Постанова

від 30.06.2020 по справі 2-4392/09

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2593/20 Справа № 2-4392/09 Головуючий у першій інстанції: Ткаченко Н.В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,

при секретарі Догоновій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро питання про закриття апеляційного провадження у цивільній справі по апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабогли" на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "ТВІСТ" про визнання права власності на частку у майні та за зустрічним позовом Приватного підприємства "ТВІСТ" до ОСОБА_1 , Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради про визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 01 вересня 2008 року між нею та відповідачем був укладений договір безпроцентної цільової позики, за умовами якого позивачка передала у власність відповідачу 200000,00 грн., а відповідач взяв на себе зобов`язання використати отримані грошові кошти за цільовим призначенням, а саме для оплати будівельно-монтажних робіт з будівництва споруди підприємства громадського харчування (кафе) на АДРЕСА_1 та повернути їх позивачці у строк до 01 травня 2009 року. Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором позики не повернув позивачці отримані грошові кошти у визначений договором строк. Тому ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на частку у майні будівлі кафе по АДРЕСА_1 , яка пропорційна сумі внесених нею грошових коштів у розмірі 200000,00 грн. (а.с. 2-3 т.1).

Також у червні 2009 року ПП ТВІСТ звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 та Дніпропетровської міської ради, обґрунтовуючи її тим, що жодної заборгованості перед ОСОБА_1 ПП ТВІСТ не має, оскільки 26 січня 2009 року між ними був складений та підписаний акт приймання-передачі грошових коштів, за яким останній повернув ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 200000,00 грн. та вважав заявлений позивачкою позов не обґрунтованим, надуманим. Будівля кафе була побудована ПП ТВІСТ на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 19 листопада 2003 року №50/13, яким підприємству було погоджено місце розташування об`єкту, а саме: АДРЕСА_1. Рішенням Голови Дніпропетровської міської ради від 27 серпня 2000 року № 971-р літньому кафе по АДРЕСА_1 було присвоєно поштову адресу АДРЕСА_1. У 2005 році Головним Архітектурно-планувальним управлінням Дніпропетровської міської ради було видано містобудівний паспорт на споруду підприємства громадського харчування, у якому містяться висновки щодо розташування об`єкту, надані цим управлінням, Дніпропетровським міським УЗР, Управлінням екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області та іншими установами, а 02 червня 2006 року було погоджено позивачу зовнішнє оздоблення фасадів кафе. В подальшому 19 вересня 2007 року між позивачем за зустрічним позовом та Дніпропетровською міською радою було укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Козиною А.В., за умовами якого міська рада, на підставі рішення від 10 серпня 2007 року №112/18, передала в строкове (на два роки) платне користування позивачу земельну ділянку площею 0,0347 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва кафе позивачем за зустрічним позовом було залучено на підставі договору підряду №579 від 01 жовтня 2007 року ТОВ фірму СОЛІД , а відповідно до технічного паспорту, виданого КП ДМБТІ 17 квітня 2009 року, кафе, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 являє собою об`єкт незавершеного будівництва, що складається з літ. А - незавершене будівництво, № № 1-2 споруди. На даний час позивач за зустрічним позовом не може користуватися, розпоряджатися, володіти своїм майном, оскільки за ним не визнано право власності. Тому ПП Твіст просило визнати за ними право власності на споруду підприємства громадського харчування по АДРЕСА_1 (а.с.14-17 т.1).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, зустрічний позов ПП Твіст задоволено та ухвалено визнати за ПП ТВІСТ право власності на споруду підприємства громадського харчування, що складається з літ. А незавершене будівництво, 16% готовності, №№ 1, 2 споруди, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 168-169 т.1).

Із зазначеним вище рішенням не погодилось ТОВ Арабогли , яке не є учасником справи, та звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування оскаржуваного рішенням в частині задоволених зустрічних позовних вимог ПП Твіст та ухвалення у цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову про визнання права власності (а.с. 173-176 т.1).

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ Арабогли задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2009 року в частині задоволення зустрічного позову скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову ПП ТВІСТ відмовлено. Стягнуто з ПП ТВІСТ на користь ТОВ Арабогли судовий збір в сумі 640,00 грн. В іншій частині рішення залишено без змін (а.с. 258-262 т.1).

Постановою Верховного Суду від 27 листопада 2019 року касаційну скаргу ПП ТВІСТ задоволено частково, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 119-123 т.2). В постанові Верховного Суду, зокрема зазначено, що апеляційний суд не встановив та в рішенні не зазначив, про які права, свободи, інтереси та (або) обов"язки ТОВ Арабогли вирішив суд першої інстанції.

Детально дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження, виходячи з наступного.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2017 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабогли" на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2009 року (а.с. 202 т.1).

Місцевим судом встановлено, що розпорядженням міського Голови Дніпропетровської міської ради від 27 серпня 2000 року № 971-р літньому кафе по АДРЕСА_1 присвоєно поштову адресу АДРЕСА_1. У 2005 році Головне Архітектурно-планувальне управління ДМР видало ПП ТВІСТ містобудівний паспорт (вихідні дані для проектування), у якому міститься копія рішення Дніпропетровської міської ради від 19 листопада 2003 року №50/13, яким ПП ТВІСТ погоджено місце розташування споруди підприємства громадського харчування по АДРЕСА_1 та надано дозвіл на проведення проектних робіт відповідно до висновків комісії з питань регулювання земельних відносин міської ради та вихідних даних для проектування об`єктів (а.с. 43 т.1). Розташування зазначеного об`єкту було погоджено із Головним АПУ ДМР, Дніпропетровським міським УЗР, Державним управлінням екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області, Міською санітарно-епідеміологічною станцією, Депутатом міської ради за округом, Дніпропетровським обласним центром охорони історико-культурних цінностей, матеріали містобудівного паспорту містять архітектурно-планувальне завдання, технічні умови на пожежну охорону, водопостачання та каналізацію, на приєднання до електроустановок, на проектування газопостачання, на дощову каналізацію.

Районним судом встановлено, що 19 вересня 2007 року між ПП ТВІСТ та Дніпропетровською міською радою укладено договір оренди землі, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А. В., зареєстровано в реєстрі за № 2091, згідно з яким Дніпропетровська міська рада на підставі рішення міської ради від 10 серпня 2007 року № 112/18, передала, а ПП ТВІСТ прийняло в строкове, на два роки, платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:305:0108, площею 0,0347 га, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 19 вересня 2007 року (а.с. 63-670, 71 т.1). Укладений між сторонами договір оренди землі зареєстрований у ДМВ ДРФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 вересня 2007 року за № 040710400537.

Судом першої інстанції також встановлено, що 01 жовтня 2007 року між ПП ТВІСТ та ТОВ фірма СОЛІД укладено договір підряду № 579 на виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва кафе по АДРЕСА_1 (а.с. 33-36 т.1). 24 жовтня 2007 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю ПП ТВІСТ видано дозвіл № 344-1/2007 на виконання будівельних робіт з влаштування споруди підприємства громадського харчування по АДРЕСА_1 згідно з проектною документацією, затвердженою та зареєстрованою за № 393 від 02 червня 2006 року. Станом на 23 квітня 2009 року балансова вартість об`єкта незавершеного будівництва - споруди підприємства громадського харчування, враховуючи споруди №№ 1 та 2, розташованого по АДРЕСА_1 складає 482060,00 грн. Згідно з технічним паспортом, виданимо КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації станом на 17 квітня 2009 року споруда незавершена будівництвом підприємства громадського харчування по АДРЕСА_1 являє собою об`єкт незавершеного будівництва, що складається з: літ. А - незавершене будівництво, 16 % готовності, № № 1, 2 - споруди.

Відповідно до частини 1 статті 292 ЦПК України, в редакції, що діяла по 14.12.2017 року (на час відкриття апеляційного провадження), сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Такі ж положення закріплені в частині 1 статті 352 ЦПК України, в редакції, що діє з 15.12.2017 року, відповідно до якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

За змістом зазначеної вище процесуальної норми право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках. Особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують, або припиняють права або обов`язки цих осіб.

Тобто, особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права і обов`язки цих осіб.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2017 року ОСОБА_2 , як представник ТОВ Арабогли , звернулася до суду з апеляційною скаргою на ухвалене у цій справі рішення суду першої інстанції від 15 липня 2009 року, обґрунтовуючи її тим, що ПП ТВІСТ порушило право власності апелянта на об`єкт нерухомості по АДРЕСА_2 , що був придбаний ТОВ Арабогли за договором купівлі-продажу від 15 квітня 2016 року. Внаслідок неправомірних дій ПП ТВІСТ було фактично зруйновано та викрадені будівельні матеріали 1/2 частини нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 .

Апеляційним судом встановлено, що предметом спору у даній справі є право на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1.

Отже, адреси вищевказаних об"єктів нерухомості є різними. Суду не надано доказів, що об"єкти нерухомості, які розташовані по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1 , не являються різними; клопотань про витребування таких доказів судом - не заявлено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч. 2 ст. 362 ЦПК України).

Виходячи з викладеного, встановивши, що предметом спору у даній справі за зустрічними позовними вимогами (в частині, що оскаржується до апеляційного суду) є нерухоме майно по АДРЕСА_1; приймаючи до уваги, що апеляційна скарга ґрунтується на порушенні ПП ТВІСТ права власності ТОВ Арабогли щодо 1/2 частки нежитлового приміщення по по АДРЕСА_2, яке не є предметом розгляду у даній справі, - колегія приходить до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження, оскільки після відкриття апеляційного провадження встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2009 року у даній справі питання про права, свободи, інтереси або обов`язки ТОВ Арабогли не вирішувалось.

Доводи апеляційної скарги про те, що внаслідок неправомірних дій ПП ТВІСТ було фактично зруйновано та викрадено будівельні матеріали 1/2 частки нежитлового приміщення по АДРЕСА_2, - не спростовують викладених вище висновків апеляційного суду, оскільки право на нерухоме майно по АДРЕСА_2 не є предметом розгляду у даній цивільній справі.

Будь-яких доказів того, що ТОВ Арабогли належить право власності, право користування, або володіння нерухомим майно чи його часткою по АДРЕСА_1 , - апелянтом не надано.

Отже, колегія приходить до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабогли" на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2009 року.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 362 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційне провадження у цивільній справі по апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабогли" на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "ТВІСТ" про визнання права власності на частку у майні та за зустрічним позовом Приватного підприємства "ТВІСТ" до ОСОБА_1 , Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради про визнання права власності - закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий

Судді