Ухвала

від 04.08.2020 по справі 826/14255/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

04 серпня 2020 року м. Київ № 826/14255/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аверкова В.В., при секретарі судового засідання Ващенку В.А., у судовому засіданні розглянувши заяву Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Капітал Буд" до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій", треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України та державна інспекція сільського господарства міста Києва, за участю прокуратури міста Києва, про визнання протиправними дій та скасування приписів і доручення,

УСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року в адміністративній справі №826/14255/14 відмовлено повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Капітал Буд" до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій", треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України та державна інспекція сільського господарства міста Києва, за участю прокуратури міста Києва, про визнання протиправними дій та скасування приписів і доручення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року постанову суду першої інстанції від 26 грудня 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року та ухвалу суду апеляційної інстанції від 05 березня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Капітал Буд" задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано приписи №1402682 та №1402683 від 18 березня 2014 року та доручення №48/03-14 департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо знесення павільйону та будівельного майданчика за адресою: м. Київ, бул. Дружби Народів, 30. Позов в іншій частині залишено без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року залишено без змін.

Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про перегляд судового рішення в адміністративній справі № 826/14255/14 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування вказаної заяви Департаментом зазначено, що судами, при прийнятті рішення у справі на користь позивача, ключовим було наявність факту реєстрації такого майна в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та зазначалося, що право власності TOB Еко Капітал Буд на зазначену нежитлову будівлю за адресою: вул. Німанська, 1 літ Д в місті Києві зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом від 28 січня 2014 року, у зв`язку з чим, суд зробив висновок, що павільйон по бул. Дружби Народів, 30 у м. Києві не є тимчасовою спорудою в розумінні розд. І Правил благоустрою міста Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, а є тією ж спорудою що зареєстрована на праві приватної власності за TOB Еко Капітал Буд , а тому останній не вчиняв самовільне розміщення тимчасової споруди.

Право власності на об`єкт за адресою вул. Німанська, 1 літ Д в місті Києві 20 грудня 2013 року було зареєстровано за TOB Тіко Груп на підставі рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 жовтня 2013 року у справі № 757/20901/13-ц.

В подальшому, TOB Тіко Груп відчужило споруду на користь TOB Інтерсітігруп-ЛТД , яке, в свою чергу відчужило споруду на користь TOB Еко Капітал Буд . За TOB Еко капітал Буд право власності зареєстровано 27 січня 2014 року.

Київською міською радою було подано апеляційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 жовтня 2013 року у справі № 757/20901/13-ц.

Постановою Київського апеляційного суду від 21 січня 2020 року задоволено апеляційну скаргу Київської міської ради. Скасовано рішення Печерського районного суду в частині визнання права власності, прийнято нове рішення, яким відмовлено TOB Тіко Груп в задоволенні вимоги щодо визнання права власності за останнім на нежитлову будівлю загальною площею 187,1 кв.м з всесезонним майданчиком з накриттям по вулиці Німанській, 1, літ. Д в м. Києві.

Заявник зазначає, що Департаменту міського благоустрою про наявність постанови Київського апеляційного суду від 21 січня 2020 року у справі № 757/20901/13-ц стало відомо з доручення Київського міського голови від 31 січня 2020 року № 08/2192.

Також заявником зазначено, що встановлено факт порушення законодавства у сфері містобудівної та архітектурної діяльності, а також порушення норм у сфері реєстрації, оскільки не підлягають державній реєстрації споруди, які не введені в експлуатацію відповідно до законодавства. Оскільки, відсутня документація, яка б підтвердила капітальність споруди, а реєстрація права власності проведена на підставі рішення суду, яке скасоване, відсутні підстави вважати споруду за адресою вул. Німанська, 1, літ Д , у м. Києві - капітальною, що було ключовим аргументом при прийнятті адміністративними судами рішення у справі № 826/14255/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2020 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами у справі № 826/14255/14, розгляд заяви призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Позивачем до суду подані письмові пояснення з приводу заяви Департаменту, в яких зазначено, що обставини на які посилається заявник не є істотними для справи, оскільки вони не спростовують права власності ТОВ "Еко Капітал Буд" на нерухоме майно. Товариство набуло право власності на нерухоме майно за відповідними договорами купівлі-продажу часток від 27 січня 2014 року. На даний час вказаний договір є чинний. Також, зазначено, що обставини на які посилається заявник не існували на час розгляду справи у 2017 році, а мали місця після розгляду справи № 757/20901/13-ц у 2020 році.

У судовому засіданні представники 04 серпня 2020 року судом проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судами, 27 січня 2014 року між ТОВ Еко Капітал Буд та ТОВ Інтерсітігруп-ЛТД укладено договір купівлі-продажу № 441, відповідно до умов якого позивач придбав Ѕ частки нежитлової будівлі з всесезонним майданчиком з накриттям, літ. А, розташовану по вул. Німанська, 1д у м. Києві. Загальна площа зазначеної нежитлової будівлі становить 187,1 кв.м.

Право власності ТОВ Еко Капітал Буд на зазначену нежитлову будівлю зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом від 28 січня 2014 року.

При цьому, судами, які розглядали дану справу установлено, що нежитлова будівля по вул. Німанська, 1д у м. Києві та тимчасова споруда за адресою: м. Київ, бул. Дружби Народів, 30, є одним і тим же об`єктом. Вказане також підтверджується листом Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 вересня 2014 року № 064-9372.

Враховуючи наявність договору купівлі-продажу від 27 січня 2014 року № 441, за яким позивачем придбано Ѕ частки нежитлової будівлі разом з всесезонним майданчиком та її реєстрації, як об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на рухоме майно про реєстрацію права власності, Верховний Суд погодивсяся з твердженням судів попередніх інстанцій, що павільйон по бул. Дружби Народів, 30 у м. Києві не є тимчасовою спорудою в розумінні розд. І Правил № 1051, а тому ТОВ Еко Капітал Буд самовільне розміщення тимчасової споруди не вчиняло.

Також, судами встановлено, що знесення об`єктів нерухомого майна, які є самочинним будівництвом, здійснюється у порядку, передбаченому статтею 38 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності та статті 376 Цивільного кодексу України виключно на підставі рішення суду та не відноситься до повноважень відповідачів.

Як вбачається з постанови Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 826/14255/14, суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що видаючи оскаржувані приписи і доручення, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перевищив свої повноваження та не врахував, що у ТОВ Еко Капітал Буд наявні усі необхідні документи, які підтверджують його право власності на спірну земельну ділянку та нерухоме майно, розташоване на цій земельній ділянці, а тому приписи від 18 березня 2014 року № 402682, 1402683 та доручення № 48/03-14 підлягають скасуванню.

У своєму рішенні Верховний Суд встановив, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростували.

Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Пункт 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За своєю правовою природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Нововиявлена обставина - це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення даної конкретної справи; якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового рішення, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Виявлені обставини мають бути не просто новими, вони повинні мати таке значення, що, якби докази щодо цих обставин були досліджені судом, який розглядав справу по суті, то суд, вірогідно, виніс би інше рішення. Тобто, очевидність помилковості прийнятого рішення має бути достатньо високою.

Таким чином, для можливості перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами визначальним фактором є новизна та невідомість юридичного факту на момент розгляду справи та реальний вплив таких обставин на наслідки вирішення спору.

При цьому перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення; у такому випадку судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло призвести до ухвалення іншого за змістом судового рішення.

Згідно частини четвертої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, не дослідження доказів чи відхилення доводів сторони, переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2010 року у справі № К-45458/09, істотність обставини означає те, що якби суд її міг врахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Ознаку не були і не могли бути відомі особі потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов.

Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Водночас, рішення на яке посилається заявник (постанова Київського апеляційного суду від 21 січня 2020 року у справі № 757/20901/13-ц), як на підставу для перегляду постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року у справі № 826/14255/14 не було підставою для ухвалення судового рішення у даній справі.

Разом з тим, доказів, що договір купівлі-продажу від 27 січня 2014 року № 441, за яким позивачем придбано Ѕ частки нежитлової будівлі разом з всесезонним майданчиком та її реєстрації, як об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на рухоме майно про реєстрацію права власності - є нечинним матеріали справи не містять та про наявність таких заявником не зазначено.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).

Пунктом 2 частини четвертої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, зокрема докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Наведене свідчить, що обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїй заяві не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 802/2196/17-а.

Таким чином, скасування у 2020 році рішення Печерського районного суду 757/20901/13-ц в частині визнання права власності за TOB Тіко Груп на нежитлову будівлю загальною площею 187,1 кв.м з всесезонним майданчиком з накриттям по вулиці Німанській, 1, літ. Д в м. Києві не може бути підставою для перегляду постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року у справі № 826/14255/14.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Згідно частини першої статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, в задоволенні заяви Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва необхідно відмовити.

На підставі вищенаведеного та статей 248, 361, 368 369, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

Відмовити Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у задоволенні заяви про перегляд судового рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Згідно з частиною другою статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова

Повний текст ухвали виготовлений 04.08.2020.