Рішення

від 15.09.2020 по справі 344/5784/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/5784/17

Провадження № 22-ц/4808/21/20

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач Максюта

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Василишин Л.В., Горейко М.Д.,

секретаря Петріва Д.Б.,

з участю представника заявника Хемича В.М., позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Гранд готель "Роксолана", ПП "Сігуенья", Івано-Франківської міської ради, треті особи ПАТ Івано-Франківський локовомотиворемонтний завод , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про визнання незаконними та скасування рішень сесії Івано-Франківської міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання недійсним та скасування державного акту на право власності,

в с т а н о в и в :

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 24.07.2020 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 червня 2019 року - без зміни (а.с.211-221, том 4).

27.07.2020 року від представника ТзОВ "Гранд готель "Роксолана" надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат. В обґрунтування зазначено, що судом апеляційної інстанції не вирішено клопотання від 05.09.2019р., зареєстроване в канцелярії суду цього ж дня, про стягнення з ОСОБА_1 на користь заявника 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. У відзиві на апеляційну скаргу від 22.08.2019р. зазначено про витрати для підготовки відзиву та професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6000,00 грн, долучено копію договору про надання правової допомоги та копію протоколу доручення. Згідно даного протоколу розмір витрат складає 6000,00 грн, з яких: 10 год. для вивчення апеляційної скарги та підготовки і подання відзиву, з розрахунку 500 грн за 1 год. роботи; 1000,00 грн - за одне судове засідання. 05.09.2019р. подано копію платіжного доручення та акту приймання-передачі наданих послуг, що включали підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу та одне судове засідання. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Гранд готель "Роксолана" 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (а.с.222, том 4).

Встановлено, що за результатом розгляду справи в апеляційному порядку при ухваленні постанови апеляційним судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вислухавши пояснення представника заявника ОСОБА_15 , позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , доповідь судді, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення з огляду на таке.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1, 2,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, у тому числі, на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частин 1 - 6 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інші проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/WestAllianceLimited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено,що розмір судових витрат,які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Із матеріалів справи встановлено, що в суді апеляційної інстанції представником відповідача ТзОВ "Гранд готель "Роксолана" Хемичем В.М. було подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому зазначено, що розмір витрат на правову допомогу складає 6000,00 грн. (а.с.222-227, том 2).

На підтвердження понесених відповідачем витрат на надання правової допомоги, до відзиву долучено договір про надання правничої допомоги №12-12/08/19 від 20 серпня 2019 року, укладений між адвокатським об`єднанням ВІП Юрконсалтинг та ТзОВ "Гранд готель "Роксолана" (клієнт) (а.с.230, том 2) та протокол доручення №1 до договору про надання правової допомоги №12-12/08/19 від 20 серпня 2019 року (а.с.231, том 2), із змісту яких встановлено, що попередня вартість правової допомоги складає 6000,00 грн.

Згідно платіжного доручення №226 від 03.09.2016р., ТзОВ "Гранд готель "Роксолана" оплачено послуги АО ВІП Юрконсалтинг в розмірі 6 000 гривень (а.с.30, том 3).

У акті приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №12-12/08/19 від 20.08.2019 року описані такі роботи (надані послуги): підготовка та подача відзиву - 10 год. з розрахунку 500 грн за 1 год./роб. адвоката, що становить 5000,00 грн; участь в засіданнях - 1000,00 грн за одне судове засідання в апеляційному суді. Підсумкова вартість послуг адвокатського об`єднання за цим актом складає 6000,00 грн (а.с.31 том 3).

За правилом ч.5,6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стороні позивача надана можливість подати свої заперечення щодо розподілу судових витрат та ставити клопотання про їх зменшення.

ОСОБА_1 та його представник просили зменшити розмір судових витрат, виходячи з того, що у 6000 грн оцінена вартість підготовки відзиву на апеляційну скаргу та участь у одному судовому засіданні.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, відповідач ТзОВ "Гранд готель "Роксолана" має право на відшкодування понесених ним витрат на професійну правничу допомогу. Вказані витрати є частково обґрунтованими та підтверджені належними доказами.

Приймаючи до уваги, що вивчення апеляційної скарги, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу фактично оцінено у 5000 грн, коли доводи відповідача ТзОВ "Гранд готель "Роксолана" фактично залишилися такими ж, як і у суді першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні позову, тому враховуючи критерій розумності та необхідності витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що витрати на підготовку і подання відзиву на апеляційну скаргу є неспівмірними, як і витрати на участь у одному судовому засіданні в суді апеляційної інстанції в розмірі 1000 грн.

Враховуючи складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та необхідності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з обставин цієї справи та приймаючи до уваги, що стороною позивача є фізична особа, а відповідачами - юридичні особи, в тому числі і орган місцевого самоврядування, спір стосувався площі прибудинкової території, тому суд дійшов висновку, що позивач у такому спорі є фінансово більш слабким учасником спору. Крім того, з урахуванням заперечень позивача та його представника щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу та доводів щодо їх неспівмірності, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь відповідача з позивача 1000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заяви ТзОВ "Гранд готель "Роксолана", в інтересах яких виступає представник Хемич В.М., щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 понесених відповідачем судових витрат. Стягненню підлягає вартість понесених судових витрат в сумі 1000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 270, 382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника ТзОВ "Гранд готель "Роксолана" задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд готель "Роксолана", код ЄДРПОУ 40702624, адреса місцезнаходження вул. Грюнвальдська, 7-9, м. Івано-Франківськ (п/р НОМЕР_2 в ІФФ АТ КБ Приватбанк у м.Івано-Франківськ, МФО 336677) 1000,00 (одну тисячу) гривень витрат на професійну правничу допомогу, які понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту в касаційному порядку до Верховного Суду.

Судді: І.О. Максюта

Л.В. Василишин

М.Д. Горейко

Повний текст додаткової постанови складено 18 вересня 2020 року.