Ухвала

від 03.08.2020 по справі 922/1103/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"03" серпня 2020 р. м. ХарківСправа № 922/1103/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Казмерчук М.Т.

за участю представників:

позивача: Ємельянов М.С., керівник (самопредставництво)

відповідача: Чернишові К.О., довіреність від 03.01.2020 р. (самопредставництво)

прокурора: не з`явився

в межах підготовчого провадження, в порядку статті 177 та розділу Х ГПК України, у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська Швейцарія Люкс", м. Харків доГоловного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків про визнання права власності, -

за участю прокуратури

здійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 922/1103/20

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області, за правилами загального позовного провадження, перебуває справа № 922/1103/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська Швейцарія Люкс» до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, за участю прокуратури, про визнання права власності.

03 серпня 2020 року позивач скерував до суду заяву (вх. № 17725), в якій просить, зокрема, продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів. На обґрунтування своєї заяви позивачем зазначено, що на адресу підприємства-позивача не надходило відзиву, у зв`язку з чим для останнього є незрозумілою позиція відповідача. Крім того, зазначає, що представник позивача (який представляє інтереси позивача в порядку самопредставництва) має триваючу хворобу.

Представник позивача в засіданні суду просив суд заяву задовольнити та продовжити процесуальний термін підготовчого провадження; представник відповідача проти задоволення заяви не заперечив та залишив долю її вирішення на розсуд суду.

Суд, розглянувши заяву позивача, зазначає наступне.

Приписи частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України вказують на те, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Через зміни, які відбулись внаслідок доповнення розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, всі процесуальні строки були продовжені до закінчення дії карантинних заходів. В подальшому, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , з метою удосконалення норм Господарського процесуального кодексу України, в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), до розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України були внесені зміни за якими під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. При цьому, до ч. 2 розділу II. Прикінцеві та перехідні положення означеного Закону, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Датою опублікування є 17 липня 2020 року.

Відповідно, через сукупне тлумачення розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України та статті 177 Господарського процесуального кодексу України, охоплений підготовчим провадженням строк спливає 06 серпня 2020 року.

Тобто, на дату постановлення даної ухвали (03 серпня 2020 року), в залишку на здійснення дій, охоплених статтею 177 Господарського процесуального кодексу України, залишилось 3 дні.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 зазначено, що згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Відповідач не реалізував право, визначене статтею 165 Господарського процесуального кодексу України та до матеріалів справи не скерував відзив на позов. При цьому, інші заяви по суті справи, в тому числі відповідь на відзив, мають похідний характер від відзиву, що узгоджується із нормами статті 166 Господарського процесуального кодексу України. Суд погоджується із доводами позивача, що на даний час не є сформованою до статей 161, 165 ГПК України позиція відповідача щодо поданої позивачем позовної заяви.

Водночас, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина.

За приписами статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, пункт 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, пункт 33, 08 грудня 2016 року).

Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25 січня 2006 року № 1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Савенкова проти України» , no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, «Папазова та інші проти України» , no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року).

Суд наголошує, що сторонам надаються рівні можливості та права, виходячи з принципів господарського судочинства таких як: рівність перед законом і судом, принцип диспозитивності. Проте, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні заяви по суті справи сторін, відповідно до ст. 161 ГПК України, неможливо об`єктивно та всебічно дослідити матеріали справи перейти до наступної стадії розгляду справи (розгляд справи по суті). Подані клопотання, заяви тощо з боку відповідача не можуть бути розтлумачені судом як сформована ним позиція (заява по суті справи у формі відзиву).

Приймаючи до уваги вищенаведене та з урахуванням хвороби представника позивача, який представляє інтереси підприємства-позивача в порядку самопредставництва, з метою надання можливості учасникам цієї справи права на ефективну реалізацію своїх процесуальних прав в сенсі оцінки розумності тривалості розгляду справи, згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та забезпечення права учасників справи на участь у судовому засіданні, керуючись завданням господарського судочинства, визначеним частиною 2 статті 2 ГПК України, суд приходить до висновку про неможливість забезпечення в даному судовому засіданні повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та зібраних в підготовчих засіданнях доказів, що в свою чергу унеможливлює правильний, своєчасний і безперешкодний розгляд справи по суті, а відтак суд дійшов висновку про наявність виняткового випадку, обумовленого частиною 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, через що задовольняє заяву позивача та продовжує процесуальний строк на підготовче провадження до 04 вересня 2020 року.

Керуючись статтями 42, 177, 232-236, розділом Х Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 04 вересня 2020 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвалу підписано 07 серпня 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/1103/20