Постанова

від 21.01.2021 по справі 280/4217/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 січня 2021 року м. Дніпросправа № 280/4217/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту агропромислового розвитку Запорізької обласної державної адміністрації

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року (головуючий суддя Семененко М.О., повний текст складено 08.10.2020р.) у справі №280/4217/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації, Департаменту агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації про стягнення вихідної допомоги при звільненні, -

в с т а н о в и В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації (далі - відповідач 1), Департаменту агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 1, а у випадку його ліквідації з відповідача 2, на користь позивачки вихідну допомогу при звільненні відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України у розмірі середнього місячного заробітку у сумі 24 218,79грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилалась на те, що наказом відповідача 1 від 30.01.2020 її звільнено з посади заступника начальника управління - начальника відділу управління персоналом та діловодства управління персоналу та ведення бухгалтерського обліку Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації у зв`язку з ліквідацією державного органу. При остаточному розрахунку з позивачкою не була нарахована та виплачена вихідна допомога. З посиланням на положення Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) вважає, що має право на вихідну допомогу при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку. З цих підстав просила позов задовольнити.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року позов задоволено частково, а саме:

стягнуто з Департаменту агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі 24 218,79 грн. (двадцять чотири тисячі двісті вісімнадцять гривень 79 коп.), що визначено без утримання податків й інших обов`язкових платежів.

Рішення суду фактично мотивовано наявністю у позивачки права на отримання вихідної допомоги при звільненні, що передбачено як Законом України Про публічну службу так і положеннями Кодексу законів про працю України.

Визначаючи належного відповідача у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Департаменту агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації передано права та обов`язки ліквідованого Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації, з якого позивачку було звільнено, наявні усі підстави стверджувати, що у даному випадку функції, права та обов`язки ліквідованої установи перейшли до правонаступника - Департаменту агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, а не припинені взагалі, у зв`язку з чим позовні вимоги обґрунтовано заявлені до відповідача 2.

Не погодившись з рішенням суду, Департамент агропромислового розвитку Запорізької обласної державної адміністрації подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач 2 є правонаступником відповідача 1. З цього приводу скаржник вказує на те, що хоча до відповідача 2 і перейшли деякі повноваження ліквідованого відповідача 1, але відповідач 2 не є правонаступником майнових прав та обов`язків ліквідної особи. Також скаржник вказує на те, що на правовідносини, пов`язані із проходженням ОСОБА_1 публічної служби, розповсюджуються дія Закону №889-VIII, а не КЗпП України. Оскільки станом на час звільнення позивача зі служби норми Закону №889-VIII не передбачали виплати вихідної допомоги при звільненні у зв`язку з ліквідацією державного органу, то у суду були відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 працювала в Департаменті екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації з 19.04.2017 по 31.01.2020, що підтверджується трудовою книжкою позивача серія НОМЕР_1 .

Наказом Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації «Про звільнення ОСОБА_1 » від 30.01.2020 №36-к відповідно до статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» , пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 1-1 частини 1 статті 87 Закону №889-VIII, пункту 1 частини 1статті 40 КЗпП України, розпорядження голови обласної державної адміністрації від 28.11.2019 №588 «Про зміну штатної чисельності структурних підрозділів обласної державної адміністрації» звільнено ОСОБА_1 31.01.2020 з посади заступника начальника управління - начальника відділу управління персоналом та діловодства управління персоналу та ведення бухгалтерського обліку Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації у зв`язку з ліквідацією Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації.

При звільненні позивачки відповідно до наказу від 30.01.2020 №36-к вихідна допомога в розмірі середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 не виплачувалась.

Позивачка, вважаючи, що при звільненні з Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації їй протиправно не виплачено вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати, звернулася до суду з позовом.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Так, суд першої інстанції, вирішуючи спірні відносини, правильно виходив з того, що принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон №889-VIII.

Підстави припинення державної служби визначені у статті 83 Закону №889-VIII, відповідно до пункту 4 частини 1 якої державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону №889-VIII (в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» від 19.09.2019 №117-IX (далі - Закон №117-IX) підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що у разі звільнення з державної служби на підставі пункту 1 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати.

Законом №117-ІХ, який набрав чинності з 25.09.2019, до статті 87 Закону №889-VIII внесено зміни, а саме: у пункті 1 слова «ліквідація державного органу» замінено словами «скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців» , а слова «у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі» виключено; доповнено вказану статтю пунктом 1-1 такого змісту: ліквідація державного органу.

Отже, з 25.09.2019 у відповідності до пунктів 1, 1-1 частини 1 статті 87 Закону №889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; ліквідація державного органу.

При цьому, як правильно звернув увагу суд першої інстанції, частина 4 статті 87 Закону №889-VIII, якою передбачено право на отримання вихідної допомоги у розмірі середньої місячної заробітної плати при звільненні з державної служби на підставі пункту 1 частини 1 цієї статті (на час звільнення позивача з посади) залишилася незмінною.

Обгрунтовано суд першої інстанції звертає увагу і на те, що виплата державному службовцю вихідної допомоги у розмірі середньої місячної заробітної плати у разі звільнення з державної служби на підставі пункту 1 частини 1 статті 87 Закону №889-VIII, гарантована частиною 4 статті 87 Закону №889-VIII, була передбачена з дати набрання чинності Законом №889-VIII - з 01.05.2016.

При цьому, пункт 1-1 частини 1 статті 87 Закону №889-VIII, яким змінено вказану норму Законом №117-ІХ, безпосередньо пов`язаний з пунктом 1 і лише розвиває та доповнює останній, оскільки ліквідація юридичної особи (державного органу) є однією з форм припинення юридичної особи, серед яких також наявна реорганізація юридичної особи, про яку прямо зазначено у пункті 1 частини 1 статті 87 Закону №889-VIII.

Такий висновок суду першої інстанції узгоджується з положеннями частини першої статті 104 Цивільного кодексу України, згідно якої юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Проаналізувавши зміни, які вносилися до Закону №889-VIII, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що така правова неузгодженість щодо підстав припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення та підстав для виплати державному службовцю вихідної допомоги у разі звільнення з державної служби у зв`язку з ліквідацією державного органу існувала лише нетривалий проміжок часу з 25.09.2019 по 13.02.2020, оскільки Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 14.01.2020 №440-IX, який набрав чинності з 13.02.2020, у частині 4 статті 87 Закону №889-VIII слова і цифру «на підставі пункту 1» замінено словами і цифрами «на підставі пунктів 1 та 1-1» .

Визначаючи право позивача на виплату допомоги при звільненні, суд першої інстанції обгрунтовано послався і на положення КЗпП України.

Так зі змісту наказу Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації «Про звільнення ОСОБА_1 » від 30.01.2020 №36-к при звільненні позивача з посади у зв`язку з ліквідацією державного органу слідує, що відповідач 1 у наказі про звільнення окрім пункту 4 частини 1 статті 83 та пункту 1-1 частини 1 статті 87, статті 89 Закону №889-VIII, зазначив також пункт 1 статті 40 КЗпП України.

У свою чергу, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України (тут й надалі у редакції на час виникнення спірних правовідносин) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною 4 статті 40 КЗпП України особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.

Статтею 44 КЗпП України встановлено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Таким чином, пункт 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, на підставі якого позивача звільнено із займаної посади, гарантує працівнику при звільненні право на отримання вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку відповідно до частини 1 статті 44 КЗпП України, тоді як частина 4 статті 40 цього ж Кодексу не встановлює особливостей застосування положень статті 44 КЗпП України до звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 40 даного Кодексу, у тому числі державних службовців.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на отримання вихідної допомоги при звільненні.

Погоджується суд апеляційної інстанції і з висновками суду першої інстанції щодо належного відповідача у справі.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації №588 від 28.11.2019 «Про зміну штатної чисельності структурних підрозділів обласної державної адміністрації» вирішено припинити шляхом ліквідації з 01.02.2020 діяльність Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації, функції якого передаються до Департаменту агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації.

Пунктом 5 зазначеного розпорядження встановлено, що права та обов`язки ліквідованого Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації зберігаються за Департаментом агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.09.2020 юридичну особу Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації припинено, номер запису: 1001031110011034378, підстава: рішення щодо припинення.

Враховуючи те, що Департаменту агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації передано права та обов`язки ліквідованого Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації, з якого позивача було звільнено, то суд першої інстанції правильно зазначив те, що у даному випадку функції, права та обов`язки ліквідованої установи перейшли до правонаступника - Департаменту агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, а не припинені взагалі, у зв`язку з чим позовні вимоги обґрунтовано заявлені до відповідача 2.

Посилання відповідача 2 в апеляційній скарзі на те, що на теперішній час Департамент агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації перейменовано на Департамент агропромислового розвитку Запорізької обласної державної адміністрації, не мають правового значення для розгляду апеляційної скарги, оскільки такі зміни відбулися після розгляду справи судом першої інстанції, а судом апеляційної інстанції надається оцінка рішення суду, на предмет його законності та обґрунтованості, з урахуванням обставин, які існували на час розгляду справи судом першої інстанції.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту агропромислового розвитку Запорізької обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 у справі №280/4217/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 21.01.2021р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк