Рішення

від 05.08.2020 по справі 922/857/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/857/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя", с.Олександрівка, Харківська область до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба", с.Благодатне про визнання права власності за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: Михайловин Д.В., адвокат.

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове життя" (позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" (відповідач), в якій просить суд виділити Приватному сільськогосподарському підприємству "Нове Життя" (ідентифікаційний код юридичної особи 30957436) в натурі частку в спільній частковій власності розпайованого майна Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" (ідентифікаційний код юридичної особи 00707337), с.Благодатне Валківського району Харківської області на загальну суму 55 148,26 грн. (п`ятдесят п`ять тисяч сто сорок вісім грн. 26 коп.) шляхом визнання права власності на нерухоме майно, а саме нежитлова будівля-корівник, який розташований в с. Благодатне, вул. Центральна, Валківського району Харківської області, з літерою "С1", рік введення в експлуатацію 1985, з літерою "Р1", рік введення в експлуатацію 1987, загальною площею 2700 кв.м., балансовою вартістю 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що СВК "Дружба" не визнає за позивачем право власності на пайовий фонд СВК та відмовляється виносити питання виділу в натурі та передачі ПСП "Нове Життя" нежитлової будівлі - корівника, чим порушує права позивача на виділ в натурі належної йому частки в пайовому фонді майна СВК "Дружба" та реєстрації права власності на це майно.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.03.2020 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче призначено на 15.04.2020 о 12:40.

15.04.2020 на адресу суду відповідач надав відзив на позов (вх.№9227), в якому просить у задоволенні позовних вимог ПСП "Нове Життя" відмовити в повному обсязі. Вказує, що права та інтереси позивача не були порушені, а подання вказаного позову є передчасним. Посилаючись на пункт 13 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженому Наказом №62 від 14.03.2001 року вказує, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача до співвласників КСП "Дружба", оскільки саме на загальних зборах учасників КСП "Дружба" має вирішуватись питання про виділення майна та виключно загальні збори мають вирішувати, яке майно може бути виділено. Позивачем не надано жодного документу на підтвердження того, що він є власником спірного майна або має певні майнові права на вказані об`єкти. Також наголошує, що постановою Верховного суду від 14.11.2019 у справі №922/4375/17 за позивачем було визнано право власності СВК "Дружба" на загальну суму 12 228 грн., проте як позивачем у позовній заяві зазначено, що вартість його майнового паю складає 55 148,26 грн, тобто майже у п`ять разів більше, ніж встановлено рішенням суду у справі №922/4375/17.

27.04.2020 позивачем до суду надано відповідь на відзив (вх..№9764), яку суд долучив до матеріалів справи. Позивач наголошує, що всі зобов`язання перед власниками майнових паїв, за рахунок яких утворено пайовий фонд Сільськогосподарський виробничий кооператив Дружба , мають виконуватися саме Сільськогосподарським виробничим кооперативом Дружба . З урахуванням того, що приписами законодавства та статутом кооперативу СВК Дружба передбачена можливість отримання членом кооперативу при виході вартості частки паю в пайовому фонді так і частки доходу кооперативу, з урахуванням визначеної на підставі Висновку судово економічної експертизи №10785 від 29.11.2018 збільшення фактичної частки майна при виході з СВК Дружба та положення ст. 625 ЦК України, позивач має право на отримання збільшених розмірів часток, а саме за частку 0,0293% - 1552 грн., частку 0,2041% - 8745,5 грн., частку 0,0696% - 14 503 грн., частку 0,0067% - 265,00 грн..,а всього на загальну суму 25065,50 грн.

20.05.2020 від позивача надійшло клопотання (вх. №11335) про витребування у відповідача наступних доказів:

-Всі протоколи проведення зборів співвласників щодо визначення розмірів майнових паїв якими було затверджено результат розподілу майна пайового фонду та перелік майна СВК "Дружба" (КСП"Дружба"), зокрема для виділення майнових паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність.

-Докази поділення майна кооперативу на пайовий та неподільний фонди;

- Інформацію про всі паї, в тому числі резервного і спеціального фондів;

- Перелік пайового фонду КСП "Дружба", який було передано СВК "Дружба" в процесі реорганізації;

-Затверджений пайовий фонд СВК "Дружба";

-Протоколи загальних зборів СВК "Дружба" щодо виділення майна в рахунок майнових сертифікатів, прийняті з 2001 по 2019 р.р.;

-Протокол загальних зборів СВК "Дружба" за листопад 2019 р.;

-Балансово-складську довідку щодо залишкової вартості, об`єкта нерухомого майна, а саме нежитлова будівля-коріввник, який розташований в с.Благодатне, вул. Центральна, Валківського району Харківської області, з літерою "С1", рік введення в експлуатацію 1985, з літерою "Р1", рік введення в експлуатацію 1987, загальною площею 2 700 кв.м.;

-Перелік всього майна, яке було виділено в натурі СВК "Дружба", протягом 2001-2019 років, та видано членам кооперативу ( в тому числі колишнім) в рахунок погашення майнових сертифікатів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.05.2020 задоволено клопотання позивача про витребування доказів (вх.№11335 від 20.05.2020)

10.06.2020 відповідач до суду надав письмові пояснення (вх..№12994), в яких наголошує, що витребувані ухвалою суду від 21.05.2020 документи відсутні у відповідача та не стосуються предмета судового розгляду.

10.06.2020 позивач надав до суду клопотання (вх.№13018), в якому просить суд повторно направити на адресу відповідача ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.05.2020р., стосовно витребування у СВК Дружба документів, зазначених у цій ухвалі.

12.06.2020 від позивача надійшло клопотання (вх..№13365) , в якому просить вжити заходи процесуального примусу шляхом накладення на Сільськогосподарський виробничий кооператив Дружба (СВК Дружба ), ідентифікаційний код юридичної особи 00707337, місцезнаходження:63052, Харківська обл.., Валківський район, с.Благодатне, вул.. Центральна, буд.3, штраф у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за невиконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 21.05.2020р. про витребування доказів.

14.07.2020 позивачем до суду подана заява (вх..№16132),в якій просить суд винести по справі №922/857/20 окрему ухвалу суду, яку направити в прокуратуру Харківської області з проханням перевірити вищезазначені обставини та вжити відповідні заходи у випадку допущення посадовими особами СВК Дружба порушень чинного законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення.

Ухвалами, що були занесені до протоколу судового засідання від 15.07.2020, відмовлено у клопотанні позивача про накладення штрафу (вх..№13365 від 12.07.20) та у винесені окремої ухвали (вх.16132 від 14.07.2020) з огляду на те, що застосування судом вимог п.2. ч.1 ст.135 ГПК України є правом а не обов`язком суду. Клопотання про витребування доказів від 10.06.2020 за вх.№13018 не було розглянуто судом у зв`язку із не підтримкою цього клопотання у судовому засіданні самим позивачем. На підставі п.3 ч.2 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.08.2020 о 14:10 год.

Представник позивача у призначене судове засідання 05.08.2020 не з`явився, через канцелярію суду надав заяву (вх.№17855 від 04.08.2020), в якій просив суд відкласти розгляд справи, у зв`язку із зайнятістю адвоката в іншому судовому процесі.

Розглянувши відповідну заяву позивача, суд виходить з наступного.

Приписами статті 194 ГПК України унормовано, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 195 ГПК України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 ГПК України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, з`являтися у судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Обставини, на які посилається представник позивача, як на підставу відкладення розгляду справи, не визнаються судом поважними та господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участі в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника.

У п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. зазначено, що у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Як визначив Європейський Суд з прав людини у справі "Ноймайстер проти Австрії" (1968 рік) кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості та жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висловленій у рішенні "Каракуця проти України", заявник повинен виявляти належну зацікавленість у розгляді справи.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обовязком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

А, отже, суд вважає, що заява представника позивача про відкладення розгляду справи є такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідач у судовому засіданні 05.08.2020 проти позову заперечував повністю, з підстав, викладених ним у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

16.11.2017 року між власниками майнових паїв та Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" були укладені наступні договори, а саме :

- договір купівлі-продажу майнового паю від 17.11.2017 року із ОСОБА_1 ;

- договір купівлі-продажу майнового паю від 17.11.2017 року зі ОСОБА_2 ;

- договір купівлі-продажу майнового паю від 17.11.2017 року із ОСОБА_3 ;

- договір купівлі - продажу майнового паю від 17.11.2017 року із ОСОБА_4 .

20.11.2017 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове життя" звернулося із заявами до Благодатненської сільської ради Валківського району Харківської області про анулювання свідоцтв про право власності на майнові паї членів Сільськогосподарського виробничого кооперативу Дружба : серії ХА-VI №166194 видане на ім`я ОСОБА_1 на загальну суму 2745 грн.; серія ХА-VI №166319 видане на ім`я ОСОБА_2 на загальну суму 1158 грн.; серія ХА-VI №166066, видане на ім`я ОСОБА_3 на загальну суму 265 грн.; серія ХА-VI №166160 на ім`я ОСОБА_4 на загальну суму 8056 грн; та видачу нових свідоцтв про право власності на майновий пай ім`я ПСП Нове Життя .

28.11.2017 року Благодатненська сільська рада листом (вх. № 02-21/165) повідомила про неможливість видачі нових свідоцтв на право власності Приватному сільськогосподарському підприємству "Нове життя" у зв`язку з відсутністю в сільській раді відповідних бланків.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 р. по справі №922/4375/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 14.11.2019р., позов ПСП Нове Життя задоволено та визнано право власності приватного сільськогосподарського підприємства Нове Життя (ідентифікаційний код 30957436) на майнові паї (пайовий фонд) сільськогосподарського виробничого кооперативу Дружба , (ідентифікаційний код 00707337) на загальну суму 12224 грн., або 0,3097 відсотків від загальної вартості майна пайового фонду СВК Дружба , після колишніх членів кооперативу, а саме: Невоєнного І.І. на суму 2745 грн., або 0,0696% ; ОСОБА_2 на суму 1158 грн., або 0,0293%; ОСОБА_3 на суму 265 грн., або 0,0067% та ОСОБА_4 на суму 8056 грн., або 0,2041%.

12.09.2019 року Приватне сільськогосподарське підприємство Нове Життя звернулось до Голови Сільськогосподарського виробничого кооперативу Дружба (а.с.29) ,в якому просило розглянути питання щодо виділення в натурі та передачі ПСП Нове Життя нежитлової будівлі-корівника, який знаходиться в с.Благодатне Валківського району Харківської області.

Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, після звернення з вищевказаною заявою до відповідача, питання про виділення в натурі та передачі ПСП Нове Життя нежитлової будівлі-корівника так і не були розглянуті на загальних зборах членів СВК Дружба , яке є правонаступником КСП Дружба , що в свою чергу, позбавляє позивача можливості належним чином оформити право власності на придбані майнові паї та отримання майна в натурі. Вказане і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до статті 94 Господарського кодексу України (далі ГК України) кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.

Згідно із ч. 1 ст. 163 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), виробничим кооперативом є добровільне об`єднання громадян на засадах членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, яка базується на їхній особистій трудовій участі та об`єднанні його членами майнових пайових внесків. Статутом кооперативу та законом може бути передбачено участь у діяльності виробничого кооперативу на засадах членства також інших осіб.

Статтею 1 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" передбачено, що сільськогосподарський виробничий кооператив - сільськогосподарський кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних осіб, які є виробниками сільськогосподарської продукції, для провадження спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов`язкової трудової участі з метою одержання прибутку.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" членами сільськогосподарського виробничого кооперативу можуть бути фізичні особи, які виявили бажання об`єднатися для спільної виробничої діяльності на засадах обов`язкової трудової участі та внесли вступний внесок і пай у розмірах, визначених статутом кооперативу.

Згідно із ст. 11 Закону України "Про кооперацію" вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

В розумінні Закону України "Про кооперацію" пай - майновий поворотний внесок члена кооперативу у його створення та розвиток, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, у тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

Відповідно до визначення, наданого Методикою уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих (затв. постановою КМУ № 177 від 28 лютого 2001 року), майновий пай - частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду. Тобто поняття "майновий пай" не передбачає переліку визначеного майна, що входить до паю конкретної особи, а це - лише можливість отримати в натурі майно відповідної вартості.

В ст. 20 Закону України "Про кооперацію" зазначено, що для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про кооперацію" пайовий фонд - фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися.

Порядок і майнові наслідки припинення членства у виробничому кооперативі визначаються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

В ч. 1 ст. 166 ЦК України закріплено, що член виробничого кооперативу має право на вихід із кооперативу. У цьому разі йому виплачується вартість паю або видається майно, пропорційне розміру його паю, а також здійснюються виплати, встановлені статутом кооперативу. Видача паю, виплата вартості паю та інші виплати членові кооперативу, що виходить з нього, здійснюються у порядку, встановленому статутом кооперативу і законом.

Зі змістом цієї правової норми за кооперативом зберігається земельна ділянка та нерухоме майно, необхідне для його виробничої діяльності і не може бути видано члену кооперативу, який вийшов із цього кооперативу. Йому виплачується вартість паю або видається майно, яке не вплине на виробничу діяльність кооперативу. При цьому зберігається кооператив як суб`єкт господарювання, за ним зберігається майно, яке йому необхідне для цієї діяльності та земельна ділянка.

Поряд з цим, слід зазначити, що відповідно до статті 21 Закону України "Про кооперацію" у разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі.

Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави стверджувати, що члени кооперативу не мають права на все майно кооперативу, а частка кожного члена кооперативу у майні кооперативу визначається в межах персоніфікованого паю.

У позовній заяві позивач просить виділити йому в натурі частку в спільній частковій власності розпайованого майна Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" (ідентифікаційний код юридичної особи 00707337), с.Благодатне Валківського району Харківської області на загальну суму 55 148,26 грн. визначеної на підставі Висновку судово економічної експертизи №10785 від 29.11.2018 у справі №922/4375/17.

Разом з цим, як було зазначено вище, та вбачається з матеріалів справи, постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 р. по справі №922/4375/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 14.11.2019р., позов ПСП Нове Життя задоволено та визнано право власності приватного сільськогосподарського підприємства Нове Життя (ідентифікаційний код 30957436) на майнові паї (пайовий фонд) сільськогосподарського виробничого кооперативу Дружба , (ідентифікаційний код 00707337) на загальну суму 12224 грн., або 0,3097 відсотків від загальної вартості майна пайового фонду СВК Дружба , після колишніх членів кооперативу, а саме: Невоєнного І.І. на суму 2745 грн., або 0,0696% ; ОСОБА_2 на суму 1158 грн., або 0,0293%; ОСОБА_3 на суму 265 грн., або 0,0067% та ОСОБА_4 на суму 8056 грн., або 0,2041%.

За приписами п. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, судовим рішенням встановлена загальна вартість придбаного позивачем майнового паю у розмірі 12 228,00 грн. Втім як у позові вартість нерухомого майна - нежитлової будівлі-корівник, яка розташована в с. Благодатне, вул. Центральна, Валківського району Харківської області, з літерою "С1", рік введення в експлуатацію 1985, з літерою "Р1", рік введення в експлуатацію 1987, загальною площею 2700 кв.м., яке на думку позивача підлягає йому виділенню в натурі, як власнику майнового паю складає 25 000, 00 грн, тобто у розмірі більшому ніж встановлено рішенням суду.

Будь-які письмові докази про наявність спірного нерухомого майна на балансі Сільськогосподарського виробничого кооперативу Дружба , яке у відповідності до п.1.8 Статуту є правонаступником КСП Дружба в матеріалах справи відсутні.

Питання щодо виділення в натурі частки в майні колективного сільськогосподарського підприємства врегульовано, зокрема Законом України від 14 лютого 1992 року Про колективне сільськогосподарське підприємство , Указом Президента України від 29 січня 2001 року № 62/2009 Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки , постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки , Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62 (далі - Порядок), який втратив чинність 24 травня 2013 року на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства від 11 квітня 2013 року № 253, та Рекомендаціями щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України від 20 травня 2008 року № 315 (далі - Рекомендації).

Пунктом 9 Порядку передбачалося, що виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

Згідно з пунктом 12 Порядку збори співвласників після розгляду пропозицій комісії щодо визначення розмірів майнових паїв затверджують результати розподілу майна пайового фонду та переліки майна, яке виділяється у натурі групам співвласників. Після затвердження зборами співвласників переліків майна для виділення вищезазначеним групам співвласників комісія: визначає місцезнаходження майна і юридичну особу - користувача майна, яке виділено кожній із груп співвласників і до якого перейшли зобов`язання з виділення майнових паїв у натурі співвласникам; передає не пізніше 10 днів з дня затвердження зборами співвласників підприємствам-правонаступникам (користувачам майна) уточнені списки груп співвласників та переліки майна, призначеного для виділення кожній із груп, а копії цих документів - сільській раді.

У разі невиконання рішень зборів співвласників щодо виділення підприємством-правонаступником (користувачем) майна у натурі власнику майнового паю, подальший захист прав власника майнового паю вирішується в судовому порядку (пункт 13 Порядку).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 затверджене Типове положення про комісію з вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки (далі - Типове положення).

У пункті 3 Типового положення зазначено, що основним завданням комісії є уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів підприємства, зокрема реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства.

Пунктами 4, 5 Типового положення визначені права комісії, які зводяться до проведення розрахунків щодо пайового майна, визначення структури пайового фонду тощо.

Комісія вносить пропозиції щодо виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів із складу майна реорганізованого підприємства та передачі їх у спільну власність (підпункт 10 пункту 4 Типового положення).

Згідно з пунктом 10 Порядку з метою реалізації права власності громадян на майнові паї комісія, зокрема: визначає користувачів пайового фонду майна реорганізованого підприємства, до яких перейшли зобов`язання з виділення майнових паїв співвласника; готує для розгляду на загальних зборах переліки майна для виділення у натурі окремо для кожної з груп співвласників, які виявили бажання отримати свої майнові паї у натурі у спільну часткову власність єдиним комплексом; для виділення майнових паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність, та для виділення не витребуваних паїв особам, які з різних причин не прийняли жодного з рішень щодо розпорядження належними їм майновими паями.

Порядок виділення частки майна також визначено пунктами 4.1, 4.2, 4.3 Рекомендацій, згідно з якими, зокрема: співвласник, який виявив бажання отримати в натурі належну йому частку майна подає уповноваженій особі, а у разі її відсутності - зборам співвласників відповідну заяву; частка з майна, що перебуває у спільній частковій власності, виділяється її співвласнику в натурі; для виділення спільної частки в натурі співвласник може об`єднати свою частку з частками інших співвласників, які виявили бажання отримати їх у натурі; якщо виділення в натурі частки з майна, що перебуває у спільній часткові власності, є неможливе (неподільна річ), співвласник, який виявив бажання отримати її в натурі, має право на одержання від інших співвласників матеріальної, в тому числі грошової компенсації вартості його частки.

Таким чином, співвласники розпайованого майна колективного сільськогосподарського підприємства мають право отримати свій майновий пай лише у вигляді та розмірі, визначеному рішенням зборів співвласників паїв або в порядку виділу своєї частки із спільного майна шляхом пред`явлення позову до всіх інших співвласників на підставі положень ЦК України та інших норм законодавства, які регулюють відносини між учасниками спільної часткової власності.

До компетенції Комісії не віднесено розпорядження майном, оскільки таким правом наділені лише загальні збори співвласників майнових паїв, за відсутності відповідного рішення загальних зборів немає підстав для захисту права власності позивача в порядку, встановленому статтею 392 ЦК України.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.11.2019 по справі № 526/675/17.

Отже визнання в судовому порядку права власності на майно в рахунок майнового паю без попереднього вирішення даного питання загальними зборами співвласників майнових паїв є порушенням інтересів інших учасників КСП Дружба , які також є власниками майнових паїв.

Наведеним спростовується твердження позивача щодо порушення відповідачем його права на виділ в натурі частки в майні СВК"Дружба" , оскільки таке право у позивача виникне лише після звернення до комісії для уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів підприємства та відповідного рішення зборів співвласників.

З урахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства Нове Життя про виділення в натурі частки в спільній частковій власності розпайованого майна Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" (ідентифікаційний код юридичної особи 00707337), с.Благодатне Валківського району Харківської області на загальну суму 55 148,26 грн. (п`ятдесят п`ять тисяч сто сорок вісім грн. 26 коп.) шляхом визнання права власності на нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю-корівник, який розташований в с. Благодатне, вул. Центральна, Валківського району Харківської області, з літерою "С1", рік введення в експлуатацію 1985, з літерою "Р1", рік введення в експлуатацію 1987, загальною площею 2700 кв.м., балансовою вартістю 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням ч.4 розділу Х Прикінцевих положень.

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua

Повне рішення складено "07" серпня 2020 р.

Суддя С.Ч. Жельне