Ухвала

від 13.09.2021 по справі 233/1940/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 вересня 2021року

м. Київ

справа № 233/1940/20

провадження № 61-2899св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області про зобов`язання укласти договір оренди земельних ділянок за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 липня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, уточнивши свої позовні вимоги, просив зобов`язати відповідача укласти з ним договір оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 1422483500:23:000:0178, 1422483500:23:000:0179, 1422483500:23:000:0180 та 1422483500:24:000:0140 загальною площею 27,3200 га, в тому числі, ріллі 17,8873 га, пасовищ 9,4327 га, в довгострокову оренду строком на 7 років до моменту витребування.

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області рішенням від 30 липня 2020 року в задоволенні позову відмовив.

Донецький апеляційний суд постановою від 08 грудня 2020 року рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 липня 2020 року залишив без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 липня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

05 травня 2021 року справа № 233/1940/20 надійшла до Верховного Суду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2 , 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів.

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області про зобов`язання укласти договір оренди земельних ділянок за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 липня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун