Ухвала

від 06.08.2020 по справі 280/4217/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

06 серпня 2020 року Справа № 280/4217/20 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., позивача: ОСОБА_1 , представника відповідача 1: не з`явився, представника відповідача 2: Скорик К.М., розглянувши у підготовчому засіданні клопотання Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації, Департаменту агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації про стягнення вихідної допомоги при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Запорізького окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації (далі - відповідач 1), Департаменту агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 1, а у випадку його ліквідації, то з відповідача 2, на користь позивача вихідну допомогу при звільненні відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України у розмірі середнього місячного заробітку у сумі 24 218,79 грн.

20.02.2020 разом з відзивом на позовну заяву відповідач 1 подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що для звернення до суду у справах щодо проходження громадянами публічної служби встановлюється місячний строк. Про можливе порушення своїх прав позивач дізнався 31.01.2020 під час ознайомлення з наказом про звільнення, однак до Запорізького окружного адміністративного суду звернувся 25.06.2020, тобто майже через пів року.

У підготовчому засіданні 06.08.2020 позивач проти задоволення клопотання заперечив, оскільки вважає, що вихідна допомога при звільненні є складовою заробітної плати, у зв`яку з чим срок позовної давності не обмежений.

У підготовче засідання 06.08.2020 представник відповідача 1 не прибу, про дату, час і місце його провадення повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

У підготовчому засіданні 06.08.2020 представник відповідача 2 підтримав клопотання про залишення позову без розгляду з підстав, викладених у клопотанні.

У підготовчому засіданні 06.08.2020 проголошено вступну та резолютивну частину ухвали з питань залишення позовної заяви без розгляду.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з того, що за змістом частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 1 статті 233 Кодексу законів про працю України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Надаючи офіційне тлумачення положенням частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України Про оплату праці Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 зазначив наступне:

- під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат (п. 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 жовтня 2013 року N 8-рп/2013);

- у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат (п. 2.2 мотивувальної частини Рішення від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013).

Позивач у даній справі просить стягнути з відповідача не виплачену суму вихідної допомоги при здійсненні повного розрахунку з ним при звільненні.

При цьому, суд зазначає, що вихідна допомога є державною гарантією працівника у разі припинення трудового договору з незалежних від нього обставин, зокрема у зв`язку з ліквідації підприємства, установи, організації. Така грошова допомога охоплюється поняттям заробітної плати, яка підлягає виплаті незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування такої грошової допомоги.

Таким чином позовна вимога про стягнення невиплаченої вихідної допомоги при звільненні, є вимогою щодо порушення законодавства про оплату праці та відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду.

Аналогічним чином застосовано норми права у подібних правовідносинах Верховним Судом у постанові від 25.06.2018 у справі №826/27427/15.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про не обґрунтованість клопотання відповідача 1 про залишення позову без розгляду та відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись ст.ст.122, 123, 171, 181, 241, 243, 248, 294 КАС України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повне судове рішення складено 10.08.2020

Суддя М.О. Семененко