Рішення

від 06.08.2020 по справі 922/1071/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1071/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування", смт Донець Балаклійського району Харківської області, до 1) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м.Харків , 2) Фермерського господарства "Мурафське", с. Мурафа Краснокутського району Харківської області, про визнання протиправними та скасування наказів, визнання недійсним договорів та скасування реєстрації, за участю представників:

позивача - Грищенка А.А. (довіреність № 2-525д від 17.12.2019);

1-го відповідача - не з`явився;

2-го відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування", смт Донець Балаклійського району Харківської області, 07.04.2020 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м.Харків, 2) Фермерського господарства "Мурафське", с. Мурафа Краснокутського району Харківської області, про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про передачу земельних ділянок з кадастровими номерами 6323581700:03:001:0614, 6323581700:03:001:0615, 6323581700:03:001:0616 в оренду ФГ "Мурафське"; визнання недійсними з моменту укладення договорів оренди вищевказаних земельних ділянок, укладених між Управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ФГ "Мурафське"; скасування державної реєстрації права оренди на вказані земельні ділянки.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.04.2020 вищевказану позовну заяву було залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 26.05.2020, після усунення недоліків позовної заяви, позовну заяву Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/1071/20 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

16.06.2020 до суду надійшла заява Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про застосування строку позовної давності до позовних вимог на тій підставі, що позивачу стало відомо про порушення його прав щонайменше в листопаді 2015 року, що підтверджується обставинами, викладеними ним у скарзі від 05.11.2015 № 2-11377-3.

У відзиві на позовну заяву, який також надійшов до суду 16.06.2020, 1-й відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що спірну земельну ділянку, згідно акту на право постійного користування землею серія ХР-18-31-000066, було надано у постійне користування структурному підрозділу АТ "Укргазвидобування" - Краснокутському нафтогазопромислу, у зв`язку з чим позовна заява не містить доказів наявності у позивача прав на землю за вказаним актом, а тому в нього відсутні підстави для звернення до суду за захистом своїх прав. На момент передачі земельних ділянок в оренду гр. ОСОБА_1 , з яким первісно було укладено спірні договори оренди землі, у Державному земельному кадастрі були відсутні відомості про перебування таких земельних ділянок або їх частин у постійному користуванні інших осіб. Договори оренди землі від 15.10.2015, укладені Головним управлінням Держгеокадастроу у Харківській області в межах наданих йому законодавством повноважень, у спосіб та з дотриманням вимог, передбачених чинним законодавством. Оскільки забезпечення проведення державної реєстрації прав та ведення Державного реєстру прав належить до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав, позовні вимоги щодо скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами: 632381700:03:001:0614, 632381700:03:001:0615, 632381700:03:001:0616 (у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) пред`явлені до неналежних осіб (відповідачів у справі). З урахуванням викладених обставин, 1-й відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.07.2020, занесеною до протоколу судового засідання, строк підготовчого провадження у справі 922/1071/20 продовжено на 30 днів - до 24.08.2020.

01.07.2020 позивачем надано до суду обґрунтовану відповідь на відзив 1-го відповідача на позовну заяву, в якому позивач не погоджується з доводами відповідача та наполягає на тому, що під час прийняття оскаржуваних наказів і укладення договорів оренди землі відповідачем не було враховано норм законодавства, а відтак оскаржувані накази прийняті із перевищенням повноважень відповідачем, суттєво порушують права та інтереси позивача на користування земельною ділянкою.

30.07.2020 позивач надав до суду письмові заперечення на заяву 1-го відповідача про застосування строку позовної давності, в якій зазначив, що інформацію про особу, яка порушила право позивача, позивач отримав 23.08.2019, коли державним кадастровим реєстратором Відділу у Краснокутському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області в результаті розгляду заяв позивача про внесення, відомостей до Державного земельного кадастру від 14.08.2019 були прийняті Рішення № РВ-6302186152019 та № РВ - 6302186142019 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру (змін до них у зв`язку з знаходженням в межах земельних ділянок, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.07.2020, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі № 922/1071/20 закрито; розгляд справи по суті призначено на 06.08.2020 о 15:30.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.08.2020, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з`явились; про причину неявки суд не повідомили. Доказів отримання відповідачами копії ухвали-повідомлення про призначення розгляду справи по суті на 06.08.2020 на час даного судового засідання не надійшло.

Проте, відповідачі були належним чином повідомлені про попередні судові засідання у справі, про що свідчать підписи їх представників на повідомленнях про вручення поштових відправлень.

Крім того, всі ухвали суду, постановлені у даній справі, були опубліковані в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Отже, відповідачі не були обмежені у доступі до інформації про дату і час проведення судового засідання, і відповідно мали змогу надати суду клопотання відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України з обґрунтованими поясненнями причин неможливості бути присутнім у судових засіданнях.

За таких обставин вбачається, що судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 № 28, а тому відповідачі, у розумінні вимог ст. 120 ГПК України, вважаються такими, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

При цьому, 2-й відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що неявка представників відповідачів у судове засідання не перешкоджатиме розгляду справи по суті, у зв`язку з чим визнав за можливе розглянути справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи доказами, згідно ст. 202 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею, серія ХР-18-31-000066, виданого 02.02.1996, Краснокутському нафтогазопромислу, структурному підрозділу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (позивач) було надано в постійне користування 100,8 га землі, що розташована за межами населених пунктів, на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області.

З метою оформлення речового права і внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру АТ "Укргазвидобування", а саме права користування на зазначені земельні ділянки, позивачем було укладено Договір з ТОВ "Енергосинтез" № 41/17ю від 29.12.2017 на виконання комплексу робіт по розробці технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж зазначених земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Після завершення розробки зазначеної технічної документації із землеустрою, погодження меж земельних ділянок з усіма суміжними землевласниками та землекористувачами, керуючись Порядком ведення Державного земельного кадастру ТОВ "Енергосинтез" було подано заяву державному кадастровому реєстратору Відділу у Краснокутському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області від 14.08.2019 для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

23.08.2019 державним кадастровим реєстратором Відділу у Краснокутському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області в результаті розгляду заяви АТ "Укргазвидобування" про внесення відомостей до Державного земельного кадастру від 14.08.2019 були прийняті Рішення № РВ - 6302186152019 та № РВ - 6302186142019 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру (змін до них), у зв`язку із знаходженням в межах земельних ділянок, які передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, а саме:

Земельна ділянка № 2 має перетин: на 5,5921% із земельною ділянкою кадастровий номер 6323581700:03:001:0705, код КВЦПЗ 01.02 для ведення фермерського господарства, державної форми власності, що не передана в користування, та на 90,8457% із земельною ділянкою кадастровий номер 6323581700:03:001:0614, код КВЦПЗ 01 землі сільськогосподарського призначення, що передана в оренду ФГ "Мурафське", номер запису в державному реєстрі прав 11681335.

Земельна ділянка № 3 має перетин: на 55,3192% із земельною ділянкою кадастровий номер 6323581700:03:001:0615, код КВЦПЗ 01 землі сільськогосподарського призначення, що передана в оренду ФГ "Мурафське", номер запису в державному реєстрі прав 11681074 та на 31,3625% із земельною ділянкою кадастровий номер 6323581700:03:001:0616, код КВЦПЗ 01 землі сільськогосподарського призначення, що передана в оренду ФГ "Мурафське", номер запису в державному реєстрі прав 11681578.

Отже, як вказує позивач, 23.08.2019 йому стало відомо, що не зважаючи на наявний перетин земельних ділянок, Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області були надані дозволи на розроблення документації із землеустрою, укладено договори оренди б/н від 15.10.2015 та передано у користування ФГ "Мурафське" наступні земельні ділянки:

- кадастровий номер 6323581700:03:001:0614, номер запису в державному реєстрі прав 11681335;

- кадастровий номер 6323581700:03:001:0615, номер запису в державному реєстрі прав 11681074;

- кадастровий номер 6323581700:03:001:0616, номер запису в державному реєстрі прав 11681578.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що 19.08.2015 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області звернувся гр. ОСОБА_1 із клопотанням про передачу в оренду земельних ділянок площею 12,9853 га (кадастровий номер 6323581700:03:001:0616), площею 46,6041 га (кадастровий номер 6323581700:03:001:0614), площею 22,7937 га (кадастровий номер 6323581700:03:001:0615) за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих за межами населеного пункту на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області для ведення фермерського господарства, строком на 49 років.

До заяви було додано: копію паспорта та ідентифікаційного коду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та їх розподіл за власниками земель, землекористувачами, угіддями (форма 6-зем); копія документа про наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі; викопіювання з чергового кадастрового плану земельної ділянки, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Качалівської сільської ради Краснокутського району; обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

За результатами розгляду клопотання та доданих до нього документів, Головним управлінням видано наказ № 1352-СГ від 31.08.2015 "Про надання земельної ділянки в оренду", яким гр. ОСОБА_1 надано в оренду строком на 49 років земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, площею 22,7937 га із кадастровим номером 6323581700:03:001:0615, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав 14.08.2015 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 703610063235), яка розташована за межами населених пунктів Качалівської сільської ради на території Краснокутського району Харківської області, для ведення фермерського господарства; наказ № 1353-СГ від 31.08.2015 "Про надання земельної ділянки в оренду", яким гр. ОСОБА_1 надано в оренду строком на 49 років земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, площею 12,9853 га із кадастровим номером 6323581700:03:001:0616, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав 14.08.2015 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 703578463235), яка розташована за межами населених пунктів Качалівської сільської ради на території Краснокутського району Харківської області, для ведення фермерського господарства; наказ № 1354-СГ від 31.08.2015 "Про надання земельної ділянки в оренду", яким гр. ОСОБА_1 надано в оренду строком на 49 років земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, площею 46,6041 га із кадастровим номером 6323581700:03:001:0614, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав 14.08.2015 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 703632463235), яка розташована за межами населених пунктів Качалівської сільської ради на території Краснокутського району Харківської області, для ведення фермерського господарства.

При цьому, на момент передачі спірних земельних ділянок в оренду гр. ОСОБА_1 в Державному земельному кадастрі були відсутні відомості про перебування земельних ділянок або їх частин у постійному користуванні інших осіб.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка додана до позовної заяви, 14.08.2015 здійснена державна реєстрація права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6323581700:03:001:0614, 6323581700:03:001:0615, 6323581700:03:001:0616 за державою в особі Головного управління Держземагентства у Харківській області.

Жодних відомостей про реєстрацію права постійного користування на вказані земельні ділянки за іншими особами Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містить.

Пункт 3.1 спірних наказів містить припис до гр. ОСОБА_1 щодо укладення договору оренди землі з Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області.

На виконання вказаних приписів, 15.10.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 укладено три договори оренди вищевказаних земельних ділянок.

В подальшому, додатковими угодами від 06.04.2017 до договорів оренди землі від 15.10.2015 були внесені зміни в частині орендаря земельних ділянок, а саме новим орендарем визначено Фермерське господарство "Мурафське".

Заперечуючи проти позову, 1-й відповідач зазначає, що у позивача відсутнє право користування спірною земельною ділянкою, оскільки він не має відношення до Краснокутського нафтогазопромислу.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки право користування АТ "Укргазвидобування" спірною земельною ділянкою підтверджується наступним.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею серія ХР-18-31-000066, виданого 02.02.1996, Краснокутському нафтогазопромислу надано у постійне користування 100,8 га землі, що розташована за межами населених пунктів, на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 1173 від 24.07.1998 "Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу, спільним Наказом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" № 68/234 від 06.11.1998 та Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України № 234 від 06.11.1998 "Про реорганізацію АТ "Укргазпром", з 01.01.1999 було реорганізовано АТ "Укргазпром", внаслідок чого Краснокутський нафтогазопромисел був виділений та переданий до ДК "Укргазвидобування".

27.12.2012 на підставі наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 529 від 18.07.2012 "Про реорганізацію в публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування", дочірню компанію "Укргазвидобування" було реорганізовано в публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування". Товариство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав і обов`язків ДК "Укргазвидобування".

Рішенням акціонера № 237 Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" від 21.05.2018 змінено тип, найменування Товариства та внесено зміни до статуту Товариства шляхом затвердження його у новій редакції. Згідно з вказаним рішенням, найменування Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" змінено.

Отже, відповідно до зазначених наказів та рішень про реорганізацію АТ "Укргазпром", АТ "Укргазвидобування" є правонаступником та належним користувачем спірної земельної ділянки, наданої Краснокутському нафтогазопромислу 02.02.1996, згідно Державного акту на право постійного користування землею, серія ХР-18-31-000066.

Також, в обґрунтування заперечень проти позову, відповідач посилається на те, що на момент передачі в оренду спірних земельних ділянок ФГ "Мурафське" (15.10.2015) в Державному земельному кадастрі були відсутні відомості про перебування цих земельних ділянок у користуванні інших осіб.

Суд вважає такі доводи 1-го відповідача необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно ст. 125 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з положеннями ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до п. 3 вищевказаного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Статтею 23 Земельного кодексу України (у редакції станом на 05.05.1993, чинній на момент реєстрації державного акту на право постійного користування землею серії ХР-18- 1-000066) визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до підпункту 3.1 п. 3 Інструкції "Про порядок складання, видачі, реєстрації з зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 15.04.1993 за № 28, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.04.1993 за № 31 (чинної на час реєстрації державного акту), Державні акти на право колективної власності на землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею видаються і реєструються тією сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів, яка прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність або надання її у постійне користування.

Оскільки Державний акт на право постійного користування землею серії ХР-18-31-000066 зареєстровано Краснокутською районною Радою народних депутатів в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 02.02.1996 за № 13, згідно положень Закону він є дійсним, так як реєстрація права постійного користування спірною земельною ділянкою була проведена відповідно до норм чинного законодавства на момент його виникнення і не була припинена.

Як вбачається з матеріалів справи, за спірні земельні ділянки площею 100,80га, які згідно зазначеного державного акту перебувають у постійному користуванні АТ "Укргазвидобування", позивач, згідно вимог Податкового кодексу України, нараховує та сплачує земельний податок, про що свідчать податкова декларація з плати за землю за 2020 рік з відміткою ДПС про прийняття та довідка Офісу великих платників податків ДПС № 37695 від 12.05.2020 "Про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи".

За приписами ст. 286.1 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Для нарахування земельного податку на рік, позивач кожного поточного року звертався в районні органи з земельних відносин за відповідними довідками з державної статистичної звітності про наявність земель станом на 01 січня поточного року.

До 01.01.2016 районні органи з земельних відносин, відповідно до наказів державного комітету статистики України, вели статистичні форми по обліку земель, в яких відображали власників, користувачів, категорії земель, площу та інше.

Право позивача щодо постійного користування спірними земельними ділянками підтверджується довідками Відділу Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області № 1-136/1114 від 09.03.2011, № 1-136/259 від 31.01.2013 та № 2/105/6-ю15 від 27.01.2015.

Таким чином, під час передачі земельних ділянок в користування Ломаці А.І., яким в подальшому було створено ФГ "Мурафське", 1-м відповідачем не було досліджено факт наявності інших землекористувачів в межах цих ділянок та не було враховано, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах земельної ділянки позивача, що суттєво порушує його законне право постійного користування землею, згідно Державного акту серія ХР-18-31-000066, виданого 02.02.1996, скільки зазначений Державний акт не скасовано, а право користування не припинено.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Положеннями ст. 155 Земельного кодексу України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно ст. 55 Конституції України, ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками вирішуються виключно судом.

На підставі викладеного, суд вважає, що обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" є доведенеми та такими, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

Втім, 1-м відповідачем у справі заявлено про застосування позовної давності до позовних вимог.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою №14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому, встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Як вказує позивач у позовній заяві, а також у запереченнях на заяву відповідача про застосування позовної давності, про особу, яка порушила його право, він дізнався 23.08.2019, коли державним кадастровим реєстратором Відділу у Краснокутському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області в результаті розгляду заяв позивача про внесення, відомостей до Державного земельного кадастру від 14.08.2019 були прийняті Рішення № РВ-6302186152019 та № РВ-6302186142019 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру (змін до них у зв`язку з знаходженням в межах земельних ділянок, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини).

Проте, з наданої 1-м відповідачем копії скарги ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" від 05.11.2015 № 2-11377-3, адресованої Прокурору Харківської області державному раднику юстиції 3 класу Данильченку Ю.Б., вбачається, що позивач був обізнаний, що з 29.10.2015 на земельній ділянці, користувачем якої є Товариство, на підставі акту на право постійного користування землею серія ХР-18-31-000066 від 02.02.1996, проводилися роботи з дискування громадянином ОСОБА_1, за яким було зареєстровано право оренди на земельні ділянки (кадастрові номери: 6323581700:03:001:0614, 6323581700:03:001:0615, 6323581700:03:001:0616) терміном на 49 років.

Заперечуючи проти застосування позовної давності позивач вказує, що у скарзі від 05.11.2015 № 2-11377-3, на яку посилається відповідач як на підставу для застосування позовної давності до позовних вимог, йдеться про порушення права позивача громадянином ОСОБА_1 , який не є стороною у справі, предметом якої є визнання протиправними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Харківській області, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених відповідачами, та скасування їх реєстрації.

Суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки наказами ГУ Держгеокадастру у Харківській області, які позивач просить визнати протиправними та скасувати, спірні земельні ділянки були надані саме гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства; договори оренди, які позивач просить визнати недійсними, були укладені саме з гр. ОСОБА_1 з наступною зміною в них орендаря на Фермерське господарство "Мурафське", що було створено останнім.

Інших договорів оренди на вказані земельні ділянки не укладалося.

Отже з огляду на викладене вбачається, що позивач довідався про своє порушене право, як землекористувача, ще у жовтні 2015 року, у зв`язку з чим звертався до прокурора з відповідною скаргою.

Таким чином, строк позовної давності за даними позовними вимогами закінчився у жовтні 2018 року.

Відтак, оскільки позов було подано до суду в квітні 2020 року, суд вважає за необхідне застосувати до позовних вимог позовну давність, про яку заявлено відповідачем у справі, та відмовити у задоволенні позову за перебігом строку позовної давності.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, у зв`язку з відмовою в позові, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; код ЄДРПОУ: 30019775) в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" (64250, Харківська область, Балаклійський район, смт Донець, вул. Стадіонна, буд 9; код ЄДРПОУ: 00153146) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21; код ЄДРПОУ: 39792822) та Фермерського господарства "Мурафське" (62021, Харківська область, Краснокутський район, с. Мурафа, вул. Весняна, буд. 36; код ЄДРПОУ: 41104354) про визнання протиправними та скасування наказів, визнання недійсним договорів та скасування реєстрації - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "10" серпня 2020 р.

Суддя Н.М. Кухар