Рішення

від 30.07.2020 по справі 233/1940/20

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/1940/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартишева Т. О.

за участю секретарей

судового засідання Кюсєвої Т.О., Колеснікової М.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представників відповідача Стещенко С.В. , Ступак О.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області про зобов`язання укласти договір оренди земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до відповідача Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області про зобов`язання вчинити певні дії, а саме укласти договір оренди земельних ділянок, в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 101), вказує, що рішенням Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 25 лютого 2019 року № VІІ-10 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду із земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 на території Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області. Пунктом 2. Рішення вказано надати ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 1422483500:23:000:0178, 1422483500:23:000:0179, 1422483500:23:000:0180, 1422483500:24:000:0140 загальною площею 27,3200 га в тому числі ріллі - 17,8873 га, пасовищ - 9,4327 га, в довгострокову оренду строком на 7 років до моменту витребування. Пунктом 3. Рішення вказано встановити величину орендної плати за використання земельних ділянок у розмірі 8,5 % за рілля від грошової оцінки та 10% за пасовища від грошової оцінки. Вважаючи відсоткові ставки орендної плати завищеними позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою, яку рішенням суду у справі № 200/9939/19 (залишено без змін за наслідком апеляційного оскарження), задоволено частково, скасовано Пункт 3 Рішення Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 25 лютого 2019 року щодо встановлення величини орендної плати. На виконання рішення суду відповідачем прийнято рішення від 24 лютого 2020 року № V11/55-10 Про скасування пункту 3 рішення Кіндратівської сільської ради від 25 лютого 2019 року№ VІІ-10.

Відповідач - Кіндратівська сільська рада Костянтинівського району, що є розпорядником даних не витребуваних земельних ділянок (паїв), яка своїм рішенням передала їх в оренду позивачу, зволікає в укладенні договору оренди землі. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою укласти такий договір, проте з дати прийняття рішення про передачу земельних ділянок в оренду (тобто з 25 лютого 2019 року) до дати звернення до суду із даним позовом, між сторонами у справі договору оренди землі не укладено.

Просить зобов`язати Кіндратівську сільську раду Костянтинівського району Донецької області укласти з позивачем договір оренди земельниї ділянок з кадастровими номерами 1422483500:23:000:0178, 1422483500:23:000:0179, 1422483500:23:000:0180, 1422483500:24:000:0140 загальною площею 27,3200 га в тому числі ріллі - 17,8873 га, пасовищ - 9,4327 га, в довгострокову оренду строком на 7 років до моменту витребування.

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, вказуючи, що позивач вважав завищеною ставку орендної плати, тому звернувся до суду, який задовольнив його позов, рішення сільської ради в цій частині було скасовано. З узгодженням умов договору та його укладенням надалі відповідач зволікає, не виконує власне рішення та не несе за це жодної відповідальності. Вважають, що вимоги про зобов`язання укласти договір оренди є єдиним можливим способом захисту порушених прав позивача у справі.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що між ним та сільської радою було досягнуто домовленості щодо передачі в оренду спірних земельних ділянок, де він має на меті організувати скотопрогін. Однак тепер, коли він оформив документи й витратив певні кошти, представники відповідача від укладення договору відмовляються, кажуть, що у сільської ради відсутні такі повноваження, що йому необхідно переробляти проекти землеустрою, але для чого він не розуміє та оформлювати ще якість документи не бажає. Умови договору оренди, розмір орендної плати з ним ніхто не обговорює. Вважає, що всі взяті на себе зобов`язання виконав належним чином, тому відповідач має укласти з ним договір оренди. Просив позов задовольнити.

Представник позивача у подальшому у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність. Учасники справи, у тому числі позивач ОСОБА_1 , визнали за можливе продовжити та закінчити судовий розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представники відповідача Стещенко С.В. , Ступак О.О. у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надавши до суду письмовий відзив (а.с. 63). Представник відповідача Стещенко С.В. у судовому засіданні пояснив, що дозвіл на розробку проекту землеустрою позивачеві надався райдержадміністрацією, а не сільською радою. Повноважень на затвердження проекту землеустрою на його думку відповідач не мав, рішення Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 25 лютого 2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 є незаконним, прийнятим сільською радою з перевищенням повноважень, при цьому, пояснив, що окрім пункту 3 цього рішення інші його пункти не скасовувалися, в іншій частині рішення є чинним. Вважає, що на теперішній час не відомий статус спірних земельних ділянок - вони відносяться до земль державної чи комунальної власності, як зазначив у своїй постанові Перший апеляційний адміністративний суд, або це приватна власність, як вбачається з наданих позивачем ОСОБА_1 витягів з Державного земельного кадастру. Надані управлінням Держгеокадастру на запит суду відомості про те, що розпорядником спірних земельних ділянок є Кіндратівська сільська рада, на переконання представника відповідача є власною думкою посадової особи, якою надано відповідь, що не підкріплена посиланнями на норми діючого законодавства. Судове рішення в частині зобов`язання Кіндратівської сільської ради повторно розглянути питання встановлення величини орендної плати за використання земельних ділянок фактично не виконане, оскільки це на розсуд відповідача не є компетенцією сільської ради. Такого розміру орендної плати, на якому наполягає позивач, не буде погоджено відповідачем за жодних умов. Крім того, згідно діючого законодавства не існує терміну невитребуваний земельний пай . Вважає, що позивачеві належить переробити проект землеустрою, де буде зазначено, що спірні земельні длянки належать до земель комунальної власності, до тих пір поки цього не буде виконано - сільська рада здійснює бездіяльність. У задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ за № 3 від 01 березня 2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ пунктом 7 визначено, що земельні відносини, суб`єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об`єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб`єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК).

Рішенням Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області № VІІ/44-10 від 25 лютого 2019 (а.с. 5-6, 65-66): 1. Затверджено проект землеустою щодо відведення земельних ділянок у довгострокову оренду із земель сільськогосподарського призначення (невитребуваних земельниї часток (паїв) громадян - колишніх членів КСП Заповіти Ілліча ) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 на території Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області (за межами населених пунктів) (а.с. 7-26).

2. ОСОБА_1 надано земельні ділянки кадастрові номери 1422483500:23:000:0178, 1422483500:23:000:0179, 1422483500:23:000:0180, 1422483500:24:000:0140 загальною площею 27,3200 га в тому числі ріллі - 17,8873 га, пасовищ - 9,4327 га, в довгострокову оренду строком на 7 років до моменту витребування, які розташовані на землях сільськогосподарського призначення (невитребуваних земельних часток (паїв) громадян - колишніх членів КСП Заповіти Ілліча ) Кіндратівської сільської ради за межами населених пунктів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

3. Встановлено величину орендної плати за використання земельних ділянок у розмірі 8,5 % за рілля від грошової оцінки цих земель та 10 % за пасовища від грошової оцінки цих земель, тощо.

Питання щодо продовження терміну реєстрації правовстановлюючих документів на право оренди земельних ділянок ОСОБА_1 обговорювалося 24 травня 2019 року у порядку денному сорок восьмої сесії Кіндратівської сільської ради сьомого скликання (а.с. 67-71).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/9939/19-а від 05 листопада 2019 року (а.с. 27-34) позов ОСОБА_1 до Кіндратівської сільської ради про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Скасовано пункт 3 рішення Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 25 лютого 2019 року № VІІ/44-10 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду із земель сільськогосподарського призначення (невитребуваних земельних часток (паїв) громадян - колишніх членів КСП Заповіти Ілліча ) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 на території Кіндратівської сільської ради . Зобов`язано Кіндратівську сільську раду Костянтинівського району Донецької області повторно розглянути питання встановлення величини орендної плати за використання земельних ділянок, з урахуванням висновків, які викладені у судовому рішенні.

Вказане судове рішення залише без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду у справі № 200/9939/19-а від 28 січня 2020 року (а.с. 35-42).

Рішенням Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області № VІІ/55-9 від 24 лютого 2020 року (а.с. 43-44) за результатами розгляду рішення суду від 05 листопада 2019 року справа № 200/9939/19-а, керуючись ст.. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сільська рада вирішила, в частині, де зазначено зобов`язати Кіндратівську сільську раду Костянтинівського району Донецької області повторно розглянути питання встановлення величини орендної плати за використання земельних ділянок, відповідно до рішення Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 25 лютого 2019 року № VІІ/44-10 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду із земель сільськогосподарського призначення (не витребуваних земельних часток (паїв) громадян - колишніх членів КСП Заповіти Ілліча ) для ведення товарнорго сільськогосподарського вироництва ОСОБА_1 на території Кіндратівської сільської ради з урахуванням висновків, які викладені в судовому рішенні, неможливо виконати рішення суду, тому що правовий статус земельних ділянок визначено як державна або комунальна власність.

Рішенням Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області № VІІ/55-10 від 24 лютого 2020 року (а.с. 45) за результатами розгляду рішення суду від 05 листопада 2019 року справа № 200/9939/19-а, керуючись ст.. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сільська рада вирішила, скасувати пункт 3 рішення Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 25 лютого 2019 року № VІІ/44-10 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду із земель сільськогосподарського призначення (не витребуваних земельних часток (паїв) громадян - колишніх членів КСП Заповіти Ілліча ) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 на території Кіндратівської сільської ради.

Позивач ОСОБА_1 листом від 17 березня 2020 року звернувся до відповідача з метою досудового врегулювання спору з метою укладення договору оренди на земельні ділянки кадастрові номери 1422483500:23:000:0178, 1422483500:23:000:0179, 1422483500:23:000:0180, 1422483500:24:000:0140, які розташовані на території Кіндратівської сільської ради (за межами населених пунктів), направивши на адресу відповідача проект відповідного договору (а.с. 47, 48-51).

Відповідно до проекту договору оренди землі (а.с. 48) пунктом 9 передбачено розмір орендної плати 3 % від нормативної грошової оцінки землі на весь термін дії строку, що на момент укладення договороу відповідно скадає 14 719,16 грн.

Як встановлено судом з пояснень учасників справи, згоди щодо розміру орендної плати за використання спірних земельних ділянок між сторонами не досягнуто. На переконання представників відповідача сільська рада не може узгоджувати умови договору оренди, у тому числі розмір орендної плати, оскільки статус земельних ділянок не визначений.

Відповідно до повідомлень Міськрайонного управління у Костянтинівському районі та м. Торецьку Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області за вих.. № 658/113-20 від 23 червня 2020 року (а.с. 95-97), Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області за вих.. № 9-5-0.6-3443/2-20 від 06 липня 2020 року (а.с. 98), земельні ділянки кадастровий номер 1422483500:23:000:0178 загальною площею 2,14 га, кадастровий номер 1422483500:23:000:0179 загальною площею 9,4173 га, кадастровий номер 1422483500:24:000:0140 загальною площею 9,4327 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва внесені в базу Державного земельного кадастру на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розробленої 02 січня 2019 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 за заявою ОСОБА_1 . Форма власності згідно відомостей ДЗК - приватна. Право власності або користування земельною ділянкою на умовах оренди через Державний реєстр речових прав станом на теперішній час не зареєстроване.

Відповідно до повідомлення Міськрайонного управління у Костянтинівському районі та м. Торецьку Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області за вих.. № 711/113-20 від 10 липня 2020 року (а.с. 103-104), земельна ділянка з кадастровим номером 1422483500:23:000:0180 площею 6,3300 га, що розташована на території Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області за даними Державного земельного кадастру відноситься до земель приватної власності (не витребувана земельна частка (пай)). Інформація щодо передачі у власність або користування будь яким юридичним чи фізичним особам в міськрайоному управлінні - відсутня. Згідно діючого законодавства, розпорядником земельної ділянки є Кіндратівська сільська рада.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч.2 ст.792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Такими законами, зокрема, є ЗК України та Закон України Про оренду землі .

Згідно з ч.4 ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За приписами ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 8 ст. 93 ЗК України передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

За статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 14 даного Закону договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, укладення спірного договору та його державна реєстрація, є обов`язковими.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав підлягають захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 10.02.2012 р. у справі № 6-110цс12.

Вказане відповідає пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод та ст.124 Конституції України.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Ст. 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно з ч. 4 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Згідно зі ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Згідно зі ст. 646 ЦК України відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Стаття 649 ЦК України визначає порядок вирішення переддоговірних спорів.

Згідно з зазначеною статтею, розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

Як встановлено судом, договір оренди спірних земельних ділянок між ними не укладено, зокрема, сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Позивачем на адресу відповідача направлявся проект договору оренди земельної ділянки, окремі умови якого відповідачем не погоджені, згоди щодо розміру орендної плати не досягнуто.

Відповідач дійшов висновку про неможливість виконання судового рішення в частині зобов`язання Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області повторно розглянути питання встановлення величини орендної плати за використання земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 , тому що на його думку не визначений правовий статус земельних ділянок.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) визначаються Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) .

З 01 січня 2019 року набули чинності зміни до Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (далі - Закон) щодо використання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв).

Закон дає визначення що таке нерозподілена земельна ділянка та що є невитребуваною земельною часткою (паєм).

Так: нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю); невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості) (ст. 13 Закону).

Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати

проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним

листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом

вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх

місцезнаходження.

Законом встановлено граничний термін оформлення права власності на земельну ділянку власником невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцем. У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним. За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям) (ст.. 13 Закону).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 жовтня 2019 року у справі № 922/2723/17 виклала висновок про те, що нерозподілені (невитребувані) частки (паї), не є землями державної чи комунальної власності, а перебувають лише у розпорядженні відповідних адміністрацій до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

З урахуванням внесення змін до Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , слід дійти висновку, що нерозподілені (невитребувані) частки (паї) перебувають у розпорядженні відповідних сільських, селищних, міських рад, що відповідає інформації, наданій суду Міськрайонним управлінням у Костянтинівському районі та м. Торецьку Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (а.с. 103-104).

Тож, доводи представника відповідача у судовому засіданні про необхідність надання позивачем проекту землеустрою щодо спірних земельних ділянок, у якому буде зазначено їх форму власності як комунальну, є необгрунтованими.

Підсумовуючи викладене вище, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержавння особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповідь про прийняття цієї пропозиції.

Примусовий порядок укладання господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 ГК України та ст. 649 ЦК України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладання договору, якщо одна із сторін ухиляється від його укладання та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов, при цьому можливість розгляду судом цих спорів обумовлюється обов`язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акту органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках встановлених законом).

Слід зазначити, що ЦК України на відміну від ГК України, не містить такого способу захисту права, як зобов`язання (спонукання) до укладення договору, загальним правилом цивільного законодаства діє принцип свободи волевиявлення сторін договору та вибору контрагентів. Як роз`яснено Верховним судом України, можливість вимагати укладення договорів у судовому порядку законодавчо закріплюється лише в зобов`язаннях по укладенню господарських договорів. При цьому на підставі попереднього договору сторона має право вимагати укладення договору в судовому порядку відповідно до ГК лише за умови, якщо вона направила іншій стороні проект договору.

Для захисту прав осіб у зобов`язаннях цивільне законодавство України передбачає здебільшого такий спосіб захисту, як відшкодування збитків, і прямо не закріплює права суб`єктів такого зобов`язання вимагати укладення договору в судовому порядку.

Зобов`язання укласти договір у судовому порядку не відповідає способам захисту прав, передбачених ст. 16 ЦК (постанова Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 року № 6-110цс12).

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК, є важливим чинником, без якого укладення договору оренди земельної ділянки є неможливим. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку про невідповідність обраного позивачем способу захисту порушеного права. Наведені позивачем в обгрунтування позову нормативні акти, не передбачають примусу до укладення договору.

Разом з тим, позивач не позбавлений права звернення до суду на захист свого права, однак у той спосіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

У постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 32/563 Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 123 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, за умови ухилення відповідача у справі у наданні спірної земельної ділянки у користування або ж залишення відповідного клопотання без розгляду позивач не позбавлений права оскаржити саме таку відмову або бездіяльність до суду.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що правові підстави для задоволення позовних вимог позивача у справі про зобов`язання укласти договір оренди земельних ділянок відсутні, а тому у задоволенні даного позову ОСОБА_1 до Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області слід відмовити.

У відповідності із ст. 141 ЦПК України у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати слід покласти на сторону позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області (адреса місцезнаходження: Донецька область, Костянтинівський район, с. Кіндратівка, вул. Заборського, буд. 99; код ЄДРПОУ 04340678) про зобов`язання укласти договір оренди земельних ділянок - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 30 липня 2020 року. Повний текст рішення суду виготовлений 04 серпня 2020 року.

Суддя :