Постанова

від 04.08.2020 по справі 703/282/18

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1355/20Головуючий по 1 інстанції Справа № 703/282/18 Категорія: на ухвалу Опалинська О. П. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року м. Черкаси:

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіСіренко Ю.В., Гончар Н.І. секретар Торопенко Н.М.

учасники справи:

боржник (скаржник) - ОСОБА_1 ,

стягувач - ТОВ Торгівельно-виробниче підприємство Україна ,

виконавець - державний виконавець Смілянського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Валова І.В.,

заінтересована особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25.06.2020 (повний текст складено 25.06.2020, суддя в суді першої інстанції Опалинська О.П.) у цивільній справі за поданням державного виконавця Смілянського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Валової Ірини Володимирівни, боржник ОСОБА_1 , стягувач ТОВ Торгівельно-виробниче підприємство Україна , заінтересована особа ОСОБА_2 , про визначення частки майна боржника у спільному майні подружжя та накладення арешту,

в с т а н о в и в :

у травні 2020 року державний виконавець звернувся до суду з поданням, яким просив визначити частку боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1 / 2 грошових коштів та накласти арешт на кошти, що знаходяться на рахунках у банківських установах, які відкриті на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно АТ Акцент Банк , МФО 307770, код банку 14360080, рахунок 4323355200115277.

В обґрунтування вказано на те, що на виконанні в Смілянського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області знаходиться ВП №57296324 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ Торгівельно-виробничого підприємства Україна боргу у сумі 309124,51 грн. Постановою державного виконавця ВП №57296324 від 25.09.2018 відкрито виконавче провадження, копію цієї постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Боржник перебуває в шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Державний виконавець вважає, що майно, набуте подружжям боржника за час шлюбу, згідно положень ст.60 СК України належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Частка боржника ОСОБА_1 в даному майні не визначена, що й обумовило звернення з відповідним поданням до суду.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25.06.2020 вказане подання задоволено та визначено частку майна боржника ОСОБА_1 у спільному майні, яким вона володіє разом з ОСОБА_2 , як 1 / 2 частку грошових коштів, які знаходяться на рахунках у банківських установах, що належить ОСОБА_2 .

Суд зазначив, що є необхідним визначення частки майна боржника у спільному майні подружжя для надання можливості державному виконавцю звернути стягнення на неї, оскільки власного майна боржника недостатньо для погашення наявного перед стягувачем боргу.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, боржник подала 14.07.2020 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та новою постановою відмовити у задоволенні подання державного виконавця. Зазначає, що суд не врахував попередню ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10.03.2020, якою за поданням державного виконавця визначено частки майна боржника у спільному майні подружжя у розмірі 1 / 2 частини щодо нежитлової будівлі ресторану Ностальгія , магазину продовольчих товарів, земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,2755 га в адміністративних межах Костянтинівської сільської ради Смілянського р-ну, комплексі нежитлових будівель, нежитловій будівлі кафе (загальна вартість майна декілька мільйонів гривень, а сума боргу 299000,00 грн.). При цьому суд не перевірив факт виконання цієї ухвали, чим порушив право власності боржника та її чоловіка на спільне майно. Вказане у попередній ухвалі майно оцінене та реалізоване не було. Отже суд помилково вказав про ухилення боржника від виконання судового рішення та про недостатність майна для погашення заборгованості. Рахунок у банківській установі не є майном в розумінні ст.190 ЦК України. Суд не встановив розмір коштів, що містяться на рахунку чоловіка боржника, виконавець клопотання про витребування таких доказів не подавав. Суд помилково вирішив питання про те, що кошти, які чоловік боржника покладе на рахунок в банку у майбутньому, будуть спільним майном подружжя.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Торгівельно-виробниче підприємство Україна просило суд апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інтонації залишити без змін, оскільки вважає її законною та належним чином обґрунтованою.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

При розгляді справи встановлено, що на виконанні Смілянського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області знаходиться виконавче провадження №57296324 з примусового виконання виконавчого листа №703/282/18, виданого 15.08.2018 Смілянським міськрайонним судом Черкаської, області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ Торгівельно-виробничого підприємства Україна боргу у сумі 309124,51 грн.

Постановою від 25.09.2018 державним виконавцем відкрито відповідне виконавче провадження (а.с. 182, 243).

Державним виконавцем встановлено, що боржник, згідно довідки Овруцького РВ ДРАЦС ГТУЮ у Житомирській області, перебуває в шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про шлюб №56 від 13.05.1989.

Оскільки майно, набуте подружжям боржника за час шлюбу, згідно положень ст.60 СК України належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, а частка боржника в такому майні не визначена, державним виконавцем подано відповідне подання про визначення частки майна боржника у спільному майні для можливості звернення стягнення на неї. В якості спільного майна, в якому має визначатися частка боржника, державним виконавцем вказано рахунки в банку, відкриті на ім`я чоловіка боржника - ОСОБА_2 , зокрема, на рахунок в АТ Акцент Банк № НОМЕР_2 , про що вказаним банком надано довідку, яка знаходиться у матеріалах справи.

Крім того, матеріали справи не містять доказів належного виконання боржником ОСОБА_1 рішення суду про стягнення заборгованості на користь стягувача ТОВ Торгівельно-виробниче підприємство Україна .

Законодавством передбачено способи захисту прав стягувача у тому числі шляхом звернення стягнення на частку у майні боржника, що є у спільній частковій власності. Такі норми містяться в ст.366 ЦК України та 48 ЗУ Про виконавче провадження .

Так за приписами ч.6 ст.48 ЗУ Про виконавче провадження стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно до ч.1 ст.443 ЦПК України суд за подання державного виконавця вирішує питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Системний аналіз положень вищевказаних норм ЦПК України та ЗУ Про виконавче провадження дає підстави для висновку про те, що державний виконавець під час виконання судового рішення наділений повноваженнями щодо виявлення майна боржника шляхом звернення до суду з поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Судом встановлено, що 13.05.1989 між боржником у виконавчому провадженні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб .

Частиною другою статті 370 ЦК України, якою передбачено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Крім того, відповідно до статей 60, 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині і чоловікові на праві спільної сумісної власності. Дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, норми статей 60, 70 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт (постанова ВП ВС від 21.11.2018 у справі №327/504/17).

Отже суд першої інстанції, застосувавши положення ст.370 ЦК України та ст.ст.60, 70 СК України, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення подання державного виконавця про визначення частки майна боржника у спільному майні подружжя .

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував попередню ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10.03.2020, якою за поданням державного виконавця визначено частки майна боржника у спільному майні подружжя у розмірі 1 / 2 частини щодо нерухомого майна згідно переліку, адже у разі встановлення наявності у боржника права спільної власності на інше майно, як у цій справі, виконавець вправі звернутися до суду з новим поданням про визначення частки боржника у нововиявленому спільному майні.

При цьому факт виконання чи невиконання попередньої ухвали суду про визначення частки боржника у спільному майні, про що вказує скаржник, за відсутності належного погашення боргу перед стягувачем не є перешкодою для нового подання державного виконавця про визначення частки боржника у спільному майні щодо іншого майна.

Не можна також погодитися з доводами скаржника про те, що рахунок у банківській установі не є майном в розумінні ст.190 ЦК України, адже визначальним у виконавчому провадженні є можливість за рахунок майна боржника задовольнити вимоги стягувача, а в даному випадку згідно положень ст.48 ЗУ Про виконавче провадження державний виконавець для погашення боргу перед стягувачем звертає стягнення у тому числі на кошти на банківських рахунках. Отже згідно ч.1 ст.443 ЦПК України та ч.6 ст.48 ЗУ Про виконавче провадження кошти на банківському рахунку можуть бути предметом для виділення частки боржника у спільному майні.

Апеляційні доводи про те, що суд не встановив розмір коштів, що містяться на рахунку чоловіка боржника, а виконавець клопотання про витребування таких доказів не подавав, не свідчать про помилковість висновків суду в цій справі, адже дана обставина не перешкоджає визначенню частки боржника у спільному майні. Крім того, звернення на частку боржника у спільному майні може бути здійснено тільки у межах суми заборгованості, яка є предметом стягнення у виконавчому провадженні.

Вказівка скаржника на те, що суд помилково вирішив питання про те, що кошти, які чоловік боржника покладе на рахунок в банку у майбутньому, будуть спільним майном подружжя, також має бути відхилена, оскільки в даному випадку діє презумпція спільності майна, набутого за час шлюбу, згідно положень ст. 60 СК України.

У разі якщо відповідні кошти будуть особистою власністю чоловіка скаржника, він вправі самостійно вчинити дії, необхідні для захисту свого права на них шляхом пред`явлення відповідних вимог до державного виконавця про визнання права власності та зняття арешту у порядку адміністративного судочинства - ВП ВС від 11.12.2019 у справі №826/12775/15.

Крім того, скаржнику слід врахувати, що виділення частки боржника у спільному майні не призводить до порушення її прав у виконавчому провадженні, адже такі дії спрямовані на погашення наявного боргу перед стягувачем та, відповідно, послідуючого закінчення виконавчого провадження.

При цьому суд першої інстанції, зазначивши в мотивувальні частині ухвали про те, що державний виконавець у виконавчому провадженні вправі самостійно накладати арешт на кошти боржника на банківських рахунках, у зв`язку з чим слід відмовити у задоволенні вимог виконавця про накладення арешту, що скаржником у справі під сумнів не ставиться, однак не прийняв з цього питання відповідне рішення з викладенням його в резолютивній частині ухвали, що може бути підставою для винесення додаткового судового рішення з цього приводу.

Відповідно до положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25.06.2020 у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25.06.2020 у цивільній справі за поданням державного виконавця Смілянського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Валової Ірини Володимирівни, боржник ОСОБА_1 , стягувач ТОВ Торгівельно-виробниче підприємство Україна , заінтересована особа ОСОБА_2 , про визначення частки майна боржника у спільному майні подружжя та накладення арешту - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством - п.3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України.

Повну постанову складено 05.08.2020.

Суддя-доповідач

Судді