Постанова

від 14.04.2010 по справі 26/240

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

14.04.10 Справа № 26/240

Львівський апеляційний господарський суд в складі к олегії:

головуючої-судді Мурської Х.В.

суддів Давид Л.Л.

Якімець Г.Г.

при секретарі судового зас ідання Куцик-Трускаве цькій О.Б.

розглянув матеріали ап еляційної скарги Кооператив у «Резерв», м. Львів б/н від 17.02.2010 р.

на рішення Господарськ ого суду Львівської області від 20.01.2010 р.

у справі № 26/240, суддя Дерка ч Ю.Б.,

за позовом Кооперативу «Резерв», м. Львів

до Відкритого акціонер ного товариства «ВТБ Банк»в особі відділення «Львівська регіональна дирекція, м. Льві в

за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не з аявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний н отаріус Львівського нотаріа льного округу Львівського но таріального округу Львівськ ої області Новосад Ольга Пе трівна, м. Львів

про визнання недійсним и кредитного та іпотечного д оговорів

за участю представників

від позивача: не з' явилис ь;

від відповідача : Гончаро ва У.І. - представник;

третя особа: не з' явились.

Розпорядженням гол ови суду від 12.04.2010р. в склад судо вої колегії внесено зміни, за мість судді Кордюк Г.Т. введен о суддю Якімець Г.Г.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.01.2010 р. у справі № 26/240 у задоволен ні позовних вимог Кооператив у «Резерв»до Відкритого акц іонерного товариства «ВТБ Ба нк»в особі відділення «Львів ська регіональна дирекція, з а участю третьої особи на сто роні відповідача, яка не заяв ляє самостійних вимог на пре дмет спору - Приватного нотар іуса Львівського нотаріальн ого округу Львівського нотар іального округу Львівської о бласті Новосад Ольга Петрі вна про визнання недійсним и кредитного та іпотечного д оговорів - відмовлено.

Рішення місцевого господ арського суду мотивоване тим , зокрема, що використання гро шової одиниці іноземної держ ави на території України зак онодавчо не заборонено. Відс утність у відповідача індиві дуальної ліцензії для здійсн ення кредитування в іноземні й валюті не може слугувати пі дставою для визнання оспорюв аних правочинів недійсними, оскільки відповідач має банк івську ліцензію № 79, видану 20 кв ітня 2007 року Національним бан ком України, на здійснення оп ерацій, визначених частиною 1 та пунктами 5 - 11 частини 2 ст. 47 Закону України «Про банки і б анківську діяльність»та доз віл Національного банку Укра їни № 79-1 від 20.04.2007 року, що надає пр аво відповідачу розміщувати залучені кошти від свого іме ні, на власних умовах та на вла сний ризик, тобто здійснюват и операції з кредитування.

Не погоджуючись з даним рі шенням місцевого господарсь кого суду, Кооператив «Резер в» звернувся до Львівського апеляційного господарськог о суду з апеляційною скаргою , в якій просить оскаржуване р ішення скасувати, позов задо волити, мотивуючи свої довод и тим, зокрема, що надання та о держання кредиту в іноземній валюті, використання інозем ної валюти як засобу платежу можливо при дотриманні суб'є ктами господарських відноси н імперативних вимог законод авства щодо одержання відпов ідної індивідуальної ліценз ії. Зважаючи на відсутність у відповідача індивідуальної ліцензії, позовні вимоги, на п ереконання скаржника, підляг ають задоволенню.

Відповідач та третя особа відзиви на апеляційну скарг у не подали. Однак, представни к відповідача в судовому зас іданні заперечила проти дово дів скаржника, просить оскар жуване судове рішення залиши ти без змін, апеляційну скарг у без задоволення.

Скаржник в судове засіданн я не з' явився, подав на розгл яд суду клопотання про відкл адення розгляду справи. Судо ва колегія відмовила у задов оленні поданого клопотання, оскільки таке необґрунтован е та документально не підтве рджене.

Розглянувши матеріали спр ави, оцінивши зібрані докази , дослідивши правильність за стосування судом першої інст анції при винесенні оскаржув аного судового рішення норм матеріального та процесуаль ного права, колегія суддів ді йшла висновку про те, що у задо воленні вимог апеляційної ск арги слід відмовити, оскаржу ване судове рішення - залиши ти без змін, з огляду на наступ не.

У відповідності до вимог ст . 11 Цивільного кодексу України , цивільні права та обов' язк и виникають із дій осіб, що пер едбачені актами цивільного з аконодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими а ктами, але за аналогією пород жують цивільні права та обов ' язки.

Як встановлено місцевим г осподарським судом і це вбач ається з матеріалів справи, 19. 06.2006 року між позивачем та АКБ « Мрія», правонаступником прав та обов' язків якого є Відкр ите акціонерне товариство ВТ Б Банк було укладено кредитн ий договір № 29/01/06, додаткову уго ду до кредитного договору ві д 06.07.2006 року, відповідно до яких відповідач надає позивачу к редит у розмірі 97 000,00 дол. США дл я придбання приміщення за ад ресою: м. Львів, вул. Личаківсь ка, 201 згідно договору купівлі -продажу нежитлових приміщен ь № 1618 від 22.05.2006 р., укладеного з уп равлінням комунального майн а Львівської міської ради зі строком користування до 19.06.2011 р .

Відсотки за користування к редитом встановлюються у роз мірі 14% річних. Комісія за відк риття позичкового рахунку вс тановлюється в розмірі 0,1% від суми кредиту одноразово (пун кт 1.1. кредитного договору від 19.06.2006 р.).

З метою забезпечення викон ання зобов' язань по кредитн ому договору, 19.06.2006 року між поз ивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір, згідно умов якого предметом іпотеки виступає нерухоме ма йно, яке стане власністю пози вача після укладення кредитн ого договору, а саме - будино к № 201 загальною площею 101,6 кв.м. щ о знаходиться за адресою: м. Ль вів, вул. Личаківська (пункт 1.1 І потечного договору). Іпотечн ий договір посвідчений прива тним нотаріусом Львівського міського нотаріального окру гу Новосад Ольгою Петрівно ю, зареєстрований в реєстрі за № 2151.

У зв' язку з наявністю у кре дитному договорі положень що до вираження грошових зобов' язань між сторонами договору в доларах США та вказуючи на в ідсутність у сторін індивіду альної ліцензії на надання п озивачу кредиту в іноземній валюті, позивач звернувся до суду з позовом про визнання кредитного договору від 19.06.2006 р . недійсним. Оскільки недійсн ість основного зобов' язанн я спричиняє недійсність прав очину щодо його забезпечення , позивач просив визнати неді йсним і іпотечний договір ві д 19.06.2006 р.

Місцевий господарський су д відмовив у задоволенні поз овних вимог з тих підстав, зок рема, що використання грошов ої одиниці іноземної держави на території України законо давчо не заборонено. Відсутн ість у відповідача індивідуа льної ліцензії для здійсненн я кредитування в іноземній в алюті не може слугувати підс тавою для визнання оспорюван их правочинів недійсними, ос кільки відповідач має банків ську ліцензію № 79, видану 20 квіт ня 2007 року Національним банко м України, на здійснення опер ацій, визначених частиною 1 та пунктами 5 - 11 частини 2 ст. 47 Зак ону України «Про банки і банк івську діяльність»та дозвіл Національного банку України № 79-1 від 20.04.2007 року, що надає право відповідачу розміщувати зал учені кошти від свого імені, н а власних умовах та на власни й ризик, тобто здійснювати оп ерації з кредитування.

Судова колегія погоджуєть ся з даними висновками суду п ершої інстанції, виходячи з н аступного.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про сист ему валютного регулювання і валютного контролю»(надалі - Декрет) передбачено, що Націо нальний банк України видає і ндивідуальні та генеральні л іцензії на здійснення валютн их операцій, які підпадають п ід режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні лі цензії видаються комерційни м банкам та іншим фінансовим установам України, націонал ьному оператору поштового зв 'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують ін дивідуальної ліцензії, на ве сь період дії режиму валютно го регулювання.

Індивідуальні ліцензії ви даються резидентам і нерезид ентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення т акої операції. Індивідуально ї ліцензії потребують такі о перації. Відповідно до п.п. в), г ) ч.4 ст.5 Декрету індивідуально ї ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо:

- надання і одержання резидентами кредитів в іноз емній валюті, якщо терміни і с уми таких кредитів перевищую ть встановлені законодавств ом межі;

- використання інозем ної валюти на території Укра їни як засобу платежу або як з астави.

Водночас, відповідно до п. 1.5. Положення про порядок видач і Національним банком Україн и індивідуальних ліцензій на використання іноземної валю ти на території України як за собу платежу, використання і ноземної валюти як засобу пл атежу без ліцензії дозволяєт ься: якщо ініціатором або отр имувачем за валютною операці єю є уповноважений банк (ця но рма стосується лише тих опер ацій уповноваженого банку, н а здійснення яких Національн ий банк видав йому банківськ у ліцензію та письмовий дозв іл на здійснення операції з в алютними цінностями).

Пунктом 8.12. Правил використ ання готівкової іноземної ва люти на території України, за тверджених Постановою Правл іння Національного банку Укр аїни від 30 травня 2007 року № 200 пер едбачено, що фінансові устан ови, які одержали генеральну ліцензію Національного банк у на здійснення валютних опе рацій, і національний операт ор поштового зв'язку можуть в икористовувати готівкову ін оземну валюту для проведення валютних операцій відповідн о до отриманих генеральних л іцензій Національного банку на здійснення валютних опер ацій.

У відповідності до п. 5.3. Поло ження про порядок видачі бан кам банківських ліцензій, пи сьмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операц ій, затвердженого Постановою Правління Національного бан ку України від 17 липня 2001 року № 275, письмовий дозвіл на здійсн ення операцій з валютними ці нностями є генеральною ліцен зією на здійснення валютних операцій, згідно з Декретом К абінету Міністрів України "П ро систему валютного регулюв ання і валютного контролю" ві д 19.02.93 за № 15-93.

Як правомірно встановлен о місцевим господарським суд ом, у відповідача наявна банк івська ліцензія № 79, видана 20 кв ітня 2007 року Національним бан ком України, на здійснення оп ерацій, визначених частиною 1 та пунктами 5 - 11 частини 2 ст. 47 Закону України «Про банки і б анківську діяльність»та доз віл Національного банку Укра їни № 79-1 від 20.04.2007 року, що надає пр аво відповідачу розміщувати залучені кошти від свого іме ні, на власних умовах та на вла сний ризик, тобто здійснюват и операції з кредитування.

Відповідно до п. 1.5 Положенн я про порядок видачі Націона льним банком України індивід уальних ліцензій на використ ання іноземної валюти на тер иторії України як засобу пла тежу, затвердженого постанов ою Правління НБУ від 14.10.2004 року № 483 та зареєстрованого в Міні стерстві юстиції України 09.11.200 4 року за № 1429/10028 (далі по тексту - Положення Національного бан ку України № 483) використання і ноземної валюти як засобу пл атежу без індивідуальної ліц ензії дозволяється: якщо іні ціатором або отримувачем за валютною операцією є уповнов ажений банк (ця норма стосуєт ься лише тих операцій уповно важеного банку, на здійсненн я яких Національний банк вид ав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійс нення операції з валютними ц інностями). Як вже було зазнач ено вище, відповідачем була о тримана банківська ліцензія Національного банку України № 79 від 20.04.2007 року на право здійс нення банківських операцій. Крім того, був отриманий пись мовий дозвіл Національного б анку України № 79-1 від 20.04.2007 року, в ідповідно до якого відповіда ч має право на здійснення опе рацій з валютними цінностями (п. 1 ч. 2 ст. 47 Закону України «Пр о банки і банківську діяльні сть»). Так як, отримувачем за в алютними операціями (зокрема , операціями щодо сплати пози вачем процентів за користува ння кредитом та інших платеж ів) виступав відповідач, що ма є банківську ліцензію та доз віл на право здійснення опер ацій з валютними цінностями, то з цього слідує, що індивіду альна ліцензія на використан ня іноземної валюти як засоб у платежу не потрібна.

Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»під т ерміном кошти розуміються гр оші у національній та інозем ній валюті чи їх еквівалент.

Згідно ст. 345 ГК України креди тні операції банків полягают ь у розміщенні від свого імен і на власних умовах та на влас ний ризик залучених коштів ю ридичних осіб (позичальників ) та громадян.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 47 Зако ну України «Про банки і банкі вську діяльність»на підстав і банківської ліцензії банки мають право здійснювати роз міщення залучених коштів від свого імені, на власних умова х та на власний ризик, незалеж но від виду валюти, яка викори стовується. Кошти в розумінн і ст. 2 Закону України «Про бан ки і банківську діяльність»- це гроші у національній та ін оземній валюті або їх еквіва лент. Частиною 1 ст. 49 вказаного закону розміщення банком за лучених коштів визнано креди тною операцією.

Таким чином, посилання скар жника на обмеження використа ння іноземної валюти на тери торії України, є безпідставн ими, оскільки Конституція Ук раїни та нормативно правові акти України не забороняють використання грошової одини ці іноземної держави на тери торії України.

Відповідно до приписів ч. 2 с т. 548 ЦК України дійсне зобов' язання підлягає забезпеченн ю.

У відповідності до ст. 546 ЦК У країни виконання зобов'язанн я може забезпечуватися неуст ойкою, порукою, гарантією, зас тавою, притриманням, завдатк ом.

Іпотекою є застава нерухом ого майна, що залишається у во лодінні заставодавця або тре тьої особи (ст. 575 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України встано влено загальні вимоги, додер жання яких є необхідним для ч инності правочину, а саме:

1) зміст правочину не може су перечити цьому Кодексу, інши м актам цивільного законодав ства, а також моральним засад ам суспільства;

2) особа, яка вчиняє правочин , повинна мати необхідний обс яг цивільної дієздатності;

3) волевиявлення учасника пр авочину має бути вільним і ві дповідати його внутрішній во лі;

4) правочин має вчинятися у ф ормі, встановленій законом;

5) правочин має бути спрямов аний на реальне настання пра вових наслідків, що обумовле ні ним;

6) правочин, що вчиняється ба тьками (усиновлювачами), не мо же суперечити правам та інте ресам їхніх малолітніх, непо внолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщ о його недійсність прямо не в становлена законом або якщо він не визнаний судом недійс ним (ст. 204 ЦК України).

У відповідності до ст. 215 ЦК У країни підставою недійсност і правочину є недодержання в момент вчинення правочину с тороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першо ю - третьою, п'ятою та шостою с татті 203 цього Кодексу. Недійс ним є правочин, якщо його неді йсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо нед ійсність правочину прямо не встановлена законом, але одн а із сторін або інша заінтере сована особа заперечує його дійсність на підставах, вста новлених законом, такий прав очин може бути визнаний судо м недійсним (оспорюваний пра вочин).

Спірний іпотечний договір укладений сторонами у письм овій формі, посвідчений нота ріально.

Враховуючи те, що при укладе нні спірних договорів сторон ами дотримано вимоги, передб ачені ст. 203 ЦК України, додержа ння яких є необхідним для чин ності правочину, то правові п ідстави для визнання їх неді йсними - відсутні.

З врахування викладеного т а керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 107 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення Господар ського суду Львівської облас ті від 20.01.2010 р. у справі № 26/240 залиш ити без змін, апеляційну скар гу - без задоволення.

2. Постанова набирає за конної сили з дня її прийнятт я та може бути оскаржена в кас аційному порядку.

3. Матеріали справи пов ернути місцевому господарсь кому суду.

Головуючий-суддя Мурська Х.В.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Якімець Г.Г.