Постанова

від 24.07.2020 по справі 344/5784/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/5784/17

Провадження № 22-ц/4808/21/20

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Горейко М.Д., Матківського Р.Й.,

секретаря Мельник О.В.,

з участю апелянта ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 ,

представників відповідачів Івано-Франкцівської міської ради Максиміва

І.І., ТОВ Гранд готель Роксолана Хемича В.М., ПП Сігуєнья

Кривоноса Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Гранд готель "Роксолана", ПП "Сігуенья", Івано-Франківської міської ради, треті особи ПАТ Івано-Франківський локовомотиворемонтний завод , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про визнання незаконними та скасування рішень сесії Івано-Франківської міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання недійсним та скасування державного акту на право власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду, ухвалене суддею Бабій О.М. 24 червня 2019 року в м. Івано-Франківськ,

в с т а н о в и в:

У травні 2017 року ОСОБА_1 подано позов про скасування рішення Івано-Франківської міської ради від 14.07.2007 року Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності на території Івано-Франківської міської ради в частині продажу земельної ділянки на АДРЕСА_1 загальною площею 0,1987 га (ділянка №1 площею 0,1869 га кадастровий номер 2610100000:06:001:0019 та ділянка №2 площею 0,0118 га кадастровий номер 2610100000:06:001:0018) для обслуговування готельного комплексу (договір купівлі-продажу від 03.12.2007 року № 131) та скасування державного акта на право власності на земельні ділянки на АДРЕСА_1 загальною площею 0,1987 га (ділянка № 1 площею 0,1869 га. кадастровий номер 2610100000:06:001:0019 та ділянка № 2 площею 0,0118 га кадастровий номер 2610100000:06:001:0018) для обслуговування готельного комплексу (договір купівлі-продажу від 03.12.2007 року № 131).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.07.2007 року Івано-Франківською міською радою прийнято оскаржуване рішення, в додатку до даного рішення земельну ділянку було продано ПП Сігуенья . Згідно листа головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області вказана земельна ділянка належить на праві приватної власності ТзОВ Гранд готель Роксолана . Мешканці будинку АДРЕСА_1 про продаж земельної ділянки дізнались лише в 2016 році. З листа від 01.12.2016 року стало відомо та зрозуміло, що прибудинкова територія була продана згідно вищевказаного рішення Івано-Франківської міської ради.

Багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 був запроектований будівництвом як прибудова до костелу, який розташований в АДРЕСА_2 будинку АДРЕСА_3 завод) відповідно до наданого йому дозволу на будівництво і на відповідній відведеній для цього земельній ділянці. 28 серпня 1951 року начальник Станіславського ПРЗ звернувся до Станіславської міської ради депутатів трудящих із заявою про передачу на баланс ПРЗ недобудованого житлового будинку на АДРЕСА_2 а з прилеглою земельною ділянкою, згідно схематичного плану, який додавався до заяви. 28 серпня 1951 року виконавчим комітетом Станіславської міської ради депутатів трудящих було прийнято рішення №381/5, яким ухвалено передати на баланс ПРЗ (для добудови) недобудований житлобудинок по АДРЕСА_2 з прилеглою земельною ділянкою, згідно схематичного плану та доручено зав.міським відділом сільського господарства відвести земельну ділянку в натурі та оформити передачу актом. Станом на 28 липня 2000 року площа прибудинкової території житлового будинку становила 0,2200 га та була звірена з формою 6-зем, її вартість складала 306218,00 грн, що відображено у довідці про визначення грошової оцінки земельних ділянок №606/1-4 від 28.07.2000 року.

Багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 перебував на балансі ВАТ Івано-Франківський локомотиворемонтний завод до 2005 року, коли було прийнято рішення про передачу будинку на баланс ЖЕО №9, технічні мережі будинку також передавалися на баланс відповідних експлуатуючих організацій, а земельна ділянка так і не була повернута (вилучена) та знаходиться на балансі ВАТ Івано-Франківський локомотиворемонтний завод . Житловий будинок як цілісний майновий комплекс переданий на баланс ЖЕО №9 тільки у 2005 році відповідно до рішення від 29.03.2005 року та акта приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність.

Станом на 01.07.2009 року в управлінні Держкомзему в м. Івано-Франківську наявна інформація щодо закріплення за землекористувачем ВАТ Івано-Франківський локомотиворемонтний завод земельної ділянки на АДРЕСА_2 -Франківську площею 0,2200 га, та що за період з 01.01.2007 року по 01.07.2009 року вилучення чи надання земельних ділянок ВАТ Івано-Франківський локомотиворемонтний завод не проводилось, що підтверджується відповіддю на запит №681/010-10/082 від 14.10.2009 року.

В подальшому багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 був переданий з балансу ЖЕО №9 м. Івано-Франківська на баланс КП Муніципальна інвестиційна управляюча компанія , а з 01.07.2016 року списаний з балансу КП Муніципальна інвестиційна управляюча компанія та передано в самоуправління співвласників будинку.

Отже, Станіславський ПРЗ (в подальшому Івано-Франківський ЛРЗ, ВАТ Івано-Франківський локомотиворемонтний завод , ПрАТ Івано-Франківський локомотиворемонтний завод ) є належним землекористувачем земельної ділянки на АДРЕСА_2 , така земельна ділянка для обслуговування багатоквартирного житлового будинку була йому надана у встановленому законом порядку та у встановленому законом порядку у нього не вилучалася. Площа такої земельної ділянки та її технічні характеристики (розміри, площа забудови та ін.) закріплені у відповідній документації та самовільно, без погодження із землекористувачем змінені бути не можуть. Основним документом, за яким допущено порушення прав та охоронюваних законом інтересів співвласників багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 є наявний у складі проекту план земельної ділянки, який містить неточності та відкриту фальсифікацію, а саме невідомими особами підтерто (самовільно змінено) рік його виготовлення, та він містить підписи-погодження від Архієпископа Івано-Франківського і Галицького та начальника ЖЕО, проте містити таких підписів у 2002-2003 роках ніяк не міг, оскільки землі костелу (Свято-Троїцького кафедрального храму) не межують із даною земельною ділянкою, так само і не міг погоджувати План земельної ділянки начальник ЖЕО, так як будинок переданий на баланс ЖЕО тільки у 2005 році відповідно до рішення від 29.03.2005 року та акта приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність. Також з наявного у складі Проекту акта встановлення меж земельних ділянок в натурі можна виявити, що на ньому відсутня дата складення такого акта та відсутній підпис суміжників, зазначених у плані земельної ділянки. Належним землекористувачем суміжної ділянки на той час виступав ВАТ Івано-Франківський локомотиворемонтний завод , проте його погодження у складі Проекту та акта встановлення границь земельних ділянок в натурі відсутнє.

Діями органу місцевого самоврядування та представниками юридичних осіб щодо набуття та в подальшому неодноразового переходу права власності на земельні ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,1987 га грубо порушені права співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 на отримання у власність земельної ділянки для обслуговування багатоквартирного будинку, а також на належне, безпечне довкілля, охорону культурної спадщини. Тому, оскаржувані акти підлягають скасуванню, а земельна ділянка поверненню до земель Івано-Франківської міської ради та подальшій передачі у власність позивачу та іншим співвласникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 для належного обслуговування багатоквартирного будинку.

З урахуванням змінених та збільшених позовних вимог просив визнати незаконним та скасувати рішення Івано-Франківської міської ради від 14.07.2007 року Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності на території Івано-Франківської міської ради в частині продажу земельної ділянки на АДРЕСА_1 загальною площею 0,1987 га (ділянка №1 - площею 0,1869 га, кадастровий номер 2610100000:06:001:0019, ділянка №2 площею 0,0118 га, кадастровий номер 2610100000:06:001:0018) для обслуговування готельного комплексу;

визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №363 від 20 серпня 2003 року, яким вирішено вилучити у СП Аускопрут земельну ділянку площею 0,1987 га, припинити дію договору оренди земельної ділянки від 14.02.2000 року, затверджено проект відведення земельної ділянки ПП Сігуенья та погоджено передачу в строкове (на 3 роки) платне володіння та користування (оренду) земельну ділянку на АДРЕСА_1 загальною площею 0,1987 га.;

визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 03 грудня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Вербовою Т.Г. по реєстру №708, згідно якого Івано-Франківська міська рада продала ПП Сігуенья земельні ділянки на АДРЕСА_1 загальною площею 0,1987 га ділянка №1 - площею 0,1869 га (кадастровий номер 2610100000:06:001:0019), ділянка №2 - площею 0,0118 га (кадастровий номер 2610100000:06:001:0018), із цільовим призначенням для обслуговування готельного комплексу;

визнати недійсними та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЕ №856810 від 16.05.2008 року, виданий на земельну ділянку площею 0,1869 га із кадастровим номером 2610100000:06:001:0019 та державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЕ №856809 від 16.05.2008 року, виданий на земельну ділянку площею 0,0118 га із кадастровим номером 2610100000:06:001:0018 (а.с.а.с. 2-5, 82-85, 107-117, том 1).

Ухвалами Івано-Франківського міського суду від 01 червня 2018 року та від 06 грудня 2018 року відповідно до участі в справі залучено в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ПрАТ Івано-Франківський локовомотиворемонтний завод ; в якості співвідповідача - виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради та в якості третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 (а.с.164; 207-208; 210-211 том 1).

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 24 червня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ПП Сігуенья та ТзОВ Гранд готель Роксолана , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ПрАТ Івано-Франківський локомотиворемонтний завод , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_14 , про визнання незаконними та скасування рішень сесії Івано-Франківської міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання недійсним та скасування державного акту на право власності відмовлено (а.с.134-149, том 1).

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що застосовуючи норми Земельного кодексу України для розв`язання існуючого спору, судом порушено ст.5 ЦК України. При правильному вирішенні спору необхідно врахувати, що станом на 2003 рік землекористувач володів землею на підставі спеціального права перехідного періоду згідно з пунктом 8 Постанови про прискорення земельної реформи та п.6 Перехідних положень ЗК України. Наявність у землекористувача спеціального права перехідного періоду на використання та оформлення землі за собою дозволяє дійти висновку, що це право підлягає юридичному захисту і обмежує розпорядника земельної ділянки, що використовується (орган місцевого самоврядування) у його правах на володіння, користування та розпорядження цією ділянкою. Отже, станом як на 20 серпня 2003 року (дату прийняття оспорюваного рішення) і повторної передачі її в оренду, так і на 14.11.2007 року (прийняття рішення міською радою про продаж земельної ділянки), так і на 03 грудня 2007 року (укладення договору купівлі-продажу) тільки ВАТ Івано-Франківський локомотивний завод був законним землекористувачем земельної ділянки для будівництва багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 від 20.08.2003 року було вилучено у СП Аускопрут земельну ділянку площею 0,1987 га, у користуванні якого згідно договору оренди земельної ділянки від 14.02.2000 року перебувала земельна ділянка площею лише 502 кв.м. Відповідно для належної передачі органом місцевого самоврядування в оренду ПП Сігуенья суміжної земельної ділянки площею 0,1987 га при прийнятті оспорюваного рішення міської ради, так і при оформленні продажу земельної ділянки слід було крім вилучення земельної ділянки у СП Аускопрут також вилучити земельну ділянку у ВАТ Івано-Франківський локомотивний завод , чого зроблено не було.

Апелянт вважає, що найбільш доцільним при вирішенні спору в частині визначення терміну прибудинкова територія було б застосування не положень Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку від 14.05.2015 року, а положень Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.11.2001 року. При цьому при визначення можливості співвласника багатоквартирного будинку захистити своє порушене право шляхом індивідуального позову слід виходити з положень ст.385 ЦК України.

Судом не надано оцінку тому факту, що відповідно до Протоколу зборів співвласників від 18.11.2016 року співвласники вирішили скористатися своїм правом та залишити будинок у самоуправління власників і жодних рішень про створення ОСББ або про передання функцій управління будинком управителю не було. В матеріалах справи міститься заява від усіх залучених осіб, згідно яких можна встановити, що залученими особами є всі співвласники будинку, представником яких відповідно до ст.241 ЦК України є позивач, чого не враховано судом при прийнятті рішення.

Також судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про призначення земельно-технічної експертизи, що є необхідним для правильного вирішення спору та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Вважає, що суду слід детально дослідити всі обставини виділення ПП Сігуенья земельних ділянок, поновлення договору оренди та в подальшому неодноразовий перехід права власності на них, що безсумнівно відбулося із суттєвими порушеннями, встановити у ході розгляду справи належність до прибудинкової території багатоквартирного будинку частини земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги (а.с.155-172, том.2).

Заперечуючи доводи апеляційної скарги, представник Івано-Франківської міської ради подав відзив на апеляційну скаргу. Зазначено, що територія, на якій розміщено будинок та прилегла до нього земельна ділянка не оформлена його жителями у власність чи користування, відтак з 2007 року та до цього часу не вважається прибудинковою територією в розумінні земельного законодавства. Позивачем не надано доказів, що на момент прийняття оскаржуваного рішення створено об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку, в Єдиному державному реєстрі відомості про таку юридичну особу - відсутні, то єдиною можливою формою управління будинком є управитель будинку, не надано містобудівної та землевпорядної документації, що засвідчувала б відведення земельної ділянки для потреб будинку, доказів права власності або права користування земельною ділянкою прибудинкової території згідно приписів Земельного кодексу України. Позивач не має повноважень на представлення інтересів всіх співвласників багатоквартирного житлового будинку, виключна форма управління яким передбачена ст.9 Закону від 14.05.2015 року №417-VIII. Вважає, що рішення суду прийнято відповідно до чинного законодавства України (а.с.191-192, том.2).

У відзиві на апеляційну скаргу представник ПП Сігуенья зазначає, що апелянт помилково визначає житловий будинок як цілісний майновий комплекс, який передано на баланс ЖЕО №9 відповідно до рішення від 29.03.2005 року та акта приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність, оскільки у цих документах вказано про передачу тільки будинку на баланс без земельної ділянки та без інженерних мереж. Твердження апелянта, що виділення земельних ділянок відповідачу в оренду та у власність відбувались з суттєвими порушеннями, є припущенням та повністю спростовується матеріалами справи. Апелянт безпідставно стверджує, що земельна ділянка до цього часу перебуває в користуванні житлового будинку, оскільки у листі виконкому Івано-Франківської франківської міської ради від 19.06.2008 року та топоплані масштабу 1:2000 прямо вказано, що територія , на якій розміщено будинок АДРЕСА_2 а та прилегла до нього земельна ділянка, являється територією загального користування і є власністю територіальної АДРЕСА_4 міста. Апелянтом не долучено до матеріалів справи державних актів на право власності АДРЕСА_5 за АДРЕСА_2 , які відповідно до ст.ст.125,126 ЗК України, можуть свідчити про речові права позивача чи ПАТ Івано-Франківський локомотиворемонтний завод . Просить рішення суду залишити без задоволення, а судове рішення без змін (а.с.194-199, том.2).

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ Гранд Готель Роксолана вказує на законність та обґрунтованість рішення суду. Зазначає, що посилання апелянта на приналежність спірної земельної ділянки ПАТ Івано-Франківський локомотивний завод на підставі того, що згідно форми 6-зем станом на 28.07.2000 року площа прибудинкової території спірного житлового будинку становила 22 га та перебувала в користуванні вказаного товариства не заслуговують на увагу, оскільки вказана форма не є документом, що посвідчує право користування земельною ділянкою в розумінні земельного законодавства. Виходячи з позиції позивача саме ПАТ Івано-Франківський локомотивний завод є користувачем земельної ділянки поруч будинку АДРЕСА_6 саме на праві постійного її користування (договір оренди відсутній). Відтак не зрозуміло, чому позивач та інші співвласники не зверталися раніше до належного, на їх переконання, землекористувача про відмову від права користування в їх користь. Що стосується нормативних актів, які, на думку апелянта, слід було застосувати до спірних правовідносин (часів УРСР та СРСР), то сам позивач вказує на те, що спірні правовідносини мали місце починаючи з 21.12.1999 року (рішення Івано-Франківської міської ради від 31.01.2000 року), тому до них не можуть застосовуватись нормативні акти, що втратили чинність на момент їх виникнення. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін (а.с.222-227, том 2).

Вислухавши апелянта ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , представників відповідачів Івано-Франкцівської міської ради Максиміва І.І., ТОВ Гранд готель Роксолана Хемича В.М., ПП Сігуєнья Кривоноса Р.Б., доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_7 (а.с.6, том.1).

Рішенням від 28 серпня 1951 року Про передачу на баланс Станіславському ПРЗ недобудованого житлового будинку з прилеглою земельною ділянкою передано на баланс ПРЗ (для добудови) недобудований житловий будинок по АДРЕСА_2 з прилеглою земельною ділянкою згідно схематичного плану (а.с.119 том.1, матеріали технічного проекту ПРЛ від 1952 року).

Будівництво (добудову до костелу) будинку АДРЕСА_3 ) завод) відповідно до наданого йому дозволу на будівництво і на відведеній для цього земельній ділянці.

Вказаний будинок був добудований та введений в експлуатацію Станіславським ПРЗ у 1954 році.

Суду надано технічний проект житлового будинку АДРЕСА_3 , виконаний у 1952 році, матеріали якого були досліджені експертом.

Станом на 28.07.2000 року зазначено дані земельної ділянки за адресою АДРЕСА_8 , площею, 0,2200 га. функціональне використання якої - землі житлової забудови, номер економіко-планувальної зони 4, земельно-оціночний район -15. Ціна 1 м.кв. 139 грн. 19 коп. Грошова оцінка - 306 218 грн., про свідчить довідка про визначення грошової оцінки земельних ділянок в м.Івано-Франківську землекористувача ВАТ Локомотиворемонтний завод . (а.с.123-124,том.1).

26 березня 2002 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради прийнято рішення про передачу в комунальну власність об`єктів теплопостачання до житлового будинку АДРЕСА_8 , а 23.09.2003 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради прийнято рішення про передачу в комунальну власність зовнішніх мереж до житлового будинку АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 ).

09 листопада 2004 року ВАТ Івано-Франківського локомотиворемонтний завод та КП Івано-Франківськводоекотехпром складено акти приймання передачі зовнішнього вводу водопроводу та каналізаційних мереж будинку за адресою АДРЕСА_2 (а.с.126-зворот. том.1)

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 29.03.2005 року прийнято у комунальну власність територіальної громади міста і передано на баланс житлово-експлуатаційної організації №9 житловий будинок АДРЕСА_8 , загальною площею 953,94 кв.м. житловою площею 398,29 кв.м (а.с.127 том. 1).

Згідно акту приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність площа забудови житлового будинку, що належить ВАТ Локомотиворемонтний завод становить 318,24 кв.м., загальна площа будинку (частини) 953,94 кв.м., жила площа квартир - 398,29 кв.м., загальна площа квартир - 624,04 кв. м. кількість квартир - 15. (а.с.128, том.1).

Зі змісту відповіді Управління Держкомзему у м.Івано-Франківську згідно державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№6-зем, 2-зем) станом на 01.07.2009 року в управлінні Держкомзему у м.Івано-Франківську наявна інформація, що ВАТ Івано-Франківський локомотиворемонтний завод закріплені ділянки згідно додатку 1. За період з 01.01.2007 р. по 01.07.2009 р. вилучення чи надання земельних ділянок ВАТ Івано-Франківський локомотиворемонтний завод не проводилось. На підставі державного акту №70 від 17.01.1995 року площа земельної ділянки за адресою АДРЕСА_8 а становить АДРЕСА_11 , 2200 га (а.с.130, 130-зворот, том.1)

Згідно акту проведення взаємозвірки відділу Держземагенства в м.Івано-Франківську з ПАТ Івано-Франківський локомотиворемонтний завод загальна площа по формі 6 зем складає 14,5819 га: загальна площа згідно правовстановлюючих документів на землю (державний акт І-ШФ 15/4-000070) - 9,69 га; загальна площа без правовстановлюючих документів - 4,8919 га (а.с.183, 183-зворот-том.2).

Із пояснень позивача встановлено, що прибудинкова територія по АДРЕСА_8 , якою користуються співвласники багатоквартирного будинку огороджена, що відображено і співпадає із відомостями, які містяться у актах обстеження (а.с.20,21 том 1).

15 грудня 2002 року між Спільним українсько-австрійським підприємством Аускопрут та ПП Сігуенья укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого відчужено будівлю готелю загальною площею 355,3 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 20.08.2003 року №363 (пункт 8) вилучено у спільного українського-австрійського підприємства Аускопрут , за згодою, земельну ділянку загальною площею 0,1987 га (ділянка №1-0,1869 га, ділянка №2 - 0,0118 га) по АДРЕСА_1 ; припинено, за згодою, дію договору оренди земельної ділянки, з спільним українсько-австрійським підприємством Аускопрут від 14.02.2000 року з дня його державної реєстрації ПП Сігуенья , затверджено проект відведення земельної ділянки приватному підприємству Сігуенья , загальною площею 0,1987 га на АДРЕСА_1 з передачею її в оренду строком на три роки для обслуговування готельного комплексу (а.с.148, том.1).

На підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 20.08.2003 року №363 між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ПП Сігуенья 09 жовтня 2003 року укладено договір оренди №271 строком на три роки (а.с.149-150, том.1).

12 серпня 2003 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради надано дозвіл ПП Сігуенья на складання проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для обслуговування будинку-готелю (матеріали проекту).

25 листопада 2003 року ПП Сігуенья одержало висновок державної землевпорядної експертизи обласного головного управління земельних ресурсів Держкомзему №1252, згідно з яким погоджено проект відведення земельних ділянок ПП Сігуенья для обслуговування готельного комплексу по АДРЕСА_2 (а.с.43, том.1).

Суду представлено належним чином засвідчену копію проекту відведення земельних ділянок приватному підприємству Сігуенья для обслуговування готельного комплексу, що знаходиться на АДРЕСА_2 .

З матеріалів проекту відведення земельних ділянок загальна площа земельних ділянок становить 0.1987 га. У проекті наведена експлікація земельних угідь: ділянка №1, загальною площею 0.0436 га, в т.ч. під площадками 0,0436 га; землі запасу міської ради, зальною площею 0,0578 га, в т.ч. 0,0973 га. Всього 0,1987 га, в т.ч. 0.0578 га, під площадками 0.1409 га. Земельні ділянки межують з землями міської ради та землями Свято-Троїцького кафедрального храму.

Земельні ділянки мають сервітутні обмеження в користуванні в зв`язку з тим, що через них проходять підземні мережі каналізації, теплотраси, електрокабелі, водопроводу, що підтверджується актом вибору та обстеження земельних ділянок матеріалів проекту.

Із копії вказаного проекту відведення земельних ділянок вбачається, що у СП Аускопрут , яке було попереднім власником приміщень готельного комплексу, знаходилась в оренді земельна ділянка загальною площею 502 кв.м., що підтверджується Договором оренди землі від 31.01.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Вербовою Т.Г. по реєстру №202 (т. 1 а.с.143, матеріали проекту).

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 14.11.2007 року Про продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності на території Івано-Франківської міської ради вирішено продати юридичним та фізичним особам земельні ділянки згідно додатку. У відповідності до Додатку 14.11.2007 року вирішено продати ПП Сігуенья земельні ділянки на АДРЕСА_1 загальною площею 0,1987 га (ділянка №1 - площею 0,1869 га (кадастровий номер 2610100000:06:001:0019), ділянка №2 - площею 0,0118 га (кадастровий номер 2610100000:06:001:0018), із цільовим призначенням для обслуговування готельного комплексу (т.1 а.с.7).

03 грудня 2007 року Івано-Франківська міською радою продані ПП Сігуенья земельні ділянки на АДРЕСА_1 загальною площею 0,1987 га (ділянка №1 - площею 0,1869 га (кадастровий номер 2610100000:06:001:0019), ділянка №2 - площею 0,0118 га (кадастровий номер 2610100000:06:001:0018), із цільовим призначенням для обслуговування готельного комплексу шляхом укладення Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Вербовою Т.Г. по реєстру №708, згідно плану земельної ділянки (т. 1 а.с.60).

На підставі договору купівлі-продажу ВЕО №244617 від 03.12.2007 року працівниками ДП Івано-Франківський інститут землеустрою в присутності представників управління земельних ресурсів у м.Івано-Франківську, ПП Сігуенья встановлено, що в натурі межі земельних ділянок для обслуговування готельного комплексу, загальною площею 0,1987 га. Межові знаки, якими закріплено земельні ділянки: ділянка №1 в кількості 9 шт.; ділянка №2 в кількості 4 шт. Розміри та місце розташування земельних ділянок показані на плані та державному акті на право власності на земельну ділянку, приєднаному до плану. Наведене підтверджується актом про підтвердження границь (меж) ділянок в натурі від 10.01.2008 року. (а.с.46, том.1).

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 грудня 2007 року ПП Сігуенья видано на земельну ділянку площею 0,1869 га (кадастровий номер 2610100000:06:001:0019) Державний акт на право власності ЯЕ №856810 від 16.05.2008 року, а на земельну ділянку площею 0,0118 га (кадастровий номер 2610100000:06:001:0018) Державний акт на право власності ЯЕ №856809 від 16.05.2008 року (т. 1 а.с.53, 54).

З довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №88138234 від 26.05.2017 року ТОВ Гранд готель Роксолана належать земельні ділянки по АДРЕСА_2 , площею 0,1869 га (кадастровий номер №2610100000:06:001:0019) та площею 0,0118 га (кадастровий номер 2610100000:06:001:0018), призначені для будівництва, обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (а.с.41-42, том.1).

У плані земельної ділянки ПП Сігуенья станом на 2003 рік, погодженого Івано-Франківським філіалом Інституту Землеустрою, наведено межі земельної ділянки №1, загальною площею 0,1869 га (під будівлями - 0.0578 га, під площадками - 0.1291 га); земельної ділянки №2 - 0,0118 га, під площадками - 0.0118 га. Всього 0,1987 га: 0,0578 га, 0,1409 - під площадками. Межі: Діл.№1 від А до А землі міської ради. Від А до Б - землі міської ради, від Б до А -землі Свято-Троїцького кафедрального храму ІПЦ Київського Патріархату (а.с.44, том.1).

У плані земельної ділянки станом на 2007 рік, погодженого Івано-Франківським філіалом Інституту Землеустрою, ПП Сігуенья зазначено межі земельної ділянки №1 та земельної ділянки №2 із зазначенням геодезичних даних. Межі: Діл.№1 від А до Б - землі міської ради (проїзд), від Б до В- землі міської ради (вул. Грюнвальдська), від В до Г - землі міської ради (проїзд), від Г до В - землі міської ради. Ділянка №2 від А до В - землі міської ради (газон), від Б до В до землі міської ради (газон), від Б до В - землі Свято-Троїцького кафедрального храму ІПЦ Київського Патріархату від В до Г землі міської ради (газон), від Г до А -землі міської ради (проїзд) (а.с.45, том.1).

Управлінням архітектури і містобудуванням за дорученням виконавчого комітету у 2008 році надано відповідь від 09.06.2008 року №КО/749 ОСОБА_1 про те, що станом на 2008 рік територія, на якій розміщений будинок АДРЕСА_8 , і прилегла до нього земельна ділянка, являється територією загального міського користування і є власністю територіальної громади міста. Будівництво ПП Сігуенья передбачається на території, яка згідно архівних документів обласного бюро технічної інвентаризації, не відносилась до території двору будинку АДРЕСА_8 (а.с.27, том.1).

В матеріалах справи міститься: топографічний план масштабу 1:2000 (станом на 1989 рік)(а.с.14, том.1);

фрагмент інженерно-геодезичних вишукувань території АДРЕСА_12 , наданий Департаментом містобудування , архітектури та культурної спадщини (а.с. 182-зворот, том 1);

викопіювання геодезичних зйомок масштабу 1:2000, надане Департаментом містобудування, архітектури та культурної спадщини, станом на 1989 та 2011 року по АДРЕСА_2 (а.с.64, 64-зворот. том.2).

За клопотанням апелянта Івано-Франківським апеляційним судом призначалася земельно-технічна експертиза.

Згідно висновку експерта за результатами проведення експертизи від 22.04.2020р. № 1697/1698/19-28/919/20-28 (а.с.3-44, том 4) розташування меж, конфігурація та проміри досліджуваних земельних ділянок відповідно фактичного використання в натурі (на місцевості) описані у дослідницькій частині висновку експерта: таблиця № 1, № 2, № 3, № 4 та графічно зображено у додатку № 2 до висновку, а саме: червоний колір - земельна ділянка по АДРЕСА_2 (для обслуговування багатоквартирного будинку). Загальна площа ділянки відповідно до фактичного використання становить 114 м. кв., в тому числі ділянка АДРЕСА_10 - площею 795 м.кв., ділянка № 2 - площею 319 м. кв; зелений колір - земельна ділянка по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 2610100000:06:001:0019, площею 0,1869 га. Площа ділянки відповідно фактичного використання становить 1506 м. кв.; фіолетовий колір - земельна ділянка по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 2610100000:06:001:0018, площею 0,0118 га. Площа ділянки відповідно фактичного використання становить 100 м. кв.

По земельній ділянці по АДРЕСА_2 (для обслуговування багатоквартирного будинку): фактичне розташування житлового будинку відповідає відносно меж земельної ділянки виділеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, що вказані виключно у додатку до м. Справа на технічну інвентаризацію домоволодіння по АДРЕСА_8 , від 25.06.1966 року, (а.с.2) . Межі земельної ділянки затверджено виконуючим обов`язки архітектора міста.

По земельній ділянці з кадастровим номером 2610100000:06:001:0019, площею 0,1869 га ( АДРЕСА_2 ): фактичне розташування будівель і споруд, які вказані у Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно… , номер інформаційної довідки 88138234 від 26.05.2017 року (а.с. 41-42, том 1) відносно межам земельної ділянки, виділеної для обслуговування готельного комплексу, а саме: (а.с.55-68, том 1) - Технічна документація із землеустрою щодо виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ПП Сігуенья , для обслуговування готельного комплексу на АДРЕСА_2 , виготовлений ДП Івано-Франківський НД та проектний інститут землеустрою від 2008 року - не відповідають. Невідповідності полягають у: розташуванні трьох металевих гаражів (див. додаток № 3 - зелена штриховка, додаток № 1, фото №№ 15-18); розташуванні огорожі (див. додаток № 1, фото №№ 15-18).

У переліку складової частини нерухомого майна, що міститься у Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно… , номер інформаційної довідки 88138234 від 26.05.2017 року (а.с. 41-42, том 1) досліджуваних будівель та споруд, а саме металевих гаражів та досліджуваної огорожі - немає. Фактична площа будівлі літ. Б менша, ніж та, що зазначена у переліку складової частини нерухомого майна, що міститься у Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно… , номер інформаційної довідки 88138234 від 26.05.2017 року (а.с. 41-42, том 1).

По земельній ділянці з кадастровим номером 2610100000:06:001:0018, площею 0,0118 га ( АДРЕСА_2 ): після візуального обстеження встановлено, що на досліджуваній земельній ділянці відсутні будівлі чи споруди, фактичне використання ділянки - це автостоянка відкритого типу, у технічній документації із землеустрою відсутні будь-які дані щодо будівель та споруд, тому питання щодо фактичного розташування будівель, споруд та інших об`єктів на досліджуваній земельній ділянці не вирішувалось.

Мінімально-допустима величина прибудинкової території для обслуговування багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 з врахуванням фактичної площі забудови житлового фонду, відповідно до п.4.6 - ДСТУ-Н Б Б.2.2-9:2013. Настанова щодо розподілу територій мікрорайонів (кварталів) для визначення прибудинкових територій багатоквартирної забудови - становить 527 кв.м.

Конфігурація та проміри земельної ділянки зображено на малюнку № 10 та описані у дослідницькій частині висновку.

Площа земельної ділянки в межах огорожі території будинку АДРЕСА_8 для його обслуговування згідно Державних будівельних норм - достатня.

Згідно рішення міської ради від 28.08.1951 року та акту передачі в користування ПАТ Івано-Франківський локомотиворемонтний завод від 12 липня 1952 року площа ділянки по АДРЕСА_8 становить 1580 кв.м.

Конфігурація та розташування досліджуваної земельної ділянки зображено у Генплан ділянки під будівництво житлового будинку по АДРЕСА_8 , що міститься у технічному проекті житлового будинку локомотиворемонтного АДРЕСА_13 по АДРЕСА_8 , від 1952 року .

Оскільки під час дослідження виявлено невідповідності розміру фасаду житлового будинку зі сторони АДРЕСА_1 (бічний фасад), для визначення дійсної площі земельної ділянки відповідно до Генплану ділянки під будівництво житлового будинку по АДРЕСА_8 , експертом визначалося двома методами, що графічно зображені у додатку № 4 до висновку: з прив`язкою до масштабу генплану ділянки; з прив`язкою до розміру фасаду житлового будинку.

По першому варіанту площа ділянки по АДРЕСА_8 2131 АДРЕСА_14 м.; по другому варіанту площа ділянки по АДРЕСА_8 2611 АДРЕСА_14 м.

У обох варіантах площа ділянки перевищує площу, що вказана у акті передачі в користування ПАТ Івано-Франківський локомотиворемонтний завод від 12 липня 1952 року.

Фактичне розташування існуючої огорожі співпадає лише з конфігурацією ділянки площею 2131 кв.м.

У земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:06:001:0019, площею 0,1869 га наявне порушення землекористування по межі: від Б до В - землі міської ради (вул..Грюнвальдська); та частково від В до Г - землі міської ради (проїзд).

У земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:06:001:0018, площею 0,0118 га наявне порушення земельного законодавства по межі: від А до Б - землі міської ради (газон); від Б до В - землі Свято-Троїцького кафедрального храму УПЦ Київського патріархату.

Оскільки земельна ділянка по АДРЕСА_8 а не сформована, у неї відсутній кадастровий номер, у матеріалах справи відсутня документація із землеустрою, яка може бути підставою для її формування, встановити чи є порушення землекористування між земельними ділянками, що знаходяться в АДРЕСА_15 в частині порушення меж та накладення земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки - неможливо.

Судовий експерт ОСОБА_15 допитувався у судовому засіданні, а також ним надані письмово роз`яснення висновку.

Так, згідно роз`ясень експерта (а.с.129-135, том 4) загальна площа ділянки по АДРЕСА_8 (для обслуговування багатоквартирного будинку в межах огорожі) відповідно до фактичного використання становить 1114 м.кв. Площа накладення цієї земельної ділянки із земельною ділянкою з кадастровим номером 2610100000:06:001:0019 становить 191 кв.м., тобто земельні ділянки накладаються на площу , на якій розташовані три металеві гаражі, що не зазначені у відповідній технічній чи право встановлювальній документації площею забудови 19,6 м.кв.,24,8 м.кв., 19,6 м. кв.

Під час візуального обстеження встановлено, що між досліджуваними земельними ділянками існує проїзд до сусіднього житлового будинку садибного типу, розташованого на земельній ділянці (складається із трьох земельних ділянок), суміжній із земельною ділянкою по АДРЕСА_8 .

Експертом встановлено, що ширина воріт для проїзду для поздовжньої сторони житлового будинку по АДРЕСА_8 та до сусіднього будинковолодіння становить 3,14 м.; від воріт до торця будинку 3,10 (металева огорожа). Ширина між торцем житлового будинку по АДРЕСА_8 та АДРЕСА_16 АДРЕСА_1 становить 6,44 м.

Відстань від межі від В ОСОБА_16 до ОСОБА_17 - землі міської ради (проїзд) до огорожі вздовж будинку становить 7,30 м.; 7,17м.; 6,99м.

Ширина проїзду до сусіднього будинковолодіння в межах бортового каменю становить 3,14м.; 2,86м; 4,34м.

Вимогами п. 15.3.1 ДБН Б 2.2-12:2019.Планування та забудова територій. встановлено, що для пожежних автомобілів слід передбачати проїзди завширшки не менше ніж 3,3 м. До житлових будинків висотою до 5 поверхів проїзди можна влаштовувати з однієї поздовжньої сторони.

Таким чином, враховуючи, що досліджуваний житловий будинок по АДРЕСА_8 , що має суміжну стіну із сусідньою будівлею Свято-Троїцького кафедрального храму УПЦ Київського патріархату, ширина заїзду до його головного фасаду становить 5,83 м., що відповідає вимогам нормативно-правових актів щодо ширини проїзду пожежних автомобілів.

Відстань між будинками, будівлями та спорудами на земельній ділянці по АДРЕСА_1 відповідає вимогам державних будівельних норм щодо протипожежних відстаней.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з положень ст.ст. 1,9 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , ст.ст.12,13,21,203,215 ЦК України, ст.ст. 42, 82, 83, 116, 126, 128, 184 ЗК України (станом на 03.12.2007р.), ст.ст. 125, 140 ЗК України, встановивши, що власником спірних земельних ділянок в даний час є ТОВ Гранд Готель Роксолана , за яким 02.08.2016 року було зареєстровано речове право на нерухоме майно, що підтверджується відповідними даними Державного земельного кадастру, позивачем не додано до позовної заяви визначених в ст.126 ЗК України документів, які б свідчили про наявність прав на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_8 , тому твердження позивача про те, що земельні ділянки були виділені за рахунок прибудинкової території будинку АДРЕСА_8 а є безпідставними та необґрунтованими, позивач ОСОБА_18 не є належним позивачем щодо оскарження рішень міської ради та правовстановлюючих документів на земельні ділянки третіх осіб з мотивів порушення прав користування прибудинковою територією, оскільки позивач не має повноважень представляти інтереси всіх співвласників багатоквартирного житлового будинку. Оспорювані рішення Івано-Франківської міської ради прийнято на підставі та у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог до відповідачів, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання оспорюваних рішень органу місцевого самоврядування та правочинів недійсними погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, а також нормам матеріального та процесуального права. Крім того, суд правильно зазначив, що позивач не має повноважень звертатися в інтересах всіх співвласників багатоквартирного житлового будинку. Однак він є належним позивачем щодо захисту своїх прав і має право на вирішення спору окремо за його позовом, який стосується прибудинкової території. Тому суд фактично правильно розглянув справу, ухваливши рішення по суті спору.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Аналогічні положення норм цивільного процесуального законодавства діяли в редакції ЦПК України, яка була чинною до 15 грудня 2017 року.

В силу ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Вирішуючи даний спір, суд вірно виходив з норм права, які регулюють право власності та користування земельними ділянками.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу частин першої та другої статті 78, частини першої статті 79 Земельного Кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За змістом частини 1 статті 81 Земельного Кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної або комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно з пунктами а-г статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, а також викуп земельних ділянок для суспільних потреб.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Підстави виникнення права на земельну ділянку та порядок оформлення речових прав на земельну ділянку передбачені ст.ст. 125 і 126 Земельного кодексу України.

У ст.152 Земельного кодексу України передбачені способи захисту прав на земельні ділянки, зокрема за змістом ч.ч.2 та 3 цієї статті власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У Земельному Кодексі України 1990 року законодавець визначив, що право власності на земельну ділянку виникає лише після обов`язкового настання двох умов: 1) встановлення землевпорядною організацією меж земельної ділянки в натурі і 2) одержання документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку.

З 01.01.2002 року набрав чинності Земельний Кодекс України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III, відповідно у п. 7 Перехідних положень (Розділ X) якого громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданої органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Отже, недійсним у судовому порядку може бути визнано акт (рішення) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб, якщо він не відповідає вимогам законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав акт (рішення), але при цьому обов`язковою умовою для визнання акту недійсним є порушення в зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

У відповідності до ст.317 ЦК України власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно із ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи бути обмеженим в його здійсненні.

У відповідності до ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Як суб`єкт права власності міська рада має право володіти, користуватись і розпоряджатись землями комунальної власності в повному обсязі, встановленому для них нормами публічного права.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

Вирішуючи питання про недійсність акта органу місцевого самоврядування, суд має встановити не тільки обставини щодо дотримання вимог законодавства щодо відведення земельної ділянки, а й факт порушення внаслідок прийняття такого акта прав особи, яка звернулась за захистом, щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом ч.1 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч.4 ст. 79-1 ЗК України).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Із матеріалів справи встановлено, що земельна ділянка, яка фактично використовується співвласниками багатоквартирного будинку як прибудинкова територія, не сформована і відповідна земельно-технічна документація, спрямована на її формування і впорядкування правовідносин у з`язку із зміною законодавства та прийняттям нового, співвласниками багатоквартирного будинку не виготовлялася, земельна ділянка перебуває у власності органу місцевого самоврядування.

Органом місцевого самоврядування відчужена частина земельної ділянки, яка використовувалася мешканцями багатоквартирного будинку під розміщення трьох металевих гаражів. На ці тимчасові споруди не представлено будь-якої технічної документації, яка б свідчила про правомірність їх встановлення. Крім того, у зв`язку із зменшенням земельної ділянки, що використовувалася співвласниками багатоквартирного будинку, на площу розташування вказаних трьох металевих гаражів, не порушуються права співвласників багатоквартирного житлового будинку, оскільки площа прибудинкової території, яка залишилася, є достатньою для обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розмір її відповідає державним нормам, тому таку площу земельної ділянки слід вважати необхідною для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, що підтверджено висновком судової будівельно-технічної експертизи.

Доводи апелянта про те, що оспорювана частина земельної ділянки не вилучалася у співвласників багатоквартирного будинку не заслуговують на увагу у зв`язку з тим, що вона як прибудинкова територія, не була визначена відповідним рішенням органу місцевого самоврядування.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 червня 2019 року - без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.О. Максюта

Судді: М.Д.Горейко

Р.Й. Матківський

Повний текст постанови складено 03 серпня 2020 року.