Ухвала

від 07.08.2020 по справі 911/1453/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"07" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1453/20

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М. , розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю Грівас-Україна про забезпечення позову, без виклику (повідомлення) учасників справи, у справі за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю Грівас-Україна (16600, Чернігівська обл., місто Ніжин, вулиця Носівський шлях, будинок 52, код 41135424)

до

товариства з обмеженою відповідальністю Маг Констракшн (07400, Київська обл., місто Бровари, бульвар Незалежності, будинок 53, офіс 307, код 42066823)

про стягнення 1092417,70 гривень

ВСТАНОВИВ:

19.05.2020 до Господарського суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Грівас-Україна до товариства з обмеженою відповідальністю Маг Констракшн про стягнення заборгованості за договором на виготовлення та поставку обладнання від 04.06.2019 № 35/04-19 в розмірі 1092417,70 гривень, з яких: 809838,76 гривень сума основного боргу, 151163,54 гривень пені, 16734,50 гривень розмір інфляційних втрат, 114680,90 гривень 20% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що за умовами укладеного договору від 04.06.2019 № 35/04-19 та у відповідності до специфікацій №№ 1, 2 ним було виготовлено обумовлену договором продукцію, проте, відповідач здійснив тільки часткову оплату в розмірі 80000,00 гривень, як це передбачено п. 4.1.1. договору. При цьому, як вказує позивач, порядок оплати іншої частини грошових коштів передбачено п.п. 4.1.2., 4.1.3., а саме: 178000,00 гривень за специфікацією № 2 сплачується до моменту відвантаження товару зі складу постачальника; 631838,76 гривень за специфікаціями №№ 1, 2 сплачується покупцем на рахунок постачальника не пізніше 90 календарних днів з дня поставки товару. Однак, позивач стверджує, що відповідач в порушення умов договору не здійснив інших платежів в обумовлені договором строки. Разом із тим, позивач вказує на те, що згідно видаткової накладної відповідачем було отримано товар за специфікацією № 1, за який останній не розрахувався.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

На адресу суду 05.08.2020 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме майно ТОВ Маг Констракшн в межах ціни позову, а саме - 1092417,70 гривень, що буде виявлено державним або приватним виконавцем при виконанні ухвали, в тому числі, але не виключно: грошові кошти, обладнання, корпоративні права.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що згідно викладених у відзиві доводів, на думку позивача, вбачається, що несплата останнім виготовленої позивачем продукції обумовлена тим, що виготовлена продукція є непрацюючою через що відповідач зазнає збитки. При цьому, позивач стверджує, що матеріали справи містять акт від 05.08.2019 № 2, в якому відповідач вказав на те, що роботи із запуску обладнання виконанні у повному обсязі, а сторони претензій щодо роботи обладнання не мають.

Також, позивач посилається на те, що в проваджені Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/243/20, в якій одним із відповідачем було ТОВ Маг Констракшн . У вказаній справі, як стверджує позивач, рішенням суду позовні вимоги задоволено та визнано недійсними договори оренди та іпотеки, які укладені зокрема з ТОВ Маг Констракшн .

За доводами позивача спір у справі № 911/243/20 стосувався нерухомого майна, де було розташоване виготовлене позивачем обладнання. При цьому, згідно ухваленого судового рішення іпотекодержателем визнано ТОВ Стар Інвестмент Ван (позивач у справі № 911/243/20), з яким позивач не має будь-яких договірних відносин.

Позивач зазначає, що вказане рішення оскаржено в апеляційному порядку, однак замість законодавчо встановленої суми судового збору в розмірі 87211,98 гривень, було сплачено 1072,02 гривень, що свідчить про скрутне фінансове становище.

Також, позивач вказує на те, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 у справі № 911/243/20 було вижито заходів забезпечення позову ТОВ Стар Інвестмент Ван та заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна.

Крім того, в межах досудового розслідування № 12019110040001748, накладено арешт на нерухоме майно ТОВ Маг Констракшн . Позивач вказує, що в рамках вказаного кримінального провадження здійснюється досудове розслідування за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, щодо укладення ТОВ Маг Констракшн договорів іпотеки, стосовно яких виник спір у справі № 911/243/20.

На переконання позивача, з викладеного вище, вбачається, що ТОВ Маг Констракшн має ознаки підприємства, створеного для заволодіння майном третіх осіб шляхом введення в оману, зокрема, щодо належного за нього розрахунку.

Окрім цього, на думку позивача, на будівлі, в яких розташоване поставлене позивачем обладнання, було двічі накладено арешт в межах справи № 911/243/20 та у кримінальному провадженні № 12019110040001748, тобто, у разі задоволення позову у цій справі виконати судове рішення шляхом продажу нерухомого майна виявиться неможливим.

Таким чином, позивач стверджує, що з урахуванням наданої у справах № 911/243/20 та № 367/867/19 судами правової кваліфікації операцій ТОВ Маг Констракшн доцільно вважати, що відповідачем в майбутньому можуть бути вчиненні фіктивні правочини і щодо рухомого майна.

На підставі викладеного вище, на думку заявника, невжиття судом відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, що може призвести до неможливості захисту порушених прав заявника, за захистом яких він звернувся до суду із позовом.

Розглянувши подану заявником заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин , з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви .

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. (Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 03.04.2019 у справі № 918/702/18, від 17.04.2019 у справі № 914/1257/18, від 02.07.2019 № 910/16944/18).

Дослідивши матеріали та обставини справи, зміст позовних вимог, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, у даному випадку, саме на заявника покладено обов`язок доведення, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Однак, звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, заявником не доведено існування фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Суд відхиляє доводи заявника, що нерухоме майно, в якому встановлено поставлене заявником обладнання, було двічі арештоване, а тому у разі задоволення позову у справі № 911/243/20 та у кримінальному провадженні № 12019110040001748, буде неможливим виконання судового рішення у розглядуваній справі, оскільки з постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 № 911/243/20 та ухвали Київського апеляційного суду у справі № 367/8786/19 не вбачається, що нерухоме майно, на яке накладено арешт є власністю ТОВ Маг Констракшн , що не може бути свідченням того, що у разі задоволення позову у цій справі буде неможливим виконання судового рішення.

Доводи заявника стосовно того, що на судове рішення у справі № 911/243/20 було подано апеляційну скаргу, яку залишено без руху з підстав сплати судового збору в розмірі меншому ніж передбачено законодавством, що свідчить про скрутне фінансове становище, судом відхиляються, адже ініціатором апеляційного провадження є ТОВ СП Завод пластмас , яким і сплачувався судовий збір, що не може свідчити про скрутне фінансове становище безпосередньо ТОВ Маг Констракшн .

Посилання заявника на ймовірне укладення відповідачем фіктивних правочинів щодо належного йому рухомого майна є лише припущеннями заявника, не підтвердженими належними та допустимими доказами, що, в свою чергу, не може свідчити про те, що відповідач вчиняв або вчиняє дії з метою ухилення від виконання грошового зобов`язання, передбаченого договором.

Отже, наведені заявником доводи, які, як зазначає останній, викликають у нього побоювання щодо майбутнього ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, є лише оціночними суб`єктивними судженнями без конкретних доказів, які свідчили б про можливе ухилення позивача від виконання своїх зобов`язань чи про вчинення дій на приховування майна, на яке можливо може бути здійснено стягнення у разі відсутності коштів.

Водночас, заявником не подано доказів відсутності у відповідача грошових коштів та/або відсутності у відповідача майна, зареєстрованого за ним на праві власності, в межах суми позову за рахунок якого можливо б було задовольнити вимоги позивача.

З огляду на відсутність будь-яких доказів у справі, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, твердження позивача є нічим іншим, як припущеннями.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що заявником не обґрунтовано необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на можливе уникнення від виконання рішення у даній справі, та не надано на підтвердження своєї позиції належних та допустимих доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими процесуальний закон пов`язує необхідність застосування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Грівас-Україна про забезпечення позову відмовити.

Ухвала складена та підписана 07.08.2020, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI Перехідні положення .

Суддя Р.М. Колесник