Ухвала

від 28.07.2020 по справі 515/1711/18

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1711/18

Провадження № 4-с/515/921/20

Татарбунарський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Тимошенка С.В.

за участю: секретаря судового засідання Коренчук О.Е.

представника стягувача (позивача) ОСОБА_1 - адвоката Ковпака О.В.

представника третьої особи Вихристюк О.

державного виконавця Білик М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області скаргу Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області на рішення (постанови) старшого державного виконавця Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білик М.М.,

В С Т А Н О В И В:

Тузлівська сільська рада Татарбунарського району Одеської області в особі виконуючого обо- в`язки її голови Семещенка О.О. звернулася до суду зі скаргою, в якій просила визнати рішення (постанов) старшого державного виконавця Татарбунарського районного відділу державної вико- навчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білик М. М. щодо винесення постанов про арешт майна від 28.02.2020 р. у ВП № 61254596, від 28.02.2020 р. у ВП № 61254596, від 13.03.2020 р. у ВП №61254596 та постанови про розшук майна від 13.03. 2020 р. у ВП № 61254596 неправомірними та їх скасувати. В обґрунтування заявлених вимог пред- ставник скаржника посилався на те, що у зв`язку із незрозумілістю резолютивної частини рішення суду, а саме: поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді директора КЗ Тузлівської НВК Загаль- ноосвітня школа І-ІІІ ступеня ліцей Татарбунарського району Одеської області, а тому боржник звернувся до суду із заявою про потребу роз`яснення судового рішення в цій частині.

На дату ухвалення судового рішення 20.06.2019 р. позивач продовжувала працювати, тобто, пе- ребувати у трудових відносинах з роботодавцем на посаді вчителя у КЗ Туз-лівський навчально- виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня ліцей з отримання заробітної плати. На те- перішній час позивач з робити не звільнена. Станом на 05.09.2017 р. припинились повноваження, як керівника навчального закладу. Призначення на посаду керівника комунального закладу загаль- ної середньої освіти здійснюється за результатом конкурсного відбору на підставі рішення конкур- сної комісії. Розпорядженням Тузлівської сільської ради № 61 від 01.07.2019 р. було оголошено конкурс на посаду керівника КЗ Тузлівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня шко- ла І-ІІІ ступеня ліцей. Ухвалою суду від 05.08.2019 р. заяву про роз`яснення судового рішення бу- ло залишено без розгляду. Не погодившись з даною ухвалою Тузлівська сільська рада оскаржила її до апеляційної інстанції. 13.03.2020 р.ухвалою Одеського апеляційного суду ухвалу Татарбунарсь- кого районного суду від 05.08.2019 р. було скасованао та направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. За невиконання рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі, примусовим відділом відносно Тузлісваської сільської ради Татарбунарського районного суду Одеської області було винесено дві постанови про накладення штрафу розмірі 5100 грн. та 10200 грн..

Крім того, ОСОБА_1 до Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служ- би Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) подала виконавчий листу справі № 515/1711/18, виданий Татарбунарським районним судом Одеської області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.10.2018 р. по 20.06.2018 р. на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 05.10.2018 р. по 20.06.2018 р. в розмірі 116486,50 грн..

Старшим державним виконавцем Білик М.М. було відкрите виконавче провадження ВП № 6125 4596 за виконавчим листом у справі № 515/1711/18. У даному виконавчому провадженні були при- йнятті відповідні рішення, а саме: постанова про арешт майна боржника від 28.02.2020 р., постано- ва про арешт коштів від 28.02.2020 р., постанова про розшук майна боржника від 13.03.2020 р. та постанова про арешт майна від 13.03.2020 р.. Крім того ОСОБА_1 у рамках зазначеного вище виконавчого провадження ВП № 61254596 подала заяву про залишення виконавчого листа без ро- згляду. А тому старшим державним виконавцем 16.03.2020 р. була винесена постанова про повер- нення виконавчого документу та повинен зняти арешт, який був накладений.

Представник скаржника у судове засідання не зявилася, будучи належним чином повідомлена про час, день та місце слухання справи.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Ковпак О.В. у судове засідання не з`явився, надав пись- мові пояснення на скаргу, в яких зазначив, що скарга є не доведеною, не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, у зв`язку з тим, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`я- зок полягає у тому, щоб видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголоше- ння рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Старший державний виконавець Білик М.М.. також у судове засідання не з`явилася, надала за- перечення на скаргу, в якому зазначила, що вважає її необґрунтованою та такою, що не відповідає правилам правозастосування і не підлягає задоволенню. Так, 12.02.2020 р. на виконання до відділу надійшов виконавчий лист № 515/1711/18 від 20.06.2019 р., виданий 06.02.2020 р. Татарбунарсь- ким районним судом Одеської області про стягнення з Тузлівської сільської ради на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за період з 05.10.2018 р. по 20.06. 2019 р. в розмірі 116486,50 грн. з відрахуванням із зазначеної суми податків та обов`язкових пла- тежів. 13 лютого 2020 року старшим державним виконавцем винесено постанову про відкриття ви- конавчого провадження. 12.03.2020 р. до відділу надійшла заява стягувача ОСОБА_1 , в якій вона повідомила про наявність зареєстрованого за боржником транспортного засобу Renault Lo- gan, номер шасі (кузов, рами) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , рік випуску 2017, а також просила в межах виконавчого провадження накласти арешт на вказаний транспорт та оголосити його в розшук. 13.03.2020 р. старшим державним виконавцем винесено постанову про арешт заз- наченого вище транспортного засобу та постанову якою оголошено його в розшук.

13 березня 2020 року до відділу надійшла заява ОСОБА_1 про повернення їй виконавчого документу без виконання, тому 16.03.2020 р. виконавцем виведено виконавче провадження № 612 54596 із заведеного виконавчого провадження № 61413929 шляхом внесення відповідної постано- ви. Жодної підстави для винесення державним виконавцем постанови про скасування арешту не- рухомого, рухомого майна та коштів боржника на день винесення постанови про повернення вико- навчого документа стягувачу від 13.03.2020 р. та станом на день розгляду скарги в матеріалах ви- конавчого провадження не містилося. Також, беручи до уваги, що у державного виконавця відсут- ні відомості про виявлення органами поліції транспортного засобу, оголошеного в розшук поста- новою ст. державного виконавця від 13.03.2020 р., підстав для винесення постанови про розшук майна боржника немає, також немає підстав для визнання постанови про розшук майна боржника незаконною та її скасування. Тому в задоволені скарги просила відмовити в повному обсязі.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксу- вання судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, ознайомившись з копією матеріалів виконавчого проваджен- ня, вважає, що в задоволені скарги слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.80 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

13.02.2020 р. старшим державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

28.02.2020 р. старшим державним виконавцем винесені дві постанови: про арешт коштів борж- ника ( грошові кошти) та арешт майна боржника (все рухоме та нерухоме майно божника) (а.с.5, 6).

13.03.2020 р. старшим державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржни- ка, зокрема транспортний засіб марки Renault Logan, номер шасі (кузов, рами) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , рік випуску 2017 р. (а.с.7)

Постановою від 13.03.2020 р. старшим державним виконавцем накладено арешт на майно бор- жника.

12.03.2020 р. до відділу надійшла заява стягувача ОСОБА_1 про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі ст.37 Закону України Про виконавче провадження .

16.03.2020 р. в порядку п.1 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" старшим де- ржавним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, про що зроблена відмітка у виконавчому листі.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як заверша- льна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що сп- рямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-пра- вовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Вичерпний перелік випадків повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа, передбачено ч.4 ст.4 Закону "Про виконавче провадження", де зазначено що виконавчий ли- ст повертається якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого докумен- та до виконання.

За змістом п.6 ч.3 ст.18 зазначеного Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 зазначеного Закону, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

05.10.2016 р. набрали чинності Закон України "Про виконавче провадження" та Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів відповідно до п.1 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення".

В силу ст.12 зазначеного Закону, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусо- вого виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно ч.1. ст.56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржни- ка застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч.2 ст.56 згаданого Закону, арешт на майно (кошти) боржника накладається вико- навцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніше, як на п`ятий робочий день з дня отримання ін- формації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення пе- ревірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місце- знаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Відповідно до ч.7 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо в заяві стя- гувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власно- сті або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше ма- йно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному ст.56 цього Закону.

Тлумачення ст.ст.10, 18, 51, 56 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить, що аре- шт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення суду і може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

За змістом ч.3 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт накладається у роз- мірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Таким чином, на виконання вимог ч.3 ст.56 Закону України "Про виконавче провадження" дер- жавним виконавцем у постанові про арешт майна боржника було зазначено суму заборгованості за виконавчим листом № 515/1711/18, в рахунок забезпечення погашення якої і було накладено аре- шт.

За приписами ч.ч.2,4 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження", арешт на майно (ко- шти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, пе- редбаченого ч.7 ст.26 цього Закону.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку що державним виконавцем постанова про арешт майна боржника та постанова про розшук майна боржника винесена з дотриманням Закону України "Про виконавче провадження".

У відповідності до ст.451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухва- лу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяль- ність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу держав- ної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право за- явника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За вищезазначених обставин, та з врахуванням існуючої у заявника заборгованості, суд вважає дії виконавця при винесенні постанов: про накладення арешту на майно боржника від 28.02.2020 р., про арешт коштів боржника від 28.02.2020 р., про розшук майна боржника від 13.03.2020 р. та про арешт майна боржника від 13.03.2020 р. правомірними, та здійсненими відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", а тому підстави для задоволення скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 19, 76-81, 251-253, 258-260, 353, 448-450 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області на рішення (постанови) старшого державного виконавця Татарбунарського районного відділу держа- вної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білик М.М. відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя Тимошенко С.В.