Постанова

від 30.07.2020 по справі 160/8480/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 липня 2020 року м. Дніпросправа № 160/8480/19

головуючий суддя І інстанції -Сидоренко Д.В.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання: Чорнова Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року в адміністративній справі №160/8480/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ПРОЕКТ ГРУП" до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про скасування постанови та припису,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО ПРОЕКТ ГРУП" звернулось до суду з адміністративним позовом до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 09.08.2019 року про притягнення ТОВ "ЕКО ПРОЕКТ ГРУП" до відповідальності, яка передбачена абз.2 ч.1 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності";

- скасувати припис від 26.07.2019 року про усунення ТОВ "ЕКО ПРОЕКТ ГРУП" порушень вимог законодавства.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року адміністративний позов було задоволено.

Скасовано постанову відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради №19/17/24-60/1068 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.08.2019 року, якою визнано винним Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО ПРОЕКТ ГРУП" у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 ч.1 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Скасовано припис відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради №19 про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26.07.2019 року щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ПРОЕКТ ГРУП".

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що спірні рішення були прийняті останнім з дотриманням приписів чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для їх скасування.

Відзив від позивача на адресу суду не надходив.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 11 ст. 126, ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи за відсутності останнього.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради від 19.06.2019 року № 33 та у зв`язку з необхідністю проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні ДП 061191610858 від 10.06.2019 року про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 19.06.2019 року № 48, у період з 15.07.2019 року по 26.07.2019 року відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради було здійснено позапланову перевірку ТОВ ЕКО ПРОЕКТ ГРУПП з питань дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Реконструкція квартири АДРЕСА_2 , будівельна адреса - АДРЕСА_2.

26.07.2019 року було складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 02826072019. У розділі VIII.ОПИС виявлених порушень за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено наявність порушень вимог законодавства (а.с.15-24).

На підставі вказаного акту, 26.07.2019 року головним спеціалістом відповідача Терещенко В.В. було прийнято припис № 19 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Також, 26.07.2019 року головним спеціалістом відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради Терещенко В.В. було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким було призначено розгляд справи про порушення у сфері містобудівної діяльності на 09.08.2019 року.

09.08.2019 року начальником відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради Горюновим Д.В. було винесено постанову № 19/17/24-60/1068 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО ПРОЕКТ ГРУП" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 180630,00 грн.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття наведених постанови та припису, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що винесені 09.08.2019 року посадовими особами відповідача постанова № 19/17/24-60/1068 про притягнення ТОВ "ЕКО ПРОЕКТ ГРУП" до відповідальності та припис № 19 від 26.07.2019 року про усунення позивачем порушень вимог законодавства є такими, що не відповідають положенням чинного законодавства України, тому підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі Порядок № 553).

Згідно п. 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 Порядку № 533, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п. 13 Порядку № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до п. 16 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Приписами п. 21 Порядку № 553 визначено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва проектна організація - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що органи державного архітектурно-будівельного контролю наділенні повноваженнями по здійсненню позапланових перевірок, за умови наявності підстав, визначених приписами чинного законодавства та з дотриманням прав суб`єкта містобудівної діяльності.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття спірних постанови та припису були висновки відповідача про порушення позивачем містобудівного законодавства, а саме:

- надана під час проведення позапланової перевірки представником гр. ОСОБА_1 - Голубніченко Світланою Миколаївною проектна документація - робочий проект (шифр 208/08.11.2018 загальна пояснювальна записка і основні графічні матеріали) виготовлена ТОВ ЕКО ПРОЕКТ ГРУП , розроблена без урахування вихідних даних на проектування (містобудівні умови та обмеження від 12.02.2019 року № 122), а робочий проект розроблено у листопаді 2018 року, про що містяться записи у пояснюваліній записці і кресленнях та скріплені підписами Голубченко С.М. і Алексеевой О.М. ;

- назва об`єкту відповідно до завдання на проектування від 08.11.2018 року по зазначеному об`єкту Реконструкція квартири АДРЕСА_2 , а в містобудівних умовах та обмеженнях виданих 12.02.2019 року № 122 зазначено Реконструкція квартири АДРЕСА_2 , враховуючи що містоудівні умови видані 12.02.2019 року;

- розрахунок класу наслідків, що міститься в пояснювальній записці не погоджений замовником ОСОБА_1 та проектувальником - головним архітектором проекту Алексеевою Ольгою Миколаївною;

- відповідно до акта приймання-передачі документів № 3 від 12.04.2019 року робочий проект підприємством ТОВ ЕКО ПРОЕКТ ГРУП передано замовнику ОСОБА_1 у 2-х примірниках;

- у наданому та затвердженому робочому проекті розділ Проект організації будівництва відсутній;

- улаштування еркеру можливо при реконструкції житлового будинку в цілому, а не окремих його приміщень.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно ч. 1 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Відповідно до п. 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 року № 45 (далі - Порядок № 45) проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, зокрема Мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2017 року № 1050, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2017 року за № 1111/30979, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).

Згідно абз. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані: додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що проектна документація об`єкта будівництва має розроблятись проектувальником після отримання від замовника будівництва вихідних даних, а також з дотриманням вимог законодавства і будівельних норм.

Як свідчать встановлені обставини справи, виготовлена позивачем проектна документація, а саме робочий проект від 08.11.2018 року було розроблено без врахування вихідних даних на проектування, а саме містобудівних умов та обмежень від 12.02.2019 року № 122, що є порушенням наведених правових приписів.

Також, згідно п. 8 Порядку № 45, назва об`єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування.

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 45 завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в завданні окремим пунктом).

У завданні на проектування можуть встановлюватися вимоги щодо обґрунтування використання імпортних матеріалів, виробів, конструкцій та устаткування (з порівнянням технічних та цінових характеристик відповідних вітчизняних матеріально-технічних ресурсів).

Як вбачається з завдання на проектування від 08.11.2018 року, назва об`єкту визначена Реконструкція квартири АДРЕСА_2 , а в містобудівних умовах та обмеженнях від 12.02.2019 року № 122 зазначено Реконструкція квартири АДРЕСА_2 .

Відтак, з зазначених обставин справи вбачається невідповідність назви об`єкту відображеному в завданні на проектуванні назві об`єкта, відображеному в містобудівних умовах та обмеженнях, що є порушенням п. 8 Порядку № 45.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

До складу комплексу (будови) можуть належати об`єкти, будівництво яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією.

Усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти: характеристики можливих наслідків від відмови (стану об`єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують: рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об`єкті, - 50 осіб; рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об`єкті, - 100 осіб; рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат (до розрахунку збитків не включаються збитки замовників будівництва, які будують об`єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів, наданих під державні гарантії, коштів державних та комунальних підприємств, бюджетних установ); пам`ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини"; нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам`ятки); об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки"; житлові будинки понад чотири поверхи; об`єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" (крім об`єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля).

До значних наслідків (СС3) відносяться такі об`єкти: пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини"; об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки"; житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров`я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті.

Віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок класу наслідків, що міститься в пояснювальній записці не погоджений замовником - ОСОБА_1 та проектувальником - головним архітектором проекту Алексееєвою Ольгою Миколаївною ТОВ Еко Проект Груп .

Крім того, зі змісту пояснювальної записки вбачається, що розрахунок класу наслідків містить посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 року № 557, яка втратила чинність 06.09.2017 року, що має наслідком порушення вимог чинного законодавства.

Також, п. 13.3 Порядку № 45 визначено, що матеріали стадій ТЕО (ТЕР), ЕП, П, РП та Р передаються замовнику генпроектувальником (проектувальником) на паперових носіях у чотирьох примірниках, субпроектувальником - генпроектувальнику в п`ятьох примірниках та на електронних носіях. Необхідність виготовлення додаткових примірників проектної документації та формат надання її на електронних носіях визначаються умовами договору.

Відтак, на проектувальника покладено обов`язок по передачі замовнику проекту на паперових носіях в чотирьох екземплярах.

Відповідно до акта приймання-передачі документів № 3 від 12.04.2019 року, робочий проект позивачем було передано ОСОБА_1 (замовнику) у 2-х екземплярах.

При цьому, що стосується посилань позивача на необгрунтованість вказаних висновків, з огляду на відображення в договорі від 08.11.2018 року № 208-11/18 інформації відносно укладення його в 2 екземплярах, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх необгрунтованими, оскільки висновки відповідача відносно порушення позивачем п. 13.3 Порядку № 45 базуються на не передачі позивачем саме робочого проекту у 4 екземлярах, що підтверджено матеріалами справи.

Також, згідно п. 3.2.11 ДБН А.3.1.-5:2016 проект організації будівництва (ПОБ) - це вид проектно-технологічної документації у складі проекту, яка містить рішення з організації будівництва об`єкта в цілому та, за необхідності, черги, пускового комплексу, відокремленої частини, частини об`єкта будівництва, підготовчих робіт.

Відповідно до п. 5.1.8 ДБН А.3.1-5:2016 ПОБ на повний обсяг будівництва об`єкта розробляється відповідно до вимог ДБН А.2.2-3 у складі проекту (затверджувальної частини робочого проекту) як розділ "Організація будівництва". За необхідності, ПОБ розробляються на окремі черги будівництва, пускові комплекси або на окремі його частини.

ПВР розробляються на основі ПОБ та робочої документації.

Згідно п. 5.2.1 ДБН А.3.1.-5:2016 ПОБ має містити загальні рішення з організації будівництва об`єкта в цілому. У випадку здійснення будівництва за чергами, пусковими комплексами ПОБ кожної черги, пускового комплексу має враховувати умови будівництва об`єкта в цілому.

Склад та форми основних документів ПОБ наведено у додатках Д та Е.

Відповідно до п. 5.2.3 ДБН А.3.1.-5:2016 У ПОБ загальна тривалість будівництва, а також тривалість і послідовність виконання окремих етапів робіт визначаються шляхом календарного планування відповідно до [21] з урахуванням переліку та обсягів робіт, їх технологічного та організаційного взаємозв`язку.

У календарних планах будівництва об`єкта потрібно виділяти роботи з підготовки до будівництва (або розробляти календарний план на підготовчий період окремо).

Як вбачається з робочого проекту, в ньому відсутній розділ Проект організації будівництва .

Крім того, відповідно до Додатку Д ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації у робочому проекті повинні бути розроблені розділи:

- із забезпечення енергоефективності;

- із забезпечення надійності та безпеки;

- відомості з обсягами робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, сформована позивачем проектна документація розроблена не в повному обсязі, а саме: том 1, ПЗ - розділ Заходи з енергозбереження розроблено для житлового будинку взагалі, а не для зазначеної квартири; том 1, ПЗ - відсутній розділ із зазбезпечення надійності та безпеки ; том 1, ПЗ - відсутні відомості з обсягами робіт; том 1, ПЗ Архітектурно-будівельні рішення - не містять обґрунтувань застосованих конструкцій, їх категорії відповідальності, теплоефективність огороджувальних конструкцій та теплофізичні характеристики, що є порушенням наведених правових приписів.

Також, відповідно до п. 8.3 ДБН В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт реконструкція житлових будинків може здійснюватися:

- зі збереженням існуючої кількості і типів квартир на поверхах. При цьому можливе збільшення площі кухонь і житлових кімнат за рахунок внутрішніх перепланувань і прибудов у вигляді еркерів;

- зі збільшенням загальної площі будинків за рахунок використання горищних об`ємів, надбудови мансард, одного або декількох поверхів, різних прибудов;

- із міжквартирною трансформацією за рахунок об`єднання квартир, розташованих як на одному поверсі, так і на суміжних поверхах (по горизонталі і вертикалі);

- зі зміною кількості та розмірів площ квартир на поверхах у результаті часткового перепланування суміжних квартир і різних прибудов.

Згідно п. 8.14 ДБН В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт при проектуванні реконструкції житлових будинків допускається зміна їх фасадів, яка повинна носити системний характер, єдиний для всього будинку, а також улаштування вхідних груп до вбудованих (прибудованих) приміщень тільки за архітектурно-планувальними завданнями.

При проектуванні реконструкції, капітальних ремонтів і перепланувань окремих квартир заборонено: утеплення і скління існуючих балконів і лоджій; улаштування нових і розширення існуючих балконів і лоджій, їх скління; улаштування нових віконних прорізів і розширення існуючих віконних і балконних прорізів; зміна форм і кольорів віконних рам і балконних дверей.

Згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року № 127, балкон - огороджений відкритий або засклений майданчик, що виступає із площини стіни фасаду та слугує для відпочинку.

Еркер - частина приміщення, що виступає з площини фасаду будинку, частково або повністю засклена з метою поліпшення освітлення та інсоляції.

Як вбачається зі змісту робочого проекту (шифр 208/08.11.2018), а саме арк. 6 креслення у осях 2-3 зображено креслення прибудови, яка не є частиною приміщення та окремо розташована від кімнати і має окремий вхід, що свідчить про зображення на останньому саме балкону, а не еркеру.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку стосовно підтвердження належними та достатніми доказами факту порушення позивачем містобудівного законодавства та, як наслідок правомірності прийняття спірних постанов та припису.

Що стосується висновків суду першої інстанції відносно підписання акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №02826072019 від 26.07.2019 року тільки однією особою, а саме головним спеціалістом Терещенко В.В., в той час як перевірка проводилась головними спеціалістами відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради - Терещенко Вадимом Валентиновичем та Руденко Оленою Василівною , то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що станом на час складання наведеного акту головний спеціаліст Руденко О.В. звільнилась, що також відображено в наведеному акті, а положення приписів чинного законодавства не встановлюють недійсності акту перевірки за умови підписання останнього однією уповноваженою посадовою особою та підтвердження виявлених порушень.

Відповідна правова позиція щодо правового значення акта перевірки, не підписаного одним із перевіряючих за умови підтвердження наявності обставин, викладених в такому акті, висловлена і в постанові Верховного Суду від 19.06.2020 року ( справа № 140/388/19), що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Також, відносно висновків суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи міститься витяг з реєстру атестованих осіб (http://asdev.com.ua/itn/list.php?sort=status&order=DESC), в якому зазначено, що станом на 26.01.2020 року Терещенко Вадим Валентинович , який здійснює технічний нагляд за будівництвом будівель і споруд, сертифікат АТ 000657 від 27.04.2012 року, здійснює діяльність із порушенням ст. 17 Закону України Про архітектурну діяльність , якою встановлена невідповідність заявника кваліфікаційним вимогам; непідтвердження професійної спеціалізації, рівня знань та кваліфікації за результатами іспиту; виявлення у поданих документах недостовірної інформації, як на підставу проведення перевірки некваліфікованою особою та наявності сумнівів у належності сформованих висновків, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки відповідно до посадової інструкції головного спеціаліста відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, затвердженої заступником міського голови О. Катриченко 29.01.2018 року, яка також визначає кваліфікаційні вимоги до наведеної посади, наявність чи відсутність у вказаної особи кваліфікаційного сертифіката інженера з технічного нагляду, жодним чином не впливає на можливість здійснення повноважень щодо архітектурно-будівельного контролю, які випливають з Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Положення про відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 21.10.2015 року № 4053 (зі змінами) та вищенаведеної посадової інструкції.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст.308, ст. 310, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року в адміністративній справі №160/8480/19- скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ПРОЕКТ ГРУП" - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко