Постанова

від 08.12.2020 по справі 233/1940/20

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 233/1940/20

Номер провадження 22-ц/804/3040/20

Єдиний унікальний номер 233/1940/20 Головуючий у 1 інстанції Мартишева Т.О.

Номер провадження 22-ц/804/3040/20 Доповідач Корчиста О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 грудня 2020 року Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Космачевської Т.В., Мальованого Ю.М.

за участю секретаря Гуляєва М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмуті цивільну справу №233/1940/20 за позовом ОСОБА_1 до Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області про зобов`язання укласти договір оренди земельних ділянок,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 липня 2020 року,

встановив:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області про зобов`язання укласти договір оренди земельних ділянок.

В обґрунтування позову зазначав, що рішенням Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 25 лютого 2019 року №VІІ-10 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду із земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 на території Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області.

Пунктом 2. Рішення вказано надати ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 1422483500:23:000:0178, 1422483500:23:000:0179, 1422483500:23:000:0180, 1422483500:24:000:0140 загальною площею 27,3200 га в тому числі ріллі - 17,8873 га, пасовищ - 9,4327 га, в довгострокову оренду строком на 7 років до моменту витребування.

Пунктом 3. Рішення вказано встановити величину орендної плати за використання земельних ділянок у розмірі 8,5 % за рілля від грошової оцінки та 10% за пасовища від грошової оцінки.

Вважаючи відсоткові ставки орендної плати завищеними він звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою, яку рішенням суду у справі №200/9939/19 (залишено без змін за наслідком апеляційного оскарження), задоволено частково, скасовано Пункт 3 Рішення Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 25 лютого 2019 року щодо встановлення величини орендної плати.

На виконання рішення суду відповідачем прийнято рішення від 24 лютого 2020 року №V11/55-10 Про скасування пункту 3 рішення Кіндратівської сільської ради від 25 лютого 2019 року № VІІ-10.

Уточнивши позовні вимоги, просив зобов`язати Кіндратівську сільську раду Костянтинівського району Донецької області укласти з ним договір оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 1422483500:23:000:0178, 1422483500:23:000:0179, 1422483500:23:000:0180 та 1422483500:24:000:0140 загальною площею 27,3200 га, в тому числі, ріллі 17,8873 га, пасовищ 9,4327 га, в довгострокову оренду строком на 7 років до моменту витребування. Вирішити питання про відшкодування витрат на правову допомогу.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 липня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області про зобов`язання укласти договір оренди земельних ділянок відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 липня 2020 року та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відмовляючи у задоволенні його позовних вимог суд першої інстанції не врахував, що в даному спорі не є порушеним право на вільне волевиявлення учасника правочину, яке передбачене ст.203 ЦК України, оскільки відповідач своє волевиявлення реалізував на користь позивача відповідним Рішенням. Підставою для звернення до суду із зазначеним позовом стало саме зволікання відповідача щодо укладення договору оренди земельної ділянки з позивачем.

Також вказував, що на час його звернення з даним позовом до суду відповідачем фактично не встановлено відсоткову ставку оренди земельних ділянок, що є істотною умовою майбутнього договору оренди землі.

Судом першої інстанції помилково враховано висновки, викладені в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №32/563 та у постанові Верховного Суду України від 10 лютого 2012 року у справі №6-110цс12.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзив на апеляційну скаргу не надано.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

ПОЯСНЕННЯ СТОРІН У СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав та просив її задовольнити.

В судове засідання апеляційного суду представник відповідача Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Подав заяву з проханням розглянути справу без його участі. Заперечував проти задоволення позовних вимог.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено, що Рішенням Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області № VІІ/44-10 від 25 лютого 2019 року Затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у довгострокову оренду із земель сільськогосподарського призначення (невитребуваних земельних часток (паїв) громадян - колишніх членів КСП Заповіти Ілліча ) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 на території Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області (за межами населених пунктів).

Також встановлено, що ОСОБА_1 надано земельні ділянки кадастрові номери 1422483500:23:000:0178, 1422483500:23:000:0179, 1422483500:23:000:0180, 1422483500:24:000:0140 загальною площею 27,3200 га, в тому числі, ріллі 17,8873 га, пасовищ 9,4327 га, в довгострокову оренду строком на 7 років до моменту витребування, які розташовані на землях сільськогосподарського призначення (невитребуваних земельних часток (паїв) громадян - колишніх членів КСП Заповіти Ілліча ) Кіндратівської сільської ради за межами населених пунктів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Встановлено величину орендної плати за використання земельних ділянок у розмірі 8,5 % за рілля від грошової оцінки цих земель та 10 % за пасовища від грошової оцінки цих земель, тощо.

Питання щодо продовження терміну реєстрації правовстановлюючих документів на право оренди земельних ділянок ОСОБА_1 обговорювалося 24 травня 2019 року у порядку денному сорок восьмої сесії Кіндратівської сільської ради сьомого скликання.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/9939/19-а від 05 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 до Кіндратівської сільської ради про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Скасовано пункт 3 рішення Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 25 лютого 2019 року № VІІ/44-10 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду із земель сільськогосподарського призначення (невитребуваних земельних часток (паїв) громадян - колишніх членів КСП Заповіти Ілліча ) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 на території Кіндратівської сільської ради . Зобов`язано Кіндратівську сільську раду Костянтинівського району Донецької області повторно розглянути питання встановлення величини орендної плати за використання земельних ділянок, з урахуванням висновків, які викладені у судовому рішенні.

Вказане судове рішення залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду у справі № 200/9939/19-а від 28 січня 2020 року.

Крім цього, судом встановлено, що Рішенням Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області № VІІ/55-9 від 24 лютого 2020 року за результатами розгляду рішення суду від 05 листопада 2019 року справа № 200/9939/19-а, керуючись ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сільська рада вирішила, в частині, де зазначено зобов`язати Кіндратівську сільську раду Костянтинівського району Донецької області повторно розглянути питання встановлення величини орендної плати за використання земельних ділянок, відповідно до рішення Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 25 лютого 2019 року № VІІ/44-10 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду із земель сільськогосподарського призначення (не витребуваних земельних часток (паїв) громадян - колишніх членів КСП Заповіти Ілліча ) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 на території Кіндратівської сільської ради з урахуванням висновків, які викладені в судовому рішенні, неможливо виконати рішення суду, тому що правовий статус земельних ділянок визначено як державна або комунальна власність.

Рішенням Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області № VІІ/55-10 від 24 лютого 2020 року за результатами розгляду рішення суду від 05 листопада 2019 року справа № 200/9939/19-а, сільська рада вирішила, скасувати пункт 3 рішення Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 25 лютого 2019 року № VІІ/44-10 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду із земель сільськогосподарського призначення (не витребуваних земельних часток (паїв) громадян - колишніх членів КСП Заповіти Ілліча ) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 на території Кіндратівської сільської ради.

Позивач ОСОБА_1 листом від 17 березня 2020 року звернувся до відповідача з метою досудового врегулювання спору щодо укладення договору оренди на земельні ділянки кадастрові номери 1422483500:23:000:0178, 1422483500:23:000:0179, 1422483500:23:000:0180, 1422483500:24:000:0140, які розташовані на території Кіндратівської сільської ради (за межами населених пунктів), направивши на адресу відповідача проект відповідного договору.

Відповідно до листа Міськрайонного управління у Костянтинівському районі та м. Торецьку Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області за вих. №658/113-20 від 23 червня 2020 року Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області за вих. № 9-5-0.6-3443/2-20 від 06 липня 2020 року, земельні ділянки кадастровий номер 1422483500:23:000:0178 загальною площею 2,14 га, кадастровий номер 1422483500:23:000:0179 загальною площею 9,4173 га, кадастровий номер 1422483500:24:000:0140 загальною площею 9,4327 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва внесені в базу Державного земельного кадастру на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розробленої 02 січня 2019 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_1 . Форма власності згідно відомостей ДЗК - приватна. Право власності або користування земельною ділянкою на умовах оренди через Державний реєстр речових прав станом на теперішній час не зареєстроване.

Відповідно до листа Міськрайонного управління у Костянтинівському районі та м. Торецьку Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області за вих.. № 711/113-20 від 10 липня 2020 року, земельна ділянка з кадастровим номером 1422483500:23:000:0180 площею 6,3300 га, що розташована на території Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області за даними Державного земельного кадастру відноситься до земель приватної власності (не витребувана земельна частка (пай)). Інформація щодо передачі у власність або користування будь яким юридичним чи фізичним особам в міськрайонному управлінні - відсутня. Згідно діючого законодавства, розпорядником земельної ділянки є Кіндратівська сільська рада.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У частині 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, мас право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з частиною 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача укласти з позивачем договір оренди землі, суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди спірних земельних ділянок між сторонами не укладено, не досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, не досягнуто згоди щодо розміру орендної плати. Також суд першої інстанції виходив з того, що норми матеріального закону, зокрема Цивільний Кодекс України не містить такого способу захисту права, як зобов`язання (спонукання) до укладення договору, за загальним правилом цивільного законодавства діє принцип свободи волевиявлення сторін договору та вибору контрагентів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду та вважає, що встановивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, та ухвалив у справі законне і обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає, виходячи з наступного.

При розгляді справи встановлено, що Рішенням Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області № VІІ/44-10 від 25 лютого 2019 (а.с. 5-6, 65-66): 1. Затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у довгострокову оренду із земель сільськогосподарського призначення (невитребуваних земельних часток (паїв) громадян - колишніх членів КСП Заповіти Ілліча ) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 на території Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області (за межами населених пунктів). (а.с. 7-26)

Надано ОСОБА_1 земельні ділянки кадастрові номери 1422483500:23:000:0178, 1422483500:23:000:0179, 1422483500:23:000:0180, 1422483500:24:000:0140 загальною площею 27,3200 га в тому числі ріллі - 17,8873 га, пасовищ - 9,4327 га, в довгострокову оренду строком на 7 років до моменту витребування, які розташовані на землях сільськогосподарського призначення (невитребуваних земельних часток (паїв) громадян - колишніх членів КСП Заповіти Ілліча ) Кіндратівської сільської ради за межами населених пунктів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Встановлено величину орендної плати за використання земельних ділянок у розмірі 8,5 % за рілля від грошової оцінки цих земель та 10 % за пасовища від грошової оцінки цих земель, тощо.

Питання щодо продовження терміну реєстрації правовстановлюючих документів на право оренди земельних ділянок ОСОБА_1 обговорювалося 24 травня 2019 року у порядку денному сорок восьмої сесії Кіндратівської сільської ради сьомого скликання. (а.с. 67-71)

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/9939/19-а від 05 листопада 2019 року (а.с. 27-34) позов ОСОБА_1 до Кіндратівської сільської ради про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Скасовано пункт 3 рішення Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 25 лютого 2019 року № VІІ/44-10 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду із земель сільськогосподарського призначення (невитребуваних земельних часток (паїв) громадян - колишніх членів КСП Заповіти Ілліча ) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 на території Кіндратівської сільської ради . Зобов`язано Кіндратівську сільську раду Костянтинівського району Донецької області повторно розглянути питання встановлення величини орендної плати за використання земельних ділянок, з урахуванням висновків, які викладені у судовому рішенні.

Вказане судове рішення залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду у справі № 200/9939/19-а від 28 січня 2020 року. (а.с. 35-42)

Рішенням Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області № VІІ/55-9 від 24 лютого 2020 року в частині зобов`язання Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області повторно розглянути питання встановлення величини орендної плати за використання земельних ділянок, відповідно до рішення Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 25 лютого 2019 року № VІІ/44-10 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду із земель сільськогосподарського призначення (не витребуваних земельних часток (паїв) громадян - колишніх членів КСП Заповіти Ілліча ) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 на території Кіндратівської сільської ради , з урахуванням висновків, які викладені в судовому рішенні, неможливо виконати рішення суду, тому що правовий статус земельних ділянок визначено як державна або комунальна власність. (а.с. 43-44)

Рішенням Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області № VІІ/55-10 від 24 лютого 2020 року за результатами розгляду рішення суду від 05 листопада 2019 року справа № 200/9939/19-а, сільська рада вирішила, скасувати пункт 3 рішення Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 25 лютого 2019 року № VІІ/44-10 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду із земель сільськогосподарського призначення (не витребуваних земельних часток (паїв) громадян - колишніх членів КСП Заповіти Ілліча ) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 на території Кіндратівської сільської ради. (а.с. 45)

Із вищенаведених встановлених обставин вбачається що між сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору оренди земельних ділянок, зокрема розміру орендної плати за користування позивачем зазначеними земельними ділянками.

За змістом статті 14 Конституції України, з якою кореспондуються приписи частин першої, другої статті 373 ЦК України та статті 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статті 144 Конституції України, статей 12, 122 Земельного кодексу України, статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції, зокрема, міських рад належить вирішення питань про надання земельної ділянки в оренду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, вказані норми матеріального закону закріплюють за кожною із сторін договору право самостійно вирішувати, вступати чи не вступати в договірні відносини із іншою особою на умовах, які не суперечать вимогам закону.

Наявності правових положень, які б указували на існування у відповідача обов`язку щодо укладення договору оренди, встановлено не було, оскільки це є його правом.

На підставі викладеного вище, враховуючи встановлені у справі фактичні обставини, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не дають підстави для скасування рішення суду, фактично зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 367 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскарженому судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідає вимогам закону і підстави для її скасування відсутні.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О.І. Корчиста

Судді: Т.В. Космачевська

Ю.М. Мальований

Повний текст постанови складений 10 грудня 2020 року.

Головуючий О.І. Корчиста