Справа №2-117/07
Справа №2-117/07
РІШЕННЯ
Іменем України
23 лютого 2007 р. Калінінський
районний суд м. Донецька у складі:
головуючого - судді
Гавриленка О.М.
при секретарі - Ексановій Н.Е.
за участю представників сторін: ОСОБА_2 та ОСОБА_4
відповідно,
розглянувши у відкритому судовому
засіданні у м. Донецьку
справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Гратіум» про
стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок
неналежного надання послуг, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 06 р. позивачка
звернулася з позовом за захистом її прав, як споживача, в якому просила
стягнути з відповідача сплачені нею кошти у зв'язку з частково неякісним
ремонтом власного автомобіля «Субару-Легасі», який мав місце 15.02.06 р. в
структурному підрозділі відповідача -
СТО "Опель",
а саме: за усунення перекосу бампера в сумі 95,25 грн, за роботи по зняттю та установці самого бампера в
сумі 90 грн, а
всього 185,25 грн.
Свої вимоги мотивувала тим, що зазначені роботи були виконані неналежним чином,
оскільки всього через шість місяців експлуатації автомобіля після вказаного
ремонту бампер автомобіля перекосився. Крім того, позивачка вказувала на те, що
зазнала некоректних дій з боку працівників СТО, які перш за все затримали
виконання ремонту, а після його закінчення безпідставно певний час не давали їй
можливості виїхати на власному автомобілі за межі СТО, не зважаючи на оплату
нею ремонтних послуг. При цьому робітники СТО вимагали від неї відповідного
підпису в «наряд-замові» про відсутність в неї претензій до виконаних робіт.
Вважала, що ці дії робітників СТО завдали їй душевних страждань, на
компенсування яких просила стягнути на її користь з відповідача 5000 гр. в порядку
відшкодування моральної шкоди.
Підтримавши
позовні вимоги в суді, представник позивачки пояснювала, що 05 лютого 2006 р. СТО «Опель» відповідача
прийняло власний автомобіль ОСОБА_1 для виконання певних робіт по усуненню
ушкоджень, завданих у ДТП.
Строк виконання відновлюваних робіт був визначений до 08.00 год. 15.02.06 р. В зазначений
час, отримавши автомобіль, чоловік позивачки ОСОБА_3 помітив, що бампер
автомобіля встановлений нерівно. Крім того, деякі електронні пристрої, не
працюють або працюють некоректно (зокрема, парк-троніки та бортовий комп'ютер).
У зв'язку з цим автомобіль у той же день повернули до СТО і ОСОБА_1залишилася очікувати
усунення несправностей. Автомобіль був повернутий позивачці приблизно о 17.00 год 15.02.06 р, після
чого на пропозицію робітників відповідача поставити власний підпис у
«наряд-замові», в графі «претензій не маю», ОСОБА_1поставила підпис, зазначивши,
що має претензії до виконання замови, але не зазначила, які саме тому, що не
має технічного досвіду. В суді пояснювала, що мала на увазі нерівну установку
бамперу. Внаслідок зазначення нею претензії в наряд-замові керівництво СТО
надало розпорядження охоронцям не випускати її автомобіль з території станції,
яку їй вдалося покинути випадково, у той час коли був відчинений шлагбаум для
виїзду іншого автомобіля. Тому вважала, що працівниками СТО було порушене її
право на свободу пересування у власному автомобілі, незважаючи на повну оплату
нею наданих послуг у розмірі 185,25
грн, що завдало їй моральних страждань і призвело до порушення звичайних
життєвих стосунків. На обгрунтування порушеного права посилалася на наявність в
неї перепустки від 15.02.06
р. з відміткою «сплачено», яка повинна залишатися в охоронця при виїзді з
СТО. В подальшому з питань усунення недоліків виконаних робіт з керівництвом
СТО спілкувався Я чоловік ОСОБА_3 і бампер в решті решт був встановлений
належним чином. Разом з тим, на цей час дефект став виявлятися знову: з'явилася
щілина між самим бампером та корпусом автомобіля внаслідок неналежного
виконання ремонту працівниками СТО. Тому просила стягнути з відповідача
сплачену нею вартість виконаних робіт у розмірі 185,25 грн.
Відповідач позов
не визнав, посилаючись на його безпідставність і відсутність своєї провини у
заподіянні матеріальної чи моральної шкоди позивачці.
Представник
відповідача наполягав на тому, що позивачка з її чоловіком 15.02.06 р. приблизно о 08.00 год. на СТО отримали вже
відремонтований автомобіль, тобто після виконання замови в термін, саме
визначений сторонами і зазначений в наряд-замові. При цьому ОСОБА_3 дійсно
зробив деякі усні зауваження щодо ремонту, які впродовж того ж дня були усунені
в повному обсязі. Позивачка підписала наряд-замову, вказавши примітку «з
претензією», але не надавши пояснень щодо її конкретизації. Вона ж одержала
ключі від автомобіля та виїхала на ньому за межі СТО без будь яких перешкод з
боку працівників або охоронців СТО.
2
Вже у серпні 2006 р. на ім'я
директора СТО дійсно надходив лист (претензія) ОСОБА_1 на якість отриманих
послуг щодо ремонту її авто та на грубість працівників, які начебто
перешкоджали її виїзду з СТО без бачених причин. Керівництвом станції в той же
день позивачці була надана письмова відповідь з пропозицією особисто з'явитися
до СТО в будь який зручний для неї час для вирішення питань, що виникли. Але
пропозиція була нею проігнорована.
Перевіривши
матеріали справи, суд знаходить позов необгрунтованим і не підлягаючим
задоволенню за підставами, передбаченими ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої,
зокрема, виконавець повинен усунути зазначені споживачем недоліки у визначений
строк.
Як убачається з
пояснень сторін і матеріалів справи, 05
лютого 2006 р.
позивачка здала, а відповідач прийняв до свого структурного підрозділу - СТО "Опель" її
власний автомобіль «Субару-Легасі», держномер НОМЕР_1, для виконання ремонтних
робіт по усуненню ушкоджень, завданих у ДТП.
Згідно наряд-замові НОМЕР_2 від 15.02.06
р, розрахунок вартості та об'єму послуг був узгоджений з замовником, та
сплачений останньою у повному обсязі. У згаданому наряді мається особистий
підпис позивачки, а також в графі «Претензії» мається виконана позивачкою
примітка «З претензією», але без посилання на конкретні недоліки робіт. Між
тим, з пояснень самих сторін убачається, що виконання замови позивачки було
закінчене до 8.00 годин 15 лютого 2006 р, тобто в
обумовлений ними строк, зазначений в наряд-замові. Виявлені недоліки щодо
належної роботи комп'ютерної системи та установки бамперу на вимогу позивачки
були усунуті в той же робочий день. Доводи позивачки щодо неналежної якості
виконаних відповідачем робіт будь якими переконливими доказами не підтверджені.
Зі слів самої позивачки, перекіс бамперу відбувся майже через півроку після
його установки відповідачем, але доказів за те, що перекіс знаходиться у
причинному зв'язку з якістю робіт, призведених на СТО в лютому 2006 р. суду не
надано. Згадане письмове запропонування керівництва СТО від серпня 2006 р. про надання
автомобілю для технічного огляду було залишене позивачкою без реагування, чого
сама вона не заперечувала. Клопотань про призначення по справі технічної
експертизи від неї також не надходило. Тому суд доходить висновку, що обгрунтованих
доказів на підтвердження факту неналежного виконання ремонтних робіт з провини
відповідача по заявці від 05-15
лютого 2006 р.
позивачкою не надано і відмовляє їй в частині стягнення з відповідача вартості
робіт у сумі 185,25 грн.
Рівним чином,
суд вважає, що позивачка не довела заявлених нею вимог щодо порушення її прав
відповідачем шляхом некоректних дій з боку працівників СТО, які після
закінчення ремонту та сплати нею його вартості безпідставно певний час не
давали їй можливості виїхати на власному автомобілі за межі СТО.
З матеріалів
справи, зокрема, убачається, що в той же день (15.02.06 р.) ОСОБА_1 звернулася до Калінінського РВ ДМУ УМВС
України в Донецькій області із заявою про притягнення до відповідальності
керівництва СТО «Опель»,
за згаданим фактом обмеження її права пересування та вчинення перешкоди при
виїзді з території станцііі. За результатами перевірки постановою Калінінського
РВ ДМУ від 21.02.06 р. було
відмовлено у порушенні кримінальної справи за безпідставністю доводів ОСОБА_1
щодо протиправних дій з боку робітників чи охоронців станції. Ці обставини
підтвердив також свідок Ободець, інженер майстер цеху СТО, заперечивши, що
давав чи міг давати вказівку охоронцю СТО про заборону виїзду позивачки доки
вона не зробить письмову примітку в наряд-замові про відсутність у неї
зауважень до якості виконаних ремонтних робіт. Наявність у позивачки перепустки
від 15.02.06 р. з
відміткою «сплачено», яка за загальним правилом повинна залишатися при виїзді з
СТО в охоронця, сама по собі не може безумовним доказом факту протиправних дій
з бою» керівництва чи охоронця, який зі слів позивачки, відмовляв їй відкрити
шлагбаум. Крім того, спростовуючи доводи ОСОБА_1, свідок ОСОБА_5, охоронець СТО «Опель», що працював у
той день, пояснював, що журнал обліку в'їзду - виїзду автомобілів на пункті охорони не ведеться.
Трапляються випадки, коли перепустка може залишитися на руках у клієнтів, що
пов'язане в тому числі з їх груповими (одночасними) виїздами за великою
кількістю. Наполягав на тому, що сам він будь яких протиправних дій стосовно
позивачки не вчиняв ні за власною ініціативою, ні за вказівкою керівництва.
Виїхати за межі СТО при наявності перепустки з відміткою про сплату вартості
послуг позивачка мала безперешкодно. При цьому сама ОСОБА_1доводила, що виїхала
за межі СТО, скористувавшись випадковою нагодою: за великою вантажівкою.
Доводи чоловіка
позивачки ОСОБА_3 про факт його телефонного повідомлення у вечорі 15.02.06 р. дружиною про
перешкоди з виїздом з СТО, суд не приймає до уваги, оскільки сам чоловік
свідком цього не був, але поряд з тим є особою, зацікавленою у підсумках
вирішення справи. Крім того, ці покази спростовуються наведеними доказами й
нічим іншим не підтверджені.
За таких
обставин позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню у повному обсязі,
тобто і в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн, оскільки
порушень з боку відповідача охоронюваних законом прав та інтересів ОСОБА_1 з
провини відповідача судом не встановлено.
3
Керуючись ст,ст 10-11,60,209,212-214 ЦПК України,
суд, -
ВИРІШИВ:
ОСОБА_1
відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Гратіум» про
відшкодування матеріальної та моральної шкоди у розмірі 185.25 грн. і 5000 грн, відповідно,
за фактом надання їй споживчих послуг на СТО "Опель" від 05 - 15 лютого 2006
р.
Скасувати у
повному обсязі ухвалу Калінінського районного суду м. Донецька від 10.10.06 р. про
забезпечення позову шляхом накладання арешту в межах 7685,25 грн. на
розрахунковому рахунку №26005001400000
в АБ «Ікар-Баяк» МФО
334594, ОКПО 24652411,
що належить ТОВ «Гратіум» (СТО «Опель»),
розташованому за адресою: м. Донецьк, вул. Сеченова- 31.
Рішення може
бути оскаржено до судової палати по цивільних справах апеляційного суду
Донецької області шляхом подання через місцевий суд заяви про апеляційне
оскарження рішення протягом 10
днів з дня його проголошення та апеляційної скарги - протягом 20 днів після
подання вказаної заяви з подачею її копії до апеляційної інстанції або в
порядку ч. 4 ст.
29>ЦПК України.
Суд | Калінінський районний суд м.Донецька |
Дата ухвалення рішення | 23.02.2007 |
Оприлюднено | 27.05.2010 |
Номер документу | 908527 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні