Рішення

від 05.08.2020 по справі 201/9879/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/9879/17

провадження 2-р/201/13/20

УХВАЛА

05 серпня 2020 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

за участі секретаря Храмцевич Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення та зміну способу виконання рішення суду по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Еколог" Соборної районної в місті Дніпрі ради і ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про відновлення становища, яке існувало до його порушення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 11 липня 2017 року звернувся до суду з позовом до відповідачів КП "Еколог" Соборної районної в місті Дніпрі ради і ОСОБА_2 про відновлення становища, яке існувало до його порушення, зобов`язання вчинити певні дії, позовні вимоги не змінювалися, але доповнювалися і уточнювалися. По справі ухвалено рішення суду, а також постановлялися різні судові рішення.

ОСОБА_1 01 липня 2020 року звернувся до суду з заявою про роз`яснення судового рішення та зміну способу виконання рішення суду.

Частиною 3 статті 271 ЦПК України передбачено, що суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання.

Частиною 2 ст. 435 ЦПК України визначено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Заявник у своїй заяві прохав розглядати заяву без його участі, інші учасники справи про причини своєї неявки суд не повідомили. З урахуванням зазначеного суд вважає можливим розглядати вказані питання за відсутності цих осіб.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

В силу частини третьої ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

При цьому, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способам. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Аналогічна правова позиція висвітлена в рішенні Верховного Суду від 12.04.2018 (справа №759/1928/13-а).

Перевіривши матеріали справи та заяви про роз`яснення судового рішення та зміну способу виконання рішення суду, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає її обґрунтованою і підлягаючою задоволенню. При цьому виходить з наступних підстав.

Судом установлено, що рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 12 жовтня 2018 року позовну заяву задоволено, а саме: зобов`язано Комунальне підприємство "Еколог" Соборної районної у м. Дніпрі ради (код ЄДРПОУ: 21918067, місцезнаходження юридичної особи: 49005, м. Дніпро, вул. Полігонна, буд. 7) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) відновити об`єкт нерухомого майна - споруду кафе, літ. А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 171.9 кв. м., на земельній ділянці площею 0.0197 га, кадастровий номер 1210100000:03:070:0001, шляхом укладення договору підряду з будівельною організацією, яка має ліцензію на здійснення господарської діяльності у будівництві, відповідно до наданої проектно-кошторисної документації, яка включає в себе комплекс робіт з реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення зруйнованої споруди.

Отже справу було розглянуто в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вказане вище рішення у встановленому законом порядку набрало законної сили, в зв`язку з чим за заявою стягувача судом було видано виконавчі листи по справі; також слід зазначити, що видані виконавчі листи відповідають вимогам до виконавчих документів, встановленим Законом України Про виконавче провадження і вказані виконавчі листи не було видано помилково; існує обов`язок боржника, так як він не був припиненим чи добровільно виконаний боржником чи іншою особою.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 382 КК України Невиконання судового рішення передбачено, що умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені службовою особою, - караються штрафом від семисот п`ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Отже зазначеними рішеннями суду встановлено і не потребує доказування те, що цим рішенням зобов`язати Комунальне підприємство "Еколог" Соборної районної у м. Дніпрі ради (код ЄДРПОУ: 21918067, місцезнаходження юридичної особи: 49005, м. Дніпро, вул. Полігонна, буд. 7) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) відновити об`єкт нерухомого майна - споруду кафе, літ. А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 171.9 кв. м., на земельній ділянці площею 0.0197 га, кадастровий номер 1210100000:03:070:0001, шляхом укладення договору підряду з будівельною організацією, яка має ліцензію на здійснення господарської діяльності у будівництві, відповідно до наданої проектно-кошторисної документації, яка включає в себе комплекс робіт з реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення зруйнованої споруди., а отже це рішення повинно бути виконаним шляхом передбаченим законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Тичинським Д.Є. від 24.06.2019 року відкрито виконавче провадження № 59334434 за виконавчим листом № 201/9879/17 виданого 17.12.2018 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська.

Постановою старшого державного виконавця Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Тичинським Д.Є. від 05.07.2019 року відкрито виконавче провадження № 59334537 за виконавчим листом № 201/9879/17 виданого 06.12.2018 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська.

У зв`язку з вище наведеним вбачається, що боржники протягом визначеного державним виконавцем строку не виконали рішення суду, внаслідок чого постановами державного виконавця від 22.07.2019 року на боржників було накладено штраф у розмірі 1700,00 гривень.

Також судом було встановлено, що зазначене рішення суду не виконане, оскільки є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, крім того наявні обставини, що унеможливлюють його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше, а тому зазначене ускладнює його реалізацію.

Пунктом 21 постанови № 14 пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі передбачено, що відповідно до статті 221 ЦПК ( 1618-15 ) роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

Частиною 2 ст.7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", у разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Виходячи з вище викладеного та з метою захисту прав та інтересів особи, яка звернулася за захистом свого особистого майнового права та інтересу та відновлення становища, яке існувало до його порушення, а також з метою належного виконання рішення суду і забезпечення реального виконання рішення суду його слід роз`яснити та змінити порядок виконання рішення суду.

Зміна способу та порядку виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Тобто судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше.

Слід зазначити, що ст. 373 ЦПК не обмежує відповідне право суду певним строком: воно може бути реалізоване в будь-який час після набрання рішенням суду законної сили і до його фактичного виконання, але в межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд враховує, що наведений у ст. 373 ЦПК перелік найбільш характерних виняткових обставин, що можуть враховуватися судом під час розгляду питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення, не є вичерпним.

З огляду на те, що держава має забезпечити реальне виконання рішення суду, а також відсутність іншого способу реалізувати право позивача на виконання рішення суду, суд вважає за необхідне відповідну заяву задовольнити.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Суд при вирішенні даної заяви, також враховує позицію Верховного Суду, що права Сторін на звернення із заявами щодо зміни способу та порядку виконання рішення суду, стільки разів, скільки це необхідне за для реального виконання рішення суду.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Статтею 18 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а саме: судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що є передбачені законом підстави для задоволення цієї заяви та вона підлягає задоволенню.

Не може суд прийняти до уваги можливі заперечення інших учасників по справі стосовно задоволення зазначеної вище заяви, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не ґрунтуються на фактичних даних та об`єктивно нічим не підтверджені.

Таким чином суд приходить до висновку, що заява про роз`яснення судового рішення та зміну способу виконання рішення суду обґрунтована і на час розгляду заяви є передбачені законом підстав для її задоволення, а тому суд вважає за необхідне у її задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 124, 129, 129- 1 Конституції України, ст. ст. 7, 13, 89, 258-261, 271, 353, 354, 435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення та зміну способу виконання рішення суду - задовольнити.

Роз`яснити рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2018 року, а саме: з метою належного виконання рішення суду, позивач - ОСОБА_1 зобов`язаний забезпечити отримання усіх необхідних документів, в тому числі (але не обмежуючись) технічні умови, проекти, проектно-кошторисну документацію, тощо.

Роз`яснити, що рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2018 року вважається виконаним в повному обсязі з моменту введення в експлуатацію об`єкту нерухомого майна - споруди кафе, літ. А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 171,9 кв.м., на земельній ділянці площею 0,0197 га, кадастровий номер 1210100000:03:070:0001.

Змінити порядок виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2018 року прийнятого у цивільній справі № 201/9879/17 а саме: шляхом надання ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) права на укладення договору підряду з будівельною організацією, яка має ліцензію на здійснення господарської діяльності у будівництві, відповідно до наданої проектно-кошторисної документації, яка включає в себе комплекс робіт з реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення зруйнованої споруди та обов`язок виготовити проектно-кошторисну документацію та повідомити відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю про початок виконання будь-яких робіт, в тому числі підготовчих та будівельних, з метою відновлення об`єкту нерухомого майна - споруди кафе, літ. А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 171,9 кв.м., на земельній ділянці площею 0,0197 га, кадастровий номер 1210100000:03:070:0001.

Ухвала набрала законної сили 05 серпня 2020 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя О.А. Антонюк