Постанова

від 10.02.2021 по справі 910/14257/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 910/14257/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,

представників учасників справи:

позивача - Кулигіна А.Є. (адвокат);

відповідача - Дудченко В.В. (адвокат);

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Український сучасний турбінний комплекс

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Чинчин О.В.)

від 11.12.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Андрієнко В.В., судді - Пашкіна С.А., Буравльов С.І.)

від 26.05.2020

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Український су-часний турбінний комплекс

до Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії Виробниче ремонтно-технічне підприємство Укргазенергосервіс

про стягнення 1 401 253,36 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Український сучасний турбінний комплекс (надалі - ТОВ Український сучасний турбінний комплекс , позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії Виробниче ремонтно-технічне підприємство Укргазенергосервіс (надалі - АТ Укртрансгаз , відповідач) про стягнення 1 401 253,36 грн, з яких 169 998,76 грн 3% річних та 1 231 254,60 грн інфляційних втрат, розрахунок яких здійснено за період з 15.09.2017 по 30.11.2017 з урахуванням здійснених проплат.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору про закупівлю товару №Т-178/1612000294 від 14.12.2016, прострочив здійснення оплати за поставлений товар, у зв`язку з чим позивач звернувся з цим позовом.

1.3. АТ Укртрансгаз у відзиві на позов проти позовних вимог заперечувало, зазначаючи, що позивач здійснив розрахунок 3% річних та інфляційних втрат з неправильним застосуванням норм чинного законодавства, оскільки нарахування здійснював починаючи з першого робочого дня, який слідує за неробочим днем та при цьому, не брав до уваги, що день належного виконання зобов`язання не є днем прострочення.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі №910/14257/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, позов про стягнення 3% річних та інфляційних втрат задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 166 926,31 грн 3% річних, 360 367,20 грн інфляційних втрат, судовий збір та 18 815,07 грн витрат на правову допомогу адвоката. У задоволенні позову в частині стягнення 757 924,99 грн інфляційних втрат відмовив.

2.2. Суди першої та апеляційної інстанцій врахувавши правові позиції, які викладені в постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18 та від 13.02.2019 у справі № 924/312/18 вказали, що базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

2.3. При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

2.4. Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України Про індексацію грошових доходів населення у наступному місяці.

2.5. Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

2.6. З огляду на викладене, відповідач повинен був оплатити товар, отриманий від позивача за видатковою накладною №РН-0000008 від 17.05.2017 на суму 30 030 600,00 грн, у строк до 14.09.2017, проте фактично у повному обсязі здійснив оплату 27.11.2017, а тому позивач має право нараховувати інфляційні втрати лише за жовтень 2017 року.

2.7. Крім того, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, оцінивши надані докази в обґрунтування заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу та виходячи із часткового задоволення позовних вимог, дійшов висновку, що витрати на правову допомогу адвоката підлягають до стягнення у розмірі 18 815, 07 грн.

2.8. Апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, оскільки у задоволенні апеляційної скарги ТОВ Український сучасний турбінний комплекс було повністю відмовлено.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження

3.1. 01.07.2020 ТОВ Український сучасний турбінний комплекс звернулося із касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020, в якій просить скасувати зазначені судові рішення в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 757 924,99 грн інфляційних втрат та прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині.

26.08.2020 заявник надіслав до суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій визначає підставами касаційного оскарження судових рішень неправильне застосування судами норм частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України:

- без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 910/11857/17, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17, від 14.01.2020 у справі № 924/532/19 (пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);

- якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).

3.2. У відзиві на касаційну скаргу АТ Укртрансгаз просив скаргу ТОВ Український сучасний турбінний комплекс залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

4. Позиція Верховного Суду

4.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1 та 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

4.2. Пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку .

4.3. Однією з підстав касаційного оскарження заявник вказав неправильне застосування судами норм частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 910/11857/17, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17, від 14.01.2020 у справі № 924/532/19 .

4.4. У справах № 910/11857/17, № 908/1379/17 та № 924/532/19, крім основної заборгованості, пені та 3% річних, предметом спору також були інфляційні втрати за несвоєчасне виконання договірних зобов`язань.

4.5. У постановах від 26.04.2018 у справі № 910/11857/17 та від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17 Верховний Суд , погодившись із висновками судів щодо здійсненого розрахунку інфляційних втрат, вказав, що при здійсненні розрахунку інфляційних втрат необхідно враховувати, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

4.6. У справі № 924/532/19 Верховний Суд також дійшов висновку, що сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

4.7. При цьому необхідно зазначити, що об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 відступила від висновків касаційного суду у постанові від 14.01.2020 у справі №924/532/19 лише щодо можливості розрахунку інфляційних втрат за поточний період без урахування інфляційної складової основного боргу за попередній місяць.

4.8. Жодних висновків щодо методики розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання у постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надавала.

4.9. У постанові від 20.11.2020 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/13071/19, до розгляду якої було зупинено провадження у цій справі, виклала аналогічний у вказаних вище справах № 910/11857/17, № 908/1379/17 та № 924/532/19 висновок щодо можливості нарахування інфляційної складової, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання складає більше 15 днів.

4.10. З огляду на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо неможливості здійснення інфляційних нарахувань, якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, при цьому не врахувавши правові позиції щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, які викладені в постановах Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 910/11857/17, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17, від 14.01.2020 у справі № 924/532/19, суд касаційної інстанції не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови в задоволенні позову в частині інфляційних втрат в сумі 757 924,99 грн за періоди, в яких прострочення виконання зобов`язання складало менше місяця.

4.11. Щодо необхідності відступлення від висновку щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, викладеного у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 924/312/18 та від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18 суд касаційної інстанції зазначає наступне.

4.12. У частині 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, що встановлює вимоги щодо законності та обґрунтованості судового рішення, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

4.13. Слід зауважити, що визначені Господарським процесуальним кодексом України процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду; логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного господарського суду. Колегія суддів Касаційного господарського суду, що здійснює касаційний перегляд судових рішень у цій справі враховує, в частині піднятих у касаційній скарзі питань, висновки саме об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

4.14. У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, до розгляду якої було зупинено провадження у цій справі, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, викладеного у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 924/312/18 та від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від яких просив відступити заявник у цій справі вказавши, що:

- сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується залежно від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці (пункт 38.1 постанови).

4.15. У пункті 38.2 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, об`єднана палата визначила методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання , виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

4.16. При цьому, при з`ясуванні підставності нарахування кредитором інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України судам належить визначити конкретну дату (подію), з настанням якої пов`язується строк виконання грошового зобов`язання; дослідити обставини виконання зобов`язання боржником (борг погашався частинами чи однією сумою у повному обсязі) та з`ясувати період у часі, упродовж якого мало місце прострочення боржника у виконанні зобов`язання перед кредитором (пункт 28 постанови ОП КГС від 20.11.2020 у справі № № 910/13071/19) .

4.17. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, відповідач повинен був оплатити товар, поставлений позивачем за видатковою накладною №РН-0000008 від 17.05.2017 на суму 30030600,00 грн, у строк до 14.09.2017 включно. Тобто з 15.09.2017 у відповідача виникло прострочення, яке за вересень місяць складало 16 днів.

4.18. Прострочення за листопад 2017 року складало 26 днів, оскільки, як встановили суди попередніх інстанцій, повна оплата заборгованості відповідачем була здійснена 27.11.2017.

4.19. З огляду на те, що прострочення з оплати заборгованості за вересень та листопад 2017 року складає більше 15 днів, а також враховуючи правову позицію, викладену в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних у справі судових рішень в частині відмови у стягненні інфляційних втрат за вересень та листопад 2017 року та ухвалення нового рішення в цій частині про задоволення позовних вимог.

4.20. Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

4.21. Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

4.22. Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

4.23. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

4.24. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4.25. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4.26. Як вбачається із матеріалів справи, позивач заявив до стягнення з відповідача 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи ці вимоги, позивач надав копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР№21/1282, виданого на ім`я Кулигіна А.Є., та довіреність від 08.07.2019, копію договору про надання правової допомоги від 08.07.2019, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро Кулигін і партнери , копію акту виконаних робіт від 27.11.2019, копію акту виконаних робіт від 11.12.2019 та платіжне доручення № 11995 від 26.11.2019 на суму 50000,00 грн (призначення платежу - сплата за надання правової допомоги).

4.27. В суді апеляційної інстанції заявник просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн. В обґрунтування поданої заяви позивач надав додаткову угоду від 26.12.2019 до договору про надання правової допомоги від 08.07.2019, додаткову угоду від 24 .0 2.2020 до договору про надання правової допомоги від 08.07.2019 , копію акту виконаних робіт від 25 .0 2.2020, копію акту виконаних робіт від 02 . 03.2020, копію акту виконаних робіт від 24 . 04.2020, копію акту виконаних робіт від 05 . 05.2020 та рахунок на оплату від 05.02.2020 на суму 40 000,00 грн.

4.28. З огляду на те, що долучені позивачем докази підтверджують факт надання професійної правничої допомоги адвокатом Кулигіним А.Є., а саме обсяг наданих і виконаних робіт та їх вартість, а також враховуючи, що суди безпідставно відмовили у стягненні інфляційних втрат, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у судах першої та апеляційної інстанцій у заявлених сумах.

4.29. Щодо заперечень відповідача проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у зв`язку з тим, що відсутні докази сплати понесених витрат, Верховний Суд зауважує, що у абз. 3 пункту 6.5 постанови ОП КГС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено .

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

5.2. Згідно з положеннями статті 311 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

5.3. Оскільки суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат за період, в якому прострочення складало менше місяця, а також оскільки виправлення відповідної помилки не потребує з`ясування нових обставин і дослідження нових доказів, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних у справі судових рішень в цій частині та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги щодо стягнення 757 924,99 грн інфляційних втрат задовольнити .

6. Розподіл судових витрат

6.1 . Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

6.2. Згідно з пунктом 2 частини 1, пунктом 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

6.3. Судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг у справі, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 300, пунктами 1, 3 частини 1 статті 308, 309, 311, 315 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Український сучасний турбінний комплекс задовольнити.

Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 910/14257/19 в частині відмови у стягненні 757 924,99 грн інфляційних втрат.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) в особі філії Виробниче ремонтно-технічне підприємство Укргазенергосервіс на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Український сучасний турбінний комплекс (04074, м. Київ, вул. Бережанська, буд. 9, код ЄДРПОУ 33945830) 757 924,99 грн інфляційних втрат.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 910/14257/19 в іншій частині залишити без змін.

Стягнути з Акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) в особі філії Виробниче ремонтно-технічне підприємство Укргазенергосервіс на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Український сучасний турбінний комплекс (04074, м. Київ, вул. Бережанська, буд. 9, код ЄДРПОУ 33945830) 11 368,88 грн - судового збору сплаченого за подання позовної заяви, 17 053,31 грн судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги, 22 737,75 грн судового збору сплаченого за подання касаційної скарги.

Стягнути з Акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) в особі філії Виробниче ремонтно-технічне підприємство Укргазенергосервіс на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Український сучасний турбінний комплекс (04074, м. Київ, вул. Бережанська, буд. 9, код ЄДРПОУ 33945830) 27 039,93 грн - витрат на професійну правничу допомогу за представництво інтересів в суді першої інстанції, 40 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу за представництво інтересів в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді О. Кібенко

Л. Стратієнко