюші на її користь заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 25372,94 грн. та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 26142,48 грн., судові витрати покласти на ТОВ Агрофірма Матюші .

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні клопотання підтримав та зазначив, що відповідач пропустила процесуальні строки з поважних причин, зустрічний позов пов`язаний з первісним позовом і їх спільний розгляд є доцільним, тому просив задовольнити вимоги відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти клопотання та зазначила, що поважність причин пропуску відповідачем строків необґрунтована, адже зміна адвоката не є підставою для продовження таких строків, а карантинні заходи в Україні були встановлені після отримання відповідачем документів від суду, крім того, зустрічний позов не пов`язаний із первісним позовом, тому просила відмовити у клопотанні та повернути зустрічний позов.

Представник відповідача ТДВ Шамраївський цукровий завод в судовому засіданні клопотання підтримав та зазначив, що задоволення зустрічного позову може виключити частково чи повністю задоволення первісного позову, в матеріалах справи наявні інформаційні довідки з державного реєстру в яких містяться відомості щодо реєстрації договору оренди згідно яких станом на 10.12.2019 року договір припинено, а станом на 23.03.2020 року він вже наявний, враховуючи, що відповідач у грудні 2017 року вчинила дії щодо розірвання вказаного договору оренди, тому вважає за доцільне прийняти зустрічних позов до розгляду з первісним позовом.

Відповідач державний реєстратор Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Євко В.В. в судове засідання повторно не з`явився, про дату,час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши думку учасників справи, оглянувши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані, крім іншого, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Право на ефективний судовий захист закріплено у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7, 11 до Конвенції (далі Конвенція).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановлений законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

У справі Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини, так у справі Круз проти Польщі від 19.06.2001 року, в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч.7 ст. 178 ЦПК України, відзив подається у строк, встановлений судом, який не може бути меншим 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Так, 30.01.2020 року судом відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження, в ухвалі про відкриття провадження у справі відповідачу було роз`яснено право на подання відзиву і пред`явлення зустрічного позову та встановлено строк для їх подання - 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с. 108), відповідач - ОСОБА_2 отримала ухвалу про відкриття провадження у справі - 08.02.2020 року, отже у разі заперечення проти позовних вимог мала скористатися своїм право на подання відзиву та пред`явлення зустрічного позову у строк встановлений судом, а саме з 10.02.2020 року по 24.02.2020 року ( з урахування вихідних днів), однак таких дій не вчинила.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданої до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Отже, якщо особа вважає, що процесуальний строк може бути пропущеним має подати до закінчення цього строку заяву про його продовження.

Однак, відповідач - ОСОБА_2 не подала до суду заяву продовження процесуального строку встановленого судом до закінчення цього строку та не надала доказів щодо поважності причин його пропуску.

Так, з додатків до клопотання вбачається, що ОСОБА_2 11.12.2018 року уклала Договір про надання правничої допомоги № 35/18/12 з Адвокатським об`єднанням Кузьмено, Діденко та партнери , а 23.03.2020 року вказаний договір сторони припинили, отже в період з моменту відкриття провадження у справі та протягом встановлених судом строків для подання відповідних заяв у справі, відповідач мала правову підтримку для реалізації своїх прав.

Також, як вбачається з матеріалів справи відповідач у строк з 10.02.2020 року по 24.02.2020 року (з урахування вихідних днів) мала подати відзив і зустрічну позовну заяву, а відповідно до постанови КМ України Про запобігання поширенню на території України короно вірусу COVІD-19 від 11.03.2020 року № 211, на всій території України було установлено карантин з 12.03.2020 року.

Отже, провадження у справі відкрито та відповідачем отримано ухвалу суду про відкриття провадження у справі та позов з додатками задовго до встановленого карантину, тому обґрунтування пропуску процесуальних строків із-за наведеного, є безпідставними та розцінюються судом, як зловживання стороною своїми процесуальними правами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача щодо поновлення процесуальних строків не підлягає до задоволення.

Також, суд вважає, що спільний розгляд позовної заяви ТОВ Агрофірма Матюші , про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою (емфітевзис) та скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 є недоцільним, оскільки задоволення зустрічного позову не може виключати повністю або частково задоволення первісного позову та спільний їх розгляд затягне розгляд справи та істотно розширить предмет доказування.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та поданої відповідачами інформації спір між сторонами щодо договору оренди землі триває з вересня 2018 року, а отже, ОСОБА_2 не була обмежена в праві звернутися до суду із самостійним позовом про розірвання договору оренди.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви та її повернення заявнику, що не позбавляє ОСОБА_2 права пред`явити позов в загальному порядку.

Разом з тим, з метою повного, всебічного та об`єктивного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе прийняти поданий відповідачем відзив на позовну заяву, як письмові заперечення проти позовних вимог.

Керуючись ст. 43, 44, 127, 178, 193, 194, 258-260, 353, 354 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 , про поновлення процесуального строку відмовити.

У задоволенні клопотання про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ТОВ Агрофірма Матюші , третя особа: ТДВ Шамраївський цукровий завод , про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі відмовити та повернути зустрічний позов заявнику.

Прийняти до розгляду відзив на позовну заяву, як заперечення відповідача - ОСОБА_2 проти позовних вимог.

Ухвала в частині щодо клопотання про поновлення процесуальних строків може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

В іншій частині ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяО. В. Бондаренко