Ухвала

від 06.08.2020 по справі 910/14257/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/14257/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український сучасний турбінний комплекс"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Чинчин О.В.)

від 11.12.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Андрієнко В.В., судді - Пашкіна С.А., Буравльов С.І.)

від 26.05.2020

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український сучасний турбінний комплекс"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс"

про стягнення 1 401 253,36 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі №910/14257/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, позов задоволено частково.

Суд стягнув з відповідача на користь позивача 166 926,31 грн 3% річних, 360 367,20 грн інфляційних втрат, судовий збір та 18 815,07 грн витрат на правову допомогу адвоката. У задоволенні позову в частині стягнення 757 924,99 грн інфляційних втрат відмовив.

01.07.2020 ТОВ "Український сучасний турбінний комплекс" звернувся із касаційною скаргою у справі №910/14257/19 на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, в якій просить скасувати зазначені судові рішення в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 757 924,99 грн інфляційних втрат та прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині.

21.07.2020 касаційну скаргу зареєстровано та передано судді-доповідачу Кондратовій І.Д., визначеному в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши форму і зміст касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висно-вку про залишення її без руху з огляду на таке.

1. Щодо підстав касаційного оскарження.

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Ко-дексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгля-ду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ (далі - Закон від 15.01.2020 № 460-ІХ), згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень та вимоги до змісту касаційної скарги.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у редакції Закону від 15.01.2020 № 460 - ІХ, у касаційній скарзі повинно бу-ти зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визна-ченням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Ко-дексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Ко-дексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Так, відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу Ук-раїни підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував но-рму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

- якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у поста-нові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

- якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

- якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Таким чином, у касаційній скарзі на рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції мають зазначатися підстава (підстави) касаційного оскарження судових рішень, а саме: міститися посилання на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, і при цьому, додатково зазначається:

- постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні - у разі оскарження судових рішень з тієї підстави, що суд апеляційної ін-станції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);

- обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду - у разі оскарження судових рішень з підстави необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному су-довому рішенні (пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).

У касаційній скарзі заявник зазначає, що суди неправильно застосували норму частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та наводить висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 08.09.2019 у справі № 908/1379/17, від 26.042018 у справі № 910/11857/17, які, на його думку, буде справедливо застосовувати у справі, судові рішення у якій він оскаржує.

Крім цього, скаржник зазначає перелік постанов Вищого господарського суду України, правові висновки у яких, на його думку, мали врахувати суди попередніх інстанцій під час прийняття судових рішень у справі №910/14257/19, проте Верховний Суд зауважує, що неврахування в оскаржуваному судовому рішенні висновків, викладених у постановах Вищого господарського суду України, не передбачено частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як підстава касаційного оскарження судових рішень, оскільки згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначаються саме постанов Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був урахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що заявник не зазначає підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав), тобто касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу (у редакції Закону від 15.01.2020 № 460 - ІХ), а тому залишається без руху відповідно статті 174, частини 2 статті 292 цього Кодексу.

2. Щодо судового збору.

Крім того, Верховний Суд, перевіривши матеріали касаційної скарги та зарахування судового збору за подання касаційної скарги ТОВ "Український сучасний турбінний комплекс" до державного бюджету, встановив, що скаргу подано без додержання вимог, викладених у пункті 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, який, зокрема, визначає, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановле-них порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлю-ються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної зая-ви, - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездат-них осіб (підпункти 1, 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до вимог касаційної скарги та ціни позову, заявник за подання касаційної скарги мав сплатити судовий збір у розмірі 22 737,35 грн (200 % х (757 924,99 грн х1,5%).

Згідно з актом від 07.07.2020 № 910/14257/19/09.1-26/270/20, складеним Північним апеляційним господарським судом, до касаційної скарги заявник додав копію платіжного доручення № 230 від 09.10.2019. Це платіжне доручення не є належним підтвердженням сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки воно підтверджує сплату ТОВ "УКРСТК" судового збору в розмірі 21 020,00 грн за подання позовної заяви. Інших документів, що підтверджують його сплату у встановлених порядку і розмірі, заявник не надав, тому касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України для надання строку на усунення встановлених недоліків, зокрема, і в частині сплати судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 174, 234, пункту 5 частини 2 та пункту 2 частини 4 статті 290, частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український сучасний турбінний комплекс" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 910/14257/19 в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 757 924,99 грн інфляційних втрат залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- подати до суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав), з доказами надіслання копій відповідних уточнень (змін) до касаційної скарги іншим учасникам справи;

- надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 22 737,35 грн.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова