Рішення

від 31.07.2020 по справі 337/4676/19

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

31.07.2020 ЄУН 337/4676/18

Провадження № 2/337/216/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2020 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

в складі: головуючого судді - Салтан Л.Г.

за участю секретаря - Шаповалової А.В.

позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3

відповідачів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

представників відповідачів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) , ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_9 ( рік народження та РНОКПП невідомі, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_11 ( рік народження та РНОКПП невідомі, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) , ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_13 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_14 ( рік народження та РНОКПП невідомі місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (року народження та РНОКПП невідомі, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП невідомий , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) ОСОБА_15 (рік народження та РНОКПП невідомі місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_16 (рік народження та РНОКПП невідомі місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) треті особи: Запорізька міська рада (місцезнаходження: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206), Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району, (м. Запоріжжя, бул. Будівельників 19) про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

21.10.2019 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , в якому просять скасувати рішення державного реєстратора Філії Комунального підприємства Центр реєстрації майнових прав Лебединської районної ради у м. Запоріжжя Осєнньої Маргарити Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 43660039 від 24.10.2018 року 14:12:52 про реєстрацію за ОСОБА_15 та ОСОБА_16 права власності на житлову квартиру АДРЕСА_3 по 1/2 кожному; скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_17 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43373612 від 05.10.2018 року 14:25:07 про реєстрацію за ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 права власності на житлову квартиру АДРЕСА_3 по 1 /20 кожному; скасувати рішення державного реєстратора Філії Комунального підприємства Центр реєстрації майнових прав Лебединської районної ради у м. Запоріжжя Осєнньої Маргарити Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 44556111 від 12.12.2018 року 11:08:21 про реєстрацію за ОСОБА_14 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 права власності на житлову квартиру АДРЕСА_3 по 1 / 3 кожному; скасувати записи в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:

- № 28525701 від 18.10.2018 року про право власності ОСОБА_15 на 1/2 житлової квартири АДРЕСА_3 ;

- № 28525536 від 18.10.2018 року про право власності ОСОБА_16 на 1/2 житлової квартири АДРЕСА_3 ;

- № 28259031 від 03.10.2018 року про право власності ОСОБА_9 на 1/20 житлової квартири АДРЕСА_3 ;

- № 28258970 від 03.10.2018 року про право власності ОСОБА_10 на 1/20 житлової квартири АДРЕСА_3 ;

- № 28259138 від 03.10.2018 року про право власності ОСОБА_11 на 1/20 житлової квартири АДРЕСА_3 ;

- № 28259095 від 03.10.2018 року про право власності ОСОБА_12 на 1/20 житлової квартири АДРЕСА_3 ;

- № 28258901 від 03.10.2018 року про право власності ОСОБА_13 на 1/20 житлової квартири АДРЕСА_3 ;

- № 29395105 від 10.12.2018 року про право власності ОСОБА_14 на 1/3 житлової квартири АДРЕСА_3 ;

- № 29395275 від 10.12.2018 року про право власності ОСОБА_4 на 1/3 житлової квартири АДРЕСА_3 ;

- № 29395406 від 10.12.2018 року про право власності ОСОБА_5 на 1/3 житлової квартири АДРЕСА_3 .

та зобов`язати ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відновити планування житлової квартири АДРЕСА_3 , шляхом відновлення у відповідності до технічного паспорту на квартиру, виготовленого станом на 17.10.2018 року, приміщень спільного користування: кухні площею 14,5 кв.м.; двох туалетів площею по 1,4 кв.м. кожен; вмивальні площею 2,1 кв.м.; комори площею 2,4 кв.м.; двох душових площею по 1,4 кв.м. кожна; п`яти коридорів площею по 11,4; 10,5; 2,1; 7,9 та 10,3 кв.м. , відповідно, та стягнути солідарно з Відповідачів на користь Позивачів судові витрати

В обґрунтування позову зазначили, що в 2017 році Відповідачі прийняли спільне рішення про приватизацію займаних ними кімнат і самовільно, всупереч законодавству України та існуючим будівельним і санітарним нормам здійснили перепланування квартири. Відповідачами було незаконно знесено стіни всіх спільних приміщень і отриману площу самовільно поділено на чотири частини шляхом встановлення перегородок. Внаслідок вказаного перепланування в спірній квартирі не залишилося жодного спільного приміщення, знесено туалети, ванні кімнати та кухню. Фактично, в спільному користуванні та з доступом до нього Позивачів залишилася частина коридору №1. Позивачі, внаслідок неправомірних дій Відповідачів, не мають можливості проживати у спірній квартирі через відсутність санітарних умов, кухні, туалету та ванної кімнати. Підсобні приміщення (кухня площею 14,5 кв.м.; два туалети площею по 1,4 кв.м. кожен; вмивальні площею 2,1 кв.м.; комори площею 2,4 кв.м.; дві душові площею по 1,4 кв.м. кожна; п`ять коридорів площею по 11,4; 10,5; 2,1; 7,9 та 10,3 кв.м. відповідно та балкон площею 2,5 кв.м.) перебували в спільній сумісній власності. Власниками таких приміщень були відповідачі та територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Позивачі, в свою чергу, на підставі ордеру мали право користування підсобними приміщеннями в кількості та обсягах, які відповідали площі займаних ними кімнат. Всі вказані приміщення належали до допоміжних приміщень спільного користування і могли бути передані виключно у спільну сумісну власність. При цьому, позивачі, які на підставі ордеру отримали право користування квартирою, так само мають право користування і всіма допоміжними приміщеннями такої квартири. Позивачі мали право користування всіма приміщеннями, які перебували в спільній власності, а саме: кухня площею 14,5 кв.м.; два туалети площею по 1,4 кв.м. кожен; вмивальні площею 2,1 кв.м.; комори площею 2,4 кв.м.; дві душові площею по 1,4 кв.м. кожна; п`ять коридорів площею по 11,4; 10,5; 2,1; 7,9 та 10,3 кв.м. відповідно та балкон площею 2,5 кв.м. Таке право позивачам належало на підставі ордеру № 75 від 14.01.2015 року. Внаслідок самовільного поділу відповідачами спільних приміщень, всі вказані приміщення припинили існування і увійшли до складу новостворених квартир. Відповідними діями відповідачі порушили права позивачів на користування допоміжними приміщеннями. В період з жовтня по грудень 2018 року Відповідачі зареєстрували право власності на отримані внаслідок незаконного перепланування квартири, присвоївши їм номери АДРЕСА_2 (Відповідачі 1-5), АДРЕСА_15 (Відповідачі 9 та 10) і АДРЕСА_16 (Відповідачі 6-8). З приводу вказаних порушень Позивачі неодноразово зверталися до компетентних органів, однак Відповідачі не надають доступу до спірної квартири і провести перевірку дотримання ними законодавства України та будівельних норм при здійсненні перепланування не вбачається за можливе. Відповідачі не мали права розпоряджатися допоміжними та нежилими приміщеннями квартири, так само і зносити їх, або вчиняти будь-яке перепланування вказаних приміщень Відповідачі мали право виключно після узгодження таких робіт з Запорізькою міською радою та органами архітектурного контролю. Фактично, Відповідачі після приватизації кімнат здійснили самочинне та незаконне перепланування, розширивши власну житлову площу за рахунок допоміжних приміщень, які мають перебувати у спільному користуванні жильців і є спільною сумісною власністю. Відповідні приміщення приватизації не підлягають. Після перепланування та незаконного розширення належних їм квартир Відповідачі створили нові об`єкти нерухомого майна, присвоїли їм нові адреси та зареєстрували за собою право власності. Фактично, Відповідачі таким способом обійшли заборону приватизації приміщень спільного користування, кожен з них отримав у власність по 1/12 частині об`єкта нерухомого майна 1322098323101, а згодом зареєстрував за собою право власності на частку в новоствореному об`єкті нерухомого майна. З огляду на те, що об`єкти нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_15 та АДРЕСА_16 були створені незаконно і самочинно, у Відповідачів не може виникнути на них право власності, а відповідні реєстраційні записи підлягають скасуванню. Скасуванню така реєстрація підлягає незалежно від дотримання державним реєстратором всіх вимог щодо проведення реєстраційних дій. Внаслідок незаконного перепланування і привласнення площ, які перебували в спільному користуванні, право позивачів на користування спільними приміщеннями було порушене, оскільки такі приміщення припинили існування. З огляду на це, законним способом захисту порушених прав позивачів, крім скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, є зобов`язання відповідачів відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення приміщень спільного користування у відповідності до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 , виготовленого станом на 17.10.2018 року .

Ухвалою суду від 8 листопада 2019 року відкрито провадження по справі, справа призначена до розгляду у підготовчому судовому засіданні, відповідачам наданий строк на подання відзиву.

2 грудня 2019 року відповідачі ОСОБА_16 та ОСОБА_15 надали відзив на позов (т.1 а.п. 81-87), в якому вони зазначили, що підстави для задоволенню позову відсутні, оскільки позивачі не є власниками, а тільки користувачами житла, яке вони займають, отже норми ст.382 ЦК України, на яку посилаються позивачі в обґрунтування свого позову, так і інші норми матеріального права, які захищають право власності фізичних осіб, не можуть бути застосовані у врегульовані відносин між сторонами. Разом з тим, Відповідачі є власниками нерухомого майна, а тому саме їх права захищені ЦК України в цілому, зокрема, Главою 29 цього кодексу. Оскільки позивачі взагалі не є власниками, то вони не наділені правом оцінювати, чи порушені тими чи іншими діями права інших власників. Крім того, з наданої позивачами копії ордеру № 75 від 14.01. 2015 року, виданого на ім`я позивачів, вбачається, що позивачам надано право на заселення саме у квартиру АДРЕСА_17 , а не у гуртожиток . Таким чином, положення ЗУ Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків не можуть регулювати правовідносини, які виникли між позивачами та відповідачами. Крім того, позивачі свідомо не отримують у власність нерухоме майно шляхом приватизації та не порушують такого питання. При здійсненні робіт з переобладнання вони подавали до відповідних органів архітектурно-будівельного контролю декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, реєстрація якої і є процедурою, відповідно до вказаного вище Порядку та є нічим іншим, як прийняттям об`єкта в експлуатацію. Також предметом позову є скасування рішення про державну реєстрацію права власності, однак скасування рішення - це наслідок, передумовою скасування будь-якого рішення має бути встановлення його незаконності або встановлення правової підстави застосування наслідку, однак у позові не зазначено ані підстав незаконності рішення про державну реєстрацію, ані будь-яких інших підстав, які б мали наслідком скасування рішення про реєстрацію права власності. Ще в 2013 році, (до видачі ордерів) , тобто коли будинок дійсно мав статус гуртожитку, всі мешканці поверху, у тому числі, і позивачі, зверталися до МКП Основаніє із заявою про надання згоди на реконструкцію поверху. Вказана заява, підписана від кожної родини, яка проживала на поверсі, подана в МКП Основаніє 18.04.2013 року та свідчить про узгодження вирішення зазначеного питання зх. Позивачами. Просять у задоволенні позову відмовити.

2 грудня 2019 року від ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 надійшов відзив на позов ( т. 1 а.п. 101-106), в якому вони просять заявлені позовні вимоги залишити без задоволення, в обґрунтування своїх заперечень зазначили, що на підставі ордера від 11.11.2008 року № 250 серії Г , виданого 22.11.2008 року вони були вселені в гуртожиток за адресою: АДРЕСА_10 , житловою площею 31,9 кв.м, загальною площею 50,33 кв.м. Після смерті ОСОБА_19 у 2014 році вдові ОСОБА_5 на сім`ю з 3-х осіб було переоформлено ордер від 14.01.2015 року № 77 серії М на право проживання в тому ж самому гуртожитку, але за адресою: АДРЕСА_12 . Рішення про перепланування спільно заселеної квартири приймалось усіма сусідами: ОСОБА_25, ОСОБА_26 , ОСОБА_23, ОСОБА_27 ще у квітні 2013 року, про що свідчить спільна заява від 18.04.2013 року та письмове погодження вирішення цього питання з МКП Основаніє . Проте, саме перепланування ним вдалося реалізувати лише у 2018 році, оскільки на це вплинуло декілька об`єктивних факторів: смерть ОСОБА_19 , неадекватна поведінка сім`ї ОСОБА_21 , оформлення документів для приватизації свого житлового приміщення. Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 10.07.2017 року № НОМЕР_3, виданого Районною адміністрацією Запорізької міської ради по Хортицькому району, - відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 являються власниками ј частини квартири спільного заселення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 , яка належить нам на праві спільної часткової власності в рівних долях. В спільну часткову власність перейшли кімнати АДРЕСА_18, житловою площею 31,9 кв.м., підсобні приміщення залишені в спільному користуванні. З метою благоустрою житла вони, як власники житла, в період із вересня по листопад 2018 року здійснили роботи по його переплануванню, звернувшись до фахівця - ФОП ОСОБА_22 з приводу виготовлення дозвільної та технічної документації. Згідно Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, виданого Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 07.09.2018 року було дозволено компетентним державним органом провести реконструкцію квартири. Відповідно до технічного паспорту від 13.11.2018 року квартира АДРЕСА_3 повністю співпадає за площею (загальна - 50,3 кв.м, жила - 31,9 кв.м) як зі свідоцтвом про право власності, так і навіть з ордерами на житлове приміщення 2008 та 2015 років. Згодом, після проведення робіт 19.11.2018 року ДАБК видала Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта. Згідно даної Декларації відповідачами ОСОБА_23 , в господарський спосіб було виконано монтаж внутрішніх стінових перегородок та внутрішнє оздоблення; експертиза проекту будівництва не здійснювалась в силу п. 3 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ; втручання в несучі конструкції та інженерне обладнання нами не здійснювалося; площа квартири не зменшилась; всі роботи, передбачені проектною документацією, виконані згідно ДБН; об`єкт готовий до експлуатації. Після письмового узгодження з більшістю власників на 6-му поверсі житлового будинку, що підтверджується відповідними заявами, 10.12.2018 року вони зареєстрували у визначений законом порядок право власності на вказане житлове приміщення, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Вони приватизували своє житлове приміщення відповідно до рішення місцевої ради в законний спосіб, а перепланування житлового приміщення відповідає технічним умовам і будівельним нормам. Окрім цього, позивачі просять суд скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію прав власності не наводячи жодного правового обґрунтування. Задоволенням позову суттєво будуть порушені їхні права, так як вони понесли відповідні витрати.

19.12.2020 року позивачами надана відповідь на відзив, в якій вони зазначили, що внаслідок перепланування, здійсненого ОСОБА_23 , позивачі втратили можливість доступу до коридору 19, площею 10,3 кв.м., кухні 14, площею 14,5 кв.м., вмивальні 12, площею 2,1 кв.м., коридору 10, площею 7,9 кв.м., туалету 13 площею 1,4 кв.м. та пожежної драбини. Всі вказані приміщення належали до допоміжних приміщень спільного користування і могли бути передані виключно у спільну сумісну власність. При цьому, позивачі, які на підставі ордеру отримали право користування квартирою, так само мають право користування і всіма допоміжними приміщеннями такої квартири. Стосовно посилання відповідачів на відсутність необхідності погодження перепланування у випадку невтручання в несучі конструкції, позивачі звертають увагу суду на те, що внаслідок вчиненого перепланування було припинено існування приміщень спільного використання і погіршено умови проживання позивачів. Підсобні приміщення (кухня площею 14,5 кв.м.; два туалети площею по 1,4 кв.м. кожен; вмивальні площею 2,1 кв.м.; комори площею 2,4 кв.м.; дві душові площею по 1,4 кв.м. кожна; п`ять коридорів площею по 11,4; 10,5; 2,1; 7,9 та 10,3 кв.м. відповідно та балкон площею 2,5 кв.м.) перебували в спільній сумісній власності. Власниками таких приміщень були відповідачі та територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Позивачі, в свою чергу, на підставі ордеру мали право користування підсобними приміщеннями в кількості та обсягах, які відповідали площі займаних ними кімнат. Попри те, що допоміжні приміщення квартири перебували в спільній сумісній власності, відповідачі самовільно здійснили поділ спільного майна. Жодного договору або рішення суду з цього приводу не існує. Стосовно прав позивачів, які було порушено діями відповідачів слід зазначити, що позивачі мали право користування всіма приміщеннями, які перебували в спільній власності, а саме: кухня площею 14,5 кв.м.; два туалети площею по 1,4 кв.м. кожен; вмивальні площею 2,1 кв.м.; комори площею 2,4 кв.м.; дві душові площею по 1,4 кв.м. кожна; п`ять коридорів площею по 11,4; 10,5; 2,1; 7,9 та 10,3 кв.м. відповідно та балкон площею 2,5 кв.м. Таке право позивачам належало на підставі ордеру № 75 від 14.01.2015 року. Внаслідок самовільного поділу відповідачами спільних приміщень, всі вказані приміщення припинили існування і увійшли до складу новостворених квартир. Відповідними діями відповідачі порушили права позивачів на користування допоміжними приміщеннями. Стосовно скасування рішень про державну реєстрацію прав на новостворені об`єкти нерухомого майна слід зазначити наступне: відповідачі незаконно і самоправно виділили собі частки в спільній сумісній власності, шляхом перепланування квартири і захоплення приміщень спільного використання. З огляду на те, що відповідачі не мали законного права на створення нових об`єктів нерухомого майна в тому вигляді, в якому їх було створено, реєстрація за ними права власності підлягає скасуванню. Скасуванню така реєстрація підлягає незалежно від дотримання державним реєстратором всіх вимог щодо проведення реєстраційних дій. Після скасування рішення про реєстрацію права власності відповідачі не матимуть права перешкоджати позивачам в доступі до спільних приміщень і обмежувати доступ позивачів до них.

Ухвалою суду від 18.05.2020 року закрите підготовче провадження по справі, справа призначена до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримали, вважають їх законними та обґрунтованими, просять позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивачів ОСОБА_3 вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки після здійснення переобладнань та реєстрації права власності на новоутворені об`єкти, порушені права позивачів щодо користування місцями загального користування, які підлягають поновленню у судовому порядку, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 у задоволенні позову просить відмовити у задоволенні позову відмовити, оскільки переобладення та оформлення права на житлову площу вона зробила офіційно, у передбачений чинним законодавством спосіб, витратила кошти на обладнання та ремонт житла, задоволенням позову та поверненням житла до первісного стану будуть суттєво порушені її права.

Відповідач ОСОБА_5 проти позову заперечує, у задоволенні позову просить відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_6 вважає, що заявлені вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачі у своїй квартирі не мешкають, не є власниками квартири, своє житло до ладу не привели, статус будинку взагалі є житловим, а не гуртожитком, жодне правове обґрунтування щодо вимоги скасування права власності, на яке посилаються позивачі не регулює виниклих правовідносин, здійснення переобладнання відбулося зі згоди позивачів, жодні права їх порушені не були, надана їхній родині житлова площа не зменшилися, душ та санвузол залишився у користуванні, з приводу користування пожежним виходом до відповідачів не зверталися, натомість, відповідачі у встановлений законом спосіб здійснили відповідні переобладнання, вклали грошові кошти, оформили право власності; задоволенням позову будуть суттєво порушені їх права як власника.

Представник відповідача ОСОБА_24 вважає, що позивачами обраний неналежний спосіб захисту, оскільки вони є наймачами житла, власником якої є Територіальна громада Запорізької міської ради, саме яка має право бути позивачем за заявленими позовними вимогами, а ОСОБА_10 взагалі є неналежним відповідачем; жодних прав позивачів він не порушував, після здійснення переобладнання у загальному користуванні залишилися ванна кімната, санвузол, якими він не заважає користуватися позивачам, позивачі у належному стані своє житло не утримують; збільшення житлової площі відповідачів внаслідок переобладнання не відбулося, правове обґрунтування виниклих правовідносин, на яке посилається позивач, є недоречним; просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_7 вважає посилання позивачів на положення ст.382 ЦК України незаконними, оскільки останні не є власниками житла, а тому позивачем з приводу зазначених вимог може виступати лише Територіальна громада Запорізької міської ради, вимоги щодо скасування реєстрації права власності, пред`явлені до відповідачів взагалі є утопічними, оскільки останні жодним чином не зможуть виконати рішення суду, вимоги щодо повернення житла у первісний стан не підтверджені належним висновком експерта щодо можливості експлуатації житлової площі за призначенням, відповідна Реєстраційна служба, до компетенції якої входить питання щодо скасування реєстрації, до участі у справі не залучалася.

У судове засідання відповідачі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, з заявами про відкладення розгляду справи не зверталися.

Відповідачі ОСОБА_12 (т.1 а.п.194), ОСОБА_13 (т1.а.п.197), ОСОБА_18 (т.1 а.п.200), ОСОБА_9 (т.1 а.п.203), ОСОБА_14 (т.1 а.п. 230) надали заяву щодо розгляду справи у їх відсутність, в якій просили у задоволенні позову відмовити. .

Представник районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району Рибалкіна М.Я. надала заяву ( т.1 а.п. 75), в якій зазначила, що районна адміністрація є не належною стороною по справі, оскільки приватизація частини квартири спільного заселення була проведена без порушення вимог діючого законодавства і у позивачів претензій щодо приватизації немає, по висунутим позовним вимогам у районної адміністрації інформація та повноваження відсутні.

Представник Запорізької міської ради надав заяву щодо розгляду справи у його відсутність, в якій просить винести рішення на підставі наявних матеріалів справи. ( т.1. а.п. 77) .

У відповідності до вимог ст..223 ЦПК України суд провів судове засідання у відсутності осіб, які не з`явилися до судового засідання.

Вислухавши пояснення учасників провадження, розглянувши матеріали провадження, з`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Крім того, згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді заслухані , тобто належним чином вивчені судом.

За вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.

Судом встановлено:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані в квартирі за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно технічного паспорту на час заселення квартира АДРЕСА_2 складалася з восьми кімнат, по дві на кожну родину, та спільних приміщень : кухні площею 14,5 кв.м.; двох туалетів площею по 1,4 кв.м. кожен; вмивальні площею 2,1 кв.м.; комори площею 2,4 кв.м.;двох душових площею по 1,4 кв.м. кожна; п`яти коридорів площею по 11,4; 10,5; 2,1; 7,9 та 10,3 кв.м., відповідно.

У вказаній квартирі позивачі займають дві кімнати 17,8 та 13,4 кв.м., у які були вселені на підставі ордеру № 75 від 14.01.2015 року, право власності на зазначене житло до теперішнього часу позивачами не оформлено та не зареєстровано, приватизація житла не здійснена.

Відповідачі - ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 були вселені в гуртожиток за адресою: АДРЕСА_10 , житловою площею 31,9 кв.м, загальною площею 50,33 кв.м на підставі ордера від 11.11.2008 року № 250 серії Г , виданого 22.11.2008 року, на ім`я ОСОБА_19 . Після смерті ОСОБА_19 у 2014 році вдові ОСОБА_5 на сім`ю з 3-х осіб було переоформлено ордер від 14.01.2015 року № 77 серії М на право проживання в тому ж самому гуртожитку, але за адресою: АДРЕСА_12 .

Крім того, інші дві кімнати, що знаходяться на зазначеному поверсі, розміром 14,1 та 17,6 кв.м. були заселені членами родини - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а дві інші - розміром 17,3 та 14,1 кв.м. - заселені членами родини ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

На час заселення учасників провадження, будинок АДРЕСА_10 мав статус гуртожитку, рішенням Запорізької міської ради № 67 від 24.12.2012 року змінено статус гуртожитку для малих сімей по АДРЕСА_1 , крім комунальних квартир 13 та 18, які тимчасово залишені для використання під гуртожиток для малих сімей; присвоєно статус житлового будинку та в подальшому оформлено право власності на будинок за територіальною громадою в особі Запорізької міської ради.

У квітні 2013 року ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , ОСОБА_19 та ОСОБА_15 надали спільну заяву до керівника КП Основаніє щодо надання дозволу на проведення реконструкції шостого верхнього поверху другого під`їзду. Зазначене звернення було погоджене, МКП Основаніє своїм листом не заперечило проти розробки проектного рішення означеної реконструкції приміщень.

В подальшому відповідачі здійснили приватизацію належних приміщень.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 10.07.2017 року № НОМЕР_3, виданого Районною адміністрацією Запорізької міської ради по Хортицькому району, відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 являються власниками ј частини квартири спільного заселення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 , яка належить нам на праві спільної часткової власності в рівних долях. В спільну часткову власність перейшли кімнати АДРЕСА_18, житловою площею 31,9 кв.м. Підсобні приміщення залишилися у спільному користуванні.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 21.09.2018 року № НОМЕР_4, виданого Районною адміністрацією Запорізької міської ради по Хортицькому району, відповідачі ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , являються власниками ј частини квартири спільного заселення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 , яка належить їм на праві спільної часткової власності в рівних долях. В спільну часткову власність перейшли кімнати АДРЕСА_19, житловою площею 31,7 кв.м. підсобні приміщення залишилися у спільному користуванні.

3 жовтня 2018 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Юрченко І.А. проведене державна реєстрація права власності 1/20 частки квартири АДРЕСА_13 за ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18

Крім того, відповідачами відбулося перепланування квартири з подальшим оформленням права власності на новостворені об`єкти.

На підтвердження законності дій відповідачів щодо перепланування квартири суду надані наступні докази щодо погодження робіт з компетентними органами.

Так, згідно Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, виданого Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області відповідачам ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 від 07.09.2018 року було дозволено компетентним державним органом провести реконструкцію квартири; після проведення робіт 19.11.2018 року ДАБК видала Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта. Згідно даної Декларації відповідачами ОСОБА_23 , в господарський спосіб було виконано монтаж внутрішніх стінових перегородок та внутрішнє оздоблення; експертиза проекту будівництва не здійснювалась в силу Закону (п. 3 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ); втручання в несучі конструкції та інженерне обладнання нами не здійснювалося; площа квартири не зменшилась; всі роботи, передбачені проектною документацією, виконані згідно ДБН (п. 17 Декларації); об`єкт готовий до експлуатації.

Після письмового узгодження з більшістю власників на 6-му поверсі житлового будинку, що підтверджується відповідними заявами , 10.12.2018 року ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 зареєстрували право власності на вказане житлове приміщення, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Іншими відповідачами відповідні докази не надавалися, клопотань про їх витребування не надходило.

В період з жовтня по грудень 2018 року Відповідачі зареєстрували право власності на отримані внаслідок перепланування квартири, присвоївши їм номери АДРЕСА_2 (Відповідачі 1-5), АДРЕСА_15 (Відповідачі 9 та 10) і АДРЕСА_16 (Відповідачі 6-8).

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006р. N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Стаття 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права .

У відповідності до ст.382 ЦПК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Як встановлено у судовому засіданні позивачі не є власниками частки квартири АДРЕСА_2 , а тому суд вважає безпідставним посилання позивача на положення ст.382 ЦПК України в частині необхідності надання позивачами згоди на здійснення переобладнання, так як вважає, що таке право належить виключно відповідачам та територіальній громаді в особі Зпорізької міської ради. Згода відповідачів, як встановлено у судовому засіданні, була отримана, територіальної громадою Запорізької міської ради до теперішнього часу перепланування квартири оскаржене не було.

Статтею 152 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що Виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується .

Отже, отримання відповідних документів на переобладнання та перепланування жилого будинку необхідне лише у випадку втручання у несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування у іншому випадку дозвільна документація не є необхідною.

Здійснення втручання відповідачів в несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання тощо, належними доказами позивачем не доведено; надання відповідних дозволів компетентним державним органом у законний спосіб, та відповідність здійсненого перепланування житлового приміщення технічним умовам і будівельним нормам позивачами належними доказами не спростоване, законність прав відповідачів на створення нових об`єктів нерухомого майна в тому вигляді, в якому їх було створено, належним власником - територіальної громадою Запорізької міської ради не спростовано , право позивачів щодо користування ( найму) житловою площею, є похідним від права власності територіальної громади Запорізької міської ради, яка на теперішній час не оспорила прав інших співвласників на новоутворені об`єкти та не заявила про порушення її прав як співвласника, а тому у суду відсутні підстави вважати що перепланування, здійснене відповідачами є незаконним.

Посилання позивачів на Закон України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків безпідставне, яким обґрунтоване порушення щодо прав користування підсобними приміщеннями, наданими при заселенні у гуртожиток, суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до рішення Запорізької міської ради від 24.12.2012 року № 67, змінено статус гуртожитку для малих сімей по АДРЕСА_14 , та присвоєно статус житлового будинку з правом оформлення права власності за територіальною громадою Запорізької міської ради.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2,4,5,81,89,261,263-265,268,273 ЦПК України

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) , ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_9 ( рік народження та РНОКПП невідомі, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_11 ( рік народження та РНОКПП невідомі, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) , ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_13 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_14 ( рік народження та РНОКПП невідомі місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (року народження та РНОКПП невідомі, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ,а РНОКПП невідомий , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) ОСОБА_15 (рік народження та РНОКПП невідомі місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_16 ( рік народження та РНОКПП невідомі місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) треті особи: Запорізька міська рада (місцезнаходження: м. Запоріжжя, пр.С оборний, 206), Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району, (м.Запоріжжя, бул.Будівельників 19), про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, -відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги з часу виготовлення повного тексту рішення.

Повний тест рішення виготовлений 5 серпня 2020 року. Копію рішення надіслати учасникам провадження.

Суддя: Л.Г. Салтан