Рішення

від 05.08.2020 по справі 926/763/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

05 серпня 2020 року Справа № 926/763/20

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М за участю помічниці судді Попової К.Г., що виконує повноваження секретаря судового засідання розглянувши справу №926/763/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аврора" (29000, м.Хмельницький, вул. Подільська, 147/1, кв.1)

До відповідача Фізичної особи-підприємця Іванова Івана Недялкова ( АДРЕСА_1 )

Про повернення попередньої оплати товару в сумі 30000,00 грн

За участю представників:

Від позивача - не з`явився

Від відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аврора" 07.04.2020 року звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця Іванова Івана Недялкова про повернення попередньої оплати товару в сумі 30000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на підставі виставленого відповідачем рахунку №18/07 від 14.07.2019 року, позивач перерахував відповідачу 30000,00 грн в якості попередньої оплати за мішки поліпропіленові в кількості 6000 шт., однак відповідач товар не поставив. 17.12.2019 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про передачу товару або повернення сплачених коштів. 15.01.2020 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати в сумі 30000,00 грн, зазначена вимога отримання останнім 01.02.2020 року, проте, відповідач добровільно не виконав умови вимоги, що стало підставою для звернення до суду.

Витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 07.04.2020 року позовну заяву передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 09.04.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 04.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін суддею одноособово, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 26.05.2020 року, у зазначеній ухвалі судом запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Враховуючи карантинні обмеження до 22.06.2020 року, ухвалою суду від 26.05.2020 року у зв`язку із нез`явленням представника відповідача відкладено розгляд справи на 23.06.2020 року та вдруге запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

22.06.2020 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, при цьому позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Судове засідання 23.06.2020 року не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

Ухвалою суду від 30.06.2020 року судове засідання призначено на 13.07.2020 року, про що сторони повідомлені належним чином.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, натомість від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

У зв`язку з продовженням карантинних обмежень та нез`явленням до суду представника відповідача і неподачею останнім відзиву на позов, або ж клопотання про розгляд справи без його участі, суд ухвалою від 13.07.2020 року розгляд справи відкладено на 05.08.2020 року.

Представник відповідача у судові засідання не з`являвся, причини не з`явлення суду не повідомив, при цьому судом встановлено, що ухвали суду були направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на його юридичну адресу: АДРЕСА_1 , яка зазначена у витязі з ЄДРПОУ. Вся судова кореспонденція по даній справі була надіслана за вищезазначеною адресою. На адресу суду повернулись ухвали суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній". Окрім того, у зв`язку з систематичним нез`явленням представника відповідача до суду, його неодноразово було повідомлено про розгляд справи через офіційний сайт Господарського суду Чернівецької області.

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Слід зазначити, що під час введення карантину явку учасників справи не було визначено обов`язковою.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, своїх пояснень, чи будь-яких клопотань.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 року №270, поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставці до дому (п. 92. правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою "Судова повістка", які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення закінчення встановленого строку зберігання, суперечить вимогам правил, та фактично відповідає причині повернення у зв`язку з відсутністю адресата.

Аналізуючи зазначені вище положення правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судових рішень із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання зокрема відзиву на позов, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2018 року у справі №916/3188/16.

Окрім того, слід зазначити, що відповідач неодноразово був повідомлений про час і місце судових засідань шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справі на офіційному веб-сайті судової влади України.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений судом про розгляд спору за його участю. При цьому, неотримання адресатом кореспонденції від судового органу є суб`єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала відповідачу подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

В той же час, відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Чернівецької області та визначеними у них датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК України) визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, яка визначає особливості розгляду справи у порядку спрощеного провадження, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання будь - якої із сторін про розгляд даної справи з викликом сторін суду не надходило. Судом з власної ініціативи розгляд справи проводився в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Тому, враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечив, не забезпечив явку свого уповноваженого представника в судове засідання, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення проти них, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд, -

В С Т А Н О В И В :

14.07.2019 року № 18/07, ФОП Іванов І.Н. виставив ТОВ "Торговий дім "Аврора" рахунок №18/07 на оплату за мішки поліпропіленові в кількості 6000 шт., на загальну суму 30000,00 грн, який останній проплатив, що підтверджено платіжним дорученням №2475 від 18.07.2019 року.

Однак відповідач товар не поставив.

17.12.2019 року позивач звернувся до відповідача з вимогою вих.№171/12 про передачу товару або повернення сплачених коштів, яка отримана відповідачем 24.12.2019 року.

Відповідач у семиденний термін вимогу не виконав, тому 15.01.2020 року позивач звернувся до останнього з вимогою вих.№14/01 про повернення попередньої оплати в сумі 30000,00 грн, зазначена вимога отримання останнім 01.02.2020 року, проте, відповідач добровільно не виконав умови вказаної вимоги, що стало підставою для звернення до суду.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.6 ст.265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно ч.2 ст.642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Так, у відповідності до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Зобов`язання у відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач зазначив, що на виконання умов договору та на підставі виставленого рахунку-фактури №18/07 від 14.07.2019 року сплатив кошти в сумі 30000,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням №2475 від 18.07.2019 року, в якому зазначено в частині призначення платежу: оплата за мішки поліпропіленові в кількості 6000 шт., на загальну суму 30000,00 грн згідно рахунку №18/07.

17.12.2019 року позивач звернувся до відповідача з вимогою вих.№171/12 про передачу товару або повернення сплачених коштів, згідно якої просив передати ТОВ "ТД "Аврора" оплачений товар, а саме мішки поліпропіленові в кількості 6000 шт., в семиденний термін від дня пред`явлення вимоги. Вимога була отримана відповідачем 24.12.2019 року.

Відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та задоволення.

15.01.2020 року позивач звернувся до останнього з вимогою вих.№14/01 про повернення попередньої оплати в сумі 30000,00 грн, зазначена вимога отримана останнім 01.02.2020 року, проте, відповідач добровільно не виконав умови вказаної вимоги, кошти не повернув.

Враховуючи вище викладене судом встановлено, що позивач на виконання перерахував на розрахунковий рахунок відповідача суму попередньої оплати згідно рахунку №18/07 від 14.07.2019 року в розмірі 30000 грн, що підтверджено платіжним дорученням №2475 від 18.07.2019 року, але відповідач свої зобов`язання не виконав, поставку у визначений договором строк не здійснив. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні, відповідачем не надані.

Судом також встановлено, що позивач після порушення строків поставки товару звернувся до відповідача з вимогою №14/01 від 15.01.2020 року, в якій просив невідкладно повернути суму в розмірі 30000,00 грн. Вказана вимога отримана відповідачем 01.02.2020 року, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення. Отже, саме з моменту пред`явлення вимоги у відповідача виникло зобов`язання повернути кошти, сплачені як аванс за товар, відтак вимога про стягнення з відповідача суми коштів в розмірі 30000,00 грн є обґрунтованою.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на зазначене та враховуючи положення вищенаведених норм закону та те, що відповідач, отримавши грошові кошти в сумі 30000,00 грн, не надав доказів належного виконання свого зобов`язання щодо відповідної поставки товару в обсязі, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача суми коштів в розмірі 30000,00 грн.

Відшкодування витрат зі сплати судового збору відповідно до ст.129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 73-79, 86, 129, 222, 232, 233, 236-238, 240-241, 247-248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аврора" (29000, м.Хмельницький, вул. Подільська, 147/1, кв.1, код 33282686) до Іванова Івана Недялкова ( АДРЕСА_1 , ідент.код НОМЕР_1 ) про повернення попередньої оплати товару в сумі 30000,00 грн - задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Іванова Івана Недялкова ( АДРЕСА_1 , ідент.код НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аврора" (29000, м.Хмельницький, вул. Подільська, 147/1, кв.1, код 33282686) заборгованості в сумі 30000,00 грн та 2102,00 грн судового збору.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресую: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено та підписано 06.08.2020 року

Суддя С.М. Гушилик