Постанова

від 04.08.2020 по справі 910/14776/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2020 р. Справа№ 910/14776/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

при секретарі судового засідання: Островерхої В.Л.

за участю представників:

позивача: не з`явились

відповідача: не з`явились

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 (повний текст складено 26.12.2019)

у справі №910/14776/19 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРТОН ТЕХНОЛОДЖІ"

про стягнення 1004626,21грн.

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРТОН ТЕХНОЛОДЖІ" про стягнення 1004626,21 грн., з яких 382 141,32 грн. основного боргу, 181756,76 грн. пені, 82 998,05 грн. 3% річних та 357730,08 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №1167/16-ТЕ-41 постачання природного газу від 21.12.2015.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2019 справі №910/14776/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРТОН ТЕХНОЛОДЖІ" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 346686,96 грн. основного боргу, 82998,05 грн. 3% річних, 357730,08 грн. інфляційних втрат, 90878,38 грн. пені та 14537,58 грн. витрат зі сплати судового збору. Закрито провадження у справі №910/14776/19 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 28800,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало апеляційну скаргу, в якій просило поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2019 у справі №910/14776/19 та прийняти апеляційну скаргу до провадження; скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2019 у справі №910/14776/19 в частині зменшення пені та ухвалити нове рішення у цій частині про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 90878,38грн.; стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2019 у справі №910/14776/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Владимиренко С.В., суддів Ходаківської І.П., Демидової А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2019 у справі №910/14776/19 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

06.03.2020 Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало до суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Владимиренко С.В. на лікарняному з 02.03.2020 по 11.03.2020 включно, розгляд поданої Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заяви про усунення недоліків апеляційної скарги здійснено після виходу головуючого судді Владимиренко С.В. з лікарняного.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 у справі №910/14776/19 та поновлено Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 у справі №910/14776/19. Розгляд апеляційної скарги призначено на 31.03.2020 о 12 год. 00 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1- А, зал судових засідань № 6. Зупинено дію рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2019 у справі №910/14776/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020, у зв`язку із встановленням на території України карантину учасників судового процесу повідомлено, що судове засідання призначене на 31.03.2020, не відбудеться, про наступні час та дату судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 по справі №910/14776/19 призначено на 04 серпня 2020 об 11 год. 45 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1-А, зал судових засідань № 6.

У судове засідання 04.08.2020 представники сторін не з`явились, повідомлені належним чином про дату час та місце апеляційного розгляду згідно ст. 120 Господарського процесуального кодексу України , про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення апеляційного розгляду суду не надали.

Суд зазначає, що копії ухвал суду від 12.03.2020, 23.03.2020, 23.06.2020, які направлялись Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕРТОН ТЕХНОЛОДЖІ" за адресою державної реєстрації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (02002, м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, 15-А, офіс 634) повернуті 20.03.2020, 27.04.2020, 02.06.2020, 30.04.2020, 24.06.2020 до Північного апеляційного господарського суду з довідкою пошти "Вибув", Адресат відсутній за вказаною адресою , Зачинено , Адресат відсутній в матеріалах справи відсутня інформація щодо наявності у відповідача будь-яких інших адрес.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є ухвали.

Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою та які повернулися до суду у зв`язку з їх неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог згаданих ухвал суду, оскільки зумовлені не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного суду у справі №910/23064/17 від 10.09.2018).

Отже, судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, направлені на повідомлення відповідача про розгляд справи.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у відсутності представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог у зв`язку із зменшенням пені на 50%, що складає 90 878,38грн., прийняте з порушенням норм матеріального права, зокрема, ст.ст.224, 226, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 549-552, 599 Цивільного кодексу України, та процесуального права, зокрема ст.ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України, без дослідження всіх істотних обставин справи.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин справи та повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" , з наступних підстав.

За приписами ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з апеляційної скарги, позивач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 90878,38грн. у зв`язку з її зменшенням на 50%, а відтак, враховуючи, що судове рішення у даній справі в частині задоволених позовних вимог про стягнення 346686,96 грн. основного боргу, 82998,05 грн. 3% річних, 357730,08 грн. інфляційних втрат, 90878,38 грн. пені та закриття провадження у справі №910/14776/19 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 28800,00 грн. не оскаржується позивачем, згідно з ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України в цій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.

Щодо доводів та вимог апеляційної скарги в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені на суму 90878,38грн., що переглядається судом апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відмовляючи частково у задоволенні позову в частині стягнення пені з відповідача в розмірі 90878,38грн., суд першої інстанції, пославшись на положення ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України, зазначив про можливість зменшення нарахованої позивачем пені на 50 відсотків, оскільки відповідачем здійснюється господарська діяльність з виробництва і постачання теплової енергії виключно адміністративно-житловому комплексу "Лазурний блюз", що свідчить про виконання соціальної функції щодо забезпечення тепла в оселях понад 600 квартир та майже 50 нежитлових приміщень. Крім цього, Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕРТОН ТЕХНОЛОДЖИ іншої господарської діяльності не здійснює, єдиним джерелом надходження є кошти від споживачів послуг централізованого опалення, які сплачуються відповідно до встановлених тарифів. Структура тарифу на послуги централізованого опалення, які надає відповідач, не передбачає витрат на виплату штрафних санкцій та інших втрат постачальника природного газу. Тарифи на вказані послуги є врегульованими відповідно до чинного законодавства. Відповідно до п. 21, п. 63 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" №869 від 01.06.2011, до складу інших операційних витрат не можуть включатися, зокрема, суми штрафів, пені, неустойки. Також судом зазначено, що збиток відповідача складає за 2015 -517,7 тис. грн., за 2016 - 555,3 тис. грн., за 2017 - 21,8 тис. грн., за 2017 - 21,8 тис. грн., за 2018 - 61,4 тис. грн., за 9 місяців 2019 - 364,7 тис грн.

Водночас, відповідачем вказано, що прострочення виконання зобов`язання за договором перед позивачем не є наслідком несумлінного виконання обов`язків, а сталося низьким рівнем розрахунків споживачів та несплатою боргів боржників відповідача.

З огляду на вказане вище, суд зазначив, що обставини, якими відповідач мотивує підставу для зменшення розміру пені, та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення розміру пені на 50%.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

21.12.2015 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (поставчальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вертон Технолоджі" (споживач) укладено договір постачання природного газу №1167/16-ТЕ-41 (договір), відповідно до якого постачальник зобов`язався передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язався прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, постачальник передає споживачу з 01.01.2016 по 31.03.2016 газ обсягом до 210 тис. куб. м. у тому числі по місяцях: січень - 80,0 тис. куб. м., лютий - 80 тис. куб. м., березень - 50 тис. куб. м.

Постачальник передає споживачу з 01 квітня 2016 року по 30 квітня 2016 року газ обсягом до 15 тис.куб.м.

Згідно з п. 3.1 договору, постачальник передає споживачу газ на газорозподільних станціях (ГРС) ПАТ "Укртрансгаз" або у точці балансового розмежування. Право власності на газ переходить від постачальника до споживача в пунктах приймання-передачі.

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу (п. 3.4 договору).

Відповідно до п. 3.5 договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, споживач зобов`язується надати постачальнику:

завірену копію акта про фактичний обсяг розподіленого/протранспортованого за цим договором природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором ГРМ/ГТС; у разі надання технічного акту на загальний обсяг розподіленого/протранспортованого природного газу, споживач надає детальну розбивку газу за категоріями (в т.ч. за цим договором) за власним підписом;

підписані та скріплені печатками споживача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Постачальник не пізніше 8-го числа повертає споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.У випадку ненадання або несвоєчасного надання споживачем акту приймання-передачі природного газу обсяги використання встановлюються відповідно до даних оператора ГРМ/ГТС. У випадку відмови споживача від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають врегулюванню відповідно до умов договору або в порядку, передбаченому чинним законодавством України. До врегулювання сторонами розбіжностей, обсяги використання встановлюються відповідно до даних оператора ГРМ/ГТС.

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п 6.1 договору в редакції Додаткової угоди від 31.03.2016 №3 до договору, оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (дана додаткова угода діє з 01.04.2016).

Згідно з п. 8.2 договору, у разі невиконання споживачем умов пункту 6.1 цього договору, постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання споживачем пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за яким сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років (п. 10.3 договору).

Відповідно до п. 12 договору, договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01 січня 2016 року до 30 квітня 2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (в редакції Додаткової угоди №3 від 31.03.2016 до договору).

У період з січня 2016 року по квітень 2016 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на зальну суму 1011975,18 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу.

За твердженнями позивача заборгованість відповідача за договором становить 382141,32 грн.

Звертаючись з даним позовом, позивач вказав на несвоєчасне здійснення відповідачем оплати за поставлений позивачем природний газ, тому позивачем заявлено до стягнення 181756,76 грн. пені, 82998,05 грн. 3% річних, 357730,08 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 2, 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.

Статтею 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги майновий стан сторін і оцінити співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, врахував інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства також мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін, що не було здійснено судом першої інстанції в даній справі, належних доказів в обґрунтування наведеного відповідачем суду першої інстанції не надано.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд також повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання), тоді як судом першої інстанції не було з`ясовано наведені підстави для зменшення пені на суму 90878,38грн., належних та допустимих доказів згідно ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України обгрунтовуючих вищенаведені підстави для зменшення пені на суму 90878,38грн. відповідачем не надано суду першої інстанції всупереч ч.3 ст.13 та ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Наведені судом першої інстанції мотиви зменшення пені на 50% обгрунтовані здійсненням відповідачем господарської діяльності з виробництва і постачання теплової енергії виключно адміністративно-житловому комплексу "Лазурний блюз", виконанням соціальної функції щодо забезпечення тепла в оселях понад 600 квартир та майже 50 нежитлових приміщень, відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРТОН ТЕХНОЛОДЖИ будь-якої іншої господарської діяльності, наявності у відповідача єдиного джерела надходження коштів від споживачів послуг централізованого опалення, прострочення виконання зобов`язання за договором перед позивачем через низький рівень розрахунків споживачів та несплатою боргів боржниками відповідача не доведено відповідачем належними та допустимими доказами згідно ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України всупереч ч.3 ст.13 та ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно ст. 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно приписів пунктів 2, 4 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про не обґрунтованість зменшення судом першої інстанції нарахованої позивачем пені на 50 відсотків на суму 90878,38грн.

При здійсненні апеляційного розгляду у даній справі, суд апеляційної інстанції врахував згідно ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14.

За приписами ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

З урахуванням висновків, яких дійшов суд апеляційної інстанції при вирішенні даного спору не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених позивачем в апеляційній скарзі.

Вищевикладене свідчить про невідповідність висновків викладених в рішенні суду першої інстанції встановленим обставинам справи щодо відмови у стягненні пені на суму 90878,38грн., що згідно п.3 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування судового рішення частково з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача пені на суму 90878,38грн., в іншій частині залишив судове рішення без змін.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", викладені в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України здійснити розподіл судових витрат.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права та керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 у справі №910/14776/19 в частині відмови в задоволенні позову про стягнення пені в розмірі 90878,38грн. скасувати, прийняти в цій частині нове рішення. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРТОН ТЕХНОЛОДЖІ" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України 90878,38грн. пені.

3. Абзац другий резолютивної частини Рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2019 у справі №910/14776/19 викласти в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРТОН ТЕХНОЛОДЖІ" (02002, м.Київ, ВУЛИЦЯ ОВАНЕСА ТУМАНЯНА, будинок 15-А, офіс 634, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38923261) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 6, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20077720) 346686 (триста сорок шість тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 96 коп. основного боргу, 82998 (вісімдесят дві тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 05 коп. 3% річних, 357730 (триста п`ятдесят сім тисяч сімсот тридцять) грн. 08 коп. інфляційних втрат, 181756 (сто вісімдесят одна тисяча сімсот п`ятдесят шість) грн.76 коп. пені та 14969 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 58 коп. витрат зі сплати судового збору .

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРТОН ТЕХНОЛОДЖІ" (02002, м.Київ, ВУЛИЦЯ ОВАНЕСА ТУМАНЯНА, будинок 15-А, офіс 634, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38923261) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 6, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20077720) 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору за апеляційний розгляд.

5. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 у справі №910/14776/19 залишити без змін.

6. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 у справі №910/14776/19.

7. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

8. Матеріали справи № 910/14776/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

9. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.08.2020

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова